Рішення

від 01.05.2024 по справі 921/129/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 травня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/129/24

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Касюдик О.О.

розглянув справу

за позовом Керівника Чортківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

позивача 1: Західного офісу Держаудитслужби

позивача 2: Заводської селищної ради Чортківського району

позивача 3: Гуманітарного відділу Заводської селищної ради Чортківського району

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз"

про стягнення грошових коштів в сумі 211 574,90 грн

за участі представників:

прокурора: Фігель О.Т. - довіреність;

позивача 1: Стефанів І.І. - довіреність;

відповідача: Штогрин М.П.- довіреність.

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява Керівника Чортківської окружної прокуратури, подана в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Заводської селищної ради Чортківського району та Гуманітарного відділу Заводської селищної ради Чортківського району до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз" про стягнення 211 574,90 грн.

Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

В обґрунтування заявлених вимог, прокурор посилається на протиправне укладення додаткових угод до договору про закупівлю та постачання природного газу , що призвело до неефективного використання бюджетних коштів.

Представник позивача 1 прибув у судове засідання та підтримав заявлений прокуратурою позов з підстав, викладених у поясненнях №б/н (вх.№3041) від 16.04.2024.

Представники позивачів 2 та 3 у судове засідання не прибули, однак від останніх надійшли клопотання №297 та №98 від 17.04.2024 про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Повноважний представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову, однак відзиву на позов не подав.

З огляду на викладене в сукупності, з метою дотримання розумних строків вирішення цього спору, приймаючи до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти росії" суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Справа розглядалась з технічною фіксацією (звукозапис) судового процесу відповідно до ст. 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Моніторингом веб - порталу Prozorro прокуратурою з`ясовано, що Гуманітарним відділом Заводської селищної ради Чортківського району було проведено процедуру закупівлі природного газу, код за класифікатором ДК 021:2015:09120000-6 - Газове паливо.

11.12.2019 на веб-сайті "Prozorro" (режим доступу: https://prozorro/gov/ua/tender/UA-2019-12-11-000695-b) Гуманітарний відділ Заводської селищної ради Чортківського району оприлюднив оголошення №UA-2019-12-11-000695-b про проведення відкритих торгів щодо закупівлі природного газу для потреб установ освіти обсягом 190,000 куб. м. з терміном постачання до 31.12.2020 та очікуваною вартістю 1 700 000 грн.

У відкритих торгах брали участь 2 юридичні особи. Відповідно до Звіту про результати проведення процедури закупівлі від 27.12.2019, переможцем торгів визнано ТОВ "Тернопільоблгаз" з ціновою пропозицією 1 016 500 грн.

Як наслідок, 20.01.2020 між Гуманітарним відділом Заводської селищної ради Чортківського району (Споживач) та TOB "Тернопільоблгаз" (Постачальник) було укладено договір про закупівлю та постачання природного газу №17/м-053 ( далі - Договір), згідно із п.1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачу природний газ (ДК 021:2015, код 09120000-6 Газове паливо (09123000-7 природний газ), у необхідних для Споживача об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язаний прийняти та своєчасно оплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

У п.1.2 Договору обумовлено, що річний плановий обсяг постачання газу становить до 190,000 тис. куб. м. Планові обсяги постачання газу по місяцях, визначені у додатку №2 до договору.

Відповідно до підпункту 2.6.5 угоди акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.

У розділі 3 укладеного правочину сторони погодили ціну постачання газу. Так, розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем. Підписуючи цей договір, Споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей договір, Споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких повідомлень про зміну ціни не вимагається. Ціна природного газу за 1 тис. м. куб. з 01.01.2020 становить 5350 грн. У випадку зміни ціни на реалізований Споживачу газ у порядку, встановленому законодавством, згідно договору та сума буде змінюватися з дати набрання чинності відповідних нормативно - правових актів. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання - передачі газу та розрахунків за цим договором. Загальна сума договору складається з місячної вартості газу поставленого Споживачеві за даним договором 1 016 500 грн.

В силу п.4.1 угоди розрахунковий період за договором становить один календарний місяць.

