Рішення

від 30.04.2024 по справі 562/1962/19

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/1962/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2024 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі головуючого судді Ковалика Ю.А., секретаря судових засідань Щербак В.В., за участю позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Здолбунів в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Західагро-пром», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 03.10.2023 скасовано вирок Здолбунівського районного суду Рівненської області від 27.07.2021 щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України, в частині вирішення цивільного позову та направлено на новий розгляд даного позову в порядку цивільного судочинства.

У липні 2019 року ОСОБА_2 (далі - позивач 1), ОСОБА_3 (далі - позивач 2), ОСОБА_5 (далі - позивач 3) звернулися в суд з цивільним позовом в кримінальному провадженні № 562/1962/19 до ОСОБА_4 (далі - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Західагро-пром» (далі - відповідач 2), Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» (далі - відповідач 3) про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки.

В обгрунтування своїх вимог позивачі зазначили, що 15 травня 2018 року приблизно о 05 годині 45 хвилин ОСОБА_4 , керуючи автопоїздом у складі тягача марки «DAF» з реєстраційним номером « НОМЕР_1 » з напівпричепом марки «Benalu Tiptrailer» з реєстраційним номером « НОМЕР_2 » та рухаючись по автодорозі «Городище-Рівне-Старокостянтинів» зі сторони автодороги «Київ-Чоп» в напрямку м.Острог, на 166км+600м вищевказаної автодороги, що в межах Здолбунівського району Рівненської області, в порушення вимог підпункту «б» пункту 2.3, пунктів 12.1 та 11.3 «Правил дорожнього руху» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, з урахуванням дорожньої обстановки, особливості вантажу, що перевозив і стану транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно ним керувати, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, без необхідності здійснення обгону чи об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини, виїхав на смугу зустрічного руху, не надавши перевагу водію, що рухався в зустрічному напрямку, де допустив зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen Т4» з реєстраційним номером « НОМЕР_3 » під керуванням ОСОБА_6 , який рухався в зустрічному напрямку, що призвело до загоряння вказаних вище двох транспортних засобів.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій транспортного засобу марки «Volkswagen Т4» реєстраційний номер « НОМЕР_3 » ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 від отриманих травм загинув на місці пригоди, а транспортні засоби зазнали механічних та термічних пошкоджень.

Порушення ОСОБА_4 вимог пункту 12.1 та 11.3 указаних «Правил дорожнього руху», що вимагає від водія під час вибору в установлених межах безпечної швидкості урахувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним та на дорогах з двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків, виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу, перебуває у прямому безпосередньому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та суспільно-небезпечними наслідками, що настали.

ОСОБА_6 , який загинув, є батьком ОСОБА_2 , ОСОБА_7 та сином ОСОБА_5 Автомобільмарки «Volkswagen Т4» з реєстраційним номером « НОМЕР_3 », який було повністю знищено в результаті дорожньо-транспортної пригоди належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . Майно, що перебувало в автомобілі «Volkswagen Т4», реєстраційний номер « НОМЕР_3 » під керуванням ОСОБА_6 , а саме курчата різних порід в кількості 3876 штук на загальну суму 65000 грн., що були придбані ОСОБА_6 відповідно до договору від 10.05.2018 № 16 у ТОВ «Тетра», в ході пожежі були повністю знищені.

ОСОБА_4 згідно наказу № 21 "Про прийняття на посаду водія вантажного автомобіля" від 01.09.2017 на день та час вчинення кримінального правопорушення, перебував на посаді та виконував обов`язки водія вантажного автомобіля ТОВ «Західагро-пром», тобто перебував в трудових відносинах.

Автомобіль тягачмарки «DAF», реєстраційним номером « НОМЕР_1 », яким керував ОСОБА_8 належить на праві власності - ОСОБА_9 , при цьому з 03.08.2017 перебуває в оренді у ТОВ «Західагро-пром».

Цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля - сідельний тягач марки «DAF», реєстраційним номером « НОМЕР_1 » застрахована у ПАТ «СК «Перша», страховий поліс № АК 7479733.

