ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
09.05.2024р. Справа №905/283/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання) справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕБЕТ" м.Київ (код ЄДРПОУ 45320950)
до відповідача Комунального підприємства «ДОБРОПІЛЛЯРАЙТЕХНАГЛЯД» (код ЄДРПОУ 31449174)
про стягнення 16 468,59 грн., -
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕБЕТ" 29.02.2024 через підсистему «Електронний суд», звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства «ДОБРОПІЛЛЯРАЙТЕХНАГЛЯД» про стягнення заборгованості за Договором суборенди державного майна №2111-ДУ від 04.01.2017 в розмірі 16 468,59 грн. з яких: 9 847,08 грн. - суми боргу, 1 692,96 грн. - інфляційного збільшення, 449,85 грн. - штрафних санкцій у вигляді 3% річних, 597,10 грн. - штрафних санкцій у вигляді подвійної облікової ставки, 590,24 грн. - штрафних санкцій у вигляді пені, 3 291,36 грн. - неустойки нарахованої на підставі п.10.8 Договору.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/283/24, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
19.03.2024 до суд надійшов відзив на позовну заяву.
Згідно з положеннями статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом ГПК України), суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕБЕТ" 29.02.2024 через підсистему «Електронний суд», звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства «ДОБРОПІЛЛЯРАЙТЕХНАГЛЯД» про стягнення заборгованості за Договором суборенди державного майна №2111-ДУ від 04.01.2017 в розмірі 16 468,59 грн. з яких: 9 847,08 грн. - суми боргу, 1 692,96 грн. - інфляційного збільшення, 449,85 грн. - штрафних санкцій у вигляді 3% річних, 597,10 грн. - штрафних санкцій у вигляді подвійної облікової ставки, 590,24 грн. - штрафних санкцій у вигляді пені, 3 291,36 грн. - неустойки нарахованої на підставі п.10.8 Договору.
Обґрунтовуючи доводи позовної заяви ТОВ "ДЕБЕТ" зазначає, що 04.01.2017 року на виконання умов договору суборенди державного майна №2111-ДУ від 04.01.2017 року ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (орендар) передав, а КП «ДОБРОПІЛЛЯРАЙТЕХНАГЛЯД» (суборендар) прийняв окреме індивідуально визначене державне майно нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 40,7 кв.м., які розташовані на другому поверсі прибудови хімлабораторії (інв. №14, Управління по гасінню, профілактиці породних відвалів та рекультивації земель) до будівлі механічного цеху (інв. №13 Управління по гасінню, профілактиці природних відвалів та рекультивації земель) за адресою: 85000, Донецька обл., м.Добропілля, пров. Луганський, 5 з метою розміщення офісних приміщень, за Актом прийманняпередавання майна суборенду згідно до договору суборенди №2111 -ДУ від 04.01.2017 року.
Відповідно до п. 4.2. Договору, суборендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно до п. 3.1. Договору, суборендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року №786 та становить за базовий місяць розрахунку вересень 2016 року без ПДВ 1339,44 грн.
Суборендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування суборендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (за п.3.3 Договору).
За п. 3.6. Договору суборендна плата перераховується Орендарю щомісяця не пізніше 15 числа місяця, що випливає за звітним місяцем на рахунок Орендаря, зазначений у Договорі, на підставі рахунків орендаря. Різниця між нарахованою платою за суборенду та тією її частиною, що отримує орендар перераховується орендарем до державного бюджету.
Пунктами п. 3.7., 3.8. Договору суборендна встановлено, що плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Суборендар також сплачує штраф у розмірі 0,1 % від суми заборгованості.
Строк дії договору складає 1 рік, діє з 04.01.2017 року по 03.01.2018 року, за п.10.3. - Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбаченні Договором (п.10.1 Договору).
Майно вважається поверненим орендарю з моменту підписання Сторонами акту приймання-передачі. Обов`язок щодо складання акта прийманняпередавання про повернення майна покладається на суборендаря (п. 10.7. Договору).
За п.10.8. Договору, якщо суборендар не виконує обов`язку щодо повернення Майна, орендар має право вимагати від Суборендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення
Договір підписаний уповноваженими особами, засвідчений печатками КП «Добропіллярайтехнагляд» та ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ».
