Рішення

від 24.04.2024 по справі 908/289/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/2/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2024 справа № 908/289/24

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, 5, м. Запоріжжя, 69035) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

1.Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)

2.Східного офісу Держаудитслужби (вул. Антоновича Володимира, буд. 22, корп. 2, м.Дніпро, 49101) в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (вул. Перемоги, буд. 129, м. Запорожжя, 69005)

до відповідачів:

1.комунального некомерційного підприємства Міська лікарня № 10 Запорізької міської ради (бул. Шевченка, буд. 25, м. Запоріжжя, 69001)

2.товариства з обмеженою відповідальністю Охоронне агенство Троян (вул. Світлогірська, буд. 1А, м. Запоріжжя, 69083)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (49004, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 2)

про визнання недійсним договору, застосування наслідків його недійсності

Господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

учасники справи:

від прокуратури: Гапонова Г.М., посвідчення № 075791 від 01.03.2023

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: не з`явився

від відповідача-1: Богач А.О., ордер АР № 1165480 від 28.02.2024

від відповідача-2: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Запорізької міської ради (позивач-1) та Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (позивач-2) до комунального некомерційного підприємства Міська лікарня № 10 Запорізької міської ради (відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю Охоронне агенство Троян (відповідача-2), в якій прокурор просить:

1) Визнати недійсним договір № 2240/25 від 16.05.2019 про надання послуг з охорони об`єкту, укладений комунальним некомерційним підприємством Міська лікарня № 10 Запорізької міської ради та ТОВ Охоронне агенство Троян.

2) Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Охоронне агенство Троян на користь комунального некомерційного підприємства Міська лікарня № 10 Запорізької міської ради 124692,58 грн., а з комунального некомерційного підприємства Міська лікарня № 10 Запорізької міської ради одержані ним за рішенням суду 124692,58 грн. стягнути в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби.

3) Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Охоронне агенство Троян на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, в сумі 6056,00 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2024 справу № 908/289/24 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 07.02.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі №908/289/24, присвоєно справі номер провадження 18/2/24, призначено підготовче судове засідання на 28.02.2024.

Ухвалою від 28.02.2024 підготовче засідання відкладено на 20.03.2024; залучено до участі у справі № 908/289/24 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачів Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

Ухвалою від 20.03.2024 підготовче провадження закрито; призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 24.04.2024.

В судовому засіданні 24.04.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Присутній у судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області під час виконання повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави у бюджетній сфері щодо визнання недійсним договору про надання послуг з охорони об`єкта № 240/25 від 16.05.2019, укладеного КНП Міська лікарня № 10 Запорізької міської ради та ТОВ Охоронне агенство Троян. Встановлено, що рішенням адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.03.2021 № 54/6-р/к визнано ТОВ Охоронне агенство Троян та ТОВ Охоронне агентство Сварог винними у вчиненні порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченої п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів процедури допорогової закупівлі. За доводами прокурора, договір, укладений за підсумками відкритих торгів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу ТОВ Охоронне агенство Троян на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 та ч. 3 ст. 228 ЦК України. Враховуючи, що договір під час його дії є виконаним відповідачем-1 в частині сплати на користь відповідача-2 грошових коштів в сумі 124692,58 грн., зазначені бюджетні кошти підлягають стягненню в дохід держави. Щодо позовної давності прокурор зазначив, що про факт вчинення відповідачем-2 антиконкурентних узгоджених дій у вигляді спотворення результатів тендера, проведеного відповідачем-1, стало відомо з рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 54/6-р/к від 30.03.2021. Отже, строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності не пропущений. Посилаючись на приписи ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру, ст.ст. 1, 3, 7, 36 Закону України Про публічні закупівлі, ст. ст. 1, 4 - 7 Закону України Про захист економічної конкуренції, ст.ст. 16, 202, 203, 215, 228, 256, 257, 261 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 6, 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, ст.ст. 1, 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, прокурор просив позов задовольнити.

Позивач-1 письмових пояснень по суті спору не надав. Представник позивача-1 у судових засіданнях 28.02.2024 та 20.03.2024 був присутній, позовні вимоги прокурора підтримав в повному обсязі.

