Ухвала

від 07.05.2024 по справі 906/1324/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"07" травня 2024 р. Справа № 906/1324/23.

Господарський суд Житомирської області у складі судді Вельмакіної Т.М.,

розглянувши заяву представника позивача про відвід судді від 30.04.2024 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи"

до ОСОБА_1

про стягнення 10 409 500,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи"звернулося з позовом про стягнення з ОСОБА_1 10 409 500,00 грн збитків.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.01.2024 (суддя Кудряшова Ю.В.) позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 ухвалу Господарського суду Житомирської області від 30.01.2024 у справі №906/1324/23 скасовано; справу № 906/1324/23 передано Господарському суду Житомирської області для продовження розгляду.

Ухвалою від 29.03.2024 суддя Кудряшова Ю.В. прийняла справу №906/1324/23 для продовження розгляду та призначила підготовче засідання на 09.05.2024.

01.05.2024 представник ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" подав заяву про відвід судді Кудряшової Ю.В., в провадженні якої перебуває дана справа (а.с. 157-161).

Ухвалою від 03.05.2024, відвід судді Кудряшової Ю.В. у справі №906/1324/23 визнано необґрунтованим, заяву передано на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, якого визначено у порядку, встановленому ч.1 ст.32 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2024, заяву про відвід судді Кудряшової Ю.В. у справі №906/1324/23 передано для розгляду судді Вельмакіній Т.М.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 39 ГПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Положеннями ч.8 ст.39 ГПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Розглядаючи заяву позивача про відвід судді, ознайомившись з матеріалами справи, суд враховує таке.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Підстави для відводу та самовідводу судді передбачені ст. 35 ГПК України, відповідно до якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (ч.2 ст. 35 ГПК України).

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про упередженість судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Так, суд встановив, що заява представника позивача про відвід судді від 30.04.2024 мотивована тим, що:

- ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.01.2024 у справі №906/1324/23 (дана справа) залишено без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" до ОСОБА_1 про стягнення 10 409 500,00грн;

- 11.03.2024 Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду - ухвалу Господарського суду Житомирської області від 30.01.2024 у справі №906/1324/23 було скасовано;

- ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.01.2024 по справі №906/1361/23, постановленою суддею Кудряшовою Ю., залишено без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" до ОСОБА_1 про стягнення 460 295,92грн;

- постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20 березня 2024 року по справі №906/1361/23 ухвалу Господарського суду Житомирської області від 16.01.2024 було залишено в силі та без змін;

- ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" на вказані рішення.

На думку представника позивача, прийняті суддею Кудряшовою Ю.В. вищенаведені рішення вплинули у негативну сторону щодо доступу до правосуддя Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи", що зумовлює існування об`єктивних обставин для заявлення відводу або взяття самовідводу від розгляду господарської справи №906/1324/23 головуючої судді Кудряшової Ю.В.

Також представник позивача вважає, що процесуальні рішення головуючого судді про безпідставне (оцінене апеляційною інстанцією) залишення позову без розгляду, породжують сумніви у безсторонності суду, що може призвести до втрати довіри до рішення суду, та як наслідок - порушення основоположного принципу, закріпленого в Конвенції, Конституції, кодексах - верховенства права.

За вказаного, як вказує представник позивача, з метою уникнення обставин виникнення у сторін сумнівів щодо неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду спору у справі №906/1324/23 та упередження порушення Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23 від 19.05.2006, з огляду на необхідність забезпечення дотримання засад здійснення правосуддя, приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заява про відвід судді Кудряшової Юлії Валеріївни від розгляду справи №906/1324/23 підлягає задоволенню.

З огляду на обґрунтування поданої заяви, суд враховує таке.

Відповідності до ст.ст. 2, 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.11 ГПК України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 132 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гарабін проти Словаччини" (Harabin v. Slovakia) від 20 лютого 2013 року зазначено, що існування національних процедур для забезпечення неупередженості, а саме правил, що регулюють відвід судді, є важливим фактором. Такі правила виявляють особливу увагу національного законодавства до усунення всіх обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді чи суду і є спробою забезпечити неупередженість, усуваючи причини таких сумнівів. На додаток до забезпечення відсутності упередженості як такої, ці правила спрямовані на усунення будь-яких проявів упередженості і таким чином слугують зміцненню довіри громадськості до суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 3 травня 2007 р. та від 24 лютого 1993 р. по справі "Фей проти Австрії" судом вказано, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Згідно Європейської Хартії "Про закон "Про статус суддів" судді при виконанні своїх обов`язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівні компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Одночасно ст. 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Положення зазначеної коментованої статті випливають з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 р. № 2006/23 від 19 травня 2006 р., незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.

Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення (п. 1.2 Бангалорських принципів поведінки суддів).

Згідно п.п. 2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

У п. 49-50 рішення від 09 листопада 2006 року "Справа "Білуха проти України" заява №33949/02, Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (interalia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та п. 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) № 33958/96, п. 42 ЄСПЛ 2000-XII).

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. UnitedKingdom) від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, то особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 43).

За змістом п.52 рішення від 09 листопада 2006 року "Справа "Білуха проти України" заява № 33949/02, стосовно об`єктивного критерію Європейський суд з прав людини рекомендує визначати, чи існують переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність суду. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя буде небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (FerrantelliandSantangelo v. Italy) від 7 серпня 1996 року, п.58).

Таким чином, правовими нормами встановлена презумпція особистої безсторонності судді доти, доки не доведено інше. Натомість, названої презумпції у заяві про відвід судді Кудряшової Ю.В. не спростовано. Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Водночас, доводи заявника фактично зводяться до незгоди учасника процесу з ухваленими суддею Кудряшовою Ю.В. процесуальними актами в межах справ № 906/1324/23 та № 906/1361/24.

Однак, приписи ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України імперативно визначають, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Тому доводи заявника щодо необхідності відводу судді саме з підстав незгоди з його правовою позицією судді прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявників не влаштовує.

Таким чином, незгода заявника з процесуальними рішеннями прийнятими суддею Кудряшовою Ю.В. у процесуальних актах в межах справ № 906/1324/23 та № 906/1361/24, у яких суддя висловила свою правову позицію, не може бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, доказів проявлення суддею саме необ`єктивності чи упередженості при ухваленні такого рішення.

Суд зазначає, що у випадку незгоди сторони з процесуальними рішеннями, прийнятими в процесі вирішення спору, остання не позбавлена можливості звернутися з апеляційною скаргою, в якій викласти свої заперечення та доводи.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява представника ТОВ "Українські авіаційні системи" про відвід судді Кудряшової Ю.В. не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 32, 35-39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ТОВ "Українські авіаційні системи" про відвід судді Кудряшової Ю.В. у справі №906/1324/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвалу підписано 08.05.2024

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - у справу

позивачу - в кабінет "Електронного суду"

адвокату Красовському В.М. - в кабінет "Електронного суду"

відповідачу - в кабінет "Електронного суду"

адвокату Бугайчуку М.В. в кабінет "Електронного суду"