Ухвала

від 09.05.2024 по справі 754/10012/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2-п/754/39/24

Справа № 754/10012/23

У Х В А Л А

Іменем України

09 травня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді: Сенюти В.О.,

при секретарі: Солонюк К.Г.,

за участю:

представника відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року у справі № 754/10012/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу Деснянського районного суду міста Києва від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду міста Києва від 05.03.2024 у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Подану заяву відповідач обґрунтовує тим, що заочне рішення суду ухвалено із порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважав, що адвокати, які представляли його інтереси виконають всі вимоги законодавства, зокрема подадуть відзив та будуть інформувати його про стан розгляду справи. З матеріалами справи, відповідач ознайомлений лише 12.04.2024. Не маючи адвоката, відповідач захворів та мав намір особисто прийняти участь у розгляді справи, проте суд ухвалив рішення. Відсутність відповідача у судовому засіданні, позбавила останнього можливості прийняти участь в оцінці та дослідженні доказів по справі. Внаслідок вказаних дій, відповідач позбавлений можливості подати відзив. В наданих позивачем копіях розписок, наявні виправлення, яким суд не надав оцінку, а оригінали розписок взагалі не були досліджені судом, що є прямим порушенням вимог чинного законодавства. На підставі викладеного, відповідач просить заочне рішення скасувати та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Тарасенко Р.А. подану заяву підтримав, просив задовольнити з викладених підстав.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. На адресу Деснянського районного суду міста Києва, через систему «Електронний суд» представник позивача подав заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, просив заяву залишити без задоволення. Вказав, що відповідач не скористався своїм правом подати відзив, в жодне судове засідання не з`явився, представники відповідача знайомилися з матеріалами справи, проте також в судове засідання не з`являлися. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою якого є не відсутність сторони в судовому засіданні, а неможливість вирішення спору у відповідному засіданні. Неможливість явки самого відповідача в судове засіданні 05.03.2024 не перешкоджала участі в судовому засіданні його представника - адвоката. Крім того, до заяви не долучено докази на спростування позовних вимог позивача.

Вислухавши доводи представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 26.07.2023 у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.

Відповідно до письмових матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 отримав ухвалу про відкриття провадження, позовну заяву з додатками - 03.08.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.26).

Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Пилипак Я.С. звернувся із клопотанням про відкладення підготовчого засідання та надати можливість реалізувати відповідачу свої права, а також подано клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.

З метою дотримання прав сторін, підготовче засідання, призначене на 20.09.2023 судом відкладено.

03.10.23 представник відповідача ознайомився із матеріали справи, про що свідчить розписка представника (а.с.35).

03.11.2023 представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Пилипак Я.С. подав клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника відповідача та повідомити про дату та час розгляду справи по суті або про дату та час відкладення підготовчого засідання (а.с.47-49).

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 06.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Судове засідання, призначене на 11.12.2023 відкладено, оскільки на адресу суду від представника відповідача - адвоката Пилипака Я.С. надійшло клопотання про відкладення засідання.

06.02.2024 судове засідання відкладено, оскільки представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Чухраєва Н.С. подала клопотання про відкладення розгляду справи та просила надати можливість ознайомитися із матеріали справи для належного надання правової допомоги відповідачу.

21.02.2024 представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Чухраєва Н.С. із матеріалами справи ознайомилася, про що свідчить розписка (а.с.92).

05.03.2024, в день судового засідання по вказаній справі, відповідач подав клопотання, через електронну пошту суду, про відкладення розгляду справи за станом здоров`я, без жодних підтверджуючих документів.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, наведеною в параграфі 33 рішення у справі «Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands», заява №14448/88), параграфі 38 рішення у справі «Анкерль проти Швейцарії» («Ankerl v. Switzerland», заява № 17748/91), принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Як наведено в параграфі 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03), принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом (див., серед інших рішень та mutatis mutandis, «Кресс проти Франції» («Kress v. France», заява № 39594/98, п. 72); «Кайя проти Австрії» («Kaya v. Austria», заява № 54698/00, п. 28).

Зважаючи на посилання сторони відповідача суд зазначає, що розгляд справи за відсутності учасника справи, який згідно з положеннями національного законодавства вважається повідомленим, - не може розцінюватись як порушення принципу рівності сторін та норм процесуального права.

Суд звертає увагу на те, що відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, за наявності доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві - подати такі докази, представництво відповідача здійснюється адвокатами Пилипак Я.С. та Чухраєвою Н.С., яким була надана можливість ознайомитися із матеріалами справи, при цьому докази про припинення вказаними адвокатами повноважень на представництво інтересів відповідача ОСОБА_2 письмові матеріали справи не містять, про відсутність адвоката, відповідач також не повідомив суд у клопотанні від 05.03.2024, разом з тим вибір вказаних адвокатів здійснював саме відповідач, а відтак посилатися на порушення судом першої інстанції процесуальних норм права є безпідставним.

Доводи відповідача про те, що в порушення норм чинного законодавства не досліджені оригінали розписок, копії яких містяться в матеріалах справи, суд приймає критично, оскільки відповідно до протоколу судового засідання від 05.03.2024, запис № 27 - «судом оглянуті оригінали розписок, копії яких містять письмові матеріали справи» (а.с.103).

Згідно з параграфом 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Христов проти України» («Khristov v. Ukraine», заява № 24465/04), що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» («Brumarescu v. Romania», заява №28342/95, п. 61).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу «res judicata», тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу «Рябих проти Росії» («Ryabykh v. Russia», заява №52854/99, п. 52). Отже, у справі, що розглядається, Суд має визначити, чи органи влади здійснювали свої повноваження порушити та провести екстраординарну процедуру перегляду судової постанови таким чином, щоб забезпечити, наскільки це можливо, справедливу рівновагу між інтересами відповідної особи та необхідністю підтримання ефективності системи судочинства (див., mutatis mutandis, справи «Нікітін проти Росії» («Nikitin v. Russia», заява №50178/99, п. 57), та «Савінський проти України» («Savinskiy v. Ukraine», заява №6965/02, п. 23).

Суд звертає увагу, що заявником не надано доказів, які могли б істотно вплинути на вирішення спору, і які не були надані суду з причини відсутності сторони в судовому засіданні.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 13, 258, 259, 260, 284, 287, 288 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року у справі № 754/10012/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Сенюта