Постанова

від 28.11.2007 по справі 24/336/06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

24/336/06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 листопада 2007 р.                                                                                    № 24/336/06  

Доповідач –суддя Мележик Н.І.

Вищий господарський суд України у складі  колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Подоляк О.А.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю

"Добро"

на рішення           господарського суду Запорізької області від 08.02.2007 року

та на постанову           Запорізького  апеляційного господарського суду від 14.08.2007 р.

у справі                                                  № 24/336/06

господарського суду                              Запорізької області

за позовом                                                  Товариства з обмеженою відповідальністю

"Гран –Прі 77"

до                                                             Товариства з обмеженою відповідальністю

"Добро"

за участю третіх осіб, що не

заявляють самостійних вимог на

предмет спору на стороні

позивача:                                                   1) КП "ВРЕЖО –13" в особі ЖЕО №47

                                                            2) Єременко А.В.

про          стягнення грошових коштів

за участю представників:

позивача –          не з"явились

відповідача –          Константинової І.В.

третіх осіб -           1) не з"явились

          2) не з"явились

ВСТАНОВИВ:

В липні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гран –Прі 77" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро" про стягнення 15 000 грн. збитків та судових витрат.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.02.2007 року (суддя Азізбекян Т.А.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 14.08.2007 року (судді: Колодій Н.А., Мірошниченко М.В., Хуторной В.А.), позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 15 000 грн. збитків, 150 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Добро" просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 08.02.2007 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 14.08.2007 року у даній справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 10.01.2006 року між ТОВ "Гран-Прі 77" та громадянином Єременко Андрієм Васильовичем укладено договір оренди приміщення №2, за яким останній передав, а ТОВ "Гран-Прі 77" прийняв у строкове платне користування на строк з 21.03.2006 року до 31.12.2006 року приміщення у м. Запоріжжя, по проспекту Леніна, 216, загальною площею 182 кв.м. За умовами цього договору обов"язок оплачувати комунальні послуги покладено на орендаря. В орендованому позивачем приміщенні розміщено об"єкт торгівлі у сфері послуг –кафе.

12.05.2006 року між ПП Дехтярьовою І.І. та позивачем укладено договір №3/187, згідно якого позивач зобов"язався надати ПП Дехтярьовій І.І. послуги з громадського харчування, зокрема, підготувати і провести 18.05.2006 року з 16-00 до 23-00 години банкет у кафе за адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна, 216, а остання –оплатити його вартість у розмірі 5 000 грн.

Пунктом 7.4. цього договору передбачено, що відшкодування збитків та моральної шкоди здійснює сторона, що порушила п.п.4.1., 4.2. розділу 8 договору, розмір яких зафіксовано сторонами у сумі 10 000 грн. за кожний випадок порушення, як-то: ненадання послуг, неякісне надання послуг, недодержання переліку страв, що були замовлені, затримка в наданні послуг та недоброзичливе ставлення персоналу виконавця до осіб, що прибули на банкет за запрошенням замовника.

Власником нежилого підвального приміщення за вказаною адресою є відповідач у справі - ТОВ "Добро", що підтверджується договором купівлі-продажу державного майна шляхом викупу від 24.09.2003 року, укладеного ним з РВ ФДМУ по Запорізькій області.

Прокуратурою Ленінського району м.Запоріжжя 20.09.2006 року повідомлено, що 17.05.2006 року в приміщенні кафе за вказаною адресою починаючи з 09-00 год. до 15-30 год. 18.05.2006 року працівниками балансоутримувача будинку –КП "ВРЕЖО №13" на прохання директора ТОВ "Добро", що є власником підвального приміщення, в якому знаходяться інженерні споруди тепло –та водопостачання, без надання згоди та повідомлення про це КП "ВРЕЖО №13", безпідставно відключено водопостачання.

У зв"язку з відсутністю води позивач не виконав взяті на себе договором №3/187 від 12.05.2006 року зобов"язання та, відповідно до умов п.7.4. договору, повернув відповідачу вартість проведення банкету у розмірі 5 000 грн., та сплатив 10 000 грн. штрафу згідно п.7.4. договору.

Внаслідок заподіяння позивачу збитків, він звернувся до суду з позовом до винної особи –ТОВ "Добро" про їх відшкодування.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, повно та всебічно дослідив всі суттєві обставини справи, правильно встановив, що позивач не виконав взятих на себе договором №3/187 від 12.05.3006 року зобов"язань перед ПП Дехтярявою І.І. з незалежних від нього причин.

При цьому, суди виходили з встановленого прокуратурою факту безпідставного самовільного відключення працівниками КП "ВРЕЖО №13" водопостачання у кафе. Враховуючи, що доступ до комунікацій можливий лише за згодою власника підвального приміщення –ТОВ "Добро", працівники комунального підприємства діяли без згоди КП "ВРЕЖО №13" та не під час виконання ними службових обов"язків і надання їм таких повноважень. Також прокуратурою встановлений факт порушення ТОВ "Добро" умов купівлі-продажу підвального приміщення, зокрема п.5.1.3., яким на нього покладено обов"язок укласти договори з відповідними експлуатаційними службами.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій, поклавши відповідальність на відповідача, встановили факт протиправної його поведінки, та заподіяння, внаслідок такої поведінки, позивачу збитків.

З даними висновками місцевого та апеляційного господарського суду повністю погоджується судова колегія Вищого господарського суду України, оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим судом обставинам та вимогам закону.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідач, в свою чергу, не надав належних доказів щодо підставності припинення водопостачання позивачу.

Згідно статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Проте, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, працівники балансоутримувача будинку - КП "ВРЕЖО №13" здійснили відключення водопостачання без повідомлення останнього, не під час виконання трудових обов"язків, тому на нього не може бути покладений обов"язок відповідати за заподіяну шкоду.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа,  якій завдано збитків у результаті  порушення  її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати,  яких  особа  зазнала  у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи,  які  особа  могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки  відшкодовуються  у повному обсязі,  якщо договором або законом не передбачено відшкодування у  меншому  або  більшому розмірі.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої та апеляційної інстанцій  відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Отже, доводи касаційної скарги  не спростовують  висновків суду.

За таких обставин, прийняте рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро"  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 08.02.2007 року та на постанову Запорізького  апеляційного господарського суду від 14.08.2007 р. у справі № 24/336/06 залишити без змін.

Головуючий суддяТ.П.Козир

Судді

Н.І.Мележик

О.А.Подоляк