Позивач вказав, що станом на 29.02.2024 (дата звернення з позовною заявою до суду) акт приймання-передачі (повернення) майна за договором №2111-ДУ між КП «Добропіллярайтехнагляд» та ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» не складено, майно не повернуто, тому у Позивача виникло право стягнення заборгованості за договором суборенди.
Згідно доводів Позивача, за Розрахунком суборендної плати КП «Добропіллярайтехнагляд» за договором №2111-ДУ від 04.01.2017 року сума несплаченої орендної плати з січня 2020 року становить 2 183,84 грн., за грудень 2020 року суборендна плата становить 2300,70 грн. з ПДВ, частина орендної плати, що припадає на об`єкт суборенди без ПДВ становить 228,57 грн., з ПДВ 274,28 грн.
Відповідно до Договору про відступлення права вимоги від 10.01.2024 року ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» у особі ліквідатора Курбанова Назіма Вахід-Огли передав ТОВ «Дебет» право вимоги дебіторської заборгованості, підтвердженої даними бухгалтерського обліку по 81 боржникам на суму 5 066 493, 48 грн., в результаті чого Новий кредитор стає кредитором за Основним зобов`язанням на всю суму заборгованості за Основним зобов`язанням.
Згідно Договору про відступлення права вимоги від 10.01.2024 року, укладений за наслідками аукціону згідно з протоколом електронного аукціону https://prozorro.sale/auction/BRD001-UA-20231219-42559/ від 29.12.2023 року по реалізації майна банкрута ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ».
За п.1.1 даного Договору в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором та чинним в Україні законодавством, Первісний кредитор відступає Новому кредитору право вимоги дебіторської заборгованості, підтвердженої даними бухгалтерського обліку по 81 боржникам на суму 5 066 493, 48 грн. без ПДВ (деталізація у Додатку №1 до Протоколу №8 від 29.11.2023 комітету кредиторів ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ»), в результату чого Новий кредитор стає кредитором за Основним зобов`язанням а всю суму заборгованості.
Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від боржників виконання всіх зобов`язань за Основним зобов`язанням (п. 1.2. Договору).
Новий кредитор має право замість Первісного кредитора звертатися в досудовому, позасудовому та судовому порядку з вимогою виконання боржниками вищезазначеного грошового зобов`язання та інші права, які відповідно до законодавства України належать кредитору у зобов`язанні за Основним зобов`язанням (п 1.3. Договору).
ТОВ "ДЕБЕТ" стверджує, що станом на день подання позову, КП «Добропіллярайтехнагляд» не сплатило борг ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ», тому у ТОВ «Дебет» виникло право на стягнення з боржника суми заборгованості за договором суборенди.
Вважаючи порушеним своє право, ТОВ "ДЕБЕТ" звернулося до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства «ДОБРОПІЛЛЯРАЙТЕХНАГЛЯД» 9 847,08 грн. суми боргу, 1 692,96 грн. інфляційного збільшення, 449,85 штрафних санкцій у вигляді 3% річних, 597,10 грн. штрафних санкцій у вигляді подвійної облікової ставки, 590,24 грн. штрафних санкцій у вигляді пені, 3 291,36 неустойки за п. 10.8 Договору.
Доводи КП «Добропіллярайтехнагляд»
КП «Добропіллярайтехнагляд» проти позову заперечує. Відповідач стверджує, що всі рахунки по Договору виставлені ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» були оплачені повністю.
В додатковій угоді №6 від 31.12.2020 до Договору №2111-ДУ від 04.01.2017 сторони узгодили, що останнім днем дії цього Договору є 31.12.2020.
31 грудня 2020 року сторони по Договору №2111-ДУ від 04.01.2017 підписали АКТ приймання-передачі майна, зі змісту якого вбачається, що КП «Добропіллярайтехнагляд» - орендар, повернув орендодавцю - ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» орендоване майно у належному стані.
Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.
Предметом даного спору є стягнення суми грошового боргу, що виник у КП «Добропіллярайтехнагляд» перед ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» по Договору №2111-ДУ від 04.01.2017.
За своєю правовою природою, Договір №2111-ДУ від 04.01.2017 є Договором оренди майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Статтею 795 ЦК України визначено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється. Тобто законодавець передбачив загальне правило, за яким визначається як початок, так і припинення договірних правовідносин з оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини).
