Рішення

від 07.05.2024 по справі 260/1891/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 травня 2024 рокум. Ужгород№ 260/1891/24 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 , 16 регіональної військово-лікарської комісії про визнання протиправним висновку та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 , 16 регіональної військово-лікарської комісії якою просить: 1) визнати протиправною та скасувати довідку Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 стосовно придатності до військової служби ОСОБА_1 №340/547 від 06.03.2024; 2) зобов`язати 16 регіональну військово-лікарську комісію провести повторний медичний огляд стосовно ОСОБА_1 та прийняти рішення стосовно придатності ОСОБА_1 до військової служби відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402.

26 березня 2024 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:

- докази сплати судового збору (оригінал квитанції чи платіжного доручення) у сумі 968,96 грн.

- належним чином засвідчені копії РНОКПП та паспорта ОСОБА_1 .

- позовну заяву у новій редакції із зазначенням належних відповідачів по справі та обґрунтувати до них позовні вимоги.

29 березня 2024 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків та позовну заяву у новій редакції, в якій відповідачами заначено Військову частину НОМЕР_2 та 16 регіональну військово-лікарську комісію.

02 квітня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

1. Позиції сторін.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з висновком ВЛК Nє340/547 від 06.03.2024 не згідний, оскільки стан здоров`я незадовільний та продовжує погіршуватися, наявне утруднене дихання, задишка, часті виділення з носу згустків крові, алергічні прояви, наявний больовий синдром у руках та ногах через наявні множинні ліпоми. Крім того наявний нестійкий психоемоційний стан, порушення сну, тривожність. Дані скарги взагалі не було враховано при винесенні рішення ВЛК в/ч НОМЕР_2 . Він потребує вживання знеболювальних препаратів, протизапальних, снодійних, заспокійливих, проходження профілактичного лікування, спостереження та дообстеження. Після проходження військово-лікарської комісії продовжує проходити медичні огляди та лікування, оскільки стан здоров`я є незадовільним та щодня погіршується, відповідно лікарі інших медичних закладів встановлюють нові діагнози, такі як стаття 54 наказу 402 МОУ Жирова дегенарація печінки, не класифікована в інших рубриках. Дані проблеми підтверджуються медичною документацією та результатами досліджень. Зазначені проблеми були наявні, а деякі з них набуті під час проходження військової служби у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку щодо оборони України, що потягло за собою проблеми зі здоров`ям та порушення функцій. Всі проблеми зі здоров`ям потребують спостереження, профілактичних заходів лікування, є прогресуючими. Під час винесення довідки ВЛК комісією ВЛК в/ч НОМЕР_2 не було враховано ступені захворювання, ступені прогресування захворювань, кількість супутніх захворювань, а тому вважає таку необґрунтованою та такою, що не відповідає дійсному стану здоров`я. Можна дійти висновку що відповідачем було порушено процедуру проведення медичного огляду, не було враховано зауваження стосовно наявних розладів хвороб, порушень функцій, больових синдромів.

18 квітня 2024 року відповідачем 2 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування зазначено, що Військова частина НОМЕР_2 структуровано відноситься та знаходиться у підпорядкуванні Військово-медичного клінічного центру Західного регіону. Зоною територіальної відповідальності ВМКЦ Західного регіону є вісім областей на заході України (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Тернопільська, Чернівецька, Львівська, Хмельницька та Рівненська) де діють 7 військових госпіталів і більше ніж 50 медичних підрозділів стройових військових частин. Отже, ствердження позивача ОСОБА_1 про те, що військова частина НОМЕР_2 входить до складу 16 PBЛK та у зв`язку з цим в позові зазначає другим відповідачем саме вказану військово-лікарську комісію є хибним та необґрунтованим. Скарга на рішення ВЛК в/ч НОМЕР_2 від 06.03.2024 з копіями медичних документів надійшла до 16 РВЛК за вх. №3756-В від 08.04.2024 року з відсутньою датою написання даної скарги, а позовна заява надійшла на адресу 16 РВЛК за вх. №3545 від 04.04.2024 року, що в свою чергу, зі сторони позивача є недоречним та незрозумілим рішенням, оскільки, в даному випадку, 16 РВЛК немала змоги розглянути вищевказане звернення на предмет оскарження військовослужбовцем рішення ВЛК в/ч НОМЕР_2 та прийняти по ній відповідне обґрунтоване, законне рішення, у зв`язку з відсутністю предмету оскарження на момент звернення позивача до суду. Враховуючи те, що ОСОБА_1 у своїй скарзі до 16 РВЛК просив встановити ступінь придатності його до військової служби, а саме визнати його непридатним до військової служби, 16 РВЛК було прийнято рішення про потребу у проведенні йому медичного огляду військово-лікарською комісією. Враховуючи зазначене, 16 РВЛК прийнято рішення про необхідність проведення ОСОБА_1 медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби, у зв`язку з чим було направлено лист командиру військової частини НОМЕР_3 від 11.04.2024 вих. № 1389, в підпорядкуванні якого знаходиться військовослужбовець ОСОБА_1 , з проханням направити його на медичний огляд до Військово- медичного клінічного центру Західного регіону (місто Львів) з усіма наявними медичними документами, з метою визначення придатності до військової служби, про що було повідомлено ОСОБА_1 . Отже, в ситуації яка склалась, 16 РВЛК, в межах наданих їй повноважень та чинного законодавства, здійснила в свою чергу заходи які передбачені Положенням № 402.

19 квітня 2024 року відповідачем 1 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування зазначено, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку позаштатної гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_2 щодо придатності до військової служби, позивач мав право звернутись до штатної ВЛК - 16 регіональної ВЛК у м. Львів для перегляду відповідного висновку. Крім цього, позивач не звернувся а ні до штатної ВЛК регіону, а ні до Центральної ВЛК, тобто, процедура проведення медичного огляду ВЛК військової частини НОМЕР_2 порушена не була, про що свідчить Картка обстеження та медичного огляду позивача, копія якої міститься в матеріалах справи. У своїй заяві позивач наполягає, що була порушена процедура проведення медичного огляду, при цьому не надавши жодного доказу порушенні саме процедури. Натомість, у тій самій заяві позивач висловлює незгоду виключно з винесеними йому діагнозами, а не з порушенням процедури проведення медичного огляду.

29 квітня 2024 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що 18 квітня 2024 року від 16 регіональної військово-лікарської комісії надійшов відзив на адміністративний позов вхідний номер 10798/24 стосовно даного відзиву заперечень не має, оскільки відповідно до повідомлення від 11 квітня 2024 року вхідний номер 1389 (яке він отримав 27 квітня 2024 року) начальник 16 регіональної військово-лікарської комісії зобов`язав начальника ВМЦК Західного регіону (м. Львів) провести повторний огляд. Однак в цьому документі допущена помилка, а саме номер висновку ВЛК вони зазначили 340/547, а мова йде про висновок ВЛК 340/1547. Але відповідно до документів які надав відповідач, висновок військово-лікарської комісії і на зараз діючий не дивлячись на те, що був проведений з порушенням. Військова частина НОМЕР_2 подала відзив, який є фабульним та не має ніякої інформації стосовно справи, у відзиві навіть ім`я вказане з допущенням помилок, посилання на те, що нібито він не надав ніяких підтверджуючих документів, але він їх подав, на його думку Військова частина НОМЕР_2 не читаючи позов направила відзив.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 з 27 лютого 2022 року призваний на військову службу військової частини НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що 06 березня 2024 року ВЛК при Військовій частині НОМЕР_2 проведено медичний огляд ОСОБА_1 .

06 березня 2024 року за наслідками проведеного медичного огляду Військовою частиною НОМЕР_2 сформовано довідку військово-лікарської комісії № 340/1547, відповідно до якої лейтенант ОСОБА_1 , на підставі статті 10б,17б,45в,74в графи ІІІ Розкладу хвороб, визнано обмежено придатним до військової служби. Протипоказана служба в десантно-штурмових військах, спецспорудах та плавучому складі. Придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організація, навчальних закладах, (а.с. 11)

ОСОБА_1 звернувся до 16 Регіональної військово-лікарської комісії із скаргою на рішення ВЛК Військової частини НОМЕР_2 від 06 березня 2024 року, (а.с. 81-84).

11 квітня 2024 року 16 Регіональна військово-лікарська комісія звернулася до командира військової частини НОМЕР_3 та начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 з листом № 1389 у зв`язку із скаргою у 16 Регіональну військово лікарську комісію стосовно незгоди з постановою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 , оформленої довідкою ВЛК № 340/547 від 06.03.2024, відповідно до п. 6.1 вимог Положення про військово-лікарську експертизу в ЗС України, затвердженого наказом МО України від 14.08.2008 №402 (зі змінами), командиру в/ч НОМЕР_3 направити лейтенанта ОСОБА_1 у Військово- медичний клінічний центр Західного регіону (місто Львів) із усіма наявними медичними документами для проведення медичного огляду ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби. Начальнику ВМКЦ Західного регіону організувати проведення контрольного медичного огляду ВЛК лейтенанта ОСОБА_1 гарнізонною ВЛК (при потребі госпіталізувати) з метою визначення придатності до військової служби, (а.с 85).

Не погоджуючись з висновками ВЛК, встановленими у довідці про обмежену придатність його до військової служби, позивач звернувся до суду з даним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання щодо даних правовідносин передбачене Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232).

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Як встановлено частиною 3 статті 1 даного Закону №2232 військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини 10 статті 2 Закону №2232 та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту - Положення №402).

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з пунктом 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Пунктом 2.1 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.

Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Відповідно до пункту 2.5 розділу І Положення №402 позаштатні постійно діючі ВЛК (ЛЛК).

До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (у гарнізонних, госпітальних ВЛК, ВЛК ТЦК та СП не менше ніж три лікарі, в інших ВЛК і ЛЛК - терапевта, хірурга, невропатолога, офтальмолога, стоматолога, оториноларинголога, психіатра) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК (ЛЛК) можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів), за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону.

Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

До участі в роботі позаштатних ВЛК на правах членів комісії залучаються головні (провідні) медичні спеціалісти, начальники відділень та інші лікарі-спеціалісти закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, начальники медичної служби військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, та військові спеціалісти за клопотанням ВЛК.

Перелік закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, в яких організовуються позаштатні постійно діючі ВЛК (ЛЛК), разом зі списком голів та заступників голів цих ВЛК (ЛЛК) на наступний календарний рік затверджується щорічно до 25 грудня начальником ЦВЛК за поданням начальників штатних ВЛК регіонів.

Під час дії особливого періоду, за потреби створення додаткових позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК), зазначений перелік разом зі списком голів та заступників голів ВЛК (ЛЛК) невідкладно подається на затвердження голові ЦВЛК начальниками штатних ВЛК регіонів.

На підставі затвердженого переліку начальник (керівник) закладу охорони здоров`я (установи) своїм наказом призначає позаштатні постійно діючі ВЛК, їх персональний склад і визначає порядок їх роботи.

Головою позаштатної постійно діючої ВЛК призначається лікар, який пройшов тематичне удосконалення (підготовку) з питань військово-лікарської експертизи або має досвід виконання обов`язків у складі військово-лікарських комісій не менше трьох років.

Для огляду кандидатів, відібраних для оволодіння водолазними спеціальностями, і курсантів навчального центру (військової частини) створюється позаштатна постійно діюча ВЛК у складі: голови - лікаря-фізіолога, заступника голови - водолазного спеціаліста, членів - лікарів-спеціалістів, вказаних у підпункті 2.6.2 пункту 2.6 розділу I Положення, і секретаря.

Позаштатні ВЛК здійснюють службове листування через діловодство закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, при яких ці комісії утворені.

Забезпечення позаштатних ВЛК медичною технікою та майном, медичними приладами, інструментами, медикаментами, господарським інвентарем, меблями, речовим майном і канцелярським приладдям, виділення їм приміщення і забезпечення комунальними послугами покладається на заклади охорони здоров`я (установи), військові частини, в яких ці комісії утворені.

Документи позаштатних ВЛК скріплюються гербовою печаткою закладу охорони здоров`я (установи), військової частини, в яких ці комісії утворені.

Згідно з пунктами 3.1-3.3 розділу II Положення №402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ІНФОРМАЦІЯ_3 на збірних пунктах районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_1 або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ІНФОРМАЦІЯ_1 . Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення.

Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Військовозобов`язані, визнані непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повторно оглядаються ВЛК районних, міських ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем перебування на військовому обліку після додаткового обстеження. Направляє на обстеження лікар - член ВЛК районного, міського ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що вносить відповідний запис у реєстр ЕСОЗ. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою II додатку 1 до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- за графою III додатку 1 до цього Положення.

Відповідно до пункту 3.8 розділу II Положення №402 постанова ВЛК районних, міських ІНФОРМАЦІЯ_1 про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4 до цього Положення) у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських ІНФОРМАЦІЯ_1 про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд.

Згідно з пунктами 3.1-3.4 Розділу I Положення №402 вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.

Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд.

Відповідно до пунктів 2.3.5 та 2.4.10 Розділу I Положення №402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

В свою чергу, позивач проходив обстеження в ВЛК у Військовій частині НОМЕР_2 , що не є ні ВЛК регіонів, ні ЦВЛК (іншого матеріалами справи не встановлено).

Щодо посилань позивача про невірність поставленого йому ВЛК діагнозу, то суд зазначає наступне.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд, в межах розгляду справи, не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що придатний або непридатний до військової служби.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зауважив, що у межах адміністративного процесу, суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Також згідно з висновками Верховного Суду, наведених у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

У цьому випадку, позивачем оскаржуються рішення ВЛК, щодо незгоди визначення його медичного діагнозу, та не врахування ВЛК медичних даних, які на думку позивача, повинні бути враховані.

Враховуючи правові позиції Верховного Суду, суд позбавлений можливості надати оцінку медичному діагнозу, оскільки це питання спеціальної компетенції, а не питання права.

Оскільки, позивач у позовної заяві не вказує на факти порушення процедури під час проходження ним ВЛК, а акцентує увагу саме на незгоді з медичним діагнозом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправною та скасування довідки Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 стосовно придатності до військової служби ОСОБА_1 №340/1547 від 06.03.2024.

Суд звертає увагу учасників справи, що Довідка про проведення медичного огляду ВЛК в/ч НОМЕР_2 від 06 березня 2024 року має номер №340/1547, а не як зазначено у листі 16 Регіональної військово-лікарської комісії направленого 11 квітня 2024 року Командиру в/ч НОМЕР_3 (№340/547 від 06.03.2024 року).

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання 16 Регіональної військово-лікарської комісії провести повторний медичний огляд стосовно ОСОБА_1 та прийняти рішення стосовно придатності ОСОБА_1 до військової служби відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, то така позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки питання придатності чи не придатності особи до військової служби, є питанням спеціальної компетенції, а не права, а тому виходить за межі повноважень суду. Крім того, 11 квітня 2024 року 16 Регіональна військово-лікарська комісія звернулася до командира військової частини НОМЕР_3 та начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 з листом № 1389 у зв`язку із скаргою у 16 Регіональну військово лікарську комісію стосовно незгоди з постановою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 , оформленої довідкою ВЛК № 340/547 від 06.03.2024, відповідно до п. 6.1 вимог Положення про військово-лікарську експертизу в ЗС України, затвердженого наказом МО України від 14.08.2008 №402 (зі змінами), командиру в/ч НОМЕР_3 направити лейтенанта ОСОБА_1 у Військово- медичний клінічний центр Західного регіону (місто Львів) із усіма наявними медичними документами для проведення медичного огляду ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби. Начальнику ВМКЦ Західного регіону організувати проведення контрольного медичного огляду ВЛК лейтенанта ОСОБА_1 гарнізонною ВЛК (при потребі госпіталізувати) з метою визначення придатності до військової служби, (а.с 85).

Суд також зазначає, що решта доводів позовної заяви не мають визначального впливу на правильне вирішення судом позовних вимог у спірних правовідносинах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, доводи позивача, викладені в адміністративному позові, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Згідно приписів статті 139 КАС України у випадку прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , 16 регіональної військово-лікарської комісії про визнання протиправним висновку та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 07 травня 2024 року.

СуддяТ.В.Скраль