Відповідно до підпункту 4.2.1 Договору оплата вартості використаного природного газу здійснюється Споживачем протягом місяця поставки газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості використаного природного газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний Споживача на його письмову вимогу у п`ятиденний строк з дня отримання такої вимоги.

Згідно з п.11.1 Договір набирає чинності з дати його підписання, укладається на строк по 31.12.2020, та поширює свою дію на відносини Сторін, що фактично склалися з 01.01.2020. Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Пунктом 11.2 договору передбачено, що усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами Сторін. Зміни та доповнення до Договору вносяться відповідно до чинного законодавства.

При цьому, вказано, що істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема зменшення обсягів закупівлі, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; зміни ціни за одиницю товару не більше, ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена ціна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Невід`ємною частиною спірного Договору є: Додаток №1 Перелік комерційних вузлів обліку газу; Додаток №2 Договірні обсяги постачання природного газу на 2020 рік.

В подальшому, між ТОВ "Тернопільоблгаз" та Гуманітарним відділом Заводської селищної ради Чортківського району укладено додаткові угоди до Договору , а саме:

- Додаткову угоду №1 від 29.01.2020, якою на підставі п.2 ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі", враховуючи коливання ціни на ринку природного газу за одиницю продукції, сторони вирішили внести зміни у п.4.2 Договору, визначивши, що ціна природного газу за 1000 м.куб. з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності, податків та зборів, передбачених чинним законодавством України, з 01.01.2020 становить 5850 грн.

Передумовою для укладення вказаної додаткової угоди було звернення ТОВ "Тернопільоблгаз" до Гуманітарного відділу з листом №07 від 29.01.2020 із пропозицією щодо внесення змін до договору та необхідності підвищення ціни за одиницю товару за укладеним договором, до якого також долучено копію інформаційної довідки Тернопільської торгово-промислової палати №І-002 від 24.01.2020 в обґрунтування причин зростання ціни на природний газ та як підстави для укладення додаткової угоди.

У відповідності до Додаткової угоди №1 ціну товару збільшено на 9% вартості газу, визначеної в Договорі №17/м-053 від 20.01.2020, тобто на 500 грн за 1000 м.куб.

Однак, природний газ за ціною, визначеною в Додатковій угоді №1 не постачався та Відділом не оплачувався.

- Додаткову угоду №2 від 27.02.2020, якою на підставі п.2 ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі", враховуючи коливання ціни на ринку природного газу за одиницю продукції, сторони вирішили внести зміни у п.3.2 Договору, визначивши, що ціна природного газу за 1000 м. куб. з урахуванням тарифу ТОВ "Оператор ГТС України" на транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу, податків та зборів, передбачених чинним законодавством України, з 01.02.2020 становить 5868 грн.

Передумовою для укладення вказаної додаткової угоди було звернення ТОВ "Тернопільоблгаз" до Відділу з листом №25-1 від 27.02.2020 із пропозицією щодо внесення змін до договору та необхідності підвищення ціни за одиницю товару за укладеним договором, до якого також долучено копію довідки Черкаської торгово-промислової палати №О-106 від 07.02.2020 в обґрунтування причин зростання ціни на природний газ та як підстави для укладення додаткової угоди.

У відповідності до угоди №2 ціну товару збільшено на 10% вартості газу визначеної в Договорі №17/м-053 від 20.01.2020, тобто на 518 гривень за 1000 кубічних метрів.

У відповідності до Додаткової угоди №2 Товариством було поставлено Гуманітарному відділу 43 728 м. куб. природного газу на загальну суму 256 595,904 грн.

- Додаткову угоду №3 від 14.09.2020, у пункті 1 якої сторони погодили зменшити суму договору на 130 000 грн. Загальна сума договору на момент підписання даної додаткової угоди становить 886500 грн. Додаток 2 до договору викладено у наступній редакції: "Постачальник здійснює протягом 2020 року постачання природного газу Споживачеві для власного споживання в обсязі 151,073 тис. куб м.".

