Рішення

від 09.05.2024 по справі 320/2298/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2024 року 320/2298/23

Київський окружний адміністративний суд, у складі судді Балаклицького А.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбау» до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інбау» (01033, м. Київ, вул. Руставелі Шота, 20в, офіс 26/2, код ЄДРПОУ 38415761) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської митниці Державної митної служби України (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ ВП: 43971343), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 29.09.2022 №UA209000/2022/210206/1;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.09.2022 №UA209140/2022/001743;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 29.09.2022 №UA209000/2022/210207/1;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.09.2022 №UA209140/2022/001747.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним був наданий перелік документів, який визначений законодавством, відомості в яких не мали протирічь, та згідно яких митна вартість товару повністю підлягала обчисленню. Відповідач у спірному рішенні не зазначав про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Разом з тим, відповідач у своєму рішенні наводить формальні причини для залишення рішення в чинним, посилаючись на документи, які додатково підтверджують відправлення товару, однак зауважень до документів, які відповідно до статті 53 МК України підтверджують митну вартість за основним методом, не зазначає.

Ухвалою суду від 15 березня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що документи, які були подані до митного оформлення, містили розбіжності, а також відсутні складові митної вартості, у зв`язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо і в рішеннях про коригування митної вартості. На вимогу митного органу належних додаткових документів не надано, а отже сумніву митного органу не спростовано. Зазначене зумовило прийняття митницею оскаржуваних рішень

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інбау» та акціонерним товариством Polski Koncem Naftowy ORLEN S.A. (місто Плоцк, Польща) був укладений зовнішньоекономічний договір (контракт) № PL/610188201/21/0571 від 06.09.2022.

Відповідно до контракту, сторони намітили до постачання товар «моноетиленгліколь» в кількості 150,00 тон на загальну суму 93 000,00 євро за ціною 620,00 євро/тн.

Контрагентом 07.09.2022 був виставлений інвойс - проформа № PL/610188201/21/0571 на загальну суму товару 93 000 євро.Умови оплати - передплата.

ТОВ «ІНБАУ» здійснило попередню оплату товару, двома частина, зокрема 16.09.2022 на суму 45 500 євро, що підтверджується платіжним дорученням № 20506 та відповідною квитанцією про здійснення свіфт-платежу.

Для здійснення митного оформлення позивачем був укладений договір про надання брокерських послуг та декларування товарів №13-2022 від 04.04.2022 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .

Транспортування товару здійснювалось за допомогою Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортні системи», з яким було укладено договір транспортного перевезення №31/10/16 від 31.10.2016 року.

Так, контрагентом - Polski Koncem Naftowy ORLEN S.A., 26.09.2022 був виставлений інвойс № 1875013681 на одну з партій товару, а саме на 24,00 тн. за ціною - 620,00 євро/тн. на загальну суму 14 880,00 євро.Вказана дата продажу товару - 23 вересня 2022 року. Умови поставки FCA PLOCK (Плоцк) (Інкотермс 2010).

Товар був відправлений контрагентом 23 вересня 2020 року, що підтверджується вантажною накладною CMR №099782.

Вартість транспортних послуг до території України, а саме м. Плоцк (Польща) п/п Гребенне/Рава-Руська склала 29 612,00 грн.

Послуги перевезення були оплачені у повному обсязі 28 жовтня 2022 року, що підтверджується випискою з банківського рахунку.

Для здійснення митного оформлення вказаної партії товару було подано декларацію по формі МД-2 в режимі ІМ 40 № UA209140/2022/102365 від 29 вересня 2022 року.

Відповідно до заявленої в митній декларації № UA209140/2022/102365 від 29 вересня 2022 року вартість 24000 кг. товару становила (з урахуванням витрат на транспортування) 15 726,68 євро, що становить 550 028,10 грн. за курсом 34,9742 євро/грн.

Визначення митної вартості товару було здійснено за основним (першим) методом за ціною договору щодо товарів, що імпортуються.