На думку позивачів, злочинною недбалістю відповідача 1 завдано для них матеріальної та моральної шкоди. Позивачу 1 сума матеріального збитку формується з розрахунку, суми збитку завданого знищенням майна, а саме автомобіля «Volkswagen Т4», реєстраційний номер « НОМЕР_3 » - 100979,91 грн.; моральна шкода завдана смертю потерпілого 500000 грн.; витрати на поховання та тризну 87368,81 грн.; витрати на правничу допомогу 12850 грн.; шкода завдана знищенням майна 65000 грн., а всього на загальну суму 766198,72 грн. Позивачу 2 сума матеріального збитку формується з розрахунку - моральна шкода завдана смертю потерпілого 500000 грн. Позивачу 3 сума матеріального збитку формується з розрахунку - моральна шкода завдана смертю потерпілого 700000 грн., а всього на загальну суму 1966198 грн. 72 коп.

Позивач 1 та позивач 2 оцінюють заподіяну їм моральну шкоду в сумі 500000 грн. кожному. В обґрунтування зазначили, що покійний ОСОБА_6 був фактично єдиною рідною для них людиною так як мати останніх померла, ще в 2007 році та лише батько поставив їх на «ноги», втрата батька є непомірною навіть в контексті оцінки грошового виразу, втрачений спокій та сталий спосіб життя, психологічне навантаження яке зазнали позивачі коли ховали та назавжди прощалися із рідною для них людиною, без поворотна втрата дорогоцінного часу спілкування із рідним батьком.

З огляду на вищенаведене, позивачі просили стягнути з ПАТ «СК «Перша» на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в рівних частинах 178704 грн., по 1/3 на кожного з позивачів, що в межах суми страхового полісу № АК7479733 відшкодування за шкоду, заподіяну смертю ОСОБА_6 ; стягнути з ПАТ «СК «Перша» на користь ОСОБА_2 витрати понесені останнім на поховання ОСОБА_6 та тризну в сумі 21296 грн.; стягнути з ПАТ «СК «Перша» на користь ОСОБА_2 шкоду заподіяну майну в сумі 100000 грн., що в межах суми страхового полісу № АК7479733; стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ТОВ«Західагро-пром» на користь ОСОБА_2 шкоду заподіяну майну в сумі 65979,91 грн.; стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ТОВ «Західагро-пром» на користь ОСОБА_2 витрати понесені останнім на поховання ОСОБА_6 та тризну в сумі 66072,81 грн., що не покриваються страховою виплатою; стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ТОВ «Західагро-пром» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 485108 грн.; стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ТОВ «Західагро-пром» на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в сумі 12850грн.; стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ТОВ «Західагро-пром» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 485108 грн.; стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ТОВ «Західагро-пром» на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 685108 грн.

Ухвалою суду від 17.10.2023 відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач 1 - ОСОБА_4 відзив на позов до суду не надав.

Представник відповідача 2 - ТОВ «Західагро-пром» у відзиві поданому до суду 05.11.2019 під час розгляду кримінального провадження, просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що ОСОБА_4 на час вчинення кримінального правопорушення працював на ТОВ «Віптранс 2015» та виконував роботу водія. Автомобіль марки «DAF» з реєстраційним номером « НОМЕР_1 » перебував в оренді у ТОВ «Віптранс 2015».

У відзиві на позовну заяву від 30.11.2023 представник відповідача 3 - ПрАТ «Страхова компанія «Перша» просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що поліс АК/7479733, яким застрахований транспортний засіб «DAF», д.н.з. НОМЕР_1 було укладено ПрАТ «СК «Перша» у відповідності до ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановивши у ньому франшизу 1000 грн., ліміт відповідальності за шкоду, спричинену майну у розмірі 100000 грн., ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю та здоров`ю у розмірі 200000 грн.

ПрАТ «СК «Перша» не отримувала жодних заяв та документів від позивачів в досудовому порядку. Страховик був позбавлений змоги оглянути транспортний засіб та оцінити розмір збитків. Позивачі повинні були звернутися до ПрАТ «СК «Перша» з повідомленням про ДТП та заявою на виплату страхового відшкодування протягом року з моменту ДТП.

Ухвалою суду від 10.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 30.04.2024 закрито провадження у цивільній справі в частині вимог позивача ОСОБА_5 .

В судовому засіданні позивач 1 - ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Позивач 2 - ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, підтримав позовні вимоги.