- Додаткову угоду №4 від 28.09.2020, якою на підставі п.6 Розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі" та п.2 ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції чинній до 19.04.2020, враховуючи коливання ціни на ринку природного газу за одиницю продукції, сторони вирішили внести зміни у п.3.2 Договору, визначивши, що ціна природного газу за 1000 м. куб. з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності, податків та зборів, передбачених чинним законодавством України, у вересні 2020 року становить 6270 грн. Додаток 2 до договору викладено у наступній редакції: "Постачальник здійснює протягом 2020 року постачання природного газу Споживачеві для власного споживання в обсязі 144,192 тис. куб м."

Передумовою для укладення вказаної додаткової угоди було звернення ТОВ "Тернопільоблгаз" до Відділу з листом №74 від 21.09.2020 із пропозицією про внесення змін до договору та необхідності підвищення ціни за одиницю товару за укладеним договором, до якого також долучено копію довідки Черкаської торгово-промислової палати №О-621/01 від 21.09.2020 в обґрунтування причин зростання ціни на природний газ та як підстави для укладення додаткової угоди.

У відповідності до угоди №4 ціну товару збільшено на 17% вартості газу визначеної в Договорі №17/м-053 від 20.01.2020, тобто на 920 гривень за 1000 кубічних метрів.

Однак, природний газ за ціною, визначеною в Додатковій угоді №4 не постачався та Відділом не оплачувався.

- Додаткову угоду №5 від 28.10.2020, якою на підставі п.6 Розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі" та п.2 ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції чинній до 19.04.2020, враховуючи коливання ціни на ринку природного газу за одиницю продукції, сторони вирішили внести зміни у п.3.2 Договору, визначивши, що ціна природного газу за 1000 м. куб. з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності, податків та зборів, передбачених чинним законодавством України, у жовтні 2020 року становить 6870 грн. Додаток 2 до договору викладено у наступній редакції: "Постачальник здійснює протягом 2020 року постачання природного газу Споживачеві для власного споживання в обсязі 135,420 тис. куб м."

Передумовою для укладення вказаної додаткової угоди було звернення ТОВ "Тернопільоблгаз" до Відділу з листом №84 від 28.10.2020 із пропозицією щодо внесення змін до договору та необхідності підвищення ціни за одиницю товару за укладеним договором, до якого також долучено копію довідки Черкаської торгово-промислової палати №О-744 від 27.10.2020 в обґрунтування причин зростання ціни на природний газ та як підстави для укладення додаткової угоди.

У відповідності до угоди №5 ціну товару збільшено на 28% вартості газу визначеної в Договорі №17/м-053 від 20.01.2020, тобто на 1520 гривень за 1000 кубічних метрів.

У відповідності до Додаткової угоди №5 Товариством було поставлено Гуманітарному відділу 8832,00 м. куб. природного газу на загальну суму 60675,84 грн;

- Додаткову угоду №6 від 16.11.2020, якою на підставі п.6 Розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі" та п.2 ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції чинній до 19.04.2020, враховуючи коливання ціни на ринку природного газу за одиницю продукції, сторони вирішили внести зміни у п.3.2 Договору, визначивши, що ціна природного газу за 1000 м. куб. з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності, податків та зборів, передбачених чинним законодавством України, у листопаді 2020 року становить 7554 грн. Додаток 2 до договору викладено у наступній редакції: "Постачальник здійснює протягом 2020 року постачання природного газу Споживачеві для власного споживання в обсязі 127,918 тис. куб м".

Передумовою для укладення вказаної додаткової угоди було звернення ТОВ "Тернопільоблгаз" до Відділу з листом №88 від 09.11.2020 із пропозицією щодо внесення змін до договору та необхідності підвищення ціни за одиницю товару за укладеним договором, до якого також долучено копію довідки Черкаської торгово-промислової палати №О-781 від 05.11.2020 в обґрунтування причин зростання ціни на природний газ та як підстави для укладення додаткової угоди.

У відповідності до угоди №6 ціну товару збільшено на 41% вартості газу визначеної в Договорі №17/м-053 від 20.01.2020, тобто на 2204 гривень за 1000 кубічних метрів.

У відповідності до Додаткової угоди №6 Товариством було поставлено Гуманітарному відділу 50 988 м. куб. природного газу на загальну суму 385 163,352 грн.