Інших витрат, які підлягають включенню в митну вартість товару у позивача не було.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом було надано наступні документи:рахунок проформу PL/610188201/21/0571 від 07.09.2022, де вказана загальна сума товару наміченого до постачання - 93 000,00 євро, номер контракту, ціна за тону товару постачання - 620,00 євро/тн., умови поставки;рахунок - фактуру (інвойс) № 1875013681 від 26.09.2022, виставлений на партію товару, що постачався, із зазначенням ціни за тону товару постачання - 620,00 євро/тн, що відповідає умовам контракту та інвойсу - проформи, загальної вартості партії товару, умов поставки та ін.;автотранспорту накладну CMR №099782 від 23.09.2022;контракт № PL/610188201/21/0571 від 06.09.2022 із зазначенням усіх необхідних реквізитів сторін, загальної вартості товару «моноетиленгліколь» - 93 000,00 євро, ціни за тону 620,00 євро/тн та інше;платіжне доручення щодо оплати товару № 20506 від 16.09.2022 на суму 45 500,00 євро із посиланням на контракт № PL/610188201/21/0571 від 06.09.2022, який був наданий до митного оформлення;рахунок - фактуру на оплату транспортних послуг № СФ-0001116 від 26.09.2022, де було зазначено маршрути транспортування, а також їх вартість, зокрема - вартість послуг транспортування до території України у розмірі 29 612,00 грн.,довідку щодо вартості транспортних послуг б/н від 26.09.2022, відомості наведені в якій, аналогічні відомостям, вказаним у рахунку - фактурі № СФ-0001116 від 26.09.2022;сертифікат з перевезення товару форми EUR.1 № PL/MF/AS 0150131 від 26.09.2022;прейскурант (прайс - лист) виробника товару б/н від 05.09.2022; договір про надання брокерських послуг та декларування товарів №13-2022 від 04.04.2022.; договір транспортного перевезення № 31/10/16 від 31.10.2016; висновок ДП «Держзовнішінформ» щодо ціни товару №112/147 від 23.09.2022; експортну декларацію країни-відправлення № 22PL445010Е2528544 від 26.09.2022.

29.09.2022 позивачу надійшло повідомлення від митниці з пропозицією надання документів для підтвердження митної вартої товару. 1) рахунок - фактура інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі - продажу), якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару, 3) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять обов`язкові реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивачем додаткові документи, крім тих, що були надані, не подавалися.

Рішенням № UA209000/2022/210206/1 від 29.09.2022Львівською митницею Державної митної служби України було відкориговано митну вартість товару до рівня 18 240 дол США (760,00 дол. США/тн).

Відповідачем складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2022/001743 від 29.09.2022.

ТОВ «Інбау» було оформлено другу митну декларацію № UA209140/2022/103138 від 30.09.2022 та випущено товар у вільний обіг.

Так, за митною вартістю, заявленою позивачем, станом на момент випущення товару у вільний обіг за митною декларацією № UA209140/2022/103138 , вартість 24 000 кг. товару становила 14 880 евро *35,5611 грн/євро + 29 612,00 транспортні витрати = 558 761,17 грн. Відповідно ПДВ 20% - 111 752,23 грн.

За розрахунками митниці - 18 240 дол. США * 36,5686 грн/дол. = 667 011,26 грн. Відповідно ПДВ 20% - 133402,25 грн.

Різниця ПДВ від митної вартості, визначеної Позивачем та скоригованою митницею склала 21 650,02 грн.(графа 47 МД № UA209140/2022/103138 від 30.09.2022).

Крім того, контрагентом - Polski Koncem Naftowy ORLEN S.A., 23.09.2022 був виставлений інвойс № 1875013678 на наступну партію товару, а саме на 23,540 тн. за ціною - 620,00 євро/тн. на загальну суму 14 594,80 євро.

Вказана дата продажу товару - 23 вересня 2022 року.Умови поставки FCA PLOCK (Плоцк) (Інкотермс 2010).Товар був відправлений контрагентом 23 вересня 2020 року, що підтверджується вантажною накладною CMR №523551.

Для здійснення митного оформлення вказаної партії товару позивачем було подано декларацію по формі МД-2 в режимі ІМ 40 № UA209140/2022/102227 від 28 вересня 2022 року.

Відповідно до заявленої в митній декларації № UA209140/2022/102227 від 28 вересня 2022 року вартість 23540 кг. товару становила (з урахуванням витрат на транспортування) 15 591,33 евро, що становить 545 294,45 грн. за курсом 34,9742 євро/грн.

