Постанова

від 07.05.2024 по справі 559/2742/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2024 року

м. Рівне

Справа № 559/2742/23

Провадження № 22-ц/4815/236/24

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Боймиструка С. В., Шимківа С. С.

секретар судового засідання Пиляй І. С.

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Класік»,

відповідач ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Класік» на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 22 листопада 2023 року у складі судді Ральця Р.В., ухвалене в м. Дубно Рівненської області об 11 годині 27 хвилин, повний текст рішення складено 27 листопада 2023 року,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Класік» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі. Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки, яка знаходиться в адміністративних межах Сатиївської сільської ради Дубенського району Рівненської області, загальною площею 2,0347 га, кадастровий номер 5621687000:13:017:0105. 01.07.2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Класік» був укладений Договір оренди землі, відповідно до умов якого відповідач надала, а позивач прийняв в строкове платне користування зазначену земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 06.07.2016 року сторони засвідчили передачу земельної ділянки орендодавцем орендарю. Державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, Рівненської області на підставі вказаного договору винесено рішення індексний номер: 30378031 від 08.07.2016 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про інше речове право № 15309474 від 06.07.2016 про реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки, площею 2,0347 га, строком дії 7 (сім) років. У зв`язку із закінченням строку дії Договору 01.07.2023, позивач, керуючись п. 3.2. Договору, листом-повідомленням вих. № 122 від 31.05.2023 року повідомив відповідача про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі на новий строк та надав проект відповідної додаткової угоди до нього.

Протягом одного місяця після закінчення строку дії Договору відповідач не надіслала лист-повідомлення про заперечення в поновленні договору оренди землі для позивача, і останній продовжує і надалі користуватися земельною ділянкою. Зазначало, що згідно ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», у разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку. Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди, що й було дотримано ТОВ «Агро-Класік». Відповідач, фактично маючи можливість двічі відмовитись від продовження орендних правовідносин (вперше - у місячний термін з моменту звернення Позивача, а вдруге - протягом місяця після закінчення строку договору оренди), не здійснила жодних юридично значущих дій, спрямованих на припинення орендних правовідносин. Позивач продовжує і надалі користуватися спірною земельною ділянкою. Просило визнати укладеною між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Класік» додаткову угоду від 01.07.2023 до договору оренди землі від 01.07.2016 року, у його редакції.

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 22 листопада 2023 року у задоволенні вказаного позову відмовлено за безпідставністю.

Рішення суду першої інстанції вмотивоване законодавчо закріпленою гарантією свободи волевиявлення в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості та обґрунтоване тим, що строк дії основного договору оренди землі, укладеного між сторонами 01.07.2016 року, закінчився 01.07.2023 року, і волевиявлення на його продовження зі сторони орендодавця не було, що, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», яка передбачає можливість переважного права на поновлення договору оренди лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Класік» оскаржило його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі заперечує висновок місцевого суду про відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на поновлення строку дії Договору оренди землі від 01.07.2016 року та обрання позивачем неправильного способу захисту та пояснює, що дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право на продовження цих орендних правовідносин, та маючи такий намір, зобов`язаний до закінчення строку оренди землі повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди, що і було дотримано у цьому випадку ТОВ «Агро-Класік». Звертає увагу, що відповідачка, маючи можливість відмовитись від продовження орендних правовідносин (вперше - у місячний термін з моменту звернення позивача, а вдруге - протягом місяця після закінчення строку договору оренди), не здійснила жодних юридично значущих дій, спрямованих на припинення орендних правовідносин, а тим часом позивач продовжує і надалі користуватися спірною земельною ділянкою. Заперечуючи проти висновку суду першої інстанції про обрання неналежного способу захисту, покликається на висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 908/299/18 від 26 травня 2020 року, де суд зазначив, що при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачено ч.8 статті 33 Закону України «Про оренду землі», належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту. Наголошує, що позивачем при зверненні до суду було обрано належний спосіб захисту, однак суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, зазначених приписів та висновків суду касаційної інстанції не врахував. Стверджує, що суд першої інстанції неправомірно дійшов висновку про неналежне виконання ним як орендарем свого обов`язку за договором оренди землі від 01 липня 2016 року та посилається на докази, які підтверджують нарахування і виплату ОСОБА_1 орендної плати за договором оренди землі за період з 2016 по 2023 рік включно, зокрема, платіжні інструкції, видаткові касові ордери та відомості на виплату готівки. Покликається також на порушення норм процесуального права, які виявилися у тому, що суд першої інстанції не дав мотивованої оцінки аргументів представника позивача щодо несплати за 2020-2023 роки орендної плати у зв`язку з діями відповідача, яка попри приналежні повідомлення про необхідність отримання орендної плати жодних дій щодо її отримання не вчинила. З наведених міркувань просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Відзиву на апеляційну не подано.