- Додаткові угоди №7 та №8 від 29.12.2020 та від 31.12.2020, у відповідності до яких сторони погодили відповідно до п.5 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" продовжити дію Договору на строк по 31.01.2021 (достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в Договорі) та визначили договірні обсяги постачання природного газу на січень 2021 року.

- Додаткову угоду №9 від 22.01.2021, якою на підставі п.6 Розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі" та п.2 ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції чинній до 19.04.2020, враховуючи коливання ціни на ринку природного газу за одиницю продукції, сторони вирішили внести зміни у п.3.2 Договору, визначивши, що ціна природного газу за 1000 м. куб. з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності, податків та зборів, передбачених чинним законодавством України, з 01 січня 2021 року становить 8307 грн. Додаток 2 до договору викладено у наступній редакції: "Постачальник здійснює протягом 2021 року постачання природного газу Споживачеві для власного споживання в обсязі 21,34 тис. куб м."

Передумовою для укладення вказаної додаткової угоди було звернення ТОВ "Тернопільоблгаз" до Відділу з листом №9 від 21.01.2021 із пропозицією щодо внесення змін до договору та необхідності підвищення ціни за одиницю товару за укладеним договором, до якого також долучено копію довідки Черкаської торгово-промислової палати №О-35 від 14.11.2021 в обґрунтування причин зростання ціни на природний газ та як підстави для укладення додаткової угоди.

У відповідності до угоди №9 ціну товару збільшено на 55% вартості газу визначеної в Договорі №17/м-053 від 20.01.2020, тобто на 2957 гривень за 1000 кубічних метрів.

У відповідності до Додаткової угоди №9 Товариством було поставлено Гуманітарному відділу 21 343 м. куб. природного газу на загальну суму 177 296,30 грн.

Як свідчать матеріали справи, на виконання Договору №17/м-053 про закупівлю та постачання природного газу від 20.01.2020 з урахуванням Додаткових угод, Постачальник поставив, а Споживач отримав та оплатив природний газ:

- згідно Акту приймання-передачі природного газу №17/м-053/0220-3512 від 29.02.2020 - 23,19300 тис. куб. м. на суму 136 096,52 грн (з ПДВ);

- згідно Акту приймання-передачі природного газу №17/м-053/0320-5268 від 31.03.2020 - 17,62000 тис. куб. м. на суму 103 394,16 грн (з ПДВ);

- згідно Акту приймання-передачі природного газу №17/м-053/0420-6144 від 30.04.2020 - 2,93500 тис. куб. м. на суму 17 222,58 грн (з ПДВ);

- згідно Акту приймання-передачі природного газу №17/м-053/1020-10982 від 31.10.2020 - 8,83200 тис. куб. м. на суму 60 675,84 грн (з ПДВ);

- згідно Акту приймання-передачі природного газу №17/м-053/1120-12363 від 30.11.2020 - 22,16500 куб. м. на суму 167 434,41 грн з ПДВ;

- згідно Акту приймання-передачі природного газу №17/м-053/1220-14426 від 31.12.2020 - 28,82300 тис. куб. м. на суму 217 728,84 грн з ПДВ;

- згідно Акту приймання-передачі природного газу №17/м-053/0121-1573 від 31.01.2021 - 21,34300 тис. куб. м. на суму 177 296,30 грн (з ПДВ).

Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних документів Гуманітарним відділом за природний газ сплачено на рахунок відповідача кошти на загальну суму 879 848,75 грн.

Прокурор стверджує, що в ході здійснення представницької діяльності ним встановлено факт порушення інтересів держави внаслідок незаконного підвищення ціни товару та укладення додаткових угод до Договору №17/м-053 при відсутності обґрунтованих на те підстав та за відсутності коливання цін на ринку газового палива України.

Відтак, на думку прокурора, надмірно сплачені кошти в сумі 211 574,90 грн підлягають стягненню з відповідача на користь органу місцевого самоврядування. Наведені вище обставини й стали підставою для звернення прокурора до суду із позовною заявою.

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступних міркувань.

