Рішення

від 08.05.2024 по справі 320/27021/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2024 року м.Київ № 320/27021/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Київської обласної державної адміністрації, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Київської обласної державної адміністрації про не підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Київську обласну державну адміністрацію поновити ОСОБА_1 статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видати відповідне посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році» (категорія 1) серії А синього кольору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до винесення оскаржуваного рішення мав статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році (категорія 1) та користувався відповідними пільгами, мав посвідчення серії А синього кольору, яке було перереєстроване та має документи, якими підтверджується його статус. У подальшому позивачу у 1998 році встановлено статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видано відповідне посвідчення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами ОСОБА_1 , подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив проте, що за результатами розгляду заяви представника позивачки Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації надіслав відповідь з роз`ясненнями про те, що в матеріалах особової справи ОСОБА_1 міститься довідка Поліської районної державної адміністрації № 225 від 28.10.1992 про проживання в смт. Поліське з моменту аварії по 28.10.1992, з якою ОСОБА_1 10.03.1993 звернулася до Адміністрації за визначенням статусу постраждалої від Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Довідка про період проживання на території забруднених зон є підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Документи, які б давали підстави для віднесення до учасників ліквідації на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 не були надані. В облікових даних Департаменту інформація про наявність у ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відсутня. Посвідчення серії НОМЕР_1 від 30.08.1991, видане Міністерством народної освіти УРСР, втратило свою юридичну силу на території України з березня 1993 року (пункт 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 №501). Також відповідач повідомив про те, що Департамент не володіє нормативними-правовими підставами щодо видачі посвідчення № 187 від 10.07.1987, видане командиром в/ч НОМЕР_2 . Крім того, довідкою обласної медико-соціальної експертної комісії від 17.06.1998 №067200 ОСОБА_1 встановлено причинний зв`язок захворювання з впливом аварії на Чорнобильській АЕС, тобто як потерпілій від Чорнобильської катастрофи. Причини оформлення до посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 № 015826 від 19.03.1993 вкладки № 163389 від 20.08.1998 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС встановити не можливо. Будь яка інформація, підстави видачі у Департаменті відсутні. Враховуючи вищевикладене, рішення Регіональної комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення ОСОБА_1 статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 2 та видане посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 1 № 039789 від 16.11.2021 є обґрунтованим.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , є громадянкою України, що підтверджується копію паспорту.

Матеріалами справи підтверджено, що 27 квітня 1986 року позивачка була відряджена в зону відчуження до с. Луб`янка Чорнобильського району для зустрічі автобусів з евакуйованими з м. Прип`ять.

05 травня 1986 року позивачка отримала перепустку №010879 на право в`їзду в закриту зону до 31 грудня 1986 року.

08 травня 1986 року позивачка направлялася в зону відчуження для проведення робіт по евакуації людей і майна із с. Терехів Чорнобильського району Київської області.

09 травня 1986 року позивачка направлялася в зону відчуження для проведення робіт по евакуації людей і майна із с. Стечанка Чорнобильського району Київської області.

06 жовтня 1986 року Позивачка направлялася в зону відчуження для проведення робіт по евакуації людей і майна із с. Рудня Іллінецька Чорнобильського району Київської області.

З 20 травня по 15 серпня 1986 року на території Поліської с/ш №2 і в приміщеннях школи розміщувалася техніка і особовий склад підрозділу, який виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в м. Прип`ять. В період з 15 по 31 серпня 1986 року працівниками школи, в тому числі позивачкою, було проведено дезактивацію приміщень та території школи разом з військовими підрозділами.

Позивачка вперше була визнана учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році.

10 липня 1987 року командиром військової частини НОМЕР_2 позивачці, як учаснику виконання урядового завдання по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС було видано посвідчення №187.

У 1991 році позивачці було видано нове посвідчення особи учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році.

30 серпня 1991 року Міністерством народної освіти позивачці було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році серії НОМЕР_1 , вкладка №171224 з відміткою «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС».

Крім того, у 1993 році позивачці було видане нове посвідчення громадянки, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

19 березня 1993 року Київською обласною держадміністрацією позивачці було видано посвідчення громадянки, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_4 .

Підтвердженням перевірки правильності статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС слугує штамп «Перереєстровано», який наявний у вказаному посвідченні позивача.