Відповідач та представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та матеріали кримінального провадження (справи) № 562/1962/19, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З матеріалів справи вбачається, що 15 травня 2018 року приблизно о 05 годині 45 хвилин ОСОБА_4 , керуючи автопоїздом у складі тягача марки «DAF» з реєстраційним номером « НОМЕР_1 » з напівпричепом марки «Benalu Tiptrailer» з реєстраційним номером « НОМЕР_2 » та рухаючись по автодорозі «Городище-Рівне-Старокостянтинів» зі сторони автодороги «Київ-Чоп» в напрямку м.Острог, на 166км+600м вищевказаної автодороги, що в межах Здолбунівського району Рівненської області, в порушення вимог підпункту «б» пункту 2.3, пунктів 12.1 та 11.3 «Правил дорожнього руху» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, з урахуванням дорожньої обстановки, особливості вантажу, що перевозив і стану транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно ним керувати, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, без необхідності здійснення обгону чи об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини, виїхав на смугу зустрічного руху, не надавши перевагу водію, що рухався в зустрічному напрямку, де допустив зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen Т4» з реєстраційним номером « НОМЕР_3 » під керуванням ОСОБА_6 , який рухався в зустрічному напрямку, що призвело до загоряння вказаних вище двох транспортних засобів.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій транспортного засобу марки «Volkswagen Т4» реєстраційний номер « НОМЕР_3 » ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 від отриманих травм загинув на місці пригоди, а транспортні засоби зазнали механічних та термічних пошкоджень.

Порушення ОСОБА_4 вимог пункту 12.1 та 11.3 указаних «Правил дорожнього руху», що вимагає від водія під час вибору в установлених межах безпечної швидкості урахувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним та на дорогах з двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків, виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу, перебуває у прямому безпосередньому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та суспільно-небезпечними наслідками, що настали.

Вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 27.07.2021, справа №562/1962/19 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 2 роки.

Автомобіль марки «DAF», реєстраційним номером « НОМЕР_1 », яким керував ОСОБА_4 належав на праві власності - ОСОБА_9 та перебував в оренді у ТОВ «Західагро-пром», що підтверджується копією нотаріально посвідченого договору оренди від 30.08.2017.

ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з відповідачем 2 - ТОВ «Західагро-пром» як водій вантажного автомобіля та виконував трудові обов`язки на дату скоєння ДТП, що підтверджується копіями наказу ТОВ «Західагро-пром» № 21 від 01.09.2017 «Про прийняття на роботу водія вантажного автомобіля» (т.1 а.п.43), копії трудової книжки ОСОБА_4 (т.1 а.п.44), характеристики ОСОБА_4 (т.1 а.п.227).

Станом на 15 травня 2018 року цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля марки «DAF», модель «XF105.460», реєстраційним номером « НОМЕР_1 » застрахована у ПАТ«СК «Перша», страховий поліс № АК 7479733, франшиза 1000 грн., ліміт відповідальності за шкоду, спричинену майну у розмірі 100000 грн., ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю та здоров`ю у розмірі 200000 грн., що підтверджується копією поліса (т.2 а.п.37) та письмовими поясненнями представника відповідача.

ОСОБА_6 , який загинув у результаті дорожньо-транспортної пригоди є батьком позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження (т.2 а.п.32-33).

Витрати понесені позивачем 1 на поховання та тризну склали 87368,81 грн., що підтверджується накладними, рахунками, товарним чеком (т.2 а.п.29-31).

Витрати на правничу допомогу позивача 1 складають 12850 грн., що підтверджується квитанцією № 005618 від 08.07.2019 (т.2 а.п.36).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог частини другої статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Щодо стягнення з ТОВ «Західагро-пром» на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 матеріальної, моральної шкоди.

Частинами першою, п`ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

За загальним правилом, не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18) зроблено висновок про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з відповідачем 2 - ТОВ «Західагро-пром», вказана юридична особа є суб`єктом, яка несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (стаття 1194 ЦК України).

Щодо стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Перша» страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Відповідно до абз.1 п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (частина шістнадцята статті 9 Закону України «Про страхування»).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четвертої статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) вказано, що: «покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди».

Враховуючи, що станом на 15 травня 2018 року цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля марки «DAF», модель «XF105.460», реєстраційним номером « НОМЕР_1 » застрахована у ПАТ «СК «Перша», вказаний страховик зобов`язаний відшкодувати шкоду позивачам у межах суми страхового відшкодування.

Щодо доводів представника страховика про пропуск річного строку звернення із заявою до страхової компанії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року в справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) вказано, що: «з огляду на те, що пропуск річного строку звернення із заявою до страховика (страхової компанії) не зазначений у законодавстві (стаття 12 ЦК України) як підстава для припинення матеріального права, цей строк не може бути розцінений як преклюзивний і такий, що припиняє існуюче право на отримання відшкодування шкоди в розмірі регламентних виплат взагалі.

Аналізуючи норми законодавства стосовно добросовісної поведінки всіх учасників правовідносин (стаття 13 ЦПК України) та принципу повного відшкодування шкоди (стаття 1166 ЦК України), Велика Палата Верховного Суду з огляду на відсутність норми закону, що передбачає припинення в цьому випадку цивільного права на відшкодування, та з урахуванням із загального права особи на захист права в суді (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) дійшла висновку, що при добросовісній поведінці потерпілої особи та доведеності, що річний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, особа може отримати таке відшкодування, пред`явивши вимогу до страховика (страхової компанії) в судовому порядку протягом строку позовної давності.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, крім зазначених вище випадків, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV)».

Щодо стягнення з відповідачів моральної шкоди.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина перша та друга статті 23 ЦК України).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абзац 2 частини третьої статті 23 ЦК України).

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю (частина друга статті 1168 ЦК України).

Враховуючи ступінь та тривалість моральних страждань, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме слід стягнути зі ПАТ «СК «Перша», ТОВ «Західагро-пром» в рахунок відшкодування моральної шкоди 200000 грн. для кожного позивача.

Відповідно до п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Розмір мінімальної заробітної плати в місячному розмірі на день ДТП, тобто станом на 15 травня 2018 року, становив 3723 грн., що визначено ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік».

В рахунок відшкодування моральної шкоди належить стягнути зі страховика 44676 грн. (3723?12), по 22338 грн. (44676?2) на кожного позивача. Іншу суму з ТОВ «Західагро-пром», тобто по 177662 грн. (200000 - 22338) на кожного позивача.

Витрати понесені позивачем 1 на поховання та спорудження надгробного пам`ятника склали 69415 грн., що підтверджується накладними, товарним чеком (т.2 а.п.29, 31).

Відповідно до п. 27.4 ст. 27 Закону № 1961-IV від 01.07.2004, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Розмір мінімальної заробітної плати в місячному розмірі на день ДТП, тобто станом на 15 травня 2018 року, становив 3723 грн., що визначено ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік».

В рахунок відшкодування витрат на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника належить стягнути зі страховика 44676 грн. (3723?12). Іншу суму з ТОВ «Західагро-пром», тобто 24739 грн. (69415 - 44676).

Відповідно до ст. 28 Закону № 1961-IV від 01.07.2004, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана в тому числі з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

Згідно з письмовими поясненнями представника ПАТ «СК «Перша» від 30.11.2023 року, розмір франшизи 1000 грн., ліміт відповідальності за шкоду, спричинену майну у розмірі 100000грн., ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю та здоров`ю у розмірі 200000 грн.

Автомобільмарки «Volkswagen Т4», реєстраційний номер « НОМЕР_3 », яким керував ОСОБА_6 належав на праві приватної власності - позивачу 1, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (т.2 а.п.35). Згідно висновку експерта від 24.05.2019, матеріальний збиток завданий власнику автомобіля «Volkswagen Т4», реєстраційний номер « НОМЕР_3 », в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 15.05.2018 складав 100979,91 грн. Ринкова вартість наданого на експертизу автомобіля «Volkswagen Т4», реєстраційний номер « НОМЕР_3 », без врахування пошкоджень завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, станом на 15.05.2018 складала 100979,91 грн. (т.1 а.п.115-120).

Майно, що перебувало в автомобілі «Volkswagen Т4», реєстраційний номер « НОМЕР_3 » під керуванням ОСОБА_6 , а саме курчата різних порід в кількості 3876 штук на загальну суму 65000 грн., що були придбані ОСОБА_6 відповідно до договору від 10.05.2018 № 16 у ТОВ «Тетра+» (т.2 а.п.28), в ході пожежі автомобіля були повністю знищені.

Таким чином, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди належить стягнути з відповідачів на користь позивача ОСОБА_2 165979,91 грн. (100979,91 (автомобіль) + 65000 (курчата)). Зі страховика підлягає стягненню 99000 грн. (з врахуванням 1000 грн. франшизи). Іншу суму з ТОВ «Західагро-пром», тобто 66979,91 грн. (165979,91 - 99000).