Щодо звернення прокуратури з даним позовом, слід зазначити наступне.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор, серед іншого, звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній, чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У відповідності до положень п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі № 1-1/99 від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

У зазначеному рішенні вказано, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший, другий і третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти росії", заява № 42454/02, § 35).

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Щодо підстав для звернення прокурора в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби.

Статтею 7 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійснюють уповноважений орган та інші органи відповідно до їх компетенції.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №-2939-ХІІ та приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 № 43.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Згідно з п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

З урахуванням наведеного, Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель. Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Як вказує прокурор, в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022212060000001 від 04.01.2022, на підставі постанови слідчого у кримінальному провадженні проведено судову економічну експертизу, за результатами якої складено Висновок експерта № СЕ-19/120-23/6658-ЕК від 15.09.2023.

Чортківською окружною прокуратурою в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" надіслано Західному офісу Держаудитслужби запит від 25.01.2024 №55-407вих-24, яким повідомлено про виявлені порушення при укладенні додаткових угод до договору №17/м-53 від 20.01.2020 про закупівлю та постачання природного газу, спричинення державним інтересам збитків на загальну суму 58501,12 гривень.

У згаданому запиті прокуратура спонукала державний орган фінансового контролю до судового захисту інтересів держави з метою усунення виявлених порушень у сфері публічних закупівель, проте Західним офісом Держаудитслужби України (Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Тернопільській області) з часу укладення додаткових угод не вжито належних заходів до усунення зазначених порушень, в тому числі шляхом звернення до суду, а також не ініційовано питання перед відповідними державними органами про визнання недійсними угод, укладених із порушенням законодавства, що призводить до порушення економічних інтересів держави, необхідність захисту яких відповідно до положень ст. 131-1 Конституції України покладено на органи прокуратури.

Натомість у інформації №131913-17/441-2024 від 02.02.2024, наданої на запит Чортківської окружної прокуратури, Західний офіс Держаудитслужби зазначив, що позов про визнання недійсними додаткових угод до Договору №17/м-53 від 20.01.2020 та стягнення збитків у вигляді зайво отриманих грошових коштів за спожитий природний газ в сумі 211 574,90 гривень, подавати не буде. При цьому не заперечує щодо звернення із відповідним позовом Чортківської окружної прокуратури на підставі ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Як наслідок, суд погоджується із доводами прокурора про те, що зібраними у справі доказами підтверджується бездіяльність контролюючого органу - позивача 1 та невжиття ним заходів для поновлення порушених інтересів держави.

Щодо підстав для звернення прокурора в інтересах держави в особі Заводської селищної ради та Гуманітарного відділу Заводської селищної ради Чортківського району.

Факт не звернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що такий суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

В даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а отже існують підстави для представництва порушених інтересів держави органами прокуратури.

В обґрунтування порушення інтересів держави прокурор вказує на: наявне порушення майнових інтересів територіальної громади у бюджетній сфері та необхідність їх захисту; орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, будучи поінформованими про існування такого порушення, не здійснює захисту порушених інтересів.

Також, слід врахувати, що органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 1 ст. 10, ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону, (ч. 1, 4 ст. 61 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Сільські, селищні, міські ради, відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни товару за природний газ після укладення договору про закупівлю, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів.

Таким чином, неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема, шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.

При цьому орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Відтак, завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку відповідно до ст. 145 Конституції України.

Окружною прокуратурою, відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", скеровано на адресу Заводської селищної ради відповідні запити №55-588ВИХ-24 від 05.02.2024 та №55-908ВИХ-24 від 26.02.2024, якими повідомлено про наявність порушень при підписанні додаткових угод до договору про закупівлю та постачання природного газу. Крім того, прокуратура просила надати інформацію щодо вживання органом самоврядування заходів для повернення безпідставно сплачених коштів внаслідок укладення нікчемних (недійсних) додаткових угод.

Однак, маючи відповідні правомочності для звернення до суду з цим позовом, уповноважений орган надані йому повноваження не використав. У відповідь Заводська селищна рада у листі №166 від 28.02.2024 повідомила, що не буде звертатись із позовною заявою та не заперечує щодо звернення окружною прокуратурою із позовною заявою до суду.

