Рішення

від 29.04.2024 по справі 914/2360/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2024 Справа № 914/2360/23

За позовом: Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Уніка, м. Київ,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Барана Олега Степановича, с. Дідилів, Львівська область,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , смт. Куликів Львівська область.

про відшкодування 980 384, 26 грн шкоди.

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Артишук В.І.

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Заяць О.І.- представник,

від третьої особи: не з`явився.

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Уніка звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Барана Олега Степановича про відшкодування 980 384, 26 грн шкоди.

Ухвалою суду від 07.08.2023 відкрито провадження у справі № 914/2360/23 за правилами загального позовного провадження та підготовче судове засідання призначено на 04.09.2023.

Ухвалою суду від 25.09.2023 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 19.02.2024 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 11.03.2024.

Хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду, зокрема ухвалою суду від 01.04.2024, розгляд справи по суті відкладено на 15.04.2024 з підстав викладених у відповідній ухвалі суду.

Ухвалою суду від 15.04.2024 розгляд справи по суті відкладено на 29.04.2024.

У судове засідання, яке відбулося 29.04.2024, представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання 29.04.2024 з`явився, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судове засідання, яке відбулося 29.04.2024, представник третьої особи не з`явився, причин неявки не повідомив.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 29.04.2024 справу розглянуто по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позиція позивача.

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Уніка (надалі позивач, страховик) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Барана Олега Степановича (надалі відповідач) про відшкодування 980 384, 26 грн шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що 05.02.2020 між ПрАТ Страхова компанія Уніка та ОСОБА_1 (третя особа, страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу марки BMW Х5 (д.р.н. НОМЕР_1 ).

ОСОБА_1 звернулась до позивача з повідомленням про настання 02.04.2020 події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № 00350806 та умов договору страхування № 337001/4057/0000127, розмір страхового відшкодування склав 980 384, 26 грн. Страхове відшкодування дорівнює вартості відновлювального ремонту транспортного засобу BMW (д.р.н. НОМЕР_1 ), визначеному на підставі рахунку-фактури № BMW-007023, рахунку-фактури № BMW-007025, рахунку № НОМЕР_2 .

Відповідно до платіжних доручень від 20.05.2020 № 152181 та № 151966, позивачем було здійснено страхове відшкодування на рахунок Товариства з обмеженою відповідністю «Арія Моторс» з метою відновлювального ремонту транспортного засобу третьої особи - ОСОБА_1 .

Зважаючи на викладене вище, до позивача перейшло право вимоги на отримання від особи, відповідальної за завдані збитки (ФОП Баран Олег Степанович) компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля BMW Х5 (д.р.н. НОМЕР_1 ), внаслідок події, яка мала місце 02.04.2020 в с. Надичі на вул. Грушевського.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим ПрАТ Страхова компанія Уніка звернулося з цим позовом до господарського суду.

Позиція відповідача.

Відповідач заперечує позовні вимоги у повному обсязі з мотивів, що він самостійно відшкодував майнову шкоду потерпілій ОСОБА_1 за пошкоджений автомобіль марки BMW Х5 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) внаслідок події, що мала місце 02.04.2020, в загальній сумі 28 000, 00 (двадцять вісім тисяч) доларів США, що за даними офіційного курсу НБУ на дату відшкодування шкоди становило 768 947, 10 гривень.

Відповідач вважає, що третя особа, як страхувальник за договором добровільного страхування транспортного засобу від 05.02.2020, укладеного з страховиком ПрАТ Страхова компанія Уніка, одержала від позивача страхове відшкодування у розмірі вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля, однак не повідомила останнього про одержання нею повного відшкодування збитків від особи, яка їх завдала (відповідача).

На думку відповідача, суброгації не відбулося, оскільки до страховика не перейшло право вимоги, яке страхувальник (третя особа), що одержала страхове відшкодування мала до відповідача з тих причин, що майнові вимоги у третьої особи (страхувальника) до відповідача на дату подання позову відсутні у зв`язку з їх погашенням.

Позиція третьої особи.

Третя особа підтримує позов та просить його задоволити у повному обсязі. На думку третьої особи, сума відшкодована відповідачем згідно з розписками у розмірі 28 000 доларів США це сума додаткових збитків понад розмір страхового відшкодування за договором страхування, яка не підлягала відшкодуванню позивачем в силу умов договору страхування в т.ч. втрата товарної вартості транспортного засобу, матеріальна компенсація моральної шкоди.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи із таких мотивів.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Судом встановлено, що 05.02.2020 року між ПрАТ Страхова компанія Уніка та ОСОБА_1 було укладено договір № 337001/4057/0000127 добровільного страхування транспортного засобу BMW Х5 (д.р.н. НОМЕР_1 ). Договір було укладено відповідно до Закону України «Про страхування».

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України Про страхування, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як встановлено судом, 02.04.2020 за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Надичі, вул. Грушевського відбулась подія, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль BMW X5 (д.р.н. НОМЕР_1 ), що належав на праві власності ОСОБА_1 .

Пошкодження автомобіля відбулося внаслідок падіння металевої бляхи з автокрана на шасі КАМАЗ (реєстраційний номер НОМЕР_3 ) під керуванням водія ОСОБА_2 , який, станом на час події перебував у трудових відносинах з відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.08.2021 у справі № 914/2595/20, залишеним в силі постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2022, задоволено позовні вимоги ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» до ФОП Баран О.С. про стягнення коштів в зв`язку з настанням страхового випадку з цієї ж події, внаслідок якої було пошкоджено інший транспортний засіб, та встановлено зокрема наступні факти:

1. Факт події, що відбулась 02.04.2020 в с. Надичі на вул. Грушевського під час падіння вантажу з автокрану на шасі КАМАЗ (д.р.н. НОМЕР_3 ), яким керував водій ОСОБА_2 .

2. Факт перебування водія ОСОБА_2 , станом на час настання згаданої події (02.04.2020) у трудових відносинах з відповідачем та керування ОСОБА_2 автокраном на шасі КАМАЗ (д.р.н. НОМЕР_3 ).

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» (в редакції чинній на момент настання страхового випадку) страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Положеннями ст. 9 Закону України «Про страхування» (в редакції чинній на момент настання страхового випадку) встановлено, що страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Обгрунтовуючи позовні вимоги у розмірі 980 384, 26 грн, позивач вказує що відповідно до платіжного доручення від 20.05.2020 № 152181 та платіжного доручення від 20.05.2020 № 151966 позивачем було здійснено страхове відшкодування на рахунок Товариства з обмеженою відповідністю «Арія Моторс» з метою відновлювального ремонту транспортного засобу, належного третій особі ОСОБА_1 у загальному розмірі 935 586, 76 грн. Крім цього, з суми страхового відшкодування позивачем було утримано суму несплаченої третьою особою частини страхового платежу в розмірі 44 797, 50 грн.

Як на правові підстави позову, позивач покликається на статтю статті 27 Закону України «Про страхування», відповідно до якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічне положення міститься в статті 993 Цивільного кодексу України, на яку також покликається у своєму позові позивач, та яка встановлює, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов`язанні до страховика в порядку статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» є суброгацією.

Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.

На підтвердження наведеної правової позиції свідчить те, що стаття 27 Закону України «Про страхування» та стаття 993 ЦК України передбачає перехід права вимоги до страховика, де перехід фактично означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

При цьому, при суброгації у страхових відносинах деліктне зобов`язання продовжує існувати та відбувається лише заміна кредитора право вимоги переходить від потерпілої особи до страховика. Наведених висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором страхування (третій особі), він отримав від потерпілого права кредитора до заподіювача шкоди, тому звернувся з даним позовом до ФОП Барана О.С.

Таким чином, на думку позивача, у спірному зобов?язанні відбулася заміна кредитора - страхувальник ( ОСОБА_3 ) передав страховикові (ПрАТ Страхова компанія Уніка), право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки (ФОП Баран O.C.).

Заперечуючи позовні вимоги відповідачем долучено до матеріалів справи 5 розписок на загальну суму 28 000 доларів, що надані третьою особою відповідачу, а саме:

1. Розписка від 15.04.2020 про отримання ОСОБА_1 від ОСОБА_4 7 000, 00 доларів США, що становило 189 629, 30 грн. на дату проведення розрахунку. Станом на 15.04.2020 офіційний курс гривні щодо долара США за даними НБУ становив 27, 0899 грн за 1 долар США.

2. Розписка від 24.04.2020 про отримання ОСОБА_1 від ОСОБА_4 7 000, 00 доларів США, що становило 189 095, 90 грн. на дату проведення розрахунку. Станом на 24.04.2020 офіційний курс гривні щодо долара США за даними НБУ становив 27, 0137 грн за 1 долар США.

3. Розписка від 02.07.2020 про отримання ОСОБА_1 від ОСОБА_4 4 000, 00 доларів США, що становило 107 080, 00 грн на дату проведення розрахунку. Станом на 02.07.2020 офіційний курс гривні щодо долара США за даними НБУ становив 26, 77 грн за 1 долар США.

4. Розписка від 08.10.2020 про отримання ОСОБА_1 від ОСОБА_4 7 000, 00 доларів США, що становило 198 268, 00 грн. на дату проведення розрахунку. Станом на 08.10.2020 офіційний курс гривні щодо долара США за даними НБУ становив 28, 324 грн за 1 долар США.

5. Розписка від 07.12.2020 про отримання ОСОБА_1 від ОСОБА_4 3 000, 00 доларів США, що становило 84 873, 90 грн. на дату проведення розрахунку. Станом на 07.12.2020 офіційний курс гривні щодо долара США за даними НБУ становив 28, 2913 грн за 1 долар США.

Отже, загальна сума переданих відповідачем за розписками коштів третій особі становить суму, еквівалентну 768 947, 10 гривень.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов?язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов?язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов?язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, вказаною нормою передбачено лише один наслідок неповідомлення боржника про заміну кредитора - виконання боржником свого обов?язку первісному кредиторові буде вважатися належним виконанням.

Такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 10 липня 2018 року у справі № 910/15182/17, який враховується судом при застосуванні відповідних норм права відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України.

Відповідач не був повідомлений про заміну кредитора що відбулася, ні позивачем (новим кредитором), ні потерпілою (первісним кредитором). Отже, проведення відповідачем розрахунку з потерпілою (первісним кредитором) вважається належним виконанням відповідачем, як боржником, свого обов`язку щодо відшкодування шкоди.

З врахуванням наведеного, суд встановив, що відповідач в повному обсязі відшкодував майнову шкоду потерпілій ОСОБА_1 за пошкоджений автомобіль марки BMW Х5 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) внаслідок події, яка мала місце 02.04.2020, що підтверджують власноручні розписки про отримання коштів, надані ОСОБА_1 відповідачу та які не оспорюються нею.

З урахуванням встановлених обставин можна зробити висновок про те, що потерпіла ОСОБА_1 , як страхувальник за договором добровільного страхування транспортного засобу від 05.02.2020, укладеного з страховиком ПрАТ Страхова компанія Уніка, одержала від позивача страхове відшкодування у розмірі коштів для виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля, не повідомивши останнього про одержання нею повного відшкодування збитків від особи, яка їх завдала.

В порядку статті 991 Цивільного кодексу страховик при таких обставинах мав право відмовитись від здійснення ним страхових виплат, позаяк страхувальник одержала повне відшкодування збитків від особи, яка їх завдала.

Підсумовуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що відповідач відшкодував майнову шкоду потерпілій ОСОБА_1 за пошкоджений автомобіль марки BMW Х5 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) внаслідок події, що мала місце 02.04.2020, в повному обсязі у загальній сумі 28 000, 00 доларів США (768 947, 10 гривень), а отже станом на момент подання позову ОСОБА_1 (як страхувальник) не має жодних майнових вимог до відповідача, як до особи, відповідальної за завданий збиток.

Відповідно, з врахуванням наведеного, суброгації не відбулося, до позивача, як до страховика не перейшло право вимоги, яке страхувальник (третя особа), що одержала страхове відшкодування мала до відповідача з тих причин, що майнові вимоги у третьої особи (страхувальника) до відповідача на дату подання позову відсутні.

Додатково суд зазначає, що акт узгодження розміру страхового відшкодування, долучений позивачем до позовної заяви, не підписаний зі сторони страховика (позивача).

Не підписаними є також акт виконаних робіт від 15.07.2020 № 000018324 та наряд-замовлення від 15.07.2020 № 0000061453, що містяться у матеріалах справи, які надані ТзОВ «Арія Моторс» на вимогу суду, що свідчить про відсутність належних доказів фактичного виконання робіт з проведення ремонту пошкодженого транспортного засобу.

Учасниками справи суду не надано доказів того, що в подальшому відчужений (08.09.2020) третьою особою автомобіль вартістю 995 000, 00 грн був у відремонтованому стані. Згідно з доказами, що надійшли на вимогу суду від Регіонального сервісного центру МВС у м.Києві (ТСЦ № 8044), зокрема актом технічного стану транспортного засобу або його складової частини від 08.09.2020 згідно з договором комісії № 7820/20/0011797, автомобіль знаходився у задовільному стані з відсотком зносу 45 %.

Крім цього, на підтвердження розрахунку ціни позову, до позовної заяви позивачем суду наданий звіт № 3573 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складений 15.05.2020. оцінювачем ОСОБА_5 . Згідно з даним звітом вартість матеріального збитку (з урахуванням ПДВ) становить 1 003 109, 71 грн. Вартість матеріального збитку (без урахування ПДВ) становить 835 924, 75 грн.

Суд погоджується з доводами відповідача, що наданий позивачем звіт виконаний з порушенням пункту 4.4., 4.5. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та ФДМ України від 24.11.2003, вимоги якої є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТ3 у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин, оскільки огляд транспортного засобу проведено з порушеннями (не експертом (оцінювачем) особисто, а аварійним комісаром та при відсутності фотографій транспортного засобу на момент огляду з кольоровими зображеннями та з підписаними деформаціями та пошкодженнями), калькуляція вартості відновлювального ремонту складена без посилання на джерела інформації.

Щодо доводів представника відповідача про неналежність відповідача з мотивів, що на момент страхової події (02.04.2020) відповідальність відповідача була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО 6167879, до якого з вимогами про відшкодування шкоди позивач не звертався, то суд зауважує що право вибору відповідача за позовними вимогами належить позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із викладених вище обставин, суд прийшов до висновку що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складений та підписаний 09 травня 2024 року.

СуддяМанюк П.Т.