Визначення митної вартості товару було здійснено за основним (першим) методом за ціною договору щодо товарів що імпортуються.

Зазначена позивачем митна вартість згідно ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України включає в себе вартість товару згідно розрахунків (14 594,80 евро * 34,9742 гривень (курс евро до гривні) + 34 853,00 грн. вартість доставки від місця завантаження до пункту прикордонного переходу - Гребенне/Рава- Руська, Україна.

Інших витрат, які підлягають включенню в митну вартість товару у позивача не було.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом було надано наступні документи:рахунок - проформу PL/610188201/21/0571 від 07.09.2022, де вказано загальна сума товару наміченого до постачання - 93 000,00 євро, номер контракту, ціна за тону товару постачання - 620,00 євро/тн., умови поставки;рахунок фактуру (інвойс) № 11875013678 від 23.09.2022, виставлений на партію товару, що постачався, із, зокрема, зазначенням ціни за тону товару постачання 620,00 євро/тн, що відповідає, умовам контракту та інвойсу - проформи, загальної вартості партії товару, умов поставки таін;автотранспорту накладну CMR №523551 від 23.09.2022;контракт № PL/610188201/21/0571 від 06.09.2022 із зазначенням усіх необхідних реквізитів сторін, загальної вартості товару «моноетиленгліколь» - 93 000,00 евро, ціна за тону 620,00 євро/тн та інше;платіжне доручення щодо оплати товару № 20506 від 16.09.2022 на суму 45 500,00 евро із посиланням на контракт № PL/610188201/21/0571 від 06.09.2022;рахунок - фактуру на оплату транспортних послуг № СФ-0001110 від 23.09.2022, де було зазначено маршрути транспортування, а також їх вартість, зокрема - вартість послуг транспортування до території України у розмірі 34 853,00 грн.,довідку щодо вартості транспортних послуг б/н від 23.09.2022, відомості наведені в якій, аналогічні відомостям, вказаним у рахунку фактурі № СФ-0001110 від 23.09.2022;сертифікат з перевезення товару форми EUR.1 № PL/MF/AS 0150128 від 23.09.2022; прейскурант (прайс - лист) виробника товару б/н від 05.09.2022; договір на надання брокерських послуг та декларування товарів №13-2022 від 04.04.2022;договір транспортного перевезення № 31/10/16 від 31.10.2016,висновок ДП «Держзовнішінформ» щодо ціни товару № 112/147 від 23.09.2022, яким було підтверджено відповідність ціни товару 620 євро/тн ринковому рівню цін на аналогічну продукцію;експортну декларацію країни - відправлення № 22PL445010E2511040 від 23.09.2022.

28.09.2022 позивачу надійшло повідомлення від митниці з пропозицією надання документів для підтвердження митної вартості товару.

Позивачем додаткові документи не подавалися.

Рішенням № UA209000/2022/210207/1 від 29.09.2022 Львівською митницею Державної митної служби України було відкориговано митну вартість товару «моноетиленгліколь» до рівня 18 240 дол. США (760,00 дол. США/тн).

Відповідачем складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2022/001747 від 29.09.2022.

ТОВ «Інбау» було оформлено другу митну декларацію № UA209140/2022/103102 від 30.09.2022 та випущено товар у вільний обіг.

За митною вартістю, заявленою позивачем, станом на момент випущення товару у вільний обіг за митною декларацією № UA209140/2022/103102, вартість 23540 т товару становила: 14 880 євро *35,5611 грн/євро + 34853,00 транспортні витрати = 553 860,14 грн., ПДВ 20% - 110 772,03 грн.,

За розрахунками митниці - 18 240 дол. США * 36,5686 грн/дол. = 654 226,88 грн. Відповідно ПДВ 20% - 130 845,38 грн.

Різниця ПДВ від митної вартості, визначеної позивачем та скоригованою митницею склала 20 073,35 грн. (графа 47 МД № UA209140/2022/103102 від 30.09.2022).

Вважаючи рішення митного органу про коригування митної вартості протиправними, ТОВ «Інбау» звернулось до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків і зборів регулюється Митним кодексом України (далі - МК України).

