Постанова

від 18.09.2024 по справі 260/1891/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/1891/24 пров. № А/857/11725/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Кухтея Р.В., Гуляка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року (головуючого судді Скраль Т.В., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження у м. Ужгород повний текст рішення складено 07.05.2024) у справі №260/1891/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , 16 регіональної військово-лікарської комісії про визнання протиправним висновку та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21.03.2024 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , 16 регіональної військово-лікарської комісії в якому просить визнати протиправною та скасувати довідку Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 стосовно придатності до військової служби ОСОБА_1 №340/547 від 06.03.2024, зобов`язати 16 регіональну військово-лікарську комісію провести повторний медичний огляд стосовно ОСОБА_1 та прийняти рішення стосовно придатності ОСОБА_1 до військової служби відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким визнати протиправним, таким який був проведений в порушення вимог та скасувати висновок ВЛК номер 260/1819/24 та зобов`язати 16 регіональну військово-лікарську комісію провести повторний медичний огляд або направити на повторний огляд до Центральної військово-лікарської комісії Західного регіону. Вказує, що під час винесення висновку ВЛК номер 540/1547 не було застосовано основний наказ яким вони зобов`язані керуватись, а саме наказ Міністерства оборони України номер 402, наприклад лікар ЛОР зазначає діагноз викривлення перетинки носа і значними порушеннями функцій і пише що на цій підставі придатний до служби коли в наказі зазначено що із значними порушеннями Не придатні до служби. Тобто це чіткий факт який підтверджує що під час медичного огляду наказ МОУ 402 не застосовувався, або лікарі керувались якимось внутрішнім законодавством. Це тільки єдиний приклад, ідентично і з утвореннями які навіть не були досліджені, просто "на око" зазначили що це ліпоматоз. В позові наведено таблицю результатів аналізів крові та сечі які були проведені в порушення чинного законодавства, записані були на бланках невідомого походження без відповідних печаток закладу та були написані формально або середньо статистичні результати, оскільки після проходження ВЛК він здав аналізи і вони суттєво відрізняються, взагалі така халатність може призвести до серйозних проблем із здоров`ям. Жирова легенерація викликана множинним ліпоматозом однак в аналізах ВЛК все дуже добре, повністю здоровий. У виписці із амбулаторної карти хворого номер 569/217 вч НОМЕР_1 зазначають наступне: утворення помірно болючі коли вони є із больовим синдромом та болять не помірно а так що він вживає обезболюючі препарати; пункт другий повністю скопійова із виписки з психіатричної лікарні, лікарі навіть не задумувались щось написати своє, скопіювали текст і вставили; -пункт 4 зазначають: живіт м`який коли в нього здуття кишківника за результатами аналізів та огляду лікарів в інших медичних закладах. Зазначають про ректальний огляд якого взагалі не було. За час стаціонарного лікування лікар його бачив орієнтовно 5 хвилин, огляд не проводився як того вимагає законодавство, діагноз був винесений на власний розсуд лікарів, а не відповідно до законодавства. Крім цього відповідно до положення про військово-лікарську комісію у Збройних Силах України має бути сформована Карта обстеження та медичного огляду (Додаток 13) яка є сформована із рядом порушень, а саме: 1. Відсутня печатка; 2. Пункт 7 відсутній оскільки огляд проводився формально; 3. Пункт 8 "результати обстежень" відсутні записи що мають важливу роль та відіграють значну роль під час винесення діагнозу та встановлення порушення функцій, в даному випадку порушення визначалися на власний розсуд лікарів, взагалі такі дії лікарів можуть призвести до серйозних загострень із здоров`ям, вважає що лікарі нехтують здоров`ям пацієнтів; 4. Пункт 9 відсутні: вага, температура тіла, зріс, вага, огляд дерматовенеролог та стоматолога що свідчить про передчасне прийняття рішення та формальність даного висновку. Також суддя Закарпатського окружного адміністративного суду зазначила в повістці що розгляд справи проводився в 00:00 год 07.05.2024, що викликає сумніви, а сама ухвалу стала доступною тільки 08.05.2024 після 18:00, що також викликає сумніви та недовіру.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження та від 21.08.2024 продовжено строк розгляду справи, з 27.06.2024 по 07.07.2024 та з 05.08.2024 по 18.08.2024 суддя доповідач перебувала у відпустці.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 27 лютого 2022 року призваний на військову службу військової частини НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

06 березня 2024 року ВЛК при Військовій частині НОМЕР_1 проведено медичний огляд ОСОБА_1 .

