Рішення

від 01.05.2024 по справі 161/11625/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/11625/23

Провадження № 2-др/161/53/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Олексюка А.В.

при секретарі Новак Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Кумановського Луки Миколайовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом адвоката Кумановського Луки Миколайовича в інтересах Товаристваз обмеженою відповідальністю «Декстон Р» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Луцька міська рада, про відшкодування збитків, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.04.2024 позовадвоката Кумановського Луки Миколайовича в інтересах Товаристваз обмеженою відповідальністю «Декстон Р» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Луцька міська рада, про відшкодування збитків - задоволено.

23.04.2024 адвокат Кумановський Л.М. надіслав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, відповідно до змісту якої останній просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги, у розмірі 50000 грн. та витрат пов`язаних з проведенням експертизи в розмірі 5000 грн.

Представник позивача адвокат Кумановський Л.М. в судове засідання не з`явився. Подав до суду клопотання про розгляд заяви у його відсутності, заяву підтримує, просить задовольнити.

Представник відповідача - адвокат Бордюженко Е.Р. подала до суду заяви про розгляд заяви у її відсутності та про зменшення судових витрат, заперечувала, щодо задоволення заяви, просила відмовити.

Відповідно до ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`ятнадцяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вважає, що подана заява (клопотання) про стягнення судових витрат підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, щорішенням Луцького міськрайонного суду від 18 квітня 2024 позов адвоката Кумановського Луки Миколайовича в інтересах Товаристваз обмеженою відповідальністю «Декстон Р» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Луцька міська рада, про відшкодування збитків задоволено.

Відповідно до ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`ятнадцяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно положеньст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову,значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

З огляду на викладене суд відзначає, щоЦПКпередбачено наступні критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) пов`язаність витрат з розглядом справи; 2) їх дійсність; 3) необхідність; 4) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

До таких висновків в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 19.02.2020 року (справа № 755/9215/15-ц провадження № 14-382цс19).

Згідно з п.п. 3-6ст. 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Матеріалами справи підтверджено, що 11.07.2023 року ТОВ «Декстон Р» в особі представника Кумановського Л.М. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Луцька міська рада, про відшкодування збитків.

Представник ОСОБА_2 представляв інтереси ТОВ «Декстон Р» на підставі договору про надання правничої допомоги від 23 квітня 2021 року та ордера серії АС № 1065018 від 11 липня 2023 року (а.с.48-51).

Згідно з умовами договору вартість правничої допомоги адвокатського об`єднання становить 50000 грн (а.с.50).

Згідно рахунку-фактури №11 від 19.04.2024 ТзОВ «Декстон Р» на підставі договору про надання правничої допомоги від 23.04.2021 та додатку №2 від 10.07.2023 до договору має оплатити 50000 грн адвокатському об`єднанню «АФК».

Частиною 1 ст. 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Впостанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19)Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витратна професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Щодо доводів представника відповідача про відсутність доказів оплати послуг суд звертає увагу на таке.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).

Як слідує з правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.10.2018 року в справі № 569/17904/17, - на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Крім того, у своїй постанові від 13.12.2018 року у справі № 816/2096/17 Верховний Суд прийшов до висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обгрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

За змістом ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати пов`язані із проведенням експертизи.

Частиною 6 ст. 139 ЦПК України визначено, що розмір витрат на проведення експертизи встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст.141 ЦПК України.

За зверненням керівника ТОВ «Декстон Р» директора ОСОБА_3 , судовий експерт ТзОВ «Волинь-Експерт» Омельчук С.А. 30.05.2023 виготовлено висновок експерта №17/2023, за який було сплачено 5 000 грн, згідно акту №17/2023 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.05.2023 (а.с.28).

Таким чином, з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій при розгляді справи, критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 30 000,00 грн.

Доводи представника відповідача про не співмірність вартості правничої допомоги з ціною позову не підтверджені доказами, а доводи про недоведеність доказами фактичної оплати послуг адвоката не є правовою підставою для відмови у відшкодуванні правничої допомоги, оскільки згідно абзацу першого ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), а згідно умов вищевказаних договору про надання правничої допомоги позивач має сплатити надану йому правничу допомогу.

А тому, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заяву представника позивача слід задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1 накористь ТОВ«Декстон Р»витрати направничу допомогув розмірі30000грн.,розмір якихє такожобґрунтованим таспівмірним ізпредметом спорута витрати понесених у зв`язку з оплатою експертизи в сумі 5 000 грн.

Керуючись ст.ст.133,141,246,270 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву адвоката Кумановського Луки Миколайовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 )на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Декстон Р»(кодЄДРПОУ:13353154,43025,Волинська область,місто Луцьк,вулиця Трункіна,буд.12)понесені витратина професійнуправничу допомогув розмірі30000(тридцятьтисяч)гривень 00коп тавитрати пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6ст. 259 ЦПК України- з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області А.В. Олексюк