Рішення

від 01.05.2024 по справі 914/411/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.05.2024 Справа № 914/411/24

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Ігоря Стадника розглянув матеріали за позовом керівника Червоноградської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі

позивача: Державного агентства водних ресурсів України, м. Київ,

до відповідача: Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну, м. Львів,

предмет позову: визнання права власності з одночасним припиненням права власності відповідача,

підстава позову: порушення порядку розпорядження об`єктами державної власності,

за участю представників:

прокуратури: Кульчицький Євгеній Геннадійович;

позивача: не з`явився;

відповідача: ОСОБА_1 .

1.ПРОЦЕС

1.1.До Господарського суду Львівської області 13.02.2024 надійшла позовна заява керівника Червоноградської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача Державного агентства водних ресурсів України до Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну про визнання права власності з одночасним припиненням права власності відповідача.

1.2.Ухвалою суду від 19.02.2024 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Хід судових засідань відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема у судовому засіданні 03.04.2024 закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті.

1.3.Відводів складу суду сторонами не заявлено.

1.4.У судове засідання 01.05.2024 з`явились представники прокуратури та відповідача. Позивач явку представника не забезпечив, хоча про дату та час судового засідання обізнаний, адже був присутній в попередньому судовому засіданні 17.04.2024 в режимі відеоконференції. Тому неявка представника позивача без повідомлення причин неявки і за відсутності клопотань про відкладення судового засідання не перешкоджає розгляду справи в цьому судовому засіданні.

1.5.У судовому засіданні 01.05.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

2.1. За Басейновим управлінням водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну здійснено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно на праві власності. Однак, на переконання прокурора, таке повинно було реєструватись на праві оперативного управління, яке є похідним від права власності, а власником об`єктів нерухомого майна, щодо якого виник спір, є держава Україна в особі Державного агентства водних ресурсів України. Тому реєстрація права власності за Басейновим управлінням водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну порушує право розпорядження об`єктами права державної власності дійсного власника. Оскільки Державним агентством водних ресурсів України самостійно заходів щодо усунення порушень вимог чинного законодавства щодо захисту права державної власності не вжито, позовна заява подана керівником Червоноградської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави.

2.2. Позивач письмової позиції по суті спору в межах розгляду справи судом не висловив.

2.3. Відповідач у поданому до суду 18.03.2024 відзиві на позовну заяву визнає позовні вимоги. Водночас у поданому до суду 26.04.2024 на стадії розгляду справи по суті клопотанні про поновлення процесуального строку для подання додаткових документів відповідач зазначає, що Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну позов заперечує та вважає, що об`єкти нерухомості, щодо яких виник спір про право власності, набуті ним правомірно за наслідками реорганізації Сокальського Управління водного господарства шляхом його приєднання до Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну відповідно до наказу Державного агентства водних ресурсів України від 08.07.2020.

3. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

3.1.Положенням про Львівське обласне виробниче управління водного господарства, затвердженим наказом Державного комітету України по водному господарству № 84 від 06.05.2006, (п.1.1.) визначено, що Львівське обласне виробниче управління водного господарства є бюджетною неприбутковою організацією та належить до сфери управління Державного комітету України по водному господарству.

3.2.Відповідно до п. 4.2 згаданого Положення майно Облводгоспу є державною власністю, закріплене за ним і належить йому на праві оперативного управління. Відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплене за Облводгоспом, здійснюється з дозволу Держводгоспу у порядку, встановленому законодавством.

3.3.Однак Указом Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» № 1085/2010 від 09.12.2010 утворено Державне агентство водних ресурсів України, реорганізувавши Державний комітет України по водному господарству, а 20.08.2014 постановою Кабінету Міністрів України № 393 затверджено Положення про Державне агентство водних ресурсів України. Відповідно до п. 1 та пп. 33 п. 4 такого Положення Держводагентсво є центральним органом виконавчої влади та здійснює управління об`єктами державної власності, які належать до сфери управління Держводагентства.

3.4.Виконавчий комітет Радехівської міської ради 26.10.2010 видав свідоцтво про право власності на нерухоме майно (серія НОМЕР_1 ) - нежитлову будівлю, поз. 2 за адресою АДРЕСА_1 . Власник Кам`янка-Бузьке управління водного господарства, розмір частки - 44/100, форма власності державна. Опис об`єкта відповідно до свідоцтва: загальна площа 413, 9 кв м, до 56/100 частин будівлі належать споруди: площадка для механізмів ІІ, естакада для миття автомобілів ІІІ. До 44/100 частин будівлі належить споруда площадка для механізмів ІV; будівля гаражів, поз.2, загальна площа 413, 9 кв м; в т.ч. приміщення, що становлять 56/100 частин будівлі, поз.2, загальна площа 233,8 кв м; в т.ч. приміщення, що становлять 44/100 частин будівлі , поз.2, загальна площа 180,1 кв м; споруди: площадки для механізмів, естакади для миття автомобілів, ІІ, ІV, ІІІ.

3.5.Комунальним підприємством Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації 05.01.2011 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія САС 838845 від 26.10.2010) зареєстровано право державної власності за Кам`янка-Бузьким управлінням водного господарства на об`єкти за адресою АДРЕСА_1 .

3.6.Державне агентство водних ресурсів України наказом № 229 від 16.12.2016 затвердило Положення про Кам`янка-Бузьке управління водного господарства, відповідно до п. 4.2 якого майно Управління є державною власністю, закріплене за ним і належить йому на праві оперативного управління. Відчуження основних засобів, що є державною власністю і закріплені за Управлінням, здійснюється з дозволу Держводагенства, у порядку, встановленому чинним законодавством України.

3.7.Відповідно до наказу Державного агентства водних ресурсів України № 753 від 09.12.2019» Кам`янка-Бузьке управління водного господарства реорганізовано шляхом приєднання до Сокальського управління водного господарства.

3.8.Державним реєстратором 12.06.2020 проведено реєстрацію права державної власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1210387046239) за Сокальським управлінням водного господарства на частку в розмірі 44/100 в об`єкті нерухомого майна: нежитлове приміщення, поз. 2, будівля гаражів. Опис об`єкта: загальна площа (кв м) 413, 9. Опис: будівля гаражів поз. 2, загальною площею 413, 9 кв м, 56/100 частин будівлі площею 233, 8 кв м, споруди: площадка для механізмів, естакада для миття автомобілів ІІ, ІІІ. Вказані об`єкти знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

3.9.Державне агентство водних ресурсів України наказом № 198 від 28.12.2016 затвердило Положення про Сокальське управління водного господарства, відповідно до п. 4.2 якого майно Управління є державною власністю, закріплене за ним і належить йому на праві оперативного управління. Відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за Управлінням, здійснюється за погодженням Облводгоспу з дозволу Держводгоспу, у порядку, встановленому законодавством.

3.10.Надалі Державне агентство водних ресурсів України наказом № 154 від 28.03.2012 затвердило в новій редакції Положення про Сокальське управління водного господарства, у п. 4.2 якого визначено, що майно Управління є державною власністю, закріплене за ним і належить йому на праві оперативного управління. Відчуження основних засобів, що є державною власністю і закріплені за Управлінням, здійснюється з дозволу Держводагенства, у порядку, встановленому чинним законодавством України.

3.11.Наказом Державного агентства водних ресурсів України № 641 від 08.07.2020 Сокальське управління водного господарства реорганізовано шляхом приєднання до Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну.

3.12.Додатком до Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об`єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісій з питань передачі об`єктів у державну власність є акт № 5 приймання передачі об`єкта за адресою АДРЕСА_1 , що належить Сокальському управлінню водного господарства. До складу цілісного майнового комплексу, що передається передається Басейновому управлінню водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну належать: частина будівлі адміністративного будинку 44/100, частина будівлі гаражів 44/100, протипожежний резервуар, площадка для механізмів, земельна ділянка. Загальна площа будівель і споруд 1 946, 1 кв м. У акті зазначено, що Сокальське управління водного господарства є балансоутримувачем об`єктів нерухомості.

3.13.Відповідно до передавального акта Сокальського управління водного господарства, затвердженого головою Держводагенства України від 30.10.2020, усе майно Сокальського управління водного господарства шляхом приєднання переходить до правонаступника Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну.

3.14.Додатком 1 до передавального акта є зведена відомість основних засобів, які передані від Сокальського УВГ до БУВР Західного Бугу та Сяну станом на 30.10.2020, серед яких частина будівлі адміністративного будинку 44/100 (41), частина будівлі гаражів 44/100 (42), протипожежний резервуар м. Радехів (51), площадка для механізмів м. Радехів (52), земельні ділянки.

3.15.Державне агентство водних ресурсів України 06.09.2018 наказом № 657 затвердило Положення про Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну, відповідно до якого Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну є бюджетною неприбутковою організацією, яка належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів - Державного агентства водних ресурсів України.

3.16.Пунктом 13 вказаного Положення визначено, що майно Управління складається з майна, переданого йому Держводагенством на праві оперативного управління, коштів Державного бюджету, інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

3.17.Відповідно до п. 16 вказаного Положення Держводагенство через Управління здійснює управління, координацію та контроль за фінансово господарською діяльністю з питань реалізації державної політики у сфері розвитку водного господарства, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів і гідротехнічної меліорації земель таких організацій, серед яких, зокрема, Самбірське управління водного господарства.

3.18.Наказом Державного агентства водних ресурсів України № 602 від 26.06.2020 затверджено Положення про Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну у новій редакції, в якому п. 13 стосовно володіння майном на праві оперативного управління залишився незмінним.

3.19.Наказом Державного агентства водних ресурсів України № 32 від 09.02.2024 знову затверджено нову редакцію Положення про Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну, відповідно до якого збережено умову про те, що у межах Львівської області Управління володіє, користується і розпоряджається майном, яке закріплене за ним Держводагентством на праві оперативного управління, згідно з чинним законодавством (ппп. 34 пп. 4.2 п. 4).

3.20.Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої станом на 26.12.2023, право на 56/100 частини об`єкту за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єктів нерухомого майна 2102868246248, 1210387046239) зареєстровано на праві державної власності за Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, право на 44/100 об`єкта 01.07.2021 зареєстровано на праві власності за Басейновим управлінням водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну частину будівлі загальною площею 186, 6 кв м, споруди протипожежні резервуари I, V.

4. ВИСНОВКИ СУДУ

4.1.Щодо звернення з позовом у цій справі прокурором суд зазначає таке.

4.1.1.Згідно з абз. 1-2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

4.1.2.Аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

4.1.3.Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Аналогічна правова позиція про застосування вказаних норм права викладена в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.09.2018 по справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, від 22.10.2019 у справі № 914/648/17, постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

4.1.4.До позовної заяви долучено листування прокуратури та позивача.

4.1.5.Зокрема прокуратурою 22.03.2023 скеровано запит до позивача з метою встановлення інформації щодо реєстрації права державної власності (а не оперативного управління) на державне майно, наявних порушень при реєстрації права власності за районними управліннями водного господарства у Львівській області та Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну, правових підстав користування земельними ділянками та реєстрації прав на них, наміри Держводагенства щодо вжиття заходів до захисту інтересів держави та зазначення причин невжиття таких заходів.

4.1.6.У відповідь позивач 23.04.2023 повідомив прокуратуру, що не заперечує щодо звернення до суду прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратур» з приводу перереєстрації права державної власності на об`єкти нерухомого майна.

4.1.7.Прокуратура також зверталась до позивача 13.07.2023, 07.12.2023 із запитами в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратур» про надання інформації та документальних матеріалів щодо зареєстрованого за Басейновим управлінням водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну майна, у томи числі права на 44/100 частки на об`єкт за адресою АДРЕСА_1 .

4.1.8.Відповідаючи, 14.07.2024, 11.12.2023 позивач повідомляв прокуратуру про відсутність заперечень щодо звернення до суду прокуратури в інтересах держави в особі позивача в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» з приводу перереєстрації права державної власності на об`єкти нерухомого майна з Басейновим управлінням водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну та Держводагенство.

4.1.9.Враховуючи наведене, прокурор вживав заходів щодо забезпечення позивачу можливості самостійного здійснення своїх функцій та стягнення заборгованості в судовому порядку, проте, такі вчинено не було. Тому у цій справі прокурор не виступає як альтернативний суб`єкт звернення до суду, а правомірно та відповідно до закону захищає інтереси держави.

4.2. Щодо суті заявлених позовних вимог суд зазначає таке.

4.2.1.Заявник позовної заяви просить визнати за Державним агентством водних ресурсів право державної власності на будівлі і споруди: нежитлове приміщення поз. 2 - частина будівлі гаражів 44/100 площею 180,1 кв м; споруда - площадка для механізмів IV, що знаходяться за адресою

АДРЕСА_2 .Судом встановлено, що майно Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну складається з майна, переданого йому Держводагенством на праві оперативного управління, коштів Державного бюджету, інших джерел, не заборонених чинним законодавством. До створення Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну (відповідача 1) відповідно до Положення про Самбірське управління водного господарства (відповідач 2) визначалося, що майно Управління є державною власністю, закріплене за ним і належить йому на праві оперативного управління (п. 4.2).

4.2.3.Тобто вид речового права у суб`єктів, що є підконтрольними центральному органу виконавчої влади, у цьому випадку - Державному агентству водних ресурсів, залишається незмінним - право оперативного управління.

4.2.4.Так, відповідно до витягу №28588393 про державну реєстрацію прав від 05.11.2011 право власності на частку 44/100 у нежитловій будівлі поз. АДРЕСА_3 зареєстровано за Кам`янка Бузьким управлінням водного господарства (правонаступником якого є відповідач) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 від 26.10.2010 (у тому числі 44/100 частин будівлі, поз. 2 загальною площею 180, 1 кв м, споруди площадки для механізмів IV).

4.2.5.Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 44/100 частки на нежитлові будівлі за адресою АДРЕСА_1 належать на праві власності Басейновому управлінню водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну, форма власності державна.

4.2.6.Обставина належності спірного майна до державної форми власності сторонами не заперечується і відображена у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.12.2023.

4.2.7.Згідно з нормами чинного законодавства, зокрема ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

4.2.8.Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

4.2.9.Згідно зі статтею 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

4.2.10.Держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб`єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління (ч. 5 ст. 22 Господарського кодексу України).

4.2.11.Статтею 133 Господарського кодексу України визначено, що основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

4.2.12.Правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб`єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб`єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням (ст. 137 Господарського кодексу України).

4.2.13.Відповідно до статті 1 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

4.2.14.Згідно зі ст. 4 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об`єктами державної власності.

4.2.15.Як встановлено вище, Державне агентство водних ресурсів України є центральним органом виконавчої влади та здійснює управління об`єктами державної власності, які належать до сфери управління Держводагентства.

4.2.16.Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

4.2.17.Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Так, відповідно до п. 1 ч.1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення таких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

4.2.18.При цьому реєстрація права власності хоча і є необхідною умовою, з якою закон пов`язує виникнення речових прав на нерухоме майно, однак реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто державна реєстрація сама по собі не є способом набуття права власності. Близький за змістом правовий висновок неодноразово сформульований Верховним Судом, зокрема в постановах від 27.06.2018 у справі № 921/403/17-г/6, від 08.08.2019 у справі № 909/472/18, від 29.04.2020 у справі № 911/1455/19.

4.2.19.Державній реєстрації прав підлягають, зокрема, речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право господарського відання; право оперативного управління (ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Тобто відповідач 2, реєструючи свої речові права, якими відповідно до його Положення може бути лише право оперативного управління, безпідставно зареєстрував право власності на спірні об`єкти.

4.2.20.Частина 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що виправлення помилки, відомостей, що впливають на права третіх осіб, здійснюється державним реєстратором виключно за наявності згоди таких осіб або на підставі судового рішення. Тобто допускається альтернативна поведінка зацікавленої сторони вносити зміни в здійснений запис.

4.2.21.Стаття 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає підстави для державної реєстрації прав. Так, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

4.2.22.Наявність запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за відповідачем на спірні об`єкти нерухомого майна за обставин, коли відповідно до Положення про відповідача Управління не має підстав бути власником об`єктів державної власності, безпосередньо впливає на обсяг прав та обов`язків, на інтереси позивача як органу, уповноваженого державою управляти державним майном.

4.2.23.Реєстрація за відповідачем на праві власності спірного майна свідчить про порушення ним права держави в особі Держводагенства як законного власника цього майна. Тому порушені права позивача підлягають захисту в судовому порядку.

4.2.24.Щодо визнання позову відповідачем і щодо його наступних заперечень позову, то суд зауважує, що така процесуальна поведінка є взаємосуперечливою та не відповідає принципу естопель, тому суд не враховує таких заяв відповідача, а оцінює підстави позову на основі доказів, поданих сторонами.

4.2.25.Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах, та відповідно до ч. 2 цієї статті перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

4.2.26.Відповідно до п. 6 Положення «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. У разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду з одночасним набуттям речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, а також у разі державної реєстрації речових прав, що є похідними від права власності, одночасно з державною реєстрацією права власності на таке майно заявником подається одна заява.

4.2.27.Пунктом 18 цього Порядку передбачено, що за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. У разі проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, будівлю або споруду одночасно з державною реєстрацією прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, а також у разі проведення державної реєстрації речових прав, що є похідними від права власності, одночасно з проведенням державної реєстрації права власності на таке майно державним реєстратором приймається одне рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

4.2.28.Оскільки відповідно до вищезазначених положень Закону України «Про управління об`єктами державної власності» повноваження по управлінню державним майном здійснює Держводагентство, то порушене право держави підлягає захисту шляхом визнання за державою в особі Державного агентства водних ресурсів України права державної власності на будівлі і споруди, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , а саме на нежитлові приміщення поз. 2 - частина будівлі гаражів 44/100 площею 180,1 кв м; споруду - площадку для механізмів IV, з одночасним припиненням права власності Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну.

4.2.29.Розподіляючи судовий збір, суд зазначає, що при поданні позову сплачено 2 422, 40 грн, оскільки загальна вартість спірного майна відповідно до акта приймання передачі та зведеної відомості основних активів, що є додатком до передавального акта від 30.10.2020, становить 135 514, 10 грн.

4.2.30.Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає відшкодуванню прокуратурі відповідачем.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати за Державним агентством водних ресурсів України (ідентифікаційний код юридичної особи 37472104; 01004, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 8) право державної власності на будівлі і споруди, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , а саме: нежитлове приміщення поз. 2 - частина будівлі гаражів 44/100 площею 180,1 кв м; споруда - площадка для механізмів IV, з одночасним припиненням права власності Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну.

3.Стягнути з Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну (ідентифікаційний код юридичної особи 01038909; 79017, Львівська обл., місто Львів, вулиця Родини Крушельницьких, будинок 14) на користь Львівської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02910031; 79005, Львівська обл., місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19) 2 422, 40 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 09.05.2024.

СуддяМатвіїв Р.І.