06 березня 2024 року за наслідками проведеного медичного огляду Військовою частиною НОМЕР_1 сформовано довідку військово-лікарської комісії № 340/1547, відповідно до якої лейтенант ОСОБА_1 , на підставі статті 10б, 17б, 45в, 74в графи ІІІ Розкладу хвороб, визнано обмежено придатним до військової служби. Протипоказана служба в десантно-штурмових військах, спецспорудах та плавучому складі. Придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організація, навчальних закладах (а.с. 11).

ОСОБА_1 звернувся до 16 Регіональної військово-лікарської комісії із скаргою на рішення ВЛК Військової частини НОМЕР_1 від 06 березня 2024 року (а.с. 81-84).

11 квітня 2024 року 16 Регіональна військово-лікарська комісія звернулася до командира військової частини НОМЕР_2 та начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 з листом № 1389 у зв`язку із скаргою у 16 Регіональну військово-лікарську комісію стосовно незгоди з постановою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленої довідкою ВЛК № 340/547 від 06.03.2024, відповідно до п. 6.1 вимог Положення про військово-лікарську експертизу в ЗС України, затвердженого наказом МО України від 14.08.2008 №402 (зі змінами), командиру в/ч НОМЕР_2 направити лейтенанта ОСОБА_1 у Військово-медичний клінічний центр Західного регіону (місто Львів) із усіма наявними медичними документами для проведення медичного огляду ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби. Начальнику ВМКЦ Західного регіону організувати проведення контрольного медичного огляду ВЛК лейтенанта ОСОБА_1 гарнізонною ВЛК (при потребі госпіталізувати) з метою визначення придатності до військової служби (а.с 85).

Не погоджуючись з висновками Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 встановленими у довідці про обмежену придатність його до військової служби, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року який триває і до сьогодні.

Згідно із положеннями статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.12.2015 №389-VIII (далі Закон №389-VIII) воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (стаття 2 Закону №389-VIII).

Статтею 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) встановлено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 №2105-IX, постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Згідно статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Частиною 2 статті 4 Закону №3543-XII встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

У відповідності до частин 5 та 6 статті 4 Закону №3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через медіа.

Частиною 5 статті 22 Закону №3543-XII передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Отже, з 24.02.2022 під час проведення загальної мобілізації у громадян України виник обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для виконання конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

Статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 № 2801-ХІІ передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України "Про національну безпеку України".

Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров`я.

Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі Положення № 402 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пунктом 1.1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 1.2 розділу І Положення №402 встановлено, що військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Як передбачено підпунктом 2.1 розділу І Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.

Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення.

Відповідно до пункту 2.5 розділу І Положення №402 позаштатні постійно діючі ВЛК (ЛЛК). До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (у гарнізонних, госпітальних ВЛК, ВЛК ТЦК та СП не менше ніж три лікарі, в інших ВЛК і ЛЛК - терапевта, хірурга, невропатолога, офтальмолога, стоматолога, оториноларинголога, психіатра) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК (ЛЛК) можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів), за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону.

Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

До участі в роботі позаштатних ВЛК на правах членів комісії залучаються головні (провідні) медичні спеціалісти, начальники відділень та інші лікарі-спеціалісти закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, начальники медичної служби військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, та військові спеціалісти за клопотанням ВЛК.

Перелік закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, в яких організовуються позаштатні постійно діючі ВЛК (ЛЛК), разом зі списком голів та заступників голів цих ВЛК (ЛЛК) на наступний календарний рік затверджується щорічно до 25 грудня начальником ЦВЛК за поданням начальників штатних ВЛК регіонів.

Під час дії особливого періоду, за потреби створення додаткових позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК), зазначений перелік разом зі списком голів та заступників голів ВЛК (ЛЛК) невідкладно подається на затвердження голові ЦВЛК начальниками штатних ВЛК регіонів.

На підставі затвердженого переліку начальник (керівник) закладу охорони здоров`я (установи) своїм наказом призначає позаштатні постійно діючі ВЛК, їх персональний склад і визначає порядок їх роботи.

Головою позаштатної постійно діючої ВЛК призначається лікар, який пройшов тематичне удосконалення (підготовку) з питань військово-лікарської експертизи або має досвід виконання обов`язків у складі військово-лікарських комісій не менше трьох років.

Для огляду кандидатів, відібраних для оволодіння водолазними спеціальностями, і курсантів навчального центру (військової частини) створюється позаштатна постійно діюча ВЛК у складі: голови - лікаря-фізіолога, заступника голови - водолазного спеціаліста, членів - лікарів-спеціалістів, вказаних у підпункті 2.6.2 пункту 2.6 розділу I Положення, і секретаря.

Позаштатні ВЛК здійснюють службове листування через діловодство закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, при яких ці комісії утворені.

Забезпечення позаштатних ВЛК медичною технікою та майном, медичними приладами, інструментами, медикаментами, господарським інвентарем, меблями, речовим майном і канцелярським приладдям, виділення їм приміщення і забезпечення комунальними послугами покладається на заклади охорони здоров`я (установи), військові частини, в яких ці комісії утворені.

Документи позаштатних ВЛК скріплюються гербовою печаткою закладу охорони здоров`я (установи), військової частини, в яких ці комісії утворені.

У спірному випадку предметом оскарження є довідка Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 за результатами медичного огляду ОСОБА_1 на предмет придатності до військової служби.

Відповідно до пункту 1.1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.

Згідно з пунктом 1.2 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Пунктом 1.4 глави 1 розділу ІІ Положення №402 визначено, що медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею, зокрема, медичний огляд військовозобов`язаних, які призиваються та проходять воєнні навчальні (перевірочні) та спеціальні збори осіб рядового та офіцерського складу; призиваються та проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період проводиться ВЛК військових комісаріатів, гарнізонними (госпітальними) ВЛК за графами ІІ, ІІІ Розкладу хвороб (залежно від військового звання), ТДВ Б, В, Г.

Згідно з пунктами 3.1-3.3 розділу II Положення №402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ІНФОРМАЦІЯ_3 на збірних пунктах районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_1 або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ІНФОРМАЦІЯ_1 . Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення.

Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Військовозобов`язані, визнані непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повторно оглядаються ВЛК районних, міських ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем перебування на військовому обліку після додаткового обстеження. Направляє на обстеження лікар - член ВЛК районного, міського ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що вносить відповідний запис у реєстр ЕСОЗ. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою II додатку 1 до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- за графою III додатку 1 до цього Положення.

Відповідно до пункту 3.8 розділу II Положення №402 постанова ВЛК районних, міських ІНФОРМАЦІЯ_1 про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4 до цього Положення) у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських ІНФОРМАЦІЯ_1 про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд.

Згідно з пунктами 3.1-3.4 розділу I Положення №402 вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України Про звернення громадян, Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.

Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України Про звернення громадян.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд.

Відповідно до пунктів 2.3.5 та 2.4.10 Розділу I Положення №402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено що позивач проходив обстеження в ВЛК у Військовій частині НОМЕР_1 , що не є ні ВЛК регіонів, ні ЦВЛК.

Пунктом 20.4 глави 20 розділу ІІ Положення №402 обумовлено, що за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час; обмежено придатний до військової служби.

За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: обмежено придатний до військової служби; придатний до військової служби.

У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову придатний до військової служби, за винятком статей 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в.

Суд зауважує, що у додатку 1 до Положення №402 вказано назви хвороб/станів здоров`я і їхнє співвідношення з придатністю чи непридатністю до служби. При цьому перелік захворювань/станів здоров`я, які дають можливість бути непридатним до військової служби у мирний час, є значно ширшим, ніж у воєнний.

Обґрунтовуючи протиправність довідки Військової частини НОМЕР_1 , скаржником викладаються доводи, що наявні у нього хвороби і лікарями невірно встановлено йому діагноз.

Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

З урахуванням обставин щодо обґрунтування протиправності висновків ВЛК про придатність позивача до військової служби у зв`язку з наявністю у нього хвороб, які виключають придатність до військової служби, колегія суддів зазначає, що перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності військовослужбовців (перевірка) може бути здійснена вищими штатними ВЛК (ВЛК регіону, ЦВЛК).

При цьому, суди розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку та повноважень відповідного суб`єкта. Натомість, надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби не належить до повноважень суду.

Судом першої інстанції підставно ураховано правовий висновок Верховного Суду, відображений у постанові від 12.06.2020 по справі № 810/5009/18, згідно якого до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК.

Аналогічний правовий висновок містить і постанова Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №820/5570/16.

Позивач не надав доказів, що ВЛК при прийнятті спірного рішення відмовила у прийнятті до розгляду від нього чи лікарняного закладу в якому позивач проходив обстеження будь-які медичні документи, які є в наявності та містять інформацію про певні захворювання позивача, а тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач у позовної заяві не вказує на факти порушення процедури під час проходження ним ВЛК, а акцентує увагу саме на незгоді з медичним діагнозом, відповідно відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання протиправною та скасування довідки Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 стосовно придатності до військової служби ОСОБА_1 №340/1547 від 06.03.2024.

Як наслідок апеляційний суд вважає, що доводи позивача відносно не вірної оцінки лікарями результатів усіх медичних обстежень та показників стану його здоров`я не стосуються процедури прийняття спірного рішення суб`єкта владних повноважень, а суд не наділений повноваженнями змінювати висновок експертизи, замінюючи у такий спосіб відповідних експертів.

На переконання апеляційного суду, врахування результатів медичних обстежень та оцінка стану здоров`я позивача є медичною складовою спірного рішення, яка повинна бути перевірена вищими штатними ВЛК Регіональною ВЛК або Центральною військово-лікарською комісією.

Щодо позовних вимог до 16 регіональної військово-лікарської комісії провести повторний медичний огляд стосовно ОСОБА_1 та прийняти рішення стосовно придатності ОСОБА_1 до військової служби відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 розділу І Положення №402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Відповідно до підпункту 2.3.3. пункту 2.3 розділу І Положення № 402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України, а також поміж інших повноважень, розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

Згідно підпункту 2.3.4. пункту 2.3 розділу І Положення № 402 ЦВЛК має право перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи та розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Відповідно до абзацу 5 підпункту 2.4.4. пункту 2.4 розділу І Положення № 402 на ВЛК регіону покладаються розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

Підпункт 2.4.6. пункту 2.4 розділу І Положення № 402 вказує, що рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Згідно абзаців 4, 7 підпункту 2.4.5 пункту 2.4 розділу І Положення №402 визначено, що ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників.

З матеріалів справи судом встановлено, що скарга ОСОБА_1 на рішення ВЛК Військової частини НОМЕР_1 від 06 березня 2024 року подана до 16 Регіональної військово-лікарської комісії - 08.04.2024 (а.с. 81-84).

11.04.2024 16 Регіональна військово-лікарська комісія звернулася до командира військової частини НОМЕР_2 та начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 з листом № 1389 у зв`язку із скаргою у 16 Регіональну військово-лікарську комісію стосовно незгоди з постановою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленої довідкою ВЛК № 340/547 від 06.03.2024, відповідно до п. 6.1 вимог Положення про військово-лікарську експертизу в ЗС України, затвердженого наказом МО України від 14.08.2008 №402 (зі змінами), командиру в/ч НОМЕР_2 направити лейтенанта ОСОБА_1 у Військово-медичний клінічний центр Західного регіону (місто Львів) із усіма наявними медичними документами для проведення медичного огляду ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби. Начальнику ВМКЦ Західного регіону організувати проведення контрольного медичного огляду ВЛК лейтенанта ОСОБА_1 гарнізонною ВЛК (при потребі госпіталізувати) з метою визначення придатності до військової служби (а.с 85).

Таким чином колегія суддів встановила, що звернення позивача було розглянуто 16 Регіональною військово-лікарською комісією у строк та спосіб визначений діючим законодавством, а відповідь надіслана заявнику, а Військовій частині НОМЕР_1 вимога направити лейтенанта ОСОБА_1 у Військово-медичний клінічний центр Західного регіону (місто Львів) із усіма наявними медичними документами для проведення медичного огляду ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби, тобто проведення повторного медичного огляду із аналізом всіх медичних документів. Суд зауважує, що перевірка роботи підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи та перегляд (скасовування) постанов ВЛК Збройних Сил України згідно з п. п. 2.3.4. пункту 2.3 Положення № 402 є правом, а не обов`язком Центральної ВЛК ЗСУ.

Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи та норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає, що є правильним та обґрунтованим рішення суду першої інстанції, яке ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення суду першої інстанції, а зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а тому задоволенню не підлягає.

Щодо доводів апелянта, що суддя Закарпатського окружного адміністративного суду зазначила в повістці, що розгляд справи проводився в 00:00 год. 07.05.2024, що викликає сумніви, а сама ухвалу стала доступною тільки 08.05.2024 після 18:00 год., що також викликає сумніви та недовіру, то колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки 02.04.2024 ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) сторін і визначено дату розгляду 07.05.2024 (аркуші справи 73-74), відповідно оскаржуване рішення винесено в порядку письмового провадження 07.05.2024, пунктом 10 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що письмове провадження є розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом, а направлення оскаржуваного рішення сторонам та доступність здійснюється згідно процесуального законодавства у встановлений строк через програмне забезпечення суду, а колегією суддів не встановлено порушення щодо дати на яку було призначено розгляд справи вказаною ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.04.2024.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року у справі №260/1891/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді Р.В. Кухтей

В.В. Гуляк

Повний текст постанови складено 18.09.2024