Від позивача-2 16.02.2024 надійшли пояснення, в яких він позовні вимоги прокурора підтримав в повному обсязі та просив здійснювати розгляд справи без участі його представників. Представник позивача-2 у судове засідання не з`явився. Клопотання позивача-2 про розгляд справи без його участі судом задоволено.

Від відповідача-1 28.02.2024 надійшов відзив, в якому він проти задоволення позову заперечив та зазначив, що господарські зобов`язання за договором № 2240/25 від 16.05.2019 про надання послуг з охорони об`єкту, який укладений КНП Міська лікарня № 10 Запорізької міської ради та ТОВ Охоронне агенство Троян, сторонами виконані у повному обсязі та сплачені за надані послуги грошові кошти. Відповідач-1 відзначив, що йому не було відомо про недобросовісні дії відповідача-2, а також про те, що в подальшому рішенням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 54/6-р/к від 30.03.2021 визнано ТОВ «ОА Троян» та ТОВ «ОА Сварог» винними у вчиненні порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Разом з тим відповідач-1 звернув уваги, що за висновками Верховного Суду, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними, а також доведено наявність порушеного права. Однак, з дій відповідача-1 не вбачається протиправної поведінки. Також відповідач-1 зазначив, що вимога стосовно стягнення з ТОВ «ОА Троян» на користь КНП «Міська лікарня № 10» Запорізької міської ради грошових коштів у розмірі 124692,58 грн., а з КНП «Міська лікарня № 10» Запорізької міської ради одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 124692,58 грн. стягнути в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби не може бути задоволена через, те що у випадку задоволення позову в повному обсязі відповідач-1 буде змушений відшкодувати зазначену суму державі в особі Східного офісу Держаудитслужби навіть якщо на рахунок КНП «Міська лікарня № 10» Запорізької міської ради кошти від ТОВ «ОА Троян» не надійдуть. Відповідач-1 просив в цій частині позову відмовити.

Від прокуратури 06.03.2024 надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор доводи відповідача-1 заперечив та відзначив, що за обраним прокурором способом захисту поновлення порушених прав держави є стягнення з відповідача-2 на користь відповідача-1 коштів в сумі 124692,58 грн., і лише в подальшому вказані кошти підлягають стягненню в дохід держави з відповідача-1. Прокурор звернув увагу на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 905/1562/20, за якими на стадії, коли укладений у результаті закупівлі договір є виконаним, вимога про визнання такого договору недійсним, без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності, не є ефективним способом захисту.

Від Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (третьої особи) 15.03.2024 надійшли письмові пояснення, в яких Відділення підтвердило викладені прокурором у позові обставини.

Відповідач-2 відзиву на позов не надав.

За заявою відповідача-2 його представнику 28.03.2024 на ознайомлення надані матеріали справи, але і після ознайомлення відповідачем-2 жодних пояснень по суті спору не надано.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник відповідача-2 у судове засідання 24.04.2024 не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Після судового засідання (о 10 год. 32 хв.) від представника відповідача-2 на електронну адресу суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на інший час. З огляду на отримання судом вказаного клопотання після закінчення судового засідання суд залишив його без розгляду. Крім того, у вказаному клопотанні відповідачем-2 не наведено жодних причин для відкладення розгляду справи, наведених у ч. 2 ст. 202 ГПК України, так само не зазначено і про те, в чому саме полягає неможливість вирішення спору в даному засіданні. В судовому засіданні 20.03.2024 представник відповідача-2 був присутній і мав можливість висловити свої доводи та заперечення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та відповідача-1, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області під час виконання повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави у бюджетній сфері щодо визнання недійсним договору про надання послуг з охорони об`єкта № 240/25 від 16.05.2019, укладеного КНП Міська лікарня № 10 Запорізької міської ради та ТОВ Охоронне агенство Троян, за результатами проведеної КНП Міська лікарня № 10 Запорізької міської ради 22.04.2019 в електронній системі публічних закупівель «ProZorro» закупівлі «ДК 021:2015:75240000-0 Послуги із забезпечення громадської безпеки, охорони правопорядку та громадського порядку» (ідентифікатор закупівлі UA-2019-04-22-002351-с).

Комунальним некомерційним підприємством «Міська лікарня № 10» Запорізької міської ради 22.04.2019 в електронній системі публічних закупівель «ProZorro» опубліковано відомості про проведення закупівлі - «ДК 021:2015: 75240000-0 Послуги із забезпечення громадської безпеки, охорони правопорядку та громадського порядку» (ідентифікатор закупівлі UA 2019-04-22-002351-с). Очікувана вартість предмета закупівлі становила 132800,00 гривень.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій участь у вказаній закупівлі прийняли два суб`єкти господарювання: товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронне агенство Троян» з пропозицією 132 720,00 грн. та ТОВ «Охоронне агентство Сварог» з пропозицією 132784,00 грн. Найбільш економічно вигідною тендерною пропозицією з переліку учасників визнана пропозиція ТОВ «ОА Троян».

Згідно рішення голови тендерного комітету КНП «Міська лікарня № 10» Запорізької міської ради від 10.05.2019 ТОВ «ОА Троян» визнано переможцем закупівлі. Електронною системою закупівель 10.05.2019 сформовано повідомлення про намір укласти договір.

Як наслідок, комунальним некомерційним підприємством Міська лікарня № 10 Запорізької міської ради (Замовник, відповідач-1 у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю Охоронне агенство Троян (Виконавець, відповідач-2 у справі) 16.05.2019 укладений договір про надання послуг з охорони об`єкту № 2240/25 (далі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що Виконавець зобов`язується надати Замовнику охоронні послуги ДК 021:2015: 75240000-0 Послуги із забезпечення громадської безпеки, охорони правопорядку та громадського порядку, за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 25, а Замовник зобов`язується прийняти ці послуги та сплачувати їх вартість на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 3.2 Договору загальна ціна договору становить 132720,00 грн.

Згідно із п. 5.1. Договору строк надання послуг: з дати підписання договору по 31 грудня 2019 року.

Пунктом 11.1. Договору визначено, що строк дії договору з дати підписання по 31 грудня 2019 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків, а в частині проведення розрахунків і відповідальності - до повного завершення розрахунків.

Додатковою угодою № 1 від 21.05.2019 сторони домовились зменшити ціну договору на 8027,42 грн. та викласти п. 3.2 Договору у наступній редакції: «п. 3.2. Загальна ціна Договору становить 124692,58 грн., без ПДВ».

Виконавцем надано Замовнику охоронні послуги починаючи з 16.05.2019 по 31.12.2019, що підтверджується наданими до матеріалів справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Згідно з платіжними дорученнями КНП «Міська лікарня № 10» сплачено на рахунок ТОВ «ОА Троян» грошові кошти за надані за Договором послуги в сумі 124692,58 грн.

Надалі Рішенням адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 54/6-р/к від 30.03.2021 (справа № 54/26-20) визнано товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронне агенство Троян (ідентифікаційний код юридичної особи 38664323) та товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронне агенство Сварог» (ідентифікаційний код юридичної особи 35924875) винними у вчиненні порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, зокрема, при участі у вищезазначеній процедурі закупівлі з ідентифікатором UA-2019-04-22-002325-с. (п. 1 резолютивної частини рішення).

Під час розгляду адміністративною колегією Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України справи №54/26-20 встановлено факт узгоджених дій ТОВ «Охоронне агенство Троян та ТОВ «Охоронне агенство Сварог» під час участі у торгах.