Згідно п.1.1. Положення Гуманітарний відділ Заводської селищної ради Чортківського району Тернопільської області є виконавчим органом Заводської селищної ради, підконтрольний та підзвітний Заводській селищній раді, підпорядкований її виконавчому комітету та Заводському селищному голові, організаційно-правова форма - комунальна установа. Відділ є самостійною юридичною особою (самостійним структурним підрозділом Заводської селищної ради).

Відповідно до п.6.2. Положення фінансування видатків відділу здійснюється з місцевого бюджету, які виділяються на його утримання.

За висновками КГС ВС, викладеними у підпункті 6.45 постанови від 16.05.2021 у справі № 910/11847/19, правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями БК України та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).

Відповідно до статті 22 БК України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Пунктом 18 частини першої статті 2 БК України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абзац третій пункту 7 Порядку).

Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені підпунктом 47 статті 2 БК України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення витрат бюджету (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 та від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18).

Отже, Відділ є стороною договору про закупівлю товарів за державні кошти, є юридичною особою, яка може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки, є розпорядником бюджетних коштів, і здійснює процедуру закупівель товарів і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно із законодавством України, а тому визначений одним з позивачів у даному спорі, який своєчасних заходів до усунення виявлених у процесі досудового розслідування порушень не вжив.

Окружною прокуратурою, відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", скеровано на адресу Гуманітарного відділу відповідний запит №55-907ВИХ-24 від 26.02.2024, яким повідомлено про наявність порушень при підписанні додаткових угод до договору про закупівлю та постачання природного газу. Крім того, прокуратура просила надати інформацію щодо вживання Відділом заходів для повернення безпідставно сплачених коштів внаслідок укладення нікчемних (недійсних) додаткових угод.

Як вбачається із відповідей у листах №44 від 08.02.2024 та №55 від 27.02.204, Відділ повідомив, що не буде звертатись із позовом в суд з метою захисту інтересів держави та не заперечує щодо звернення з відповідним позовом Чортківською окружною прокуратурою.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається, а здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Зміна ціни договору внаслідок недобросовісної конкуренції та зловживань робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що також є очевидним порушенням принципів процедури закупівлі, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Верховним Судом у постанові від 10.06.2021 у справі №910/114/19 висловлено позицію про те, що визначене положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави хоч і має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, проте одночасно слугує захисту інтересів держави, а тому така процедура спрямована, перш за все, на задоволення потреб держави у певних групах товарів, робіт та послуг в особі конкретних замовників, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів. Відтак, прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" вимог.

Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі № 924/1237/17 від 20.09.2018, у справі № 918/313/17 від 27.02.2018, у справі № 912/989/18 від 21.03.2019.

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Враховуючи вищевикладене, нездійснення відповідним органом повноважень щодо захисту інтересів держави, його бездіяльність, а також бездіяльність Гуманітарного відділу Заводської сільської ради Чортківського району, суд вважає достатньо обґрунтованою зі сторони прокурора наявність підстав для представництва в суді інтересів держави відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" шляхом звернення до господарського суду з даним позовом.

Щодо позовних вимог суд вказує на наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.ст. 626, 627 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч.3 ст.6 ЦК України).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Дана норма Закону кореспондується із ст.712 ЦК України та ст.265 ГК України, відповідно до яких за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч.ч. 1-3 ст.180 ГК України, ч.1 ст.638, ч.1 ст.639 ЦК України).

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ст. 632 ЦК України).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад регулюються Законом України "Про публічні закупівлі".

Частиною 1 ст.36 вказаного Закону (в редакції, чинній на час укладення договору) передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

В силу ч.4 статті 36 вказаного Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема за п.2 ч.4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Згідно з вказівками, викладеними у статті 37 вищезазначеної редакції Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю є нікчемним, зокрема, у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

Таку ж позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Об`єднаної Палати Касаційного господарського у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 та зазначив, що договори, укладені всупереч вимогам п.2 ч.4 ст.36 Закону "Про публічні закупівлі", є нікчемними в силу закону і не потребують визнання їх недійсними судом.

За приписами частини першої статті 236 ЦК України нікчемний правочин, є недійсним з моменту його вчинення.