Вимоги позивачів в частині стягнення витрат на тризну (поминальний обід) є безпідставними.

Відповідно до ч.1 ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника.

Згідно положень ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству.

Тобто, зазначена норма закону чітко визначає, що комплекс заходів та обрядових дій, якими є організація поховання померлого і проведення у зв`язку з цим ритуальних послуг, охоплює поняття поховання померлого, і ці заходи здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом у могилу. Також до поняття поховання відноситься облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що витрати понесені позивачем на проведення похоронного, поминального обіду не відносяться до витрат на поховання померлого, оскільки такі заходи проведені після поміщення труни з тілом померлого у могилу, а відтак вказані вимоги не підлягають задоволенню.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи також належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, позивачем ОСОБА_2 надано орден на надання правничої (правової) допомоги від 22.07.2019 (т.2 а.п.25), копія квитанції № 005618 від 08.07.2019 про отримання АБ «Меркулов та Партнери» гонорару адвоката 12850 грн.

Судом перевірені вищевказані документи, оцінено в сукупності складність справи, час витрачений адвокатом, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, досліджені матеріали справи та встановлено, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є співмірними. Розмір і склад витрат, докази їх сплати доведено позивачем належними доказами, тому з урахуванням встановленого ст.12 ЦПК України принципу змагальності сторін, мають бути компенсовані позивачу 1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог, по 2923,99 грн. з відповідачів ТОВ «Західагро-пром», ПрАТ «Страхова компанія «Перша».

Таким чином з ПАТ «СК «Перша» на користь позивача 1 - ОСОБА_2 підлягає стягненню 168937,99 грн., що складається з 22338 грн. (моральна шкода) + 44676 грн. (витрати на поховання та спорудження надгробного пам`ятника) + 99000 грн. (автомобіль, курчати) +2923,99грн. (витрати на правничу допомогу).

З ТОВ «Західагро-пром» на користь позивача 1 - ОСОБА_2 підлягає стягненню 272304,90 грн., що складається з 177662 грн. (моральна шкода) + 24739 грн. (витрати на поховання та спорудження надгробного пам`ятника) + 66979,91 грн. (автомобіль, курчати) + 2923,99 грн. (витрати на правничу допомогу).

З ПАТ «СК «Перша» на користь позивача 2 - ОСОБА_3 підлягає стягненню 22338 грн. (моральна шкода).

З ТОВ «Західагро-пром» на користь позивача 2 - ОСОБА_3 підлягає стягненню 177662 грн. (моральна шкода).

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідачів 2, 3 на користь держави необхідно стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2851,97 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Західагро-пром», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»про відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» на користь ОСОБА_2 суму страхового відшкодування у розмірі 190753 (сто дев`яносто тисяч сімсот п`ятдесят три) грн., судові витрати на правничу допомогу 2923 (дві тисячі дев`ятсот двадцять три) грн. 99 коп., а всього на загальну суму 193676 (сто дев`яносто три тисячі шістсот сімдесят шість) грн. 99 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» на користь ОСОБА_3 суму страхового відшкодування у розмірі 22338 (двадцять дві тисячі триста тридцять вісім) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західагро-пром» на користь ОСОБА_2 на відшкодування завданої моральної шкоди 177662 (сто сімдесят сім тисяч шістсот шістдесят дві) грн., на відшкодування матеріальної шкоди 1979 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 91 коп., судові витрати на правничу допомогу 2923 (дві тисячі дев`ятсот двадцять три) грн. 99 коп., а всього на загальну суму 182565 (сто вісімдесят дві тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн. 90 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західагро-пром» на користь ОСОБА_3 на відшкодування завданої моральної шкоди 177662 (сто сімдесят сім тисяч шістсот шістдесят дві) грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»на користь держави на рахунок (IBAN): UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) (Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 2851 (дві тисячі вісімсот п`ятдесят одна) грн. 97 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західагро-пром»на користь держави на рахунок (IBAN): UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) (Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 2851 (дві тисячі вісімсот п`ятдесят одна) грн. 97 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач 1: ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

Позивач 2: ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

Відповідач 1: ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

Відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Західагро-пром», місцезнаходження Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Промислова, 4/3В, код ЄДРПОУ 40078250;

Відповідач 3: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша», місцезнаходження м. Київ, вул. Фізкультури, 30, код ЄДРПОУ 31681672.

Повне судове рішення складене 09 травня 2024 року.

Суддя: Ю.А. Ковалик