20 серпня 1998 року позивачка отримала вкладку №163389 до посвідчення 1 категорії, серії НОМЕР_4 , учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, довічно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» села Терехів, Стечанка та Рудня Іллінецька Чорнобильського району Київської області УРСР, та відносяться до зони відчуження.

Таким чином села Терехів, Стечанка та Рудня Іллінецька Чорнобильського району Київської області були віднесені до зони обов`язкового відселення (в межах 30-тикілометрової чорнобильської зони відчуження), які були виключені з облікових даних.

Згідно з відповідю Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації від 05 травня 2023 №3382/36.06.01/2023 вбачається, що статус позивачки, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не підтверджено, а комісією Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, підтверджено позивачці статус постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 2 та Київською обласною державною адміністрацією було видане посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 1 №039789 від 16 листопада 2021 року.

Проте позивачка не отримувала від комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян будь якого документа про позбавлення її статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та підстав позбавлення статусу.

Після отримання посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії НОМЕР_5 від 16 листопада 2021 року позивачка намагалася отримати інформацію щодо свого статусу, проте намагання виявилися безрезультатними та стало підставою для звернення її до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовано Законом України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі по тексту - Закон № 796-XII).

Статтею 9 Закону № 796- XII визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;

4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Згідно положень статті 10 Закону № 796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 14 Закону № 796-ХІІ для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 01.07.1986 - незалежно від кількості робочих днів; з 01.07.1986 по 31.12.1986 - не менше 5 календарних днів; у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи.

Частиною першою, третьою статті 15 Закону № 796-ХІІ передбачено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Згідно статті 65 Закону № 796-ХІІ учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі по тексту - Порядок № 551).

Відповідно до пунктів 3, 3-1 зазначеної постанови визначено, що дозволити до 1 січня 2019 р. використовувати для видачі громадянам усіх категорій, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», раніше виготовлені бланки посвідчень за зразками, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 р. № 501 «Про Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (ЗП України, 1992 р., № 10, ст. 245), від 20 січня 1997 р. № 51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Офіційний вісник України, 1997 р., число 5, с. 71), від 21 серпня 2001 р. № 1105 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 51» (Офіційний вісник України, 2001 р., № 34, ст. 1592).

Установити, що, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 та 3), особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), видані за зразками, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 р. № 501 «Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (ЗП України, 1992 р., № 10, ст. 245), від 20 січня 1997 р. № 51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Офіційний вісник України, 1997 р., число 5, с. 71) та від 21 серпня 2001 р. № 1105 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 51» (Офіційний вісник України, 2001 р., № 34, ст. 1592), є дійсними до заміни їх в установленому порядку.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 551, посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон), іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 3 Порядку №551 особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, видаються посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році» (категорія 1) серії А синього кольору.

Особам з інвалідністю з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, видаються посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (категорія 1) серії Б синього кольору.

Особам з інвалідністю видаються посвідчення категорії 1 із зазначенням групи інвалідності та строку, на який установлено інвалідність.

У разі установлення групи інвалідності довічно на правій внутрішній стороні посвідчення робиться запис «Безстроково».

Згідно пункту 4 Порядку №551 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. - не менше п`яти, а в 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році» (категорія 2) серії А синього кольору.

Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році» (категорія 2) серії А без відмітки про перереєстрацію, передбачену абзацом першим пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. № 135 «Про перевірку правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» (Офіційний вісник України, 1997 р., число 6, с. 68), видані до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян», вважаються недійсними.

Пунктом 11 Порядку № 551 визначено перелік документів, за наявності одного з яких особам видаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Посвідчення видаються:

учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів:

- довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження;

- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження;

особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою;

потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) та особам, які постійно проживали в зоні безумовного (обов`язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення, - на підставі довідки, виданої Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями (додатки 3 і 4).

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави вважати, що за наявності підстав, підтверджених вичерпним переліком документів, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право на встановлення відповідного статусу з видачею посвідчення встановленого зразка.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач до вчинення відповідачем оскаржуваних дій мала статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2) та статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується копіями відповідних посвідчень з відмітками «Перереєстровано» та із вкладкою до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, дійсної безстроково.

Також, суд, звертає увагу на те, що позивачка тривалий час - з 10 липня 1987 року мала статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, користувалася відповідними пільгами, встановленими законодавством України та розраховувала на стабільність і передбачуваність свого статусу.

До того ж, посвідчення позивачки мало відмітку «Перереєстровано», а відповідно до пункту 4 Порядку №551, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 - незалежно від кількості робочих днів, з 01.07.1986 по 31.12.1986 - не менше п`яти, а в 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19 ___році» (категорія II) серії А синього кольору.

Пунктом 3 Порядку №551 передбачено, що особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, видаються посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19 ___ році" (категорія 1) серії А синього кольору.

Відповідно до експертного висновку №28/92 від 16 листопада 1992 року, захворювання позивачки зв`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Також, відповідно до довідки МСЕК серії ВТЭ-25 №011099 від 21 березня 1994 року позивачці встановлено 2 групу інвалідності, причиною якої стало професійне захворювання, пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС довічно.

Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_6 від 31 жовтня 2001 позивачка отримує пенсію по інвалідності, 2 група інвалід з числа учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

З перелічених доказів вбачається, що позивачка до виникнення спірних правовідносин мала статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідним посвідченням, статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що також підтверджено відповідним посвідченням, у вкладці якого вказано про його безстроковість, що, в свою чергу, свідчить про те, що позивачка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Суд зазначає, що позивачкою при первинному отриманні відповідних посвідчень та у подальшому було пред`явлено до уповноваженого органу всі необхідні документи, що підтверджують ушкодження здоров`я та впливу небезпечних радіаційних факторів, що не спростовано відповідачем під час судового розгляду справи.

Водночас, відповідач як на підставу не підтвердження позивачу статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відсутністю доданих документах, не підтвердженням первинними документами направлення в зону відчуження та нарахування заробітної плати у підвищеному розмірі за роботу безпосередньо у зоні відчуження.

Однак, суд наголошує, що позивач не може нести відповідальність за неналежне оформлення документів та, як наслідок, бути позбавленим права отримання пільг, встановлених законодавством для ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та для осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Наведене не позбавляє статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким раніше було встановлено такий статус і видано відповідні посвідчення.

Крім того, зазначені окремі невідповідності даних документів фактичним обставинам та подіям не підтверджена відповідачем належними та допустимим доказами.

З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідачем протиправно не було підтверджено позивачці на підставі наданих документів, які підпадають під визначений п. 11 Порядку перелік документів, на підставі одного з яких видається посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та які містять усю необхідну інформацію, статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

На думку суду позивачкою доведено належними та допустимими доказами факт її участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправними дії відповідача щодо непідтвердження їй статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Водночас, для віднесення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС до певної категорії для встановлення пільг і компенсацій потрібно застосовувати норму статті 14, яка, зокрема, до І категорії відносить осіб з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

Вказане кореспондує із нормою пункту 10 Порядку № 551, відповідно до якого посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів…».

Тобто наявність статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є умовою для набуття відповідної категорії.

Перелік документів для підтвердження відповідної категорії, передбачений абз. 3 п. 11 Порядку № 551, де серед іншого вказано, що особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою.

Відповідно до наявної у матеріалах довідки до акта огляду МСЕК серії ВТЄ-25 № 011099 від 21.03.1994, вбачається, що встановлено 2 групу інвалідності по причині захворювання пов`язаного з виконанням обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС довічно.

Тобто, з наявних у справі доказів, які були предметом дослідження, судом установлено достатність підстав для визнання/підтвердження у позивачки як статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, так і наявність для видачі їй посвідчення категорії 1.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову у цій частині.

Водночас, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача поновити позивачці статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки рішенням відповідача від 14.09.2022 №48-22 позивачці підтверджено статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 2.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 у справі «Чуйкіна проти України» (Chuykina v. Ukraine) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції.

Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia) та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia).

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Київської обласної державної адміністрації про непідтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 .

Зобов`язати Київську обласну державну адміністрацію (код ЄДРПОУ - 03193459, пл.Лесі Українки, буд.1, м.Київ, 01196) поновити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видати посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) серії А синього кольору.

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.