Відповідно до п. 21 ст. 4 МК України митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 23 ст. 4 МК України митне оформлення це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно з п. 5 ст. 4 МК України випуск товарів - це надання митним органом права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч.2 ст.51 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: (1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; (2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; (3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України).

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право зокрема (1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; ... (4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів; ... (6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; ... (8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Згідно з ч. 8 ст. 52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі - продажу);

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Водночас згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

виписку з бухгалтерської документації;

ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

копію митної декларації країни відправлення;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1 ст. 54 МК України).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний, орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема:

обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 ст. 55 МК України).

З матеріалів справи вбачається, щообґрунтування винесення спірних рішень про коригування митної вартості від 29.09.2022 № UA209000/2022/210206/1 та № UA209000/2022/210207/1 було ідентичним, а саме зазначено, що в рамках реалізації положень статей 52 53 54 55,58,335 Митного кодексу України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять усіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Під час розгляду документів було виявлено наступне:

1.Контракт між суб`єктами зовнішньоекономічної операції не відповідає вимогам наказу Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України № 201 від 06.09.2001. В контракті відсутня печатка продавця, що свідчить про відсутність усіх відомостей щодо обставин купівлі - продажу товару;

2.Відсутня печатка перевізника у гр. 22 CMR.

3.В гр.4 CMR - зазначено місце розвантаження - Україна;

4.У наданому платіжному дорученні сума платежу не відповідає сумі фактури, документ містить загальне посилання на контракт; в даному платіжному дорученні відсутня печатка банку;

5.В договорі перевезення зазначено, що всі істотні умови перевезення повинні зазначатися в заявках. Заявки до митного оформлення не надано;

6. Прайс лист (іменний, за суттю комерційна пропозиція);

7. В фактурі відсутня печатка продавця;

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, не погоджується із такими висновками митного органу з огляду на наступне.

Щодо першого пункту обґрунтування спірного рішення, а саме: «Контракт між суб`єктами зовнішньоекономічної операції не відповідає вимогам наказу Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України № 201 від 06.09.2001, суд зауважує, що Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 06.09.2001 року № 201 втратив чинність 07.08.2020 року, на підставі Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №1275 від 06.07.2020.Крім того, контракт № PL/610188201/21/0571 від 06.09.2022, що був укладений між ТОВ «Інбау» та польським контрагентом - Polski Koncem Naftowy ORLEN S.A., оформлений у відповідності до норм законодавства, містить усі істотні умови, реквізити, підписи та печатки сторін.

Щодо наявності печатки в гр. 22 CMR, суд зазначає, що всупереч твердженню митного органу, ст.6. Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів не вказує на обов`язкову наявність штампу (печатки) перевізника.

Відповідно до норм ст. 5 вказаної Конвенції, вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника. Таким чином, Конвенція містить вимоги, щодо наявності саме підпису відправника, перевізника, в тому числі надрукованого, який, у разі його відсутності, може бути замінений печаткою.

Окрім того, графи 22 CMR № 099782 від 23.09.2022 та № 523551 від 23.09.2022 передбачають реквізити відправника, а не перевізника, як про те зазначено відповідачем у спірних рішеннях. Реквізити перевізника зазначаються у графі 23 CMR.

При цьому обидві графи 22 та 23 наданих до митного оформлення CMR мають як підписи та штампи відправника, так і штампи, печатки перевізника, відповідно, жодних розбіжностей та невідповідностей чинному законодавству, CMR № 099782 від 23.09.2022 та № 523551 від 23.09.2022 не мають;

Крім того, суд звертає увагу, що наявність/відсутність окремих, не обов`язкових реквізитів у CMR не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ, для підтвердження витрат на транспортування декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до встановленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Так, до митного оформлення, окрім договору № 31/10/16 від 31.10.2016, укладеного з перевізником, позивачем надавалися:

-За митною декларацією № UA209140/2022/102365 від 29 вересня 2022 року: рахунок- фактура № СФ-0001116 від 26.09.2022, в якому вказано місце доставки на території України-Рівнопілля та довідка про транспортні витрати б/н від 26.09.2022. Вартість послуг транспортування по маршруту м. Плоцк - п/п Гребенне/ Рава- Руська, тобто до кордону України становить 29 612,00 грн.