Фактом початку та відповідно припинення правовідносин є підписання акту приймання-передачі нерухомого майна як від орендаря до орендодавця, так і від орендодавця до орендаря. Сторони можуть установити й інший момент обрахування (відліку, закінчення) строку оренди (фактичного та/або платного користування), однак цю обставину вони повинні узгодити та викласти у договорі оренди.
Умови договору оренди від 04.01.2017 не містять інших положень щодо порядку повернення нежитлових приміщень, визначення моменту припинення договору та відповідно нарахування й сплати орендної плати.
Отже, законом та договором оренди обов`язок здачі (повернення) орендованого майна по акту покладено саме на суборендаря КП «Добропіллярайтехнагляд».
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У судовому засіданні встановлено, що 04.01.2017 року на виконання умов договору суборенди державного майна №2111-ДУ від 04.01.2017 року ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (орендар) передав, а КП «ДОБРОПІЛЛЯРАЙТЕХНАГЛЯД» (суборендар) прийняв окреме індивідуально визначене державне майно нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 40,7 кв.м., які розташовані на другому поверсі прибудови хімлабораторії (інв. №14, Управління по гасінню, профілактиці породних відвалів та рекультивації земель) до будівлі механічного цеху (інв. №13 Управління по гасінню, профілактиці природних відвалів та рекультивації земель) за адресою: 85000, Донецька обл., м.Добропілля, пров. Луганський, 5 з метою розміщення офісних приміщень, за Актом прийманняпередавання майна суборенду згідно до договору суборенди №2111 -ДУ від 04.01.2017 року.
Пунктом 3.6. Договору передбачено, що суборендна плата перераховується Орендарю щомісяця не пізніше 15 числа місяця, що випливає за звітним місяцем на рахунок Орендаря, зазначений у Договорі, на підставі рахунків орендаря
Позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку суми боргу КП «Добропіллярайтехнагляд» по Договору №2111-ДУ, зокрема суми основного боргу у розмірі 9 847,08 грн.
Лише додаток до позовної заяви містить наступні періоди, та суми арифметичне складення яких дорівнює 9 847,08 грн. - Сума боргу з 16/03/2021 до 26/02/2024 274,28 грн. з 16/04/2021 до 26/02/2024 274,28 грн. з 17/05/2021 до 26/02/2024 274,28 грн. з 16/06/2021 до 26/02/2024 274,28 грн. з 16/07/2021 до 26/02/2024 274,28 грн. з 16/08/2021 до 26/02/2024 274,28 грн. з 16/09/2021 до 26/02/2024 274,28 грн. з 18/10/2021 до 26/02/2024 274,28 грн. з 16/11/2021 до 26/02/2024 274,28 грн. з 16/12/2021 до 26/02/2024 274,28 грн. з 17/01/2022 до 26/02/2024 274,28 грн. з 16/02/2022 до 26/02/2024 274,28 грн. з 16/03/2022 до 26/02/2024 274,28 грн. з 18/04/2022 до 26/02/2024 274,28 грн. з 16/05/2022 до 26/02/2024 274,28 грн. з 16/06/2022 до 26/02/2024 274,28 грн. з 18/07/2022 до 26/02/2024 274,28 грн. з 16/08/2021 до 26/02/2024 274,28 грн. з 16/09/2022 до 26/02/2024 274,28 грн. з 17/10/2022 до 26/02/2024 274,28 грн. з 16/11/2022 до 26/02/2024 274,28 грн. з 16/12/2022 до 26/02/2024 274,28 грн. з 16/01/2023 до 26/02/2024 274,28 грн. з 16/02/2023 до 26/02/2024 274,28 грн. з 16/03/2023 до 26/02/2024 274,28 грн. з 17/04/2023 до 26/02/2024 274,28 грн. з 16/05/2023 до 26/02/2024 274,28 грн. з 16/06/2023 до 26/02/2024 274,28 грн. з 17/07/2023 до 26/02/2024 274,28 грн. з 16/08/2023 до 26/02/2024 274,28 грн. з 18/09/2023 до 26/02/2024 274,28 грн. з 16/10/2023 до 26/02/2024 274,28 грн. з 16/11/2023 до 26/02/2024 274,28 грн. з 18/12/2023 до 26/02/2024 274,28 грн. з 16/01/2024 до 26/02/2024 274,28 грн. з 16/02/2024 до 26/02/2024 274,28 грн. Всього: 9 847,08 грн.