Дослідивши матеріали та обставини справина предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки, яка знаходиться в адміністративних межах Сатиївської сільської ради Дубенського району Рівненської області, загальною площею 2,0347 га, кадастровий номер 5621687000:13:017:0105, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

01 липня 2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Класік» був укладений Договір оренди землі, відповідно до умов якого відповідач надала, а позивач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5621687000:13:017:0105, яка знаходиться в адміністративних межах Сатиївської сільської ради Дубенського району Рівненської області. Договір укладено на 7 (сім) років (а.с. 14-15).

З акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 06.07.2016 року вбачається, що сторони (Орендодавець та Орендар) засвідчили передачу земельної ділянки Орендодавцем Орендарю (а.с. 16).

Державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, Рівненської обл. на підставі вказаного договору винесено рішення індексний номер: 30378031 від 08.07.2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про інше речове право № 15309474 від 06.07.2016 року про реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки, площею 2,0347 га, строком дії 7 (сім) років.

Листом-повідомленням вих. № 122 від 31.05.2023 року виконавчий директор Товариства зобмеженою відповідальністю«Агро-Класік»повідомив ОСОБА_1 про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі на новий строк та надав проект відповідної додаткової угоди до нього (а.с. 19, 20-23).

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Законом України «Про оренду землі» (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Звертаючись до суду з цим позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Класік» вказувало, що у зв`язку із закінченням строку дії Договору 01.07.2023, воно керуючись п. 3.2. Договору, листом-повідомленням вих. № 122 від 31.05.2023 року повідомило відповідача про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі на новий строк та надало проект відповідної додаткової угоди до нього, однак протягом одного місяця після закінчення строку дії Договору відповідач не надіслала лист-повідомлення про заперечення в поновленні договору оренди землі для позивача, і останній продовжує і надалі користуватися земельною ділянкою, а тому просило визнати укладеною додаткову угоду до зазначеного договору оренди землі.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий суд виходив з положень частини 1 статті 33 Закону України «Про оренду землі», згідно якої передбачена реалізація переважного права на поновлення договору лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін, та керувався тим, що з боку ОСОБА_1 як орендодавця не було волевиявлення на продовження договору оренди земельної ділянки, дійшовши висновку, що позивачем обраний не вірний спосіб захисту.

Такий висновок суду першої інстанції апеляційний суд вважає помилковим.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Законом України «Про оренду землі» (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Правові підстави переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, визначені ст. 33 Закону України «Про оренду землі», якою фактично передбачено два способи пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час укладення спірного договору) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа- повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Згідно з ч.ч. 6-9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на час укладення спірного договору) у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що ст. 33 Закону України «Про оренду землі» визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря як більш уразливої сторони в цих правовідносинах від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття «переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк» та «поновлення договору оренди землі», використовуючи конструкцію «поновлення договору оренди землі» як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»).

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах (ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»). При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов, орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди, що й було дотримано ТОВ «Агро-Класік» шляхом надсилання Листа-повідомлення вих. № 122 від 31.05.2023 року та надання проекту відповідної додаткової угоди до Договору оренди (а.с. 19, 20-23).

У своїй постанові від 05 липня 2023 року у справі №904/8884 Велика Палата Верховного Суду щодо строку, протягом якого орендар може звернутися з позовом про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, зазначила, що відносини поновлення договору оренди землі на час виникнення спірних правовідносин у цій справі врегульованістаттею 33 Закону України «Про оренду землі», яка мала назву «Поновлення договору оренди землі», на що Велика Палата Верховного Суду звертала увагу у постанові від 29 вересня 2020 року в справі № 378/596/16-ц (провадження № 14-545цс19) (пункти 59-61). Відповідно до частин першої - п`ятої цієї статті по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною шостоюстатті 33 Закону України «Про оренду землі»встановлено, зокрема, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель комунальної власності).

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостоюстатті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору ((пункт 42 постанови від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21), постанови від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц (провадження № 14-97цс20) та № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20)).

Слід також враховувати, що відповідно до частин восьмої та дев`ятоїстатті 33 Закону України «Про оренду землі»у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У пункті 38.2 постанови від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21) Велика Палата Верховного Суду, посилаючись на свої попередні висновки, викладені в постановах від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц (провадження № 14-97цс20) та № 159/5756/18 (провадження№ 14-99цс20), наголосила, що порушення орендодавцем місячного строку для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостоїстатті 33 Закону України «Про оренду землі». Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а в разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту в резолютивній частині рішення суду.

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору відповідно достатті 33 Закону України «Про оренду землі»є неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме із цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 Земельного кодексу України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостоюстатті 33 Закону України «Про оренду землі», є «автоматичною» пролонгацією орендних правовідносин (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21)).

Тож поновлення договору оренди землі в судовому порядку в передбаченийстаттею 33 Закону України «Про оренду землі»спосіб вимагає укладення сторонами додаткової угоди як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків на новий строк, а право сторони на оскарження в суді відмови або зволікання з укладенням додаткової угоди в контексті спірних правовідносин означає право на звернення до суду для укладення додаткової угоди (пункти 68, 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц (провадження № 14-545цс19)).

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, встановлені обставини справи в сукупності та взаємозв`язку із нормами закону, що їх регулюють, а також судовою практикою Верховного Суду, дають підстави для висновку, що фактично маючи можливість двічі відмовитись від продовження орендних правовідносин (вперше у місячний термін з моменту звернення позивача, а вдруге -протягом місяця після закінчення строку договору оренди), відповідачка ОСОБА_1 не здійснила жодних юридично значущих дій, спрямованих на припинення орендних правовідносин. Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Класік» продовжує і надалі користуватися спірною земельною ділянкою. У цьому разі відсутність листа-повідомлення відповідачки як орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як її мовчазну згоду на поновлення цього Договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше, проте таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання чи оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі», визначено як підстави поновлення договору оренди землі, так і порядок такого поновлення шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди землі. Право сторони на оскарження в суді відмови або зволікання

з укладенням додаткової угоди в контексті спірних правовідносин означають право сторони на звернення до суду для укладення додаткової угоди.

Додаткова угода до договору оренди землі, зміст якої зафіксований у рішенні суду, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Висновок про належний спосіб захисту при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди землі Велика Палата Верховного Суду сформулювала також у справі № 908/299/18, вказавши у постанові від 26 травня 2020 року, що при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України «Про оренду землі», належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди саме із викладенням її змісту.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції також вказав на неналежне виконання орендарем свого обов`язку за Договором оренди землі від 01.07.2016 року, зазначаючи, що за 2020-2023 роки позивачем, хоча і була нарахована орендна плата за орендовану у відповідача земельну ділянку, проте орендодавцю не виплачена.

Разом з тим, матеріали справи містять платіжні документи на спростування такого висновку місцевого суду. Так, на підтвердження нарахування та виплату ОСОБА_1 орендної плати за Договором оренди землі від 01.07.2016 представником позивача надано наступні документи:

за 2016 рік - видатковий касовий ордер від 02.09.2016; платіжна відомість №АК0000000 від 02.09.2016р.; видатковий касовий ордер від 06.10.2016; платіжна відомість №АК0000044 від 06.10.2016р.;

за 2017 рік - видатковий касовий ордер від 14.11.2017; платіжна відомість №АК0000168 від 14.11.2017р.;

за 2018 рік - видатковий касовий ордер від 25.07.2018; відомість на виплату готівки №57 від 25.07.2018р.; видатковий касовий ордер від 25.10.2018; відомість на виплату готівки №158 від 25.10.2018р.;

за 2019 рік - видатковий касовий ордер від 29.08.2019; відомість на виплату готівки №82 від 29.08.2019р.;

за 2020 рік - лист вих. №174 від 24.11.2020р., фіскальний чек № 3301105611359, платіжні інструкції № 5757, № 5759 від 30.06.2020р.;

за 2021 рік - лист вих. №215 від 23.11.2021р., фіскальний чек № 3301105693797, платіжні інструкції № 11262, № 11263 від 29.12.2021р.;

за 2022 рік - лист вих. №229 від 15.12.2022р., фіскальний чек № 3301312299462, платіжні інструкції № 4986, № 4987 від 29.12.2022р.;

за 2023 рік - лист вих. №123 від 31.05.2023р., фіскальний чек № 3301106079022, платіжні інструкції № 6640, № 6641 від 30.06.2023р.,;

довідка вих. № 208 від 20.10.2023р.

У платіжних документах за 2016-2019 роки наявний підпис ОСОБА_1 про одержання орендної плати.

Усі суми виплаченої орендної плати за 2016-2023 роки включені у податкові розрахунки сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ, Додаток 4ДФ).

Як вбачається з листів вих. № 174 від 24.11.2020р., вих. № 215 від 23.11.2021р., вих. № 229 від 15.12.2022р., вих. № 123 від 31.05.2023р., Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Класік» було повідомлено ОСОБА_1 про необхідність отримання орендної плати, в тому числі, вказано про можливість отримати орендну плату безготівково шляхом перерахування коштів на картковий або поточний банківський рахунок власника земельної ділянки. Для цього потрібно надіслати на адресу ТОВ «Агро-Класік» (33013, м. Рівне, вул. Григорія Сковороди, 8А) заяву за встановленою формою, що була долучена до даних листів. Однак, відповідач на отриманні листи не відреагувала та жодних дій не вчинила.

Апеляційний суд доходить висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Класік» належно виконано умови Договору оренди землі, а несплата орендної плати за 2020-2023рр. спричинена саме діями відповідача, а не позивача, який своєчасно здійснював нарахування суми орендної плати та повідомляв відповідача про необхідність її отримання. При цьому, впродовж 2020-2023рр. відповідачка не оскаржувала дій позивача, не пред`являла йому жодних претензій та не заперечувала проти користування останнім земельною ділянкою.

Встановлені обставини справи у взаємозв`язку із дослідженими доказами на їх підтвердження та нормами закону, що їх регулюють, свідчать про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Класік» є обґрунтованими, його дії відповідають вимогам закону та положенням договору оренди, укладеному між ним та відповідачкою, а судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки не застосовано положень ст.ст. 15, 16, 182, 334, 651, 652, 764, 777, 792 Цивільного кодексу України, ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а відтак, висновки суду про відсутність у відповідача волевиявлення на продовження договору оренди землі, обрання позивачем неправильного способу захисту та неналежне виконання позивачем умов Договору оренди, не відповідають обставинам справи, з огляду на що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

Згідно ч.1ст.376ЦПКУкраїни,підставамидляскасування судового рішенняповністю або частково та ухваленнянового рішення у відповіднійчастині або змінисудового рішенняє: неповне з`ясуванняобставин, щомаютьзначення длясправи; недоведеність обставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанції визнаввстановленими; невідповідність висновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до підпункту «б» пункту 4 частини першоїстатті 382 ЦПК України,суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Класік» сплачено судовий збір при зверненні з позовом у розмірі 2684,00 грн. та при поданні апеляційної скарги в розмірі 3220,80 грн., який у загальній сумі 5904 гривні 80 копійок підлягає стягненню з відповідачки на його користь.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Класік» задовольнити.

Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 22 листопада 2023 року скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Класік» до ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі задовольнити.

Визнати укладеною між ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Класік» (адреса: вул. Григорія Сковороди, 8-А, м. Рівне, код ЄДРПОУ 32625713) Додаткову угоду від 01 липня 2023 року до Договору оренди землі від 04 липня 2016 року у редакції, запропонованій для ОСОБА_1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Класік» листом-повідомленням №122 від 21.05.2023 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Класік» судові витрати у вигляді понесеного судового збору в розмірі 5904 (п`ять тисяч дев`ятсот чотири) гривні 80 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09 травня 2024 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Боймиструк С. В.

Шимків С. С.