Постанова

від 22.10.2024 по справі 320/27021/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/27021/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської обласної державної адміністрації на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської обласної державної адміністрації, в якому просила:

- визнати протиправними дії Київської обласної державної адміністрації про не підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Київську обласну державну адміністрацію поновити ОСОБА_1 статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видати відповідне посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році" (категорія 1) серії А синього кольору.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Київської обласної державної адміністрації про непідтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 .

Зобов`язано Київську обласну державну адміністрацію (код ЄДРПОУ - 03193459, пл.Лесі Українки, буд.1, м.Київ, 01196) поновити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видати посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) серії А синього кольору.

Відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.

В апеляційній скарзі Київська обласна державна адміністрація, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Станом на 22 жовтня 2024 року позивачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 27 квітня 1986 року була відряджена в зону відчуження до с. Луб`янка Чорнобильського району для зустрічі автобусів з евакуйованими з м. Прип`ять.

05 травня 1986 року позивач отримала перепустку №010879 на право в`їзду в закриту зону до 31 грудня 1986 року.

08 травня 1986 року позивач направлялася в зону відчуження для проведення робіт по евакуації людей і майна із с. Терехів Чорнобильського району Київської області.

09 травня 1986 року позивач направлялася в зону відчуження для проведення робіт по евакуації людей і майна із с. Стечанка Чорнобильського району Київської області.

06 жовтня 1986 року позивач направлялася в зону відчуження для проведення робіт по евакуації людей і майна із с. Рудня Іллінецька Чорнобильського району Київської області.

З 20 травня по 15 серпня 1986 року на території Поліської с/ш №2 і в приміщеннях школи розміщувалася техніка і особовий склад підрозділу, який виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в м. Прип`ять. В період з 15 по 31 серпня 1986 року працівниками школи, в тому числі позивачем, було проведено дезактивацію приміщень та території школи разом з військовими підрозділами.

Позивач вперше була визнана учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році.

10 липня 1987 року командиром військової частини НОМЕР_2 позивачу, як учаснику виконання урядового завдання по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС було видано посвідчення №187.

У 1991 році позивачу було видано нове посвідчення особи учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році.

30 серпня 1991 року Міністерством народної освіти ОСОБА_1 було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році серії НОМЕР_3 , вкладка НОМЕР_7 з відміткою "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС".

Також, в 1993 році позивачу було видане нове посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи.

19 березня 1993 року Київською обласною держадміністрацією позивачу було видано посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_4 .

Підтвердженням перевірки правильності статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС слугує штамп "Перереєстровано", який наявний у вказаному посвідченні.

20 серпня 1998 року позивач отримала вкладку НОМЕР_9 до посвідчення 1 категорії, серії НОМЕР_4 , учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, довічно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" села Терехів, Стечанка та Рудня Іллінецька Чорнобильського району Київської області УРСР, та відносяться до зони відчуження.

Таким чином села Терехів, Стечанка та Рудня Іллінецька Чорнобильського району Київської області були віднесені до зони обов`язкового відселення (в межах 30-тикілометрової чорнобильської зони відчуження), які були виключені з облікових даних.

Згідно з відповіддю Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації від 05 травня 2023 №3382/36.06.01/2023 вбачається, що статус позивача, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не підтверджено, а комісією Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, підтверджено позивачу статус постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 2 та Київською обласною державною адміністрацією було видане посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 1 НОМЕР_8 від 16 листопада 2021 року.

Проте позивач не отримувала від комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян будь якого документа про позбавлення її статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та підстав позбавлення статусу.

Після отримання посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії НОМЕР_5 від 16 листопада 2021 року позивач намагалася отримати інформацію щодо свого статусу, проте намагання виявилися безрезультатними та стало підставою для звернення її до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовано Законом України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі по тексту - Закон № 796-XII).

Статтею 9 Закону № 796- XII визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;

4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Згідно положень статті 10 Закону № 796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 14 Закону № 796-ХІІ для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 01.07.1986 - незалежно від кількості робочих днів; з 01.07.1986 по 31.12.1986 - не менше 5 календарних днів; у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи.

Частиною першою, третьою статті 15 Закону № 796-ХІІ передбачено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Згідно статті 65 Закону № 796-ХІІ учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян" затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі по тексту - Порядок № 551).

Відповідно до пунктів 3, 3-1 зазначеної постанови визначено, що дозволити до 1 січня 2019 р. використовувати для видачі громадянам усіх категорій, визначених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", раніше виготовлені бланки посвідчень за зразками, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 р. № 501 "Про Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (ЗП України, 1992 р., № 10, ст. 245), від 20 січня 1997 р. № 51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 5, с. 71), від 21 серпня 2001 р. № 1105 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 51" (Офіційний вісник України, 2001 р., № 34, ст. 1592).

Установити, що, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 та 3), особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), видані за зразками, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 р. № 501 "Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (ЗП України, 1992 р., № 10, ст. 245), від 20 січня 1997 р. № 51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 5, с. 71) та від 21 серпня 2001 р. № 1105 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 51" (Офіційний вісник України, 2001 р., № 34, ст. 1592), є дійсними до заміни їх в установленому порядку.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 551, посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон), іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 3 Порядку №551 особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, видаються посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році" (категорія 1) серії А синього кольору.

Особам з інвалідністю з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, видаються посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 1) серії Б синього кольору.

Особам з інвалідністю видаються посвідчення категорії 1 із зазначенням групи інвалідності та строку, на який установлено інвалідність.

У разі установлення групи інвалідності довічно на правій внутрішній стороні посвідчення робиться запис "Безстроково".

Згідно пункту 4 Порядку №551 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. - не менше п`яти, а в 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році" (категорія 2) серії А синього кольору.

Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році" (категорія 2) серії А без відмітки про перереєстрацію, передбачену абзацом першим пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. № 135 "Про перевірку правильності видачі посвідчень "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 6, с. 68), видані до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян", вважаються недійсними.

Пунктом 11 Порядку № 551 визначено перелік документів, за наявності одного з яких особам видаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Посвідчення видаються:

учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів:

- довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження;

- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження;

особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою;

потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) та особам, які постійно проживали в зоні безумовного (обов`язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення, - на підставі довідки, виданої Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями (додатки 3 і 4).

З системного аналізу зазначених положень законодавства вбачається, що за наявності підстав, підтверджених вичерпним переліком документів, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право на встановлення відповідного статусу з видачею посвідчення встановленого зразка.

З матеріалів справи вбачається, що позивач до вчинення відповідачем оскаржуваних дій мала статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2) та статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується копіями відповідних посвідчень з відмітками "Перереєстровано" та із вкладкою до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, дійсної безстроково.

Також, посвідчення позивача мало відмітку "Перереєстровано", а відповідно до пункту 4 Порядку №551, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 - незалежно від кількості робочих днів, з 01.07.1986 по 31.12.1986 - не менше п`яти, а в 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19 ___році" (категорія II) серії А синього кольору.

Пунктом 3 Порядку №551 передбачено, що особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, видаються посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19 ___ році" (категорія 1) серії А синього кольору.

Відповідно до експертного висновку №28/92 від 16 листопада 1992 року, захворювання позивача пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім того, відповідно до довідки МСЕК серії ВТЭ-25 №011099 від 21 березня 1994 року позивачу встановлено 2 групу інвалідності, причиною якої стало професійне захворювання, пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС довічно.

Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_6 від 31 жовтня 2001 позивач отримує пенсію по інвалідності, 2 група інвалід з числа учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

З перелічених доказів вбачається, що позивач до виникнення спірних правовідносин мала статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідним посвідченням, статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що також підтверджено відповідним посвідченням, у вкладці якого вказано про його безстроковість, що, в свою чергу, свідчить про те, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем протиправно не було підтверджено позивачу на підставі наданих документів, які підпадають під визначений п. 11 Порядку перелік документів, на підставі одного з яких видається посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та які містять усю необхідну інформацію, статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржувалось в частині відмови у задоволенні позовних вимог, то в цій частині таке судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 №7 , відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Сорочко Є.О.

Суддя Чаку Є.В.