Ні позовна заява ТОВ "ДЕБЕТ", ні розрахунок (додаток) не містять відомостей про періоди та суми боргу КП «Добропіллярайтехнагляд» по Договору №2111-ДУ.
При цьому зі змісту позовної заяви та розрахунку суборендної плати КП «Добропіллярайтехнагляд» по Договору №2111-ДУ, вбачається, що ТОВ "ДЕБЕТ" просить суд, на підставі Договору про відступлення права вимоги від 10.01.2024, стягнути з КП «Добропіллярайтехнагляд» заборгованість по орендній платі по №2111-ДУ за 2020 рік.
Заперечуючи проти позову, КП «Добропіллярайтехнагляд» стверджує, що оплачувало рахунки виставлені ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», та не має боргу перед орендарем, у тому числі і за 2020 рік.
З наявних матеріалів справи (рахунки фактури, банківські виписки по рахунку) вбачається, що ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» виставило КП «Добропіллярайтехнагляд» у 2020 році наступні рахунки фактури по суборендній платі по Договору №2111-ДУ, які були оплачені суборендатором:
рахунок-фактура від 31.01.2020 на суму 2 179,48 грн. оплачено 03.02.2020;
рахунок-фактура від 29.02.2020 на суму 2 215,46 грн. оплачено 27.02.2020;
рахунок-фактура від 31.03.2020 на суму 2 208,82 грн. оплачено 27.03.2020;
рахунок-фактура від 30.04.2020 на суму 2 226,49 грн. оплачено 22.05.2020;
рахунок-фактура від 31.05.2020 на суму 2 244,30 грн. оплачено 27.05.2020;
рахунок-фактура від 30.06.2020 на суму 2 251,03 грн. оплачено 01.07.2020;
рахунок-фактура від 31.07.2020 на суму 2 255,53 грн. оплачено 31.07.2020;
рахунок-фактура від 31.08.2020 на суму 2 242,00 грн. оплачено 01.09.2020;
рахунок-фактура від 30.09.2020 на суму 2 237,51 грн. оплачено 01.10. 2020;
рахунок-фактура від 31.10.2020 на суму 2 248,69 грн. оплачено 27.10.2020;
рахунок-фактура від 30.11.2020 на суму 2 271,18 грн. оплачено 27.11.2020;
рахунок-фактура від 31.12.2020 на суму 2 300,70 грн. оплачено 23.12.2020.
Суд вважає наявні у справі рахунки фактури, виставлені ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» по Договору №2111-ДУ та банківські виписки по рахунку КП «Добропіллярайтехнагляд», є належнми та допустимими доказами, які спростовують доводи ТОВ "ДЕБЕТ" про наявність у відповідача боргу перед ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» по Договору №2111-ДУ за оренду майна у 2020 році.
Договір про відступлення права вимоги від 10.01.2024 року ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» у особі ліквідатора Курбанова Назіма Вахід-Огли про передачу ТОВ «Дебет» право вимоги дебіторської заборгованості не є належним та допустимим доказом, який може свідчити про наявність у КП «Добропіллярайтехнагляд» боргу за оренду нерухомого майна по Договору №2111-ДУ. Оскільки саме первинними документами бухгалтерського обліку суборендатора по Договору №2111-ДУ підтверджується повна оплата виставлених у спірному періоді рахунків та актів здічі-приймання робіт (наданих послуг).
По Договору про відступлення права вимоги від 10.01.2024 року ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» у особі ліквідатора Курбанова Назіма Вахід-Огли передав ТОВ «Дебет» право вимоги дебіторської заборгованості, підтвердженої даними бухгалтерського обліку по 81 боржникам на суму 5 066 493, 48 грн., в результаті чого Новий кредитор стає кредитором за Основним зобов`язанням на всю суму заборгованості за Основним зобов`язанням.
Згідно Договору про відступлення права вимоги від 10.01.2024 року, укладений за наслідками аукціону згідно з протоколом електронного аукціону https://prozorro.sale/auction/BRD001-UA-20231219-42559/ від 29.12.2023 року по реалізації майна банкрута ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ».