Під час розгляду адміністративною колегією Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України справи № 54/26-20 встановлено обставини, які свідчать про спільну підготовку ТОВ «ОА Сварог» та ТОВ «ОА Троян» до участі у процедурі закупівлі, з метою забезпечення перемоги певному Учаснику Процедури закупівлі ТОВ «ОА Троян», та про те, що на всіх стадіях підготовки пропозицій конкурсних торгів Учасники були обізнані щодо участі один одного у Процедурі закупівлі, що підтверджується, зокрема, таким:

- пов`язаності відносинами контролю;

- розміщенні за однією адресою;

- наданні фінансової допомоги;

- використанні одних і тих же ІР-адрес (при завантаженні пропозицій для участі у закупівлі, під час участі в аукціоні, поданні податкової звітності);

- синхронності створення та завантаження електронних файлів (документів), наявності спільних характеристик файлів;

- використанні спільних засобів зв`язку (номерів стаціонарних телефонів,

мобільного телефону, електронної адреси);

- ціновій поведінці під час участі в аукціоні (не зниження ціни);

- однакової закономірності в оформленні документів, є узгодженою поведінкою, що стосується спотворення результатів Процедури закупівлі (пункти 94 рішення АКМУ).

З огляду на вищезазначене, адміністративна колегія Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у своєму рішенні № 54/6-р/к від 30.03.2021 дійшла висновку, що ТОВ «ОА Сварог» та ТОВ «ОА Троян» під час підготовки та участі у процедурі закупівлі діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою.

Узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції, ТОВ «ОА Троян» та ТОВ «ОА Сварог» тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результати проведеної закупівлі, порушивши право Замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, а відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України «Про захист економічної конкуренції».

Вказаним рішенням адміністративної колегії АМКУ на ТОВ «ОА Троян» та ТОВ «ОА Сварог» накладені штрафи за виявлені порушення. Штрафи сплачені у добровільному порядку.

Рішення адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.03.2021 № 54/6-р/к у справі № 54/26-20 не оскаржено у судовому порядку, є законним і обов`язковим до виконання.

Як стверджує прокурор, очевидним порушенням інтересів держави в бюджетній сфері є вчинення ТОВ «ОА Троян» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати закупівлі, що призвело до придбання послуг за рахунок бюджетних коштів за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками закупівлі її видимості. Наслідком цього стало нівелювання мети публічної закупівлі - отримання послуг з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів.

Нездійснення протягом тривалого часу Запорізькою міською радою та Східним офісом Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, як органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, захисту порушених інтересів держави та територіальної громади міста Запоріжжя стало підставою для звернення до суду прокурора з даним позовом.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з приписами частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно частити 3 даної статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Відповідно до ч. 3, 6 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Статтею 4 цього Закону визначено основні принципи місцевого самоврядування, серед яких, зокрема, поєднання місцевих і державних інтересів.

До виключних повноважень обласних рад належить, у тому числі й розгляд прогнозів відповідно районних, обласних бюджетів, затвердження таких бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання, розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, затвердження звіту про виконання відповідного бюджету (п. 17 ч. 1 ст. 43 вказаного Закону).

Відповідно до п. 1.2 Статуту комунального некомерційного підприємства Міська лікарня № 10 Запорізької міської ради, затвердженого рішенням міської ради № 87 від 29.09.2023 (далі - Статут) підприємство створене за рішенням Запорізької міської ради № 78 від 19.12.2018. Майно підприємства є власністю територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

Згідно з п.п. 1.3, 1.4 Статуту підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади міста Запоріжжя. Засновником та власником є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

Пунктом 4.3 Статуту визначено, що підприємство здійснює некомерційну господарську діяльність, організовує свою діяльність відповідно до фінансового плану, затвердженого власником.

Пунктом 7.1 Статуту передбачено, що управління підприємством від імені територіальної громади міста Запоріжжя здійснюється власником, органом управління майном згідно даного статуту з урахуванням інтересів трудового колективу, закріплених в колективному договорі.

До компетенції власника належать, між іншим, здійснення контролю за ефективністю використання майна, що є власністю територіальної громади міста Запоріжжя або спільною власністю (територіальних громад) та закріплене за підприємством на праві оперативного володіння (п. 7.3 Статуту).

Таким чином, органом, уповноваженим державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах є Запорізька міська рада, як орган місцевого самоврядування, якому підпорядковується відповідна сторона оспорюваного договору, а також, беручи до уваги здійснення міською радою виключних повноважень щодо затвердження міського бюджету, внесення змін до нього, затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю серед інших є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, дотриманням законодавства про закупівлі (ст. 2 цього Закону).

Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів (пп. 1, 3 п. 3 Положення).

Згідно із пп. 20 п. 6 Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Відповідно до п. 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Реалізацію повноважень Державної аудиторської служби України на території Запорізької області здійснює Східний офіс Держаудислужби згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби та Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23 (Положення № 23).

Так, відповідно до п. 3 Положення № 23 основним завданням Східного офісу Держаудитслужби є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської областей, а також на території інших областей за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.

Згідно з пп. 18 п. 6 зазначеного Положення Східний офіс Держаудитслужби має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Відповідно до ст.ст. 4, 45 ГПК України сторонами у господарському процесі виступають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Таким чином, саме Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області наділений повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель на території Запорізької області.

У постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 906/296/18, від 20.02.2019 у справі № 912/894/18, від 10.04.2019 у справі № 909/569/18, від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18, від 21.05.2019 у справі № 912/895/18, від 29.05.2019 у справі №909/545/18, від 20.11.2019 у справі № 912/2887/18, від 29.07.2020 у справі № 924/316/18, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18, від 01.09.2020 у справі № 911/1534/19, від 06.10.2020 у справі № 905/121/19 неодноразово вказувалось на наявність у Державної аудиторської служби України права на звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю та сформував однозначний правовий висновок, згідно з яким ця служба є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у таких правовідносинах.

У пункті 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено висновок щодо застосування ст. 23 Закону України Про прокуратуру у спірних правовідносинах, з якого вбачається, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Аналогічна правова позиція висловлювалась неодноразово, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 10.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17.

З матеріалів справи вбачається, що Запорізька міська рада та Східний офіс Держаудитслужби уповноважені державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, але такого захисту фактично не здійснювали.

Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області на виконання вимог, установлених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», листом від 01.12.2023 № 52-103-12043вих-23 повідомлено Запорізьку міську раду про існування порушення інтересів держави від укладення договору за наслідками проведеної закупівлі, результати якої спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, і про наявність підстав для його визнання недійсним як такого, що суперечить інтересам держави з умислу ТОВ ОА Троян. Зазначеними листом витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів із захисту порушених інтересів держави.

У відповідь Виконавчий комітет Запорізької міської ради листом від 26.12.2023 №23168/03.3-20/04 повідомив прокурора, що Запорізькій міській раді не було відомо під час проведення закупівлі з ідентифікатором UA 2019-04-22-002351-с про узгодження своєї поведінки ТОВ ОА Троян та ТОВ ОА Сварог. Також Запорізька міська рада повідомила, що вона не є стороною договору, у зв`язку з чим у неї відсутні підстави щодо захисту державних інтересів.

Також, Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області, у порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру, на адресу Східного офісу Держаудитслужби та Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області скеровано лист за № 15/2-57вих-23 від 01.12.2023 щодо вжиття заходів до звернення до суду із відповідним позовом.

Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області листом від 22.12.2023 № 040831-17/4150-2023 повідомило прокурора, що за ідентифікатором закупівлі UA 2019-04-22-002351-с неможливо провести моніторинг закупівлі внаслідок завершення процедури та виконання договору станом на 31.12.2019. Право органів державного фінансового контролю на звернення до суду при встановлені фактів порушення цивільного, господарського чи іншого законодавства обмежено пунктами 8, 10 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Таким чином, Східним офісом Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області належних заходів щодо захисту інтересів держави з метою визнання договору недійсним та стягнення коштів до державного бюджету не вжито, що свідчить про усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого суб`єкта владних повноважень.

У пункті 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зроблено висновок, згідно з яким прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після одержання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Зважаючи на нездійснення Запорізькою міською радою та Східним офісом Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області заходів для звернення до суду та враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов до висновку, що прокурор обґрунтовано, у межах своїх повноважень, звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд визнав, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Абзацами 1-3 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити, зокрема, інтересам держави і суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Норма аналогічного змісту міститься у ч. 1 ст. 208 ГК України.

У пункті 3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними наголошено, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.

Частиною 3 ст. 5 ГК України регламентовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

У постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 922/1391/18 викладено правовий висновок щодо застосування ч. 3 ст. 228 ЦК України в сукупності з ч. 1 ст. 203 указаного Кодексу.

Верховний Суд відзначив, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), яка означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.

Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому, вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов`язковим доказом вини.

Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладені в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/1421/16, від 15.02.2018 у справі № 911/1023/17, від 17.04.2018 у справі № 910/1424/16, від 31.05.2018 у справі № 911/639/17, від 09.07.2019 у справі № 911/1113/18, від 10.06.2021 у справі №910/114/19, від 15.12.2021 у справі № 910/6271/17 від 13.01.2022 у справі № 908/3736/15 тощо.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Як констатує Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

При цьому ч. 5 ст. 13 ЦК України, якою регламентовано цілі реалізації цивільних прав, не допускає їх використання з метою неправомірного обмеження конкуренції, а також недобросовісну конкуренцію.

Закон України Про захист економічної конкуренції визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Статтями 1, 4 цього Закону визначено, що конкуренція - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Одним із найпоширеніших видів порушень, що спотворює конкуренцію, є антиконкурентні узгоджені дії, внаслідок яких усувається конкуренція та змагальність між учасниками, що призводить до спотворення конкурентного середовища в цілому.

За визначенням п. 4 ч. 2 ст. 6 вказаного Закону, антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Відповідні дії становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції (п. 1 ст. 50 цього Закону).

Разом із тим Закон України Про публічні закупівлі (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад. Його метою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.

Крім того, тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі) (п. 28 ч. 1 ст. 1 Закону).

Тому, оголошуючи проведення відкритих торгів, комунального некомерційного підприємства Міська лікарня № 10 Запорізької міської ради мало на меті не просто задовольнити потребу в закупівлі послуг з охорони об`єкта, а здійснити його придбання на засадах конкурентності учасників відповідного тендера.

Розглядаючи справу № 910/114/19 про визнання недійсним договору про закупівлю як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства, Верховний Суд в п.п. 32, 33 своєї постанови від 10.06.2021 вказав, що визначене положеннями Закону України Про публічні закупівлі спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, що одночасно слугує захисту інтересів держави. Тому прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом вимог.

Обставини вчинення ТОВ «ОА Троян» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічної закупівлі комунальним некомерційним підприємством Міська лікарня № 10 Запорізької міської ради послуг з охорони об`єкта, підтверджуються Рішенням адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.03.2021 № 54/6-р/к.

Таким чином, орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням підтвердив порушення вимог законодавства, яке полягало у спотворенні його учасниками, у тому числі ТОВ «ОА Троян», результатів закупівлі. Протиправність таких дій полягала в їх спрямуванні на здобуття перемоги у процедурі закупівлі шляхом домовленостей з іншим учасником.

Законність вказаного рішення не оскаржена у судовому порядку учасникам закупівлі та не потребує доказування.

Невід`ємною умовою ефективного функціонування економічної системи в Україні є розвиток якісного конкурентного середовища - результату й сукупності умов взаємодії усіх суб`єктів ринку за відповідного рівня економічного змагання й можливості впливу окремих економічних агентів на загальноринкову ситуацію.

Вільне змагання суб`єктів господарювання забезпечує встановлення цін на рівні, що приводить до оптимального розподілу суспільних ресурсів, сприяє підвищенню рівня організації господарської діяльності та здійсненню науково-технічного прогресу.

Ефективна економіка своєю чергою забезпечує високу та динамічну продуктивність капіталу як інвестиційну складову та результативність праці як соціальну складову, що є запорукою зростання загального добробуту.

Порушення ТОВ «ОА Троян» законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведеного комунальним некомерційним підприємством Міська лікарня № 10 Запорізької міської ради тендера, не сумісне з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України Про публічні закупівлі, нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві.

Дії ТОВ «ОА Троян» спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі.

Враховуючи зазначене, у діях ТОВ «ОА Троян» вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Метою вказаних дій є усунення конкуренції під час проведення зазначеної закупівлі та недобросовісне отримання права на укладення договору.

Таким чином, завідомо суперечлива мета дій ТОВ «ОА Троян» полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України Про публічні закупівлі обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів та у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах.

В силу положень наведеного, рішення тендерного комітету комунального некомерційного підприємства Міська лікарня № 10 Запорізької міської ради 10.05.2019, яким ТОВ «ОА Троян» визнано переможцем та вирішено укласти з ним договір про надання послуг з охорони об`єкту, прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, водночас воно вичерпало свою дію виконанням шляхом укладення договору про закупівлю послуги з переможцем ТОВ «ОА Троян», який виконано сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.

Норму аналогічного змісту містить ч. 1 ст. 41 вказаного Закону.

Обставини несумісності поведінки ТОВ «ОА Троян» під час участі у закупівлі з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель є доведеними.

Неправомірна поведінка, що мала місце на стадії проведення процедури закупівлі та прийняття рішення тендерного комітету, не може мати правомірного наслідку - укладення договору.

З урахування наведеного, суд дійшов висновку, що договір № 2240/25 від 16.05.2019 про надання послуг з охорони об`єкту, укладений за підсумками закупівлі, результати якої спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, підлягає визнанню недійсним, як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ «АО Троян», на підставі ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України.

Щодо застосування наслідків недійсності договору № 2240/25 від 16.05.2019 про надання послуг з охорони об`єкту суд зазначає наступне.

Згідно із абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20 зазначила, що до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього, законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків, визначених в ст. 216 ЦК України, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину, визнаного таким судом, є обов`язковими та не можуть бути проігноровані його сторонами.

Договір № 2240/25 від 16.05.2019 про надання послуг з охорони об`єкту оспорюється з підстав його невідповідності вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, а саме у зв`язку з невідповідністю інтересам держави та суспільства за наявності умислу ТОВ «АО Троян».

Однак, незважаючи на притягнення ТОВ «ОА Троян» до відповідальності у вигляді накладення штрафу, негативні наслідки укладеного з ним договору № 2240/25 від 16.05.2019 про надання послуг з охорони об`єкту залишаються не усунутими.

Цивільний кодекс України встановлює особливі правові наслідки такої недійсності правочинів.

Відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Замовником та однією стороною оспорюваного договору є комунальне некомерційного підприємство Міська лікарня № 10 Запорізької міської ради (відповідач-1).

При цьому, на момент проведення процедури закупівлі та укладення договору відповідач-1 не знав і не міг дізнатись, що ТОВ «ОА Троян» та ТОВ «ОА Сварог» під час підготовки документації в процедурі закупівлі діяли несамостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою.

Враховуючи наявність умислу лише у ТОВ «ОА Троян», як сторони оспорюваного договору, одержані ним 124692,58 грн. за цим правочином повинні бути повернуті іншій стороні договору, а отримані ним за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Зокрема, Держаудитслужбою здійснюється контроль за правильністю та своєчасністю надходження доходів до бюджету за кодом класифікації 24060300 Інші надходження.

Таким чином, оскільки вимога прокурора про визнання договору недійсним поєднана із вимогою про застосування наслідків недійсного правочину, а тому є належним способом захисту порушеного права, суд визнав її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а саме: вищевказані кошти повинні бути повернуті КНП Міська лікарня № 10 Запорізької міської ради, а отримані ним за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби.

Доводи відповідача-1, що у випадку задоволення позову в повному обсязі відповідач-1 буде змушений відшкодувати зазначену суму державі в особі Східного офісу Держаудитслужби навіть якщо на рахунок КНП «Міська лікарня № 10» Запорізької міської ради кошти від ТОВ «ОА Троян» не надійдуть, суд визнав необґрунтованими.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання чи оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Також Верховний Суд у постанові від 07.07.2021 у справі № 905/1562/20 дійшов висновку, що на стадії, коли укладений в результаті закупівлі договір є виконаним, вимога про визнання такого договору недійсним, без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності, не є ефективним способом захисту.

Також Велика Палата Верховного Суду в пункті 154 постанови від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої, третьої статті 1212 Цивільного кодексу України).

За обраним заступником керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя способом захисту поновлення інтересів держави є похідна вимога про стягнення з ТОВ «Охоронне агентство Троян» на користь КНП «Міська лікарня № 10» Запорізької міської ради коштів в сумі 124692,58 грн., що відповідає нормам ч. 3 ст. 228 ЦК України. При цьому лише після отримання цих коштів відповідачем-1 у подальшому вони підлягають стягненню в дохід держави з КНП «Міська лікарня № 10» Запорізької міської ради.

Щодо позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Стаття 258 ЦК України не встановлює спеціальної позовної давності до вимог про визнання правочинів недійсними та застосування наслідків недійсності.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості захистити своє право в примусовому порядку через суд.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 136/277/18, від 10.07.2019 у справі № 321/1702/16-ц.

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в ч. 1 ст. 261 ЦК України, в поєднанні із загальним правилом, встановленим ст. ст. 13, 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень, вказує, що відповідач має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Під можливістю довідатися про порушення права або про особу, яка його порушила, у цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини або існування в особи певних зобов`язань як міри належної поведінки, у результаті яких вона мала б змогу дізнатися про відповідні протиправні дії та того, хто їх учинив.

Такий правовий висновок щодо застосування ч. 1 ст. 261 ЦК України в подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постановах від 24.07.2019 у справі №521/14384/16-ц, від 02.07.2019 у справі № 925/271/18.

Про факт вчинення відповідачем-2 антиконкурентних узгоджених дій у вигляді спотворення результатів тендера, проведеного відповідачем-1, стало відомо з Рішення адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.03.2021 № 54/6-р/к.

Отже, про порушення проведеним тендером та укладеним за його результатами договором інтересів держави та суспільства з умислу відповідача-2 та про особу, яка його вчинила, позивачі та прокурор могли довідатися 30.03.2021 і з цього дня розпочався перебіг позовної давності.

Прокурор звернувся з даним позовом до суду 02.02.2024, що підтверджується конвертом Укрпошти з відміткою про прийняття відправлення. Таким чином, позовна давність для звернення до суду з вимогами про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності не пропущена.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідач-2 не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 74 ГПК України, визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про наявність підстав для звільнення його від обов`язку повернути безпідставно набуті кошти, не надав.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судовий збір на підставі частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача-2, оскільки спір виник внаслідок його неправомірної поведінки, шляхом стягнення на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, якою сплачено судовий збір.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним договір № 2240/25 від 16.05.2019 про надання послуг з охорони об`єкту, укладений комунальним некомерційним підприємство Міська лікарня №10 Запорізької міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю Охоронне агенство Троян.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Охоронне агенство Троян (вул. Світлогірська, буд. 1А, м. Запоріжжя, 69083; ідентифікаційний код 38664323) на користь комунального некомерційного підприємства Міська лікарня № 10 Запорізької міської ради (бул. Шевченка, буд. 25, м. Запоріжжя, 69001; ідентифікаційний код 05498708) 124692,58 грн. (сто двадцять чотири тисячі шістсот дев`яносто дві грн. 58 коп.), а з комунального некомерційного підприємства Міська лікарня № 10 Запорізької міської ради (бул. Шевченка, буд. 25, м. Запоріжжя, 69001; ідентифікаційний код 05498708) одержані ним за рішенням суду 124692,58 грн. (сто двадцять чотири тисячі шістсот дев`яносто дві грн. 58 коп.) стягнути в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби (вул. Антоновича Володимира, буд. 22, корп. 2, м. Дніпро, 49101; ідентифікаційний код 40477689). Видати наказ.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Охоронне агенство Троян (вул. Світлогірська, буд. 1А, м. Запоріжжя, 69083; ідентифікаційний код 38664323) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, 5, м.Запоріжжя, 69035); ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, розрахунковий рахунок UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 28000) кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 6056,00 грн. (шість тисяч п`ятдесят шість грн. 00 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку із запровадженням воєнного стану на території України та інтенсивними ракетними та артилерійськими обстрілами м. Запоріжжя, що загрожувало життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 09.05.2024.

Суддя В.В. Левкут