Рішення

від 24.04.2024 по справі 916/862/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2024 р. Справа № 916/862/23Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом: Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672),

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРОВАНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП УКРАЇНА" (65014, м. Одеса, бульвар Лідерсівський, 5, офіси 2 та 3, код ЄДРПОУ 40208915),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство „Судноплавна компанія Укррічфлот (04701, м. Київ, вул. Електриків, 8;код ЄДРПОУ 00017733)

про стягнення 1130416,08 грн.

За участю учасників справи:

від позивача - Марченко Д.В., самопредставництво;

від відповідача - адвокат Гула О.Є., довіреність від 19.01.2023;

від третьої особи - адвокат Савіна А.С., ордер серії ВТ №1036631.

Обставини справи.

Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРОВАНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП УКРАЇНА" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 845700,06 грн, суми 3% річних у розмірі 13206,82 грн, суми пені у розмірі 214321,25 грн та суми інфляційних втрат у розмірі 57187,95 грн.

Ухвалою суду від 06.03.2023 прийнято позовну заяву Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/862/23. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.04.2023 о 12:00 год.

У підготовчому засіданні 04.04.2023 протокольно ухвалою суд відклав підготовче засідання на 03.05.2023 об 11:30 год.

Ухвалою суду від 04.04.2023 повідомлено відповідача у справі, що наступне підготовче засідання у справі № 916/862/23 призначене на 03.05.2023 об 11:30 год.

28 квітня 2023 року до суду від відповідача у справі надійшла заява про залучення ПрАТ „Судноплавна компанія Укррічфлот до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Також 28.04.2023 до суду від відповідача у справі надійшло клопотання про витребування доказів.

Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

03 травня 2023 року до суду від позивача у справі надійшли заперечення на клопотання про витребування доказів.

Вказані заперечення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 03.05.2023 протокольно ухвалою суд відклав підготовче засідання на 30.05.2023 об 11:30 год.

Ухвалою суду від 03.05.2023 відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про витребування доказів. Задоволено заяву відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, залучено Приватне акціонерне товариство „Судноплавна компанія Укррічфлот до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 916/862/23 на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 11:30 год. 30.05.2023.

08 травня 2023 року до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

16 травня 2023 року до суду від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вказаного відзиву відповідач зазначає, що саме судновласник зобов`язаний сплачувати за послуги, які надаються судну для забезпечення його перебування та експлуатації у морському порту, а так як судновласник не сплатив агенту 100% передплату вартості надану судну послуг, відповідач не має можливості за власні кошти розрахуватися з позивачем. Також позивач не повідомляв відповідача про збільшення вільних тарифів, зокрема на застосування надбавки у розмірі 100% на період дії військового стану, а відповідач відповідно не надавав згоду на їх встановлення.

Щодо нарахування штрафних санкцій, відповідач вказує, що судна AFANASIY МATYUSНENKO та VASILIY BOZНENКO зайшли до порту Чорноморськ перед початком військової агресії РФ проти України. Без експлуатації вони вимушено перебували на стоянці в порту протягом тривалого часу у зв`язку з блокуванням Чорного моря збройними силами агресора та зупинкою судноплавства в Україні. Таким чином, тривале перебування суден в порту було викликане надзвичайними та невідворотними обставинами, які унеможливили вихід суден з порту та змусили використовувати акваторію порту як схованку та місце стоянки. Крім того, перешвартування суден з застосуванням буксирів від одних причалів до інших під час вимушеної стоянки відбувалося на вимогу диспетчерів позивача, а не для здійснення вантажних операцій чи задоволення потреб суден. Відповідач вважає, що вищевказані обставини є підставою для значного зменшення розміру неустойки.

Вказаний відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 30.05.2023 закрито підготовче провадження у справі № 916/862/23. Постановлено здійснити розгляд справи № 916/862/23 по суті впродовж розумного строку. Призначено справу до судового розгляду по суті на 11.07.2023 о 10:30 год. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 11.07.2023 о 10:30 год.

05 червня 2023 року до суду від представника ПрАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" надійшли пояснення по суті спору.

Вказані пояснення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.07.2023 суд оголосив перерву в засіданні суду до 12:00 год. 20.07.2023.

18 липня 2023 року до суду від ПрАТ „Судноплавна компанія Укррічфлот надійшло клопотанням про повернення до стадії підготовчого провадження.

Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

18 липня 2023 року ПрАТ „Судноплавна компанія Укррічфлот звернулось до Господарського суду Одеської області з клопотанням про витребування доказів, в якому просить суд:

- Витребувати у Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ вільні тарифи чинні станом на 08.08.2022, які затвердженні наказом/наказами директора Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ;

- Витребувати у Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ наказ/накази директора Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ про затвердження вільних тарифів чинних в порту станом на 08.08.2022;

- Витребувати у Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ розпорядчий документ (наказ/накази), якими встановлюється/затверджується 100% надбавка за військовий стан до послуг плавзасобів.

Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

18 липня 2023 року до суду від відповідача надійшло клопотанням про повернення до стадії підготовчого провадження.

Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

18 липня 2023 року до суду від відповідача надійшло клопотанням про витребування доказів, в якому просить суд:

- Витребувати у Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" та зобов`язати його надати суду Накази директора Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" від 25.11.2016 № 676, 677, № 678, № 347 від 03.07.2018, № 415 від 15.08.2018, № 615 від 14.12.2018, № 40 від 23.01.2019, № 440 від 06.12.2019, № 148 від 30.04.2020, № 187 від 27.05.2020 з усіма змінами, доповненнями та додатками, а також інші накази директора Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ", якщо вони були правовою підставою формування вільних тарифів (цін) на послуги плавзасобів (буксирів) позивача зазначених у його рахунках № 3819 від 08.08.2022 та № 3818 від 16.09.2022 та станом на 2022 рік;

- Витребувати у Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" наказ/накази директора Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ або інший розпорядчий документ Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ", яким встановлена/затверджена 100% надбавка за військовий стан до послуг Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на плавзасоби (буксири);

- Витребувати у Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" докази погодження з Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРОВАНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП УКРАЇНА" встановлення вільних тарифів/цін на послуги плавзасобів (буксирів), які діяли у 2022, а також докази погодження з Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРОВАНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП УКРАЇНА" встановлення 100% надбавки за військовий стан на послуги плавзасобів.

Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 20.07.2023 клопотання третьої особи (вх. № ГСОО 24125/23 від 18.07.2023) та клопотання відповідача (вх. № ГСОО 24278/23 від 18.07.2023) про повернення до стадії підготовчого провадження задоволено. Повернуто справу № 916/862/23 на стадію підготовчого провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 19.09.2023 об 11:00 год.

Ухвалою суду від 20.07.2023 клопотання третьої особи (вх. № ГСОО 24128/23 від 18.07.2023) та клопотання відповідача (вх. № ГСОО 24279/23 від 18.07.2023) про витребування доказів задоволено. Витребувано у Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ":

- Накази директора Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" від 25.11.2016 № 676, № 677, № 678, № 347 від 03.07.2018, № 415 від 15.08.2018, № 615 від 14.12.2018, № 40 від 23.01.2019, № 440 від 06.12.2019, № 148 від 30.04.2020, № 187 від 27.05.2020 з усіма змінами, доповненнями та додатками, а також інші накази директора Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ", якщо вони були правовою підставою формування вільних тарифів (цін) на послуги плавзасобів (буксирів) позивача зазначених у його рахунках № 3819 від 08.08.2022 та № 3818 від 16.09.2022 та станом на 2022 рік;

- Наказ/накази директора Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ або інший розпорядчий документ Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ", яким встановлена/затверджена 100% надбавка за військовий стан до послуг Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на плавзасоби (буксири);

- Докази погодження з Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРОВАНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП УКРАЇНА" встановлення вільних тарифів/цін на послуги плавзасобів (буксирів), які діяли у 2022, а також докази погодження з Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРОВАНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП УКРАЇНА" встановлення 100% надбавки за військовий стан на послуги плавзасобів;

- Вільні тарифи чинні станом на 08.08.2022, які затвердженні наказом/наказами директора Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ;

- Наказ/накази директора Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ про затвердження вільних тарифів чинних в порту станом на 08.08.2022;

- Розпорядчий документ (наказ/накази), якими встановлюється/затверджується 100% надбавка за військовий стан до послуг плавзасобів.

Встановлено Державному підприємству "Морський торговельний порт "Чорноморськ" строк для подання до суду витребуваних доказів - протягом п`ятнадцяти календарних днів, з дня отримання даної ухвали суду. У разі неможливості подання витребуваних доказів у встановлений судом строк, повідомити про це письмово протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали суду. Повідомлено Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ", що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд може застосувати до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

18 серпня 2023 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання про залучення доказів до матеріалів справи.

Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

18 вересня 2023 року до суду від третьої особи надійшли додаткові пояснення по справі.

Вказані додаткові пояснення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

18 вересня 2023 року до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

Вказані додаткові пояснення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

18 вересня 2023 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 19.09.2023 судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 17.10.2023 о 15:00 год.

Ухвалою суду від 19.09.2023 повідомлено позивача, що наступне підготовче засідання у справі № 916/862/23 призначене на 17.10.2023 о 15:00 год.

16 жовтня 2023 року до суду від третьої особи надійшло клопотання про витребування доказів.

Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

16 жовтня 2023 року до суду від третьої особи надійшла заява про залучення доказів до матеріалів справи.

Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

17 жовтня 2023 року до суду від третьої особи надійшла заява про залучення доказів до матеріалів справи.

Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 17.10.2023 судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 31.10.2023 о 10:40 год.

31 жовтня 2023 року до суду від позивача у справі надійшли письмові пояснення по справі.

Вказані пояснення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

31 жовтня 2023 року до суду від позивача у справі надійшли заперечення по справі.

Вказані заперечення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 31.10.2023 судом було оголошено перерву до 15:00 год. 09.11.2023.

08 листопада 2023 року до суду від третьої особи надійшли заперечення на пояснення позивача.

Вказані заперечення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

09 листопада 2023 року до суду від відповідача надійшли заперечення на пояснення позивача.

Вказані заперечення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 09.11.2023 суд оголосив перерву до 10:00 год. 12.12.2023.

Ухвалою суду від 09.11.2023 клопотання ПрАТ „Судноплавна компанія Укррічфлот (вх. № ГСОО 36481/23 від 16.10.2023) про витребування доказів задоволено. Витребувано у Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" такі докази:

- Копію затвердженого статуту Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ, в редакції чинній станом на 22.07.2022;

- Копію наказу про призначення директора Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ, який обіймав свою посаду станом на 22.07.2022;

- Копію наказу про призначення першого заступника директора Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ, який обіймав свою посаду станом на 22.07.2022;

- Копію наказу про призначення виконуючим обов`язки першого заступника директора Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ Газун В.В.;

- Копію положення та/або інший документ, який визначає склад, повноваження, функції та інш. Інвестиційно-технічної ради Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ;

- Копію протоколу засідання Інвестиційно-технічної ради Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ від 22.07.2022.

Встановлено Державному підприємству "Морський торговельний порт "Чорноморськ" строк для подання до суду витребуваних доказів - протягом п`ятнадцяти календарних днів, з дня отримання цієї ухвали суду. У разі неможливості подання витребуваних доказів у встановлений судом строк, повідомити про це письмово протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали суду. Повідомлено Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ", що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд може застосувати до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

12 грудня 2023 року підготовче засідання не відбулось, у зв`язку з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду, що сталося внаслідок хакерської атаки та призупиненням роботи КП Діловодство спеціалізованого суду наказом керівника апарату Господарського суду Одеської області від 30.11.2023.

Ухвалою суду від 12.12.2023 призначено підготовче засідання у справі на 23.01.2024 о 12:20 год.

19 січня 2024 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання про долучення доказів.

Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

23 січня 2024 року до суду від третьої особи надійшли додаткові пояснення по суті спору.

Вказані додаткові пояснення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

23 січня 2024 року до суду від від третьої особи надійшло клопотання про витребування доказів.

Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 23.01.2024 судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 11:00 год. 20.02.2024.

Ухвалою суд від 23.01.2024 клопотання третьої особи (вх. № ГСОО 2832/24 від 23.01.2024) про витребування доказів задоволено. Витребувано у Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" такі докази:

- Копію положення та/або інший документ, який визначає склад, повноваження, функції та інш. Інвестиційно-технічної тарифної ради Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ;

- Копію протоколу засідання Інвестиційно-технічної тарифної ради Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ від 22.07.2022.

Встановлено Державному підприємству "Морський торговельний порт "Чорноморськ" строк для подання до суду витребуваних доказів - протягом п`ятнадцяти календарних днів, з дня отримання цієї ухвали суду. У разі неможливості подання витребуваних доказів у встановлений судом строк, повідомити про це письмово протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали суду. Повідомлено Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ", що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд може застосувати до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Ухвалою суд від 23.01.2024 повідомлено Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ", що наступне підготовче засідання у справі № 916/862/23 призначене на 20.02.2024 об 11:00 год.

16 лютого 2024 року до суду від відповідача у справі надійшли додаткові пояснення у справі.

Вказані додаткові пояснення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

20 лютого 2024 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання про долучення доказів.

Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 20.02.2024 судом було оголошено перерву до 15:30 год. 07.03.2024.

21 лютого 2024 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання про долучення доказів.

Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

04 березня 2024 року до суду від відповідача у справі надійшли додаткові пояснення у справі.

Вказані додаткові пояснення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

05 березня 2024 року до суду від третьої особи надійшли додаткові пояснення у справі.

Вказані додаткові пояснення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

06 березня 2024 року до суду від відповідача у справі надійшло клопотання.

Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 07.03.2024 судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10:15 год. 19.03.2024.

18 березня 2024 року до суду від позивача у справі надійшли додаткові пояснення у справі.

Вказані додаткові пояснення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 19.03.2024 закрито підготовче провадження у справі № 916/862/23, призначено справу до судового розгляду по суті на 16.04.2024 о 14:10 год.

10 квітня 2024 року до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.

Вказані додаткові пояснення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 16.04.2024 судом було оголошено перерву у засіданні суду до 11:00 год. 24.04.2024.

Представник позивача у судовому засідання 24.04.2024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях. Також представник позивача у судовому засідання надав пояснення, в яких повністю заперечив проти задоволення клопотання відповідача про зменшення пені та 3% річних до 1000,00 грн по кожній вимозі.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.04.2024 позовні вимоги визнав частково, а саме за рахунком № 3818 від 16.09.2022 щодо надання послуг буксирів при перешвартуванні у сумі 281900,02 грн, а також за рахунком № 3819 від 08.08.2022 щодо надання послуг буксирів при перешвартуванні судна у сумі 281900,02 грн.

Відповідач не визнає позовні вимоги за рахунком № 3819 від 08.08.2022 по судну «Afanasiy Matyushenko'' щодо 100% надбавки за військовий стан на послуги буксирів у сумі 281900,02 грн, додатково нарахованої на вартість послуг буксирів на суму 281 900, 02 грн.

Також представник відповідача просив у випадку стягнення судом сум 3% річних та пені, зменшити ці нарахування до 1000,00 грн по кожній вимозі, з підстав викладених у клопотанні від 05.03.2024 (т. 3, а.с. 59-66).

Представник третьої особи у судовому засіданні 24.04.2024 надав аналогічні пояснення тим, які викладені ним були поясненнях третьої особи та додаткових поясненнях.

У судовому засіданні 24.04.2024 після повернення з нарадчої кімнати суд проголосив вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомив учасників справи про орієнтовний час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 13 травня 2021 року між Державним підприємством Морський торговельний порт Чорноморськ (надалі підприємство або позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРОВАНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП УКРАЇНА" (надалі агент або відповідач) був укладений договір № 89/дп про надання послуг плавзасобами портового флоту (надалі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору предметом даного договору є надання підприємством агенту комплексу послуг з буксирних операцій, а саме: введення судна в акваторію морського порту Чорноморськ, постановку до причалів підприємства і причалів сторонніх організацій в акваторії морського порту Чорноморськ, а також при внутрішньопортовій перешвартовці суден та виведенні суден з підприємства, а також надання підприємством інших послуг з забезпеченням оплати цих послуг судновласниками.

Відповідно до підп. 2.2.2. п. 2.2. Договору обов`язки агента, зокрема, вчасно сплачувати рахунки підприємству за комплекс послуг з швартовних операцій та використання плавзасобів в строки, визначені в розділі 3 цього договору.

Згідно з підп. 2.2.5. п. 2.2. Договору агент підтверджує, що він ознайомлений з вільними тарифами підприємства, що існують на день укладення цього договору та застосовуються підприємством в процесі виконання цього договору і згодний з їхнім застосуванням.

Відповідно до умов п. 3.1. Договору агент сплачує послуги підприємства за вільними тарифами підприємства, а саме: плату за послуги підприємства, які надаються агентським компаніям: 0,068 грн за одиницю умовного об`єму судна (за 1 куб. метр). Примітка: для суден, що заходять до підприємства для перевантаження навалочних вантажів тариф використовується наступним чином: умовний об`єм яких перевищує 37000 куб.м., до розрахунку приймається 37000 куб.м.; за вільними тарифами підприємства, затвердженими наказами директора підприємства, зокрема наказами директора підприємства від 25.11.2016 № 676, № 677, № 678, № 347 від 03.07.2018, № 415 від 15.08.2018, № 615 від 14.12.2018, № 40 від 23.01.2019, № 440 від 06.12.2019, № 148 від 30.04.2020, № 187 від 27.05.2020, що розміщено в мережі Інтернет на офіційному сайті підприємства за адресою: http://seaport.com.ua/.

За умовами п. 3.2. Договору інші послуги, не зазначені в пункті 3.1., надаються підприємством на підставі заявок агента та сплачуються за вільними тарифами підприємства, чинними на день надання цих послуг. У випадках відсутності вільних тарифів плата за ці послуги здійснюється за фактичними витратами з урахуванням затвердженого по підприємству рівня рентабельності. У заявці, згідно зразку, агент вказує, що він ознайомлений і згодний з вартістю вільних тарифів підприємства, чинних на день надання послуг, що зазначені у заявці.

Відповідно до умов п. 3.3. Договору підтвердженням надання підприємством послуг є:

-буксирування суден - оригінал або завірена копія лоцманської квитанції або наряд-завдання. На підставі інформації, яка міститься у перелічених документах, формується рахунок та акт приймання здачі наданих послуг протягом 3-х робочих днів після надання послуг буксирування суден;

-для комплексу послуг зі швартовних операцій - оригінал або завірена копія лоцманської квитанції.

Для комплексу послуг зі швартових операцій на підставі інформації, яка міститься у оригіналі або завіреній копії лоцманської квитанції виробником послуг (портофлот, 5 термінал тощо), формується акт наданих послуг, який підтверджує одержання агентом послуг. На підставі інформації, яка містить у перелічених документах, формується рахунок та акт приймання - здачі наданих послуг протягом 3-х робочих днів після надання послуг зі швартових операцій.

Відповідно до умов п. 3.4., п. 3.5. Договору заявка агента на послуги, надані підприємством, і акт наданих послуг повинні підписуватись уповноваженими представниками агента. Підтвердженням повноважень є видане агентом доручення (доручення повинно бути надано агентом у відділ банківських операцій та розрахунків з клієнтами підприємства протягом 3-х днів з моменту підписання даного договору). Сторони погодили, що акт приймання-здачі наданих послуг зокрема, але не виключно, містить інформацію про господарську операцію. Прийом-передача акту приймання-здачі наданих послуг для підпису та оформлення здійснюється сторонами шляхом передачі уповноваженому представнику під особистий підпис у реєстрі пред`явлених рахунків. Агент зобов`язаний не пізніше 4-го робочого дня після надання підприємством послуг, направити до підприємства уповноваженого представника для отримання 2-ох екземплярів акту приймання-здачі наданих послуг та повернути підприємству підписаний та засвідчений власною печаткою належний підприємству екземпляр акту. У разі невиконання агентом зазначених зобов`язань акт приймання-здачі наданих послуг вважається прийнятим ним без зауважень і має силу документу, підписаного агентом. При цьому, у разі неотримання агентом за його вини акту приймання-здачі наданих послуг, належний йому екземпляр акту приймання-здачі наданих послуг надсилається підприємством на адресу агента рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до умов п. 3.6. Договору, вартість послуг підприємства за даним договором сплачується агентом протягом 8 банківських днів з моменту надання послуг. Сторони погодили, що рахунок на оплату може бути вручений підприємством наступними способами: 1) одночасно з передачею уповноваженому представнику на підпис акту приймання-здачі наданих послуг; 2) одночасно з відправленням рекомендованим листом акту приймання-здачі наданих послуг. Фактичною датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства.

Відповідно до умов п. 3.9. Договору оплата рахунків підприємству здійснюється відповідно до вимог Закону України Про валюту і валютні операції від 21.06.2018 № 2473-VIII, та іншими актами валютного законодавства України. Оплата здійснюється в українській національній валюті за курсом НБУ на дату виставлення рахунку, у випадку, якщо судно ходить під прапором України. В інших випадках, що не суперечить чинному законодавству України, оплата здійснюється в доларах США. Оплата рахунків підприємству за роботу буксирів при швартових операціях та розміри збору і плат за послуги, що надаються суднам закордонного та каботажного плавання, можуть сплачуватися у євро.

За умовами п. 4.2. Договору сторона, для якої стало неможливим виконання обов`язків за даним Договором, повинна в письмовій формі повідомити про це іншу сторону про настання та закінчення таких обставин негайно, але не пізніш 10 робочих днів з моменту їх настання або припинення. Факти, викладені в повідомлені повинні бути підтверджені відповідним органом Торгово-промислової палати України або іншим уповноваженим органом. У випадку ненадання сторонами документальних підтверджень щодо припинення таких обставин, сторони втрачають право посилатись на вищезгадані обставини.

Пунктом 6.3. Договору встановлено, що за порушення строків оплати, агент оплачує підприємству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, сукупний індекс інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до умов п. 7.1. Договору даний Договір набуває чинності від дня його укладання і діє до 31.12.2021.

18 жовтня 2022 року між Державним підприємством Морський торговельний порт Чорноморськ і Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРОВАНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП УКРАЇНА" була підписана Додаткова угода до договору № 89/дп (надалі додаткова угода), відповідно до умов п. 3.1. якої, агент сплачує послуги підприємства за вільними тарифами підприємства, а саме: плата за послуги підприємства, які надаються агентським компаніям: 0,068 грн за одиницю умовного об`єму судна (за 1 куб. метр). Плата стягується в обов`язковому порядку, і незалежно від приналежності буксирів (ДП МТП Чорноморськ або залучені клієнтом у сторонніх організацій), якими виконуються буксирні та швартовні роботи. Примітка: для суден, що заходять до підприємства для перевантаження навалочних вантажів тариф використовується наступним чином: умовний об`єм яких перевищує 37000 куб.м., до розрахунку приймається 37000 куб.м. (підп. 3.1.1.); буксирні та швартовні операції та інші послуги надаються підприємством на підставі заявок агента та сплачуються за вільними тарифами підприємства, чинними на день надання цих послуг, і затвердженими наказами директора підприємства, що розміщено в мережі Інтернет на офіційному сайті підприємства за адресою: http://seaport.com.ua/.

Відповідно до умов п. 4.2. додаткової угоди сторона, щодо якої трапилась неможливість виконати прийняття на себе зобов`язання внаслідок виникнення форс-мажорних обставин, зобов`язана протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту настання форс-мажорних обставин письмово повідомити іншу сторону про їх настання, очікуваний термін дії і припинення таких обставин. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про настання форс-мажорних обставин позбавляє іншу сторону, що посилається на них, права посилатися на них з метою звільнення від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п. умов 7.1. додаткової угоди даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2022. У випадку, якщо за 30 днів до дати закінчення дії договору зацікавлена сторона не повідомить іншу сторону про своє бажання припинити дію договору, то договір вважається продовженим (пролонгованим) на кожен наступний календарний рік. При цьому подальше продовження (пролонгація) договору обмежене 3 календарними роками починаючи з першого року автоматичної пролонгації (включно).

Матеріали справи свідчать, що 07.08.2022 відповідачем було подано позивачу заявку № 0708/2 (т.1, а.с. 24), в якій він просив забезпечити роботу, буксирів портофлоту для перешвартовки т/х AFANASIY МATYUSНENKO прапор Україна, а також заявку № 0708/4 (т.1, а.с. 29), в якій просив забезпечити роботу, буксирів портофлоту для перешвартовки т/х VASILIY BOZНENКO прапор Україна. У заявках відповідач гарантував здійснити оплату відповідно до виставлених рахунків.

На підтвердження обставин щодо надання відповідачу послуг з буксирування вищевказаних суден та комплексу послуг агенту, позивачем до матеріалів справи надано наряд № 2 та № 3 та виконання наряду № 2 та № 3 (т. 1, а.с. 22-23, 27-28).

Для здійснення оплати вартості наданих послуг позивачем були вставлені відповідачу рахунки: від 08.08.2022 № 3819 за надані послуги на суму 563800,04 грн; від 16.09.2022 № 3818 за надані послуги на суму 281900,02 грн (т.1, а.с. 21, 26). Для узгодження та підписання позивачем також складені акти здачі-прийняття вищевказаних послуг, а саме № 3819 та № 3818 (т.1, а.с. 20, 25).

Доказів здійснення відповідачем оплати вартості наданих позивачем послуг матеріали справи не містять.

Враховуючи несплату відповідачем зазначених рахунків, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 1130416 грн, з яких: сума основного боргу у розмірі 845700,06 грн, сума 3% річних у розмірі 13206,82 грн, сума пені у розмірі 214321,25 грн та сума інфляційних втрат у розмірі 57187,95 грн.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положеннями ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України регламентовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статті 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ч. ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд зазначає, що відповідно до умов п. 3.6. Договору вартість послуг підприємства за даним договором сплачується агентом протягом 8 банківських днів з моменту надання послуг. Сторони погодили, що рахунок на оплату може бути вручений підприємством наступними способами: 1) одночасно з передачею уповноваженому представнику на підпис акту приймання-здачі наданих послуг; 2) одночасно з відправленням рекомендованим листом акту приймання-здачі наданих послуг. Фактичною датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства.