За п.1.1 даного Договору в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором та чинним в Україні законодавством, Первісний кредитор відступає Новому кредитору право вимоги дебіторської заборгованості, підтвердженої даними бухгалтерського обліку по 81 боржникам на суму 5 066 493, 48 грн. без ПДВ (деталізація у Додатку №1 до Протоколу №8 від 29.11.2023 комітету кредиторів ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ»), в результату чого Новий кредитор стає кредитором за Основним зобов`язанням а всю суму заборгованості.
Також, Позивач стверджує, що станом на 29.02.2024 акт приймання-передачі (повернення) майна за договором №2111-ДУ між КП «Добропіллярайтехнагляд» та ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» не складено, майно орендарю не повернуто.
Пунктом 10.7 Договору визначено, що майно вважається поверненим орендарю з моменту підписання Сторонами акту приймання-передачі. Обов`язок щодо складання акта приймання передавання про повернення майна покладається на суборендаря
Судом встановлено, що 31.12.2020 сторони уклали додаткову угоду №6 від до Договору №2111-ДУ від 04.01.2017, якою вирішили, що останнім днем дії цього Договору є 31.12.2020.
31 грудня 2020 року сторони по Договору №2111-ДУ від 04.01.2017 підписали Акт приймання-передачі майна, зі змісту якого вбачається, що КП «Добропіллярайтехнагляд» - орендар, повернув орендодавцю - ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» у належному стані нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 40,7 кв.м., які розташовані на другому поверсі прибудови хімлабораторії (інв. №14, Управління по гасінню, профілактиці породних відвалів та рекультивації земель) до будівлі механічного цеху (інв. №13 Управління по гасінню, профілактиці природних відвалів та рекультивації земель) за адресою: 85000, Донецька обл., м.Добропілля, пров. Луганський, 5.
Вказані додаткова угода №6 від 31.12.2020 та АКТ приймання-передачі майна від 31.12.2020 по Договору №2111-ДУ від 04.01.2017 підписані уповноваженими особами, засвідчені печатками КП «Добропіллярайтехнагляд» та ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ».
Отже, суборендатор належним чином виконав вимоги 10.7 Договору №2111-ДУ та приписів статті 795 ЦК України в частині повернення наймачем предмета договору найму.
Під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
ГПК України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України) обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.
Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 ГПК України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 зі справи №910/4055/18, від 16.04.2019 зі справи № 925/2301/14).
Тобто, з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.
Належність, як змістовна характеристика та допустимість, як характеристика форми, є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо і без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом.
Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що судам слід враховувати, що допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18; та від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.07.2021 у справі 915/1889/19, від 15.07.2021 у справі №916/2586/20 (на не врахування яких посилається скаржник у касаційній скарзі).
У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
У відповідності до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Отже, юридичні особи та фізичні особи підприємці мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Виходячи зі змісту ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. При цьому, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Усупереч приписам статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, позивач не надав господарському суду належних та допустимих доказів, які доводять факт порушення КП «Добропіллярайтехнагляд» - умов Договору №2111-ДУ від 04.01.2017 в частині сплати Товариству «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» орендних платежів, тому правові підстави для задоволення позову про стягнення суми основного відсутні. Оскільки суд відмовляє у стягненні суми основного боргу, то відсутні й підстави для задоволення похідних вимог про стягнення інфляційних втрат, 3% річних, штрафів, пені та неустойки.
Враховуючи відмову у задоволенні позову, за приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на ТОВ "ДЕБЕТ".
Щодо строку розгляду справи.
Справа розглянута з перевищенням строку, встановленого ст. 248 ГПК України, з об`єктивних причин, пов`язаних з дією воєнного стану на території України, поточною ситуацією у м. Харків (ракетні обстріли, відсутність електропостачання), особливим режимом роботи суду (дистанційний (віддалений) або в приміщенні суду (за необхідності та в умовах безпеки), обмежений доступ до приміщення суду).
Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 248 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
В И Р I Ш И В:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕБЕТ" до Комунального підприємства «ДОБРОПІЛЛЯРАЙТЕХНАГЛЯД» про стягнення заборгованості за Договором суборенди державного майна №2111-ДУ від 04.01.2017 в розмірі 16 468,59 грн., відмова повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено та підписано 09.05.2024.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Е.В. Зекунов
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 09.05.2024 |
Оприлюднено | 10.05.2024 |
Номер документу | 118921196 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Зекунов Едуард Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні