Ухвала

від 09.05.2024 по справі 910/4795/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.05.2024Справа № 910/4795/24

За позовомАдвокатського об`єднання «Лігал Консалтинг Груп»доДержавної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство»простягнення 157 000,00 грн.,Суддя Босий В.П.

Представники сторін: не викликались.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Адвокатське об`єднання «Лігал Консалтинг Груп» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» про стягнення 157 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання із оплати наданих на підставі договорів про надання правової допомоги №12 від 05.04.2023, №13 від 05.04.2023, №14 від 05.04.2023, №32 від 16.06.2023 та №45 від 14.07.2023 послуг, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 157 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

08.05.2024 до Господарського суду міста Києва від представника Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» надійшло клопотання про витребування доказів, в якому відповідач просить суд витребувати у позивача акти звірки взаєморозрахунків за спірними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно із ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Так, відповідач стверджує, що витребування вказаних актів звірки взаєморозрахунків за спірними договорами підтвердить реальний обсяг наданих послуг та остаточні суми заборгованості.

Суд відзначає, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/1389/18.

Враховуючи існуючий спір між сторонами саме щодо заявленої у даній справі суми заборгованості та наданих послуг, на переконання суду, підстави вважати, що акти звірки взаєморозрахунків, складені позивачем, є необхідними для встановлення об`єктивної істини у даному спорі відсутні.

Більш того, згідно із ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, саме на позивача процесуальним законодавством покладено обов`язок довести, зокрема, наявність у нього права вимоги суми заборгованості, яка заявлена у даній справі, при цьому, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору відповідно до ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України та спонукати учасника справи надавати докази, які за суб`єктивним ставлення іншого учасника справи є належними та допустимими.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» про витребування доказів.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 91, 234, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» про витребування доказів.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В.П. Босий