Як встановлено судом, між сторонами виникли договірні зобов`язання, за умовами яких позивач зобов`язався надавати відповідачу послуги плавзасобами портового флоту, а відповідач, у свою чергу, зобов`язався приймати надані послуги та сплачувати за них плату, погоджену договором.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору позивачем були виставлені відповідачу рахунок від 08.08.2022 № 3819 за надані послуги на суму 563800,04 грн та рахунок від 16.09.2022 № 3818 за надані послуги на суму 281900,02 грн (т.1, а.с. 21,26), разом з актами здачі-прийняття послуг, а саме № 3819 та № 3818(т.1, а.с. 20, 25).

Відповідачем під час розгляду справи не заперечувалась заборгованість за рахунком та актом здачі-прийняття послуг від 16.09.2022 № 3818 за надані послуги у розмірі 281900,02 грн.

Крім того, рахунок та акт здачі-прийняття послуг від 08.08.2022 № 3819 за надані послуги у розмірі 563800,04 грн відповідач визнав частково, лише у розмірі 281900,02 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що за актами здачі-прийняття послуг № 3819 від 08.08.2022 та № 3819 від 16.09.2022 обґрунтованими та доведеними сумами наданих послуг є 281900,02 грн по кожному акту, що загалом становить 563800,04 грн.

Проте в порушення умов п. 3.6. Договору та ч. 1 ст. 530 ЦК України відповідач за надані послуги по акту № 3819 від 08.08.2022 в строк по 18.08.2022 не здійснив оплату наданих позивачем послуг у загальному розмірі 281900,02 грн.

Також в порушення умов п. 3.6. Договору та ч. 1 ст. 530 ЦК України відповідач за надані послуги по акту № 3818 від 16.09.2022 в строк по 28.09.2022 не здійснив оплату наданих позивачем послуг у загальному розмірі 281900,02 грн.

Отже, оскільки в матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем оплати вартості наданих позивачем послуг за Договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 563800,04 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявленої позивачем до стягнення суми боргу розмірі 281900,02 грн, яка нарахована за надані послуги згідно рахунку та акту № 3819 від 08.08.2022 по судну «Afanasiy Matyushenko'' щодо 100% надбавки за військовий стан на послуги буксирів у сумі 281900,02 грн, додатково нарахованої на вартість послуг буксирів на суму 281900,02 грн, суд дійшов до таких висновків.

Суд зазначає, що у відповідності до змісту пп. 3.1.2 п. 3.1. Договору від №89/дп у редакції додаткової угоди від 18.10.2022 буксирні та швартовні операції та інші послуги надаються Підприємством на підставі заявок Агента та сплачуються за вільними тарифами Підприємства, чинними на день надання цих послуг, і затвердженими наказами директор Підприємства, що розміщено в мережі Інтернет на офіційному сайті Підприємства за адресою : http://seaport.com.ua».»

Як вбачається із змісту рахунку № 3819 від 08.08.2022 та приймати до уваги погодинні тарифи на послуги буксирів зазначені у листі позивача від 09.05.2023 № 145/05-17 (т. 1, а.с. 105), останній застосовував два види надбавок на свої послуги: за військовий стан та за зіпсований/непрацюючий двигун.

Приписами статті 189 цього Кодексу визначено, що ціна (тариф) с формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб?єкти господарювання. Суб?єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.

Вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про ціни та ціноутворення» та ст. 190 ГК України вільні ціни встановлюються суб?єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі види продукції (робіт, послуг), а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб?єкта господарювання.

Таким чином, вільні тарифи (ціни) можуть встановлюватися лише на підстави згоди обох сторін суб?єктів господарювання, тобто у випадку цієї справи - згоди позивача та відповідача.

У відповідності з п. 3.7. Договору в редакції Додаткової угоди до цього договору від 18.10.2022 Підприємство має право в однобічному порядку змінювати вільні тарифи та тарифи які вказані в п. 3.1. цього Договору. При збільшені рівня вільних тарифів, що зазначені в цьому Договорі, Підприємство повідомляє Агента про таку зміну рекомендованим листом з повідомленням про вручення, під опис змісту конверта, та сканованою копією листа на електрону адресу Агента, яка зазначена в Договорі (у разі наявності електронної адреси), не пізніше ніж за 25 календарних днів до зміни тарифів. При знижені рівня вільних тарифів повідомлення не надсилається. При цьому датою отримання Агентом повідомлення про зміну вільних тарифів є дата відправлення такого повідомлення Підприємством рекомендованим листом.

Суд звертає увагу, що в порушення умов п. 3.7. Договору позивач неповідомляв відповідача про збільшення вільних тарифів, зокрема на застосування надбавки у розмірі 100% на період дії військового стану. Відповідач також зазначає, що він не надавав згоду на встановлення цих вільних цін щодо застосування надбавки у розмірі 100% на період дії військового стану.

Суд вважає, що оскільки позивач всупереч умов п. 3.7. Договору не пізніше ніж за 25 календарних днів до зміни тарифів неповідомив відповідача про збільшення вільних тарифів, зокрема на застосування надбавки у розмірі 100% на період дії військового стану, у зв`язку з чим ціна на послуги надані позивачем відносно судна «Afanasiy Matyushenko'' по рахунку № 3819 від 08.08.2022 має становити 281900,00 грн, а не 563800,04 грн, як зазначено позивачем.

Отже, за висновком суду, позивач неправомірно нарахував відповідачу 281900,00 грн (застосування надбавки у розмірі 100% на період дії військового стану) по рахунку та акту № 3819 від 08.08.2022.

Інші доводи учасників справи щодо правомірності або неправомірності застосування позивачем надбавки у розмірі 100% на період дії військового стану, суд не перевіряє та не досліджує, оскільки в контексті порушення позивачем умов п. 3.7. Договору, це є самостійною підставою для висновку про безпідставність застосування позивачем надбавки за надані відповідачу послуги 08.08.2022 у розмірі 100% на період дії військового стану.

Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача суми пені у розмірі 214321,25 грн, суми 3% річних у розмірі 13206,82 грн та суми інфляційних втрат у розмірі 57187,95 грн, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже при нарахуванні інфляційних та річних основними складовими частинами нарахування є сума заборгованості, період заборгованості та розмір процентів та коефіцієнтів, які діють у такий період.

Частинами 1, 2 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до умов п. 6.3. Договору, за порушення строків оплати, агент оплачує підприємству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, сукупний індекс інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Судом перевірено правильність виконаних позивачем розрахунків пені, інфляційних втрат та 3% річних, та встановлено наявність помилок у здійснених позивачем розрахунках, які призвели до зайвого нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Суд зазначає, що відповідно до п. 3.6. Договору, вартість послуг підприємства за даним договором сплачується агентом протягом 8 банківських днів з моменту надання послуг.

Щодо рахунку та акту № 3819 від 08.08.2022, то суд зазначає, що позивач неправомірно визначив 17.08.2022, як перший день прострочення виконання відповідачем зобов`язання, оскільки з урахуванням умов п. 3.6. Договору саме 19.08.2022 є першим днем прострочення виконання відповідачем зобов`язання (08.08.2022 + 8 банківських днів =18.08.2022 останній день виконання зобов`язання з оплати наданих послуг). Також по рахунку та акту № 3819 від 08.08.2022 суд дійшов висновку, що обґрунтованою сумою наданих послуг є 281900,02 грн, відтак нарахування здійснюються на суму 281900,02 грн з 19.08.2022.

Суд, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга" (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") здійснив власний розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних за період з 19.08.2022 по 17.02.2023 на суму боргу 281900,02 грн.

Розрахунок суми пені здійснюється за формулою:

Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де

С - сума заборгованості за період,

2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення,

Д - кількість днів прострочення.

Період з 19.08.2022 по 17.02.2023 (183 дні)

Загальна сума пені становить 70668,09 грн.

Розрахунок 3% річних здійснюється за формулою:

Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

Період з 19.08.2022 по 22.02.2023 (188 днів)

Загальна сума 3% річних становить 4355,93 грн.

Розрахунок інфляційних втрат здійснюється за формулою:

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

......

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період

IIc (101,90 : 100) (102,50 : 100) (100,70 : 100) (100,70 : 100) (100,80 :

100) (100,70 : 100) = 1.07509537

Інфляційне збільшення:

281900,02 x 1.07509537 - 281900,02 = 21169,39 грн.

Період з 19.08.2022 по 17.02.2023 (183 дні)

Загальна сума 3% річних становить 21169,39 грн.

Щодо рахунку та акту № 3818 від 16.09.2022, то суд зазначає, що позивач неправомірно визначив 17.08.2022, як перший день прострочення виконання відповідачем зобов`язання, оскільки з урахуванням умов п. 3.6. Договору саме 29.09.2022 є першим днем прострочення виконання відповідачем зобов`язання (16.09.2022 + 8 банківських днів =28.09.2022 останній день виконання зобов`язання з оплати наданих послуг).

Суд, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга" (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") здійснив власний розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних за період з 29.09.2022 по 17.02.2023 на суму боргу 281900,02 грн.

Розрахунок суми пені здійснюється за формулою:

Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де

С - сума заборгованості за період,

2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення,

Д - кількість днів прострочення.

Період з 29.09.2022 по 17.02.2023 (142 дні)

Загальна сума пені становить 54835,35 грн.

Розрахунок 3% річних здійснюється за формулою:

Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

Період з 29.09.2022 по 22.02.2023 (147 днів)

Загальна сума 3% річних становить 3405,97 грн.

Розрахунок інфляційних втрат здійснюється за формулою:

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

......

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період

IIc (102,50 : 100) (100,70 : 100) (100,70 : 100) (100,80 : 100) (100,70 : 100) = 1.05504943

Інфляційне збільшення:

281900,02 x 1.05504943 - 281900,02 = 15518,44 грн.

Період з 29.09.2022 по 17.02.2023 (142 дні)

Загальна сума 3% річних становить 15518,44 грн.