За митною декларацією № UA209140/2022/102227 від 28 вересня 2022 року: рахунок - фактура № СФ-0001110 від 23.09.2022, в якому було вказано місце доставки на території України Чернівці та довідка про транспортні витрати б/н від 23.09.2022. Вартість послуг транспортування по маршруту м. Плоцк - п/п Гребенне/ Рава-Руська, тобто до кордону України становить 34 853,00 грн.

Банківські документи, щодо оплати вартості перевезення та акти наданих послуг, позивач до митного оформлення надати об`єктивно не мав можливості, оскільки оплата відбулася тільки 28 жовтня 2022 року. Акти приймання - передачі наданих послуг також були оформлені пізніше, а саме - 03 жовтня 2022 року.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з вимог ч.2. ст. 53 МКУ, суд вважає, що наданими до митного оформлення документами було підтверджено числові та вартісні значення послуг транспортування. Рахунки - фактури були оформлені належним чином, містять усі необхідні відомості, які також були ідентичні відомостям, вказаним у наданих до митного оформлення довідках про вартість перевезення.

Таким чином, зазначення в гр. 4 CMR місця призначення - Україна, фактично відповідало обставинам перевезення, а тому жодних розбіжностей, які б впливали на можливість підтвердження митної вартості товару, суд не вбачає.

В обґрунтування оскаржуваних рішень відповідачем зазначено, що «у наданому платіжному дорученні сума платежу не відповідає сумі фактури, документ містить загальне посилання на контракт; в даному платіжному дорученні відсутня печатка банку».

Суд вважає вказані доводи відповідача необґрунтованими і зазначає наступне.

Згідно умов контракту PL/610188201/21/0571 від 06.09.2022 вказані умови оплати - передплата, визначена ціна товару, намічена до постачання, кількість та загальна вартість.

Інвойс проформа № PL/610188201/21/0571 від 07.09.2022 був виставлений на увесь обсягу товару та на загальну вартість.

Згідно платіжного доручення № 20506 від 16.09.2022, ТОВ «ІНБАУ» було сплачено половину від загальної вартості товару у розмірі 45 500 євро з посиланням на назву товару та номер і дату контракту.

До того ж, передплата згідно платіжного доручення №20506 була здійснена 16.09.2022, в той час як інвойси були виставлені тільки 23.09.2022-№ 1875013678 та 26.09.2022-№1875013681.

Суд зауважує, що наявність в платіжному дорученні в іноземній валюті відомостей про суму коштів, яка перерахована за товар, найменування такого товару та чітке посилання на номер і дату контракту, дає можливість в повній мірі ідентифікувати товар.

Крім того, до митного оформлення декларацій були надані інвойс проформа № PL/610188201/21/0571 від 07.09.2022, контракт PL/610188201/21/0571 від 06.09.2022, (на який йде посилання в платіжному дорученні № 20506 від 16.09.2022). Дані щодо вартості товару у наданих документах та наданих до митного оформлення інвойсах від 23.09.2022 №1875013678 та від 26.09.2022 №1875013681 розбіжностей не мають. Відповідно, призначення платежу із посиланням на контракт дає змогу ідентифікувати товар та його вартість.

Відносно ненадання заявок до митного оформлення, суд зазначає, що заявки на перевезення вантажів не визначені частиною другою статті 53 Митного Кодексу України в якості документів, які підтверджують митну вартість товарів. А тому, відсутність документів, не визначених частиною другою статті 53 Митного Кодексу України, не може бути підставою для вимагання додаткових документів і відмовою у визначенні митної вартості за ціною договору.

По шостому пункту рішення, а саме: «Прайс лист (іменний, за суттю-комерційна пропозиція)» суд зауважує, що прайс-лист це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному або визначеному колу покупців. При цьому, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто, прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Стосовно доводів відповідача про відсутність печаток у рахунках-фактурах,суд зазначає наступне.

Дійсно, в рахунках - фактурах від 23.09.2022 №1875013678 та від 26.09.2022 - №1875013681 відсутні печатки продавця - Polski Koncem Naftowy ORLEN S.A.

Проте, суд зазначає, що в міжнародній практиці допускається застосування рахунків (інвойсів) без підпису особи, рахунки, складені нерезидