Рішення

від 02.04.2024 по справі 911/160/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/160/24

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», Київська обл., Бориспільський р-н., с. Гора

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ейр Лінк Інтернешнл», Одеська обл., м. Одеса

про стягнення 232400,00 грн.

секретар судового засідання: Самусь В.С.

За участю представників:

від позивача: Рабченюк Л.П. (довіреність № 01-22/7-35 від 01.01.2024 р.);

від відповідача: Кравченко А.М. (довіреність від 26.02.2024 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ейр Лінк Інтернешнл» про стягнення 232400,00 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх зобов`язань з надання довідки про кількість рейсів, встановлених п.п. 2.2.24, п. 3.2 Генеральної угоди № 02.1-14/4-07 від 23.07.2019 р. про умови здійснення господарської діяльності, укладеної між позивачем та відповідачем, у зв`язку з чим позивачем на підставі п. 3.8. Угоди нараховано 232400,00 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.02.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 29.02.2024 р.

28.02.2024 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить в разі встановлення судом правових підстав для застосування штрафу щодо відповідача зменшити на 230000,00 грн розмір штрафу за порушення строків подання довідки. Відповідач вказує, що позивачем не доведено факт завдання відповідачем йому збитків, а відповідних доказів наявності у позивача збитків суду не було надано, а тому відповідач вважає, що вимога позивача про стягнення штрафу є неспівмірною за розміром, надмірно великою, невиправданою та обтяжливою для відповідача. Відповідач звертає увагу суду, що позивач нарахував неустойку навіть не за невиконання грошових зобов`язань, а лише за неподання довідки про кількість рейсів, роль якої, взагалі в даний час є незрозумілою, так як на сьогоднішній день повітряний простір України є закритим і будь-які рейси неможливі. Відповідач наголошує, що він не визнає позов в частині неустойки (штрафу), а тому вищезазначене не є визнанням вимоги про стягнення неустойки (штрафу).

11.03.2024 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що, як у відзиві, так і під час судового засідання відповідач не заперечував, що ним допущено порушення умов угоди та не подано у встановлений п. 3.2 угоди строк довідки про кількість рейсів за період лютий 2022 - січень 2023. Позивач вважає, що відповідач не обґрунтував винятковість випадку у спірних правовідносинах сторін щодо обставин, які спричинили порушення строків, встановлених угодою. Позивач посилається на те, що відповідач не надав суду жодних доказів та не навів беззаперечних обставин, які могли свідчити про поважність причин неналежного виконання зобов`язання, винятковість обставин чи невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) наслідкам порушення зобов`язання. Позивач зазначає, що введення правового режиму воєнного стану на території України унеможливило надання позивачем частини основних видів господарської діяльності, та як наслідок, отримувати доходи від здійснення відповідних видів діяльності, а тому суттєво зменшилися надходження коштів на рахунки ДП МА «Бориспіль». Позивач вказує, що діючі законодавчі акти зобов`язують його забезпечувати максимальну безперервну експлуатацію аеропорту (аеродрому), захист об`єкту критичної інфраструктури, що потребує значних витрат, а тому ухвалення рішення про задоволення позовних вимог, призведе до надходження до ДП МА «Бориспіль» суми коштів у розмірі 232400,00 грн, які будуть спрямовані на виплату заробітної плати працівникам підприємства, що сприятиме продовженню забезпечення працівників робочими місцями на ДП МА «Бориспіль».

21.03.2024 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення.

29.03.2024 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення.

У судових засіданнях 29.02.2024 р. та 14.03.2024 р. оголошувались перерви до 14.03.2024 р. та 02.04.2024 р. відповідно.

Представник позивача у судових засіданнях 29.02.2024 р., 14.03.2024 р. та 02.04.2024 р. позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях 29.02.2024 р., 14.03.2024 р. та 02.04.2024 р. проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

23.07.2019 р. між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (аеропорт) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Ейр Лінк Інтернешнл» (компанія) підписано генеральну угоду № 02.1-14/4-07 про умови здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п. 1.1 угоди аеропорт забезпечує компанії можливість здійснювати авіаційну діяльність (надання послуг з наземного адміністрування) на території аеропорту «Бориспіль» з використанням інфраструктури аеропорту, а компанія зобов`язується сплачувати аеропорту плату за це.

Згідно з п.п. 2.2.24 угоди компанія зобов`язана у строки, визначені параграфом 3 угоди, надавати до аеропорту довідку про кількість рейсів за звітний місяць.

Пунктом 3.1 угоди визначено, що розмір плати, яку має сплачувати компанія за створення та підтримання аеропортом необхідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення компанією господарської діяльності в ДП МА «Бориспіль» з надання послуг з наземного адміністрування з використанням інфраструктури аеропорту у відповідності з правилами та на умовах цієї угоди становить: 1350,00 грн (без ПДВ) за 1 рейс, на якому компанія здійснювала діяльність з наземного адміністрування, але не менше ніж 1350,00 грн (без ПДВ) в місяць. Нарахування ПДВ здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Кількість рейсів визначається із довідки, яка надається компанією за звітний місяць. Дана довідка повинна бути підписана керівником, головним бухгалтером компанії та скріплена печаткою (у разі її наявності). Довідка направляється офіційним листом на адресу аеропорту до 3 числа місяця, що слідує за звітним. При цьому, аеропорт має право перевірити кількість рейсів, які були обслуговані компанією за звітний місяць, на підставі власної інформації (згідно з заявками компанії на обслуговування). У разі виявлення невідповідностей, або у разі відсутності (ненадання компанією) довідки у визначені строки, аеропорт має право використовувати власну інформацію для виставлення рахунків (п. 3.2 угоди).

Згідно з п. 3.3 угоди протягом 3 робочих днів після отримання довідки аеропорт виписує компанії рахунок та акт.

Відповідно до п. 3.8 угоди у випадку порушення строків надання довідки за звітний місяць компанія сплачує аеропорту штраф у розмірі 100,00 грн (без ПДВ) за кожен календарний день прострочення терміну.

Пунктом 4.1 угоди визначено, що ця угода набуває чинності з 01.08.2019 року та діє до 10.04.2022 року (включно).

Подальше продовження строку дії угоди здійснюється за письмовим узгодженням обох сторін шляхом укладання додаткової угоди до цієї угоди або укладання нової угоди (п. 4.2 угоди).

Згідно з п. 4.3 угоди всі зміни та доповнення до цієї угоди (крім п.п. 2.2.29, 2.5.2, 2.5.5, 3.7, 3.12 та 9.1) дійсні, якщо вони виконані в письмовій формі і підписані уповноваженими на це представниками обох сторін.

16.01.2020 р. між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Ейр Лінк Інтернешнл» укладено додаткову угоду № 1 до генеральної угоди про умови здійснення господарської діяльності № 02.1-14/4-07 від 23.07.2019 р.

Пунктом 2 додаткової угоди № 1 сторони погодили викласти пункт 3.8 угоди в наступній редакції: « 3.8. У випадку порушення строків надання довідки за звітний період компанія сплачує аеропорту неустойку у розмірі 100,00 грн (без ПДВ) за кожен календарний день прострочення терміну».

01.04.2022 р. між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Ейр Лінк Інтернешнл» укладено додаткову угоду № 3 до генеральної угоди про умови здійснення господарської діяльності № 02.1-14/4-07 від 23.07.2019 р., пунктом 1 якої сторони погодили продовжити термін дії угоди до 10.04.2023 р.

Укладена між сторонами генеральна угода № 02.1-14/4-07 від 23.07.2019 р. про умови здійснення господарської діяльності за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За узгодженими сторонами у п. 3.1 генеральної угоди № 02.1-14/4-07 від 23.07.2019 р. про умови здійснення господарської діяльності умовами, відповідач мав сплачувати позивачу плату за створення та підтримання позивачем необхідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення відповідачем господарської діяльності в ДП МА «Бориспіль» з надання послуг з наземного адміністрування з використанням інфраструктури аеропорту у сумі 1350,00 грн (без ПДВ) за 1 рейс.

Кількість рейсів визначається із довідки, яка надається відповідачем за звітний місяць та направляється ним офіційним листом на адресу позивача до 3 числа місяця, що слідує за звітним.

За твердженням позивача, відповідач не надав позивачу довідки про кількість рейсів за період з лютого 2022 р. по січень 2023 р.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами статтей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи не містять доказів направлення відповідачем позивачу довідок про кількість рейсів за період з лютого 2022 р. по січень 2023 р. на виконання п. 3.2 генеральної угоди № 02.1-14/4-07 від 23.07.2019 р. про умови здійснення господарської діяльності.

Відповідачем не заперечується факт неподання довідок про кількість рейсів за період з лютого 2022 р. по січень 2023 р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідач є таким, що прострочив своє зобов`язання з надання довідок про кількість рейсів за період з лютого 2022 р. по січень 2023 р. відповідно до умов генеральної угоди № 02.1-14/4-07 від 23.07.2019 р. про умови здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 200/33 від 28.02.2023 р. на суму 232400,00 грн на оплату за порушення строків надання довідки відповідно до п. 3.8 договору № 02.1-14/4-07 від 23.07.2019 р.

Вказаний рахунок відповідачем оплачений не був.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача 232400,00 грн штрафу за неподання відповідачем довідок про кількість рейсів за період з лютого 2022 р. по січень 2023 р., нарахованого за загальний період з 04.03.2022 р. по 28.02.2023 р.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як вже зазначалось, згідно з п. 3.8 генеральної угоди № 02.1-14/4-07 від 23.07.2019 р. про умови здійснення господарської діяльності (в редакції додаткової угоди № 1 від 16.01.2020 р.) у випадку порушення строків надання довідки за звітний період компанія сплачує аеропорту неустойку у розмірі 100,00 грн (без ПДВ) за кожен календарний день прострочення терміну.

Відповідно до п. 3.2 угоди довідка направляється офіційним листом на адресу аеропорту до 3 числа місяця, що слідує за звітним.

Таким чином, відповідач мав надати довідку про кількість рейсів за лютий 2022 р. у строк до 03.03.2022 р., за березень 2022 р. у строк до 04.04.2022 р. (03.04.2022 р. вихідний день), за квітень 2022 р. у строк до 03.05.2022 р., за травень 2022 р. у строк до 03.06.2022 р., за червень 2022 р. у строк до 04.07.2022 р. (03.07.2022 р. вихідний день), за липень 2022 р. у строк до 03.08.2022 р., за серпень 2022 р. у строк до 05.09.2022 р. (03.09.2022 р. та 04.09.2022 р. вихідні дні), за вересень 2022 р. у строк до 03.10.2022 р., за жовтень 2022 р. у строк до 03.11.2022 р., за листопад 2022 р. у строк до 05.12.2022 р. (03.12.2022 р. та 04.12.2022 р. вихідні дні), за грудень 2022 р. у строк до 03.01.2023 р. та за січень 2023 р. у строк до 03.02.2023 р.

Отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання з надання довідок про кількість рейсів за лютий 2022 р. з 04.03.2022 р., за березень 2022 р. з 05.04.2022 р., за квітень 2022 р. з 04.05.2022 р., за травень 2022 р. з 04.06.2022 р., за червень 2022 р. з 05.07.2022 р., за липень 2022 р. з 04.08.2022 р., за серпень 2022 р. з 06.09.2022 р., за вересень 2022 р. з 04.10.2022 р., за жовтень 2022 р. з 04.11.2022 р., за листопад 2022 р. з 06.12.2022 р., за грудень 2022 р. з 04.01.2023 р. та за січень 2023 р. з 04.02.2023 р.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Проте, пунктом 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», установлено на всій території України карантин з 12.03.2020 р.

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 р. «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», установлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, шестимісячний строк нарахування пені, встановлений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, продовжений на строк дії карантину, тобто до 30.06.2023 р.

Наданий позивачем розрахунок неустойки є неправильним. Позивачем неправильно визначений початок періоду прострочки зобов`язання з подання довідок про кількість рейсів за березень 2022 р., червень 2022 р., серпень 2022 р. та листопад 2022 р.

Відповідно до правильного розрахунку, здійсненого судом з урахуванням правильних дат початку періоду прострочення за кожний місяць, сума неустойки, нарахованої за неподання відповідачем довідок про кількість рейсів за період з лютого 2022 р. по січень 2023 р., нарахованої за загальний період з 04.03.2022 р. по 28.02.2023 р., становить 231800,00 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить в разі встановлення судом правових підстав для застосування штрафу щодо відповідача зменшити на 230000,00 грн розмір штрафу за порушення строків подання довідки.

Суд зазначає, що застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Згідно із частиною першою статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За частиною другою статті 233 Господарського кодексу України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Подібні норми також містить частина третя статті 551 Цивільного кодексу України, яка визначає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України надають суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Тобто зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 ЦК України), господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Окрім того, у вирішенні судом про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суду належить брати також до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання. Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.08.2023 р. у справі № 910/8725/22.

Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру штрафу за порушення строків подання довідки, відповідач посилався на те, що позивачем не доведено витрат, втрат або неодержання доходу у зв`язку із неподанням відповідачем такої довідки. Також, відповідач вказує, що на сьогоднішній день повітряний простір України є закритим і будь-які рейси неможливі, а тому роль вказаної довідки на даний час є незрозумілою.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав жодних доказів в обґрунтування клопотання про зменшення розміру штрафу. Відповідач навіть не надав відомостей про свій майновий стан.

Посилаючись на те, що роль вказаної довідки на даний час є незрозумілою, відповідачем не надано доказів виконання ним інших зобов`язань за угодою, зокрема здійснення мінімального платежу у сумі 1350,00 грн в місяць за період з лютого 2022 р. по січень 2023 р. на виконання умов п. 3.1 генеральної угоди № 02.1-14/4-07 від 23.07.2019 р. про умови здійснення господарської діяльності.

Отже, враховуючи конкретні обставини даної справи, суд погоджується з твердженнями позивача про те, що за період з березня 2022 року по лютий 2023 року відповідачем не було вжито жодних заходів для належного виконання встановленого у п. 3.2 угоди зобов`язання, а також тривалий термін порушення відповідачем зобов`язання щодо надання позивачу довідок за період з лютого 2022 року по січень 2023 року підтверджує той факт, що таке порушення було допущено відповідачем свідомо.

Водночас, загальновідомим є той факт, що відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому законами України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і триває по теперішній час.

У зв`язку з військовим вторгненням рф, згідно з вимогами Повітряного кодексу України та Положення про використання повітряного простору України органами ОЦВС та Державіаслужбою України вжито заходів щодо закриття повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору. Надання аеронавігаційних послуг у повітряному просторі України призупинено з 24.02.2022 р. і по теперішній час.

Отже відповідач у період з 24.02.2022 р. по січень 2023 р. не міг здійснювати польоти з використанням інфраструктури позивача, а тому довідки про кількість рейсів за період з березня 2022 р. по січень 2023 р., містили б нульові показники.

Як позивач, так і відповідач є обізнаними про вказані обставини.

Як вже зазначалось, довідки про кількість рейсів необхідні позивачу для визначення розміру плати, яку має сплачувати відповідач за створення та підтримання аеропортом необхідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення відповідачем господарської діяльності в ДП МА «Бориспіль» з надання послуг з наземного адміністрування з використанням інфраструктури аеропорту у відповідності з правилами та на умовах угоди.

Таким чином, відповідач, порушивши зобов`язання з подання довідок про кількість рейсів за період з березня 2022 р. по січень 2023 р., не завдав позивачу збитків, оскільки останній був обізнаний, що у період з 24.02.2022 р. по січень 2023 р. польоти не здійснювались і кількість рейсів дорівнювала нулю.

Проте, беручи до уваги всі фактичні обставини справи, враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів понесення позивачем збитків, спричинених простроченням виконання відповідачем зобов`язань, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для реалізації свого права щодо зменшення розміру неустойки, що підлягає стягненню з відповідача, нарахованої за неподання довідок за період з березня 2022 р. по січень 2023 р., на 20% відсотків.

Встановлюючи розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, суд виходить із того, що відповідачем взагалі не надано доказів на обґрунтування клопотання про зменшення її розміру. Крім того, за період з березня 2022 р. і на час прийняття рішення у даній справі відповідачем не подано доказів того, що він вживав заходи для виконання свого обов`язку.

Також, суд не вбачає підстав для зменшення розміру неустойки, нарахованої за прострочення виконання зобов`язання з подання довідки про кількість рейсів за лютий 2022 р., оскільки у період з 01.02.2022 р. по 23.02.2023 р. повітряний простір України був відкритим і відповідач міг здійснювати польоти, а позивач в свою чергу нараховувати плату за надання послуг з наземного адміністрування з використанням інфраструктури аеропорту не в мінімальному розмірі, а з урахуванням кількості рейсів на підставі поданої відповідачем довідки.

Відповідно до правильного розрахунку, здійсненого судом, сума неустойки, нарахованої за неподання відповідачем довідки про кількість рейсів за лютий 2022 р, нарахованої за період з 04.03.2022 р. по 28.02.2023 р., становить 36200,00 грн, а за період з березня 2022 р. по січень 2023 р., нарахованої за загальний період з 05.04.2022 р. по 28.02.2023 р., становить 195600,00 грн, а з урахування зменшення на 20 % 156480,00 грн.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача штраф за неподання довідок про кількість рейсів, як то було встановлено п. 3.8 генеральної угоди № 02.1-14/4-07 про умови здійснення господарської діяльності від 23.07.2019 р.

Проте, пунктом 3.8 (в редакції додаткової угоди № 1 від 16.01.2020 р.) сторони узгодили, що у випадку порушення строків надання довідки за звітний період компанія сплачує аеропорту неустойку.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення прав позивача відповідачем, вказане не впливає на вирішення спору по суті, проте враховано судом при прийнятті рішення.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 192680,00 грн (36200,00 грн + 156480,00 грн) неустойки.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ейр Лінк Інтернешнл» (65049, Одеська обл., місто Одеса, Фонтанська дорога, будинок 49/1, приміщення № 1-Н, код 23872501) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, село Гора, вулиця Бориспіль-7, код 20572069) 192680,00 грн (сто дев`яносто дві тисячі шістсот вісімдесят грн 00 коп.) неустойки та 2312,16 грн (дві тисячі триста дванадцять грн 16 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 09.05.2024 р.

Суддя О.О. Рябцева