Отже, за здійсненим судом розрахунком, загальна сума пені становить 125503,44 грн, загальна сума інфляційних втрат становить 36687,83 грн та загальна сума 3% річних становить 7761,90 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню сума 3% річних лише у розмірі 7761,90 грн та сума інфляційні втрати лише у розмірі 36687,83 грн. В іншій частині вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат заявлені безпідставно, а тому задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині стягнення суми пені у розмірі 125503,44 грн, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до умов п. 6.3. Договору, за порушення строків оплати, агент оплачує підприємству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, сукупний індекс інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем порушено умови розділу 3 Договору щодо своєчасних розрахунків за надані послуги.

На підставі зазначеного, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 214321,25 грн пені.

Судом здійснений власний розрахунок пені, відповідно до якого загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 125503,44 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення суми пені до 1000,00 грн, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України встановлено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Разом з тим, як було вищевстановлено судом, відповідач порушив умови Договору в частині своєчасної оплати за надані послуги плавзасобів.

У разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання, учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції - господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013р. № 7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто врахувати інтереси обох сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 27.01.2020 у справі № 916/469/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19.

Отже, питання про зменшення розміру штрафних санкцій вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, частин 1, 3 ст. 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану та господарської діяльності позивача, докази настання негативних наслідків та понесення позивачем збитків саме в результаті порушення (невиконання) відповідачем умов Договору.

Крім того, суд враховує, що судна AFANASIY МATYUSНENKO та VASILIY BOZНENКO зайшли до порту Чорноморськ перед початком військової агресії РФ проти України. Без експлуатації вони вимушено перебували на стоянці в порту протягом тривалого часу у зв`язку з блокуванням Чорного моря збройними силами агресора та зупинкою судноплавства в Україні. Таким чином, тривале перебування суден в порту було викликане надзвичайними та невідворотними обставинами, які унеможливили вихід суден з порту та змусили використовувати акваторію порту як схованку та місце стоянки.

Суд зазначає, що стягнення штрафних санкцій не є основним доходом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" та не може впливати на його господарську діяльність.

Також, суд зазначає, що в межах розгляду даної справи позивачем вже було застосовано до відповідача таку міру відповідальності, як стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, що в певній мірі компенсує збитки позивача.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 ЦК України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Отже, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст. 3 Цивільного кодексу України).

Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Прохаючи суд зменшити пеню до 1000,00 грн, відповідач таким чином фактично хоче звільнити себе від відповідальності за порушення зобов`язання (стаття 218 Господарського кодексу України), тоді як зі змісту статті 233 Господарського кодексу України, яка регулює зменшення розміру штрафних санкцій, чітко вбачається, що зменшення судом розміру стягуваної пені є проявом обмеження відповідальності боржника, але аж ніяк не звільненням його від відповідальності.

Зменшуючи пеню до 1000,00 грн, суд фактично нівелює мету її існування як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 по справі № 918/116/19.

Разом з цим, слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на те, що визначення розміру, на який зменшуються нараховані штрафні санкції, є суб`єктивним правом суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення суми пені на 50 % від суми пені, яка була визнана судом обгрунтованою.

При цьому, суд вважає, що ним дотримано принцип розумного балансу між інтересами сторін, враховані обставини справи та матеріальний стан як відповідача, так і позивача у даній справі.

Отже, з відповідача підлягає стягненню пеня за несвоєчасну оплату вартості наданих послуг у розмірі 62751,72 грн (125503,44 х 50% = 62751,72).

При цьому, суд зазначає, що присуджені до стягнення штрафні санкції є справедливою компенсацією за несвоєчасне виконання зобов`язання, у зв`язку з чим доходить висновку, що зменшення розміру пені у цій справі не призвело до нівелювання самого значення пені, як відповідальності за порушення відповідачем зобов`язання, що має на меті захист прав та інтересів позивача у зв`язку з порушенням його права на своєчасне (відповідно до строків, передбачених Договором) отримання плати за надані послуги.

Підсумовуючи усе вищевикладене, суд вказує, що стягнення зазначеної позивачем у відповідному позові суми пені в повному обсязі не є співрозмірним із можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання, що враховано судом при винесенні даного рішення.

Щодо клопотання відповідача про зменшення суми 3% річних до 1000,00 грн, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (п. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов`язання неустойка є способом його забезпечення, а у разі невиконання зобов`язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов`язання боржником. Разом з тим пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов`язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов`язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов`язання.

Водночас формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови ВСУ від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11).

Отже, 3 % річних, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями.

Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Оскільки 3 % річних, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, суд не має правових підстав для їх зменшення, тому відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання в цій частині.

Доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву в частині невизнання задоволених судом позовних вимог, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.

Щодо інших доводів сторін у справі, викладених в обґрунтування власних правових позицій по наявному спору, то суд не вбачає підстав для надання таким оцінки у межах розглядуваного спору, оскільки вищенаведені аргументи суду у даному рішенні, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для висновку про часткове задоволення позову.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРОВАНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП УКРАЇНА" (65014, м. Одеса, бульвар Лідерсівський, 5, офіси 2 та 3, код ЄДРПОУ 40208915) на користь Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672) суму основного боргу у розмірі 563800,04 грн, суму 3% річних у розмірі 7761,90 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 36687,83 грн, суму пені у розмірі 62751,72 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 11006,30 грн.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 08 травня 2024 р.

Суддя Нікітенко С.В.