Матеріалами справи підтверджено, що контрагентами на момент підписання Договору №17/м-053 від 20.01.2020 про закупівлю та постачання природного газу, укладеного за результатами проведених відкритих торгів, досягнуто згоди щодо істотних умов договору, а саме: ціна природного газу за 1 тис. м. куб. становить 87605350 грн; загальна сума договору становить 1 016 500 грн; договірні обсяги постачання газу до 190,000 тис. куб. м.; строк виконання зобов`язань до 31 грудня 2020 року.

Проте, починаючи з 29.01.2020 сторони почали збільшувати ціну товару (природного газу), посилаючись на п. 2 ч. 4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції чинній до 19.04.2020, внаслідок чого збільшено початкову визначену в договорі ціну природного газу за 1000 куб.м.

При цьому, як на підставу для цього, відповідач посилався на довідки Черкаської торгово-промислової палати №О-106 від 07.02.2020, №О-621/01 від 21.09.2020, №О-744 від 27.10.2020, №О-781 від 05.11.2020, №О-35 від 14.01.2021, Тернопільської торгово-промислової палати №І-002 від 24.01.2020.

При цьому суд констатує, що перелічені довідки жодним чином не підтверджують коливання ціни природного газу за 1 тисячу кубічних метрів газу в сторону збільшення, а лише зазначають про середню ринкову ціну газу за 1 тисячу кубічних метрів газу різних газопостачальних підприємств України.

У надісланих листах ТОВ "Тернопільоблгаз" до Відділу відсутнє належне обґрунтування причин підвищення цін на природний газ, а лише вказано про ситуацію, яка склалась на ринку газу, відповідно до даних Тернопільської та Черкаської торгово-промислових палат в яких зазначено прейскурант цін різних газопостачальних підприємств України.

У довідках Тернопільської та Черкаської торгово-промислових палат, які долучено до листів ТОВ "Тернопільоблгаз" також вказано, що інформація, яка надається, має виключно довідковий характер, а тому не є експертним висновком в розумінні експертного обґрунтування цін на природний газ у визначений проміжок часу для певного виду споживачів.

Окрім того, на сайті Державної служби статистики України (http://ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/energ.htm) розміщені ціни на природний газ для непобутових споживачів впродовж І кварталу 2020 та ІІ кварталу 2020 року.

Відповідно до відкритої інформації інтернет-сайту НАФТОГАЗ група, яка розміщена на офіційному сайті https://www.naftogaz.com/dashboards, наведено динаміку цін на природній газ для промислових споживачів: в січні 2020 року - 6 600 грн, лютому 2020 року - 5593 грн, березні 2020 року - 4777 грн, тобто ціни фактично зменшувались.

Таким чином, вказані відповідачем цінові довідки не містять належного обґрунтування підстав для зміни істотних умов Договору на підставі п.2. ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі", що в свою чергу підтверджує факт необґрунтованого і безпідставного укладення додаткових угод.

Відповідно до Прейскуранту цін на природний газ із ресурсів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.18 №867, з 1 по 31 січня (включно) - 5580 грн з ПДВ; з 1 по 29 лютого 2020 (включно) - 4737 грн з ПДВ; з 1 по 31 березня 2020 (включно) - 4075,20 грн з ПДВ; з 1 по 30 квітня 2020 (включно) - 3476,40 грн з ПДВ; з 1 по 30 вересня 2020 (включно) - 3574,992 грн з ПДВ; з 1 по 31 жовтня 2020 (включно) - 6448,920 грн з ПДВ; з 1 по 30 листопада 2020 (включно) 6450,444 грн з ПДВ; з 1 по 31 грудня 2020 (Включно) - 7323,720 грн з ПДВ.

Отже, ціна природного газу, відповідно до наведених вище даних Прейскуранту на природний газ, є значно меншою, ніж визначена у додаткових угодах.

Як наслідок суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах збільшення ціни природного газу проведено із недотриманням вимог ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі", що вказує на нікчемність таких додаткових угод.

Верховний Суд у постановах від 18.06.2021 у справі №927/491/19 та від 14.09.2021 у справі №927/440/20 укладення додаткових договорів про збільшення предмету закупівлі називає "каскадними угодами". Тобто, кожна наступна угода тісно пов`язана із попереднім договором та незаконність першої додаткової угоди спричиняє нікчемність інших, наступних договорів.

З наведеного в сукупності, суд вважає доводи прокурора в цій частині обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, оскільки передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч.4 ст.36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Отже, обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) та при значному коливанні (зростання) ціни на ринку.

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі (наведена правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).

Перемога у тендері (закупівля за бюджетні кошти) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення додаткових угод без підтвердження значного коливання (зростання) ціни на газ на ринку, є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

З огляду на викладене, додаткові угоди №1 від 29.01.2020, №2 від 27.02.2020, №4 від 28.09.2020, №5 від 28.10.2020, №6 від 16.11.2020, №9 від 22.01.2021 до Договору №17/м-053 від 20.01.2020 суперечать вимогам ст.ст. 36, 37 Закону України "Про публічні закупівлі" (чинному на час їх укладення) та в силу ст.ст. 203, 215, 216, 670 ЦК України незаконно одержані кошти за цими правочинами підлягають поверненню до місцевого бюджету.

Прокуратурою долучено матеріалів справи копію висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №42022212060000001 №СЕ-19/120-23/6658-ЕК від 15.09.2023, у якому відображено об`єм та вартість природного газу, отриманого Гуманітарним відділом Заводської селищної ради Чортківського району відповідно до додаткових угод №2 від 27.02.2020, №5 від 28.10.2020, №6 від 16.11.2020 та №9 від 22.01.2021.

Статтею 98 ГПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно зі ст.104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

За правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №910/5898/20 висновок судової експертизи, яку було проведено у межах провадження з іншої справи, у тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах, як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду у належним чином засвідченій копії.

Слід зазначити, що долучений прокуратурою до матеріалів справи висновок експерта, складений за результатами судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №42022212060000001, містить інформацію щодо питань, що відносяться до предмету доведення у даній господарській справі. З огляду на це, висновок експерта №СЕ-19/120-23/6658-ЕК від 15.09.2023 оцінюється судом у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

При цьому, суд зазначає, що нікчемність додаткових угод (недійсність відповідно до закону) не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані Договором, тобто зобов`язання є договірними; обов`язок відповідача з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві виник відповідно до ч.1 ст.670 ЦК України (правовий висновок Верховного Суду у постановах від 04.08.2021р. у справі №912/994/20 та від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджено наявності достатніх підстав для зміни (збільшення) ціни за 1000 куб. м. природного газу, запропонованої ТОВ "Тернопільоблгаз", відносно ціни, вказаної у Договорі №17/м-053, а судом встановлено обставину нікчемності укладених сторонами додаткових угод, які не породжують правових наслідків для сторін, що відповідачем у встановленому порядку не спростовано, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог Чортківської окружної прокуратури щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз" на користь Гуманітарного відділу Заводської сільської ради Чортківського району коштів в сумі 58 501 грн 12 коп. Ці грошові кошти є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому останній зобов`язаний їх повернути позивачу 2, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

З огляду на викладене, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін та встановивши норму права, що підлягає фактичному застосуванню для вирішення цього спору, суд дійшов висновку про задоволення позову і в цій частині позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову, судові витрати по сплаті судового збору згідно зі ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз" (вул. Чернівецька, 54А, м. Тернопіль, 46006, код ЄДРПОУ 39555103) на користь Гуманітарного відділу Заводської селищної ради Чортківського району (вул. Чарнецького, 7, смт. Заводське, Чортківський район, Тернопільська область, 48523, код ЄДРПОУ 40224015) грошові кошти в сумі 211 574 (двісті одинадцять тисяч п`ятсот сімдесят чотири) грн 90 коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз" (вул. Чернівецька, 54А, м. Тернопіль, 46006, код ЄДРПОУ 39555103) на користь Тернопільської обласної прокуратури (р/рUA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету 2800) 3 173 (три тисячі сто сімдесят три) грн 62 коп. судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 09.05.2024.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко