Рішення

від 06.05.2024 по справі 140/448/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/448/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СІ СТОРІ до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СІ СТОРІ (далі ТзОВ СІ СТОРІ, позивач, товариство) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000725/2 від 02.11.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.08.2021 між ТзОВ СІ СТОРІ (покупець) та компанією UAB GRANDBERA (продавець) укладено контракт купівлі-продажу №19/08/2021 від 19.08.2021, за умовами якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар: риба в асортименті. Відповідно до пункту 2.1 контракту асортимент, одиниця виміру, кількість, фасовка та упаковка, ціна за одиницю продукції та загальна вартість товару вказується в інвойсах.

Позивач подав до Волинської митниці митну декларацію (далі МД) №23UA205050071145U0 від 30.10.2023, згідно з якою було заявлено до митного оформлення партію товару, яка надійшла згідно інвойсу №GRE003759 від 23.10.2023 на 5 товарних позицій:

«М`ясо (обрізки) лосося (Salmo Salar), морожене М200 (код УКТЗЕД 0304.99.2100) в картонних коробках по 20 кг 1200 кг»;

«М`ясо (обрізки) лосося (Salmo Salar), 2-й сорт, морожене М200, (код УКТЗЕД 0304.99.2100) в картонних коробках по 20 кг 2400 кг»;

«М`ясо (обрізки/тримінг) лосося (Salmo Salar), морожене М200 (код УКТЗЕД 0304.99.2100) в картонних коробках по 20 кг з 1620 кг»;

«Шматки лосося (Salmo Salar) заморожені без шкіри М200 (код УКТЗЕД 0304.81.0000) в картонних коробках по 20 кг 1620,50 кг»;

«Риба морожена хребти лосося атлантичного (Salmo Salar) з залишками м`яса та плавців, М200, (код УКТЗЕД 0303.13.0000) в картонних коробках по 18 кг 13356 кг», де в графі 22 вказано загальну вартість товару у розмірі 39758,52 Євро. Митна вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування товару у розмірі 1400 Євро) становить 1579556,99 грн (еквівалентно 41158,52 Євро - графа 12 МД), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту.

Однак, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю та 02.11.2023 видав картку відмови №UA205050/2023/033770 в прийнятті митної декларації та прийняв рішення №UA205050/2023/000725/2 від 02.11.2023 про коригування митної вартості товарів, яким визначив митну вартість товару за резервним 6 методом. При цьому, митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та наявні розбіжності.

Позивач вважає рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000725/2 від 02.11.2023 неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Зазначив, що на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №23UA205050071145U0 від 30.10.2023 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Відсутність у поданих документах усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та наявність в цих документах розбіжностей є надуманою відповідачем обставиною, яка не могла бути підставою для витребування додаткових документів.

Вказуючи у повідомленні декларанту на відсутність усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за обраним ним методом, відповідач при цьому не конкретизував, яких саме даних йому недостатньо для визначення митної вартості в означений спосіб.

Вважає безпідставним посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що «перевізник, зазначений у товарно-транспортній накладній, не відповідає перевізнику, зазначеному у рахунку на оплату транспортних послуг».

Так, відповідно до договору №142 від 01.02.2023 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, укладеному між Timtrans Sp.Z.o.o (перевізник) та ТзОВ «СІ СТОРІ» (замовник), замовник зобов`язаний надати перевізнику транспортну заявку на здійснення міжнародного перевезення вантажу із зазначенням інформації (маршрут, найменування вантажу, вагу та його обсяг, кількість автомобілів, дата і час завантаження, форма відправлення, вартість послуг, умови оплати, та інші дані). Перевізник зобов`язаний забезпечити подачу під завантаження транспортного засобу, придатного для здійснення міжнародних перевезень, відповідного до вимогам заявки, а також в узгоджені сторонами строки, доставити ввірений вантаж до місця вивантаження в зазначені в заявці терміни. На виконання умов договору №142 від 01.02.2023 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні перевізником виставлено замовнику рахунок-фактуру №726/2023 від 27.10.2023 на здійснення міжнародного перевезення вантажу за маршрутом: за межами України: Клайпеда (Литва) Ягодин (Україна) вартістю 1400 євро; в межах України: Ягодин Київ вартістю 1100 євро. В свою чергу, перевізником, на виконання положень пункту 2 договору №142 від 01.02.2023, укладено договір-заявку №726 від 25.10.2023 на перевезення із «KEL» Jack Zidlkowaski (який і зазначений у товарно-транспортній накладній (CMR) від 27.10.2023) для здійснення міжнародного перевезення товарів за заявкою ТзОВ «СІ СТОРІ». Таким чином, укладення перевізником - Timtrans Sp.Z.o.o договору із «KEL» Jack Zidlkowaski і пояснює розбіжність щодо зазначення у товарно-транспортній накладній (CMR) від 27.10.2023 назви перевізника іншої, ніж зазначена у рахунку-фактурі № 726/2023 від 27.10.2023. При цьому, позивач звертає увагу, що номери автомобілів, зазначені у договорі-заявці на перевезення із «KEL» Jack Zidlkowaski на міжнародне перевезення вантажу №726 від 25.10.2023, у CMR від 27.10.2023 та рахунку-фактурі №726/2023 від 27.10.2023, в сертифікатах та інших товаросупровідних документах є ідентичними, що надає змогу ідентифікувати партію товару. Будь-яких сумнівів в числовому значенні транспортних витрат, як складової частини митної вартості товару, заявленої декларантом, митним органом в оскаржуваному рішенні не зазначено.

Щодо посилання відповідача у спірному рішенні на невідповідність заявки на перевезення №726 від 25.10.2023 (як складової частини договору-замовлення на перевезення, укладеного між Timtrans Sp.Z.o.o та «KEL» Jack Zidlkowaski) вимогам ст. 254 Митного кодексу України зазначає, що відповідно до положень вказаної статті, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. Декларантом до прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості для усунення зазначених митним органом невідповідностей надано офіційний переклад договору-заявки на перевезення №726 від 25.10.2023 на українську мову. Втім, попри усунення декларантом цих недоліків, митним органом прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

На думку позивача, рішення про коригування митної вартості товару відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, та в порушення положень статті 55 МК України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових заявленої декларантом митної вартості. Також відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, як наслідок, безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості імпортованого товару. Висновки митного органу ґрунтуються на безпідставних доводах про наявність розбіжностей у поданих документах та про наявність сумнівів щодо повноти визначення митної вартості імпортованого товару. Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей, а всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відзиві на позовну заяву від 15.02.2024 представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.92-97). В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за МД №23UA205050071145U0 від 30.10.2023, відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику. Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та наявні розбіжності:

- перевізник, зазначений у товаро-транспортній накладній, не відповідає перевізнику, вказаному у рахунку на оплату транспортних послуг;

- заявка на перевезення №726 від 25.10.2023 не відповідає вимогам статті 254 Митного кодексу України.

Встановлені розбіжності є достатньою підставою для виникнення сумнівів у достовірності наданих документів та правильності визначення декларантом заявленої митної вартості товару за першим методом.

З огляду на вищевказане, у зв`язку із наявністю розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР, декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товарів; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Листом від 02.11.2023 №02.11-01 декларантом повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

Зазначає, що 01.02.2023 між «Timtrans Sp.Z.o.o (перевізник) та ТзОВ «СІ СТОРІ» (замовник) укладено договір транспортного експедирування №142, та надано рахунок на оплату від 27.10.2023 №726/2023, виставлений на підставі вказаного договору на суму 2500,00 EUR. У свою чергу, в автотранспортній накладній від б/н від 27.10.2023 міститься печатка перевізника «KEL» Jack Zidlkowaski. Разом з тим, договором №142 від 01.02.2023 не передбачено, що для виконання умов даного договору може бути залучено третіх осіб.

Крім того, під час перевірки поданих документів, встановлено, що договір-заявка на перевезення №726 від 25.10.2023 не відповідає вимогам статті 254 МК України. На вимогу митниці, декларантом надано та здійснено переклад даної заявки. При цьому, упевнитися у достовірності даного документа не можливо, оскільки не можливо встановити ким саме здійснювався переклад. За загальними правилами для того, щоб переклад документа вважався офіційним та дійсним, необхідне підтвердження його законності, зокрема, засвідчення справжності підпису перекладача або ж здійснено проставлення апостиля, або засвідчення шляхом вчинення напису «Перекладено вірно», проставленого особистого підпису особи, яка здійснювала переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад. Всупереч вищевказаним вимогам, належним чином засвідчений переклад заявки на перевезення до митного контролю та оформлення не надано.

Зауважує, що договір-заявка на перевезення №726 від 25.10.2023 подана декларантом відповідно до вимог ст. 53 МК України для підтвердження складових митної вартості, оскільки дані, які містять у ньому, є необхідними для перевірки та підтвердження відомостей щодо транспортних витрат.

У зв`язку з вищевикладеним та враховуючи ненадання декларантом усіх документів згідно з переліком, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA205050/2023/000725/2 від 02.11.2023, у якому митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, та з урахуванням вимог наказу Держмитслужби від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Рівень митної вартості товарів:

1, 2 та 3 - 6,44 Євро/кг, кг за МД №UA209230/2023/80967 від 31.07.2023;

4 - 7,79 Євро/кг, за МД №UA205030/2023/20663 від 30.10.2023;

5 - 1,23 Євро/кг, за МД №UA205030/2023/20663 від 30.10.2023.

З наведених підстав відповідач вважає, що рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000725/2 від 02.11.2023 є такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законними та обґрунтованими.

З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що між компанією UAB GRANDBERA (продавець) та ТзОВ СІ СТОРІ (покупець) 19.08.2021 укладено контракт №19/08/2021, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар: риба в асортименті. Відповідно до пункту 2.1 контракту асортимент, одиниця виміру, кількість, фасовка та упаковка, ціна за одиницю продукції та загальна вартість товару вказується в інвойсах.

Продавець відвантажує товар в термін 25 днів від дати отримання продавцем коштів на розрахунковий рахунок. Поставка товарів здійснюється відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс-2010 на умовах вказаних в інвойсі на кожне окреме завантаження до цього контракту, а саме: CFR (назва порту призначення), FCA (назва порту призначення), DDP, CPT (п. 2.2. договору).

Загальна сума даного договору визначається в рахунках-фактурах (інвойсах); валюта контракту Євро; вартість контракту 2000000,00 EUR (п. 3.1. 3.3. договору).

Оплата товару, що поставляється у відповідності з умовами цього договору здійснюється у євро, доларах США, злотих на умовах 100% передоплати, або на умовах відстрочки платежу 90 днів. У випадку здійснення оплати за товар у злотих, євро, розрахунок проводиться по курсу НБУ на день здійснення оплати вартості товару в інвойсах на кожне окреме відвантаження згідно даного договору купівлі-продажу (п. 4.1. договору).

Згідно з пунктом 5.1. договору товар, зазначений у пункті 1.1. даного договору, буде вважатись поставленим продавцем і прийнятим покупцем, якщо він доставлений на умовах, до місця та в строк, зазначені у пункті 2 цього договору, термін поставки товару не більше 90 днів від здійснення замовлення.

Товар відвантажується з маркуванням в його оригінальній упаковці, що забезпечує захист товару від пошкодження чи псування під час транспортування і перевантаження. Товар, що поставляється, повинен мати етикетку і маркування відповідно до характеру товару та згідно вимог українського законодавства. Тара, упаковка та маркування входять у вартість товару (п. 6.1. - 6.3. договору).

ТзОВ СІ СТОРІ на митний пост Волинської митниці подало МД №23UA205050071145U0 від 30.10.2023, згідно з якою було заявлено до митного оформлення товар на 5 товарних позицій:

«М`ясо (обрізки) лосося (Salmo Salar), морожене, у формі тонких подовжених обрізків м`яса з бокової частини риби родини лососевих, різні за розміром, з поодинокими включеннями кісток, шкіри та плавців, без реберних кісток, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без консервантів, без теплової кулінарної обробки, придатне для вживання людиною, вага нетто - 2400 кг, Дата виготовлення - жовтень 2023 року, термін придатності - 18 місяці. Умови зберігання та перевезення - при температурі -18 градусів. Маркування - М200. Виробник: Vikenso A.S., Норвегія»;

«М`ясо (обрізки) лосося (Salmo Salar), 2-й сорт, морожене, у формі тонких подовжених обрізків м`яса з бокової частини риби родини лососевих, різні за розміром, з поодинокими включеннями кісток, шкіри та плавців, без реберних кісток, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без консервантів, без теплової кулінарної обробки, придатне для вживання людиною, вага нетто - 1200 кг, Дата виготовлення - жовтень 2023 року, термін придатності - 18 місяці. Умови зберігання та перевезення - при температурі -18 градусів. Маркування - М200. Виробник: Vikenso A.S., Норвегія»;

«М`ясо (обрізки/тримінг) лосося (Salmo Salar), морожене, у формі тонких подовжених обрізків м`яса з бокової частини риби родини лососевих, різні за розміром, з поодинокими включеннями кісток, шкіри та плавців, без реберних кісток, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без консервантів, без теплової кулінарної обробки, придатне для вживання людиною, вага нетто - 1620 кг, Дата виготовлення - жовтень 2023 року, термін придатності - 18 місяці. Умови зберігання та перевезення - при температурі -18 градусів. Маркування - М200. Виробник: Vikenso A.S., Норвегія»;

«Шматки лосося (Salmo Salar) заморожені, без шкіри, з поодинокими включеннями кісток, які видалити цілком не можливо, або без них, різні за розміром, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без консервантів, без теплової кулінарної обробки, придатне для вживання людиною, вага нетто 1620,50 кг, Дата виготовлення - жовтень 2023 року, термін придатності - 18 місяці. Умови зберігання та перевезення - при температурі -18 градусів. Маркування - М200. Виробник: Vikenso A.S., Норвегія»;

«Риба морожена хребти лосося атлантичного (Salmo Salar) з залишками м`яса та плавців, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без консервантів, без теплової кулінарної обробки, придатне для вживання людиною, вага нетто - 13356 кг, Дата виготовлення вересень-жовтень 2023 року, термін придатності - 12 місяці. Умови зберігання та перевезення - при температурі -18 градусів. Маркування - М200. Виробник: Vikenso A.S., Норвегія»,

В графі 22 МД №23UA205050071145U0 від 30.10.2023 вказано загальну вартість товару у розмірі 39758,52 Євро. В графі 12 зазначено митну вартість товару за умов поставки FCA-Клайпеда (з урахуванням витрат на транспортування товару у розмірі 1400 Євро) в сумі 1579556,99 грн (еквівалентно 41158,52 Євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту (а.с.48-50).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №19/08/2021 від 19.08.2021 з доповненням від №1 від 03.01.2023; сертифікат якості від 25.10.2023 №б/н; пакувальний лист від 23.10.2023 №б/н; рахунок-фактуру (інвойс) №GRE003759 від 23.10.2023; автотранспортну накладну від 27.10.2023 №б/н; міжнародні ветеринарні сертифікати №23400090407 від 29.09.2023, №23400090736 від 12.10.2023, №23400090854 від 17.10.2023, №LT0324086/L2-22735 від 26.10.2023; сертифікат походження товарів № LT22328758 від 26.10.2023; платіжна інструкція в іноземній валюті №371 від 18.10.2023; договору №142 від 01.02.2023 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні; рахунок-фактуру №726/2023 від 27.10.2023 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом; договір-заявку №726 від 25.10.2023 на перевезення; договір про надання послуг митного брокера №0339 від 09.04.2023; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів, іншими державними органами №10657927 від 30.10.2023; копію митної декларації країни відправлення №23LТLC0100EK2F4FA7 від 26.10.2023 (а.с.9-18,21-24,28-36,39-44,48-54,56-69,72-73).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронних повідомленнях декларанту запропоновано подати такі документи: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товарів; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

На електронні повідомлення митниці декларант позивача надав повідомлення про надання додаткових пояснень та документів від 02.11.2023 №02.11-01, а також повідомив про подання вичерпного переліку документів на підтвердження заявленої митної вартості ввезених товарів. Декларантом для усунення зазначених митним органом невідповідностей надано офіційний переклад договору-заявки на перевезення №726 від 25.10.2023 на українську мову (а.с.37-38).

02.11.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000725/2 (а.с.19-20).

Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, зокрема:

- перевізник, зазначений у товаро-транспортній накладній, не відповідає перевізнику, вказаному у рахунку на оплату транспортних послуг;

- заявка на перевезення №726 від 25.10.2023 не відповідає вимогам статті 254 Митного кодексу України.

До митного оформлення не надано заповнену декларацію митної вартості.

Також, переклад договору на перевезення завірено печаткою іноземного перевізника, що ставить під сумнів достовірність документа.

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, та з урахуванням вимог наказу Держмитслужби від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Рівень митної вартості товарів:

1, 2 та 3 - 6,44 Євро/кг, кг за МД №UA209230/2023/80967 від 31.07.2023;

4 - 7,79 Євро/кг, за МД №UA205030/2023/20663 від 30.10.2023;

5 - 1,23 Євро/кг, за МД №UA205030/2023/20663 від 30.10.2023.

Випуск у вільний обіг товару здійснено за МД №23UA205050072000U2 від 03.11.2023 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України (а.с.45-47).

Позивач, не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару м`ясо (обрізки) лосося (Salmo Salar); м`ясо (обрізки) лосося (Salmo Salar), 2-й сорт; м`ясо (обрізки/тримінг) лосося (Salmo Salar); шматки лосося (Salmo Salar)" за основним методом за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товару може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація сама аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи, в тому числі додатково надані, містять розбіжності і неточності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТзОВ СІ СТОРІ подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактуру (інвойс); банківські платіжні документи, що стосуються придбаного товару; документи, що підтверджують надання послуг з транспортування).

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №19/08/2021 від 19.08.2021 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 16.10.2023 де вказано ціну товару за кілограм, яка відповідає ціні товару за кілограм, зазначеній в рахунку-фактурі (інвойсі) №GRE003759 від 23.10.2023 та який визначає вартість товару 39758,5 Євро (а.с.23,58-61,72-73).

Разом з тим, суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Зазначена у МД №23UA205050071145U0 від 30.10.2023 ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №GRE003759 від 23.10.2023 та становить 39758,5 Євро.

Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 39758,5 Євро. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

Згідно пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

На підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано: договір №142 від 01.02.2023 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, укладеному між Timtrans Sp.Z.o.o (перевізник) та ТзОВ «СІ СТОРІ» (замовник); договір-заявку №726 від 25.10.2023 на перевезення, укладений між Timtrans Sp.Z.o.o та «KEL» Jack Zidlkowaski; рахунок-фактуру №726/2023 від 27.10.2023 на здійснення міжнародного перевезення вантажу на суму 2500,00 Євро, відповідно до якого витрати по доставці товару за маршрутом: Клайпеда (Литва) к/п Ягодин (Україна) становлять 1400 Євро, к/п Ягодин (Україна) м. Київ становлять 1100 Євро. При цьому, вартість витрат на перевезення товару, яка включена до митної вартості товару складає 1400 Євро, що еквівалентно 53728,36 грн (витрати з перевезення вантажу до кордону України) (а.с.28-36,52-54).

З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації №23UA205050071145U0 від 30.10.2023 митна вартість товару у розмірі 1579556,99 грн (еквівалентно 41158,52 Євро) включає вартість товару (39758,5 Євро) і вартість витрат на транспортування товару до кордону України (1400 Євро), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.

Вказані документи надавались Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №23UA205050071145U0 від 30.10.2023.

Разом з тим, суд вважає безпідставними посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що «перевізник, зазначений у товарно-транспортній накладній, не відповідає перевізнику, зазначеному у рахунку на оплату транспортних послуг» з наступних підстав.

Так, відповідно до договору №142 від 01.02.2023 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, укладеному між Timtrans Sp.Z.o.o (перевізник) та ТзОВ «СІ СТОРІ» (замовник), замовник зобов`язаний надати перевізнику транспортну заявку на здійснення міжнародного перевезення вантажу із зазначенням інформації (маршрут, найменування вантажу, вагу та його обсяг, кількість автомобілів, дата і час завантаження, форма відправлення, вартість послуг, умови оплати, та інші дані). Перевізник зобов`язаний забезпечити подачу під завантаження транспортного засобу, придатного для здійснення міжнародних перевезень, відповідного до вимоги заявки, а також в узгоджені сторонами строки, доставити ввірений вантаж до місця вивантаження в зазначені в заявці терміни. На виконання умов договору №142 від 01.02.2023 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні перевізником виставлено замовнику рахунок-фактуру №726/2023 від 27.10.2023 на здійснення міжнародного перевезення вантажу за маршрутом: за межами України: Клайпеда (Литва) Ягодин (Україна); в межах України: Ягодин Київ. В свою чергу, перевізником, на виконання положень пункту 2 Договору №142 від 01.02.2023, укладено договір-заявку №726 від 25.10.2023 на перевезення із «KEL» Jack Zidlkowaski (який і зазначений у товарно-транспортній накладній (CMR) від 27.10.2023) для здійснення міжнародного перевезення товарів за заявкою ТзОВ «СІ СТОРІ». Таким чином, укладення перевізником - Timtrans Sp.Z.o.o договору із «KEL» Jack Zidlkowaski пояснює розбіжність щодо зазначення у товарно-транспортній накладній (CMR) від 27.10.2023 назви перевізника іншої, ніж зазначена рахунку-фактурі № 726/2023 від 27.10.2023. При цьому, номери автомобілів, зазначені у договорі-заявці на перевезення із «KEL» Jack Zidlkowaski на міжнародне перевезення вантажу №726 від 25.10.2023, у CMR від 27.10.2023 та рахунку-фактурі №726/2023 від 27.10.2023, в сертифікатах та інших товаросупровідних документах є ідентичними. Будь-яких сумнівів в числовому значенні транспортних витрат, як складової частини митної вартості товару, заявленої декларантом, митним органом в оскаржуваному рішенні не зазначено.

Щодо посилання відповідача у спірному рішенні на невідповідність заявки на перевезення №726 від 25.10.2023 (як складової частини договору-замовлення на перевезення, укладеного між Timtrans Sp.Z.o.o та «KEL» Jack Zidlkowaski) вимогам ст. 254 Митного кодексу України зазначає, що відповідно до положень вказаної статті, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. Декларантом до прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості для усунення зазначених митним органом невідповідностей було надано офіційний переклад договору-заявки на перевезення №726 від 25.10.2023 на українську мову.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Волинською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд зазначає, що вимога митного органу про надання виписки з бухгалтерської документації; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товарів відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Водночас, на думку суду, у своєму рішенні про коригування митної вартості відповідач аргументовано не довів, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. При цьому ненадання декларантом запитуваних митницею документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд звертає увагу, що надані до митного оформлення товару документи не містять числових розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.

Як вказано в постанові Верховного Суду від 28.05.2019 в справі №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Не наведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару, передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товару визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав цінову інформацію наявну в митного органу та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Однак суд зазначає, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При цьому суд враховує, що вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан товару, умови поставки (оптова/роздрібна ціна) тощо.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На переконання суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача №UA205050/2023/000725/2 від 02.11.2023 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із матеріалів справи позивач за подання даного позову сплатив судовий збір в сумі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 05.01.2024 №1975 (а.с.8).

Відтак, оскільки позов задоволено повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь позивача необхідно присудити судові витрати в сумі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000725/2 від 02 листопада 2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СІ СТОРІ судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю СІ СТОРІ (03065, місто Київ, вулиця Академіка Каблукова, буд. 21, оф. 4, код ЄДРПОУ 43372880).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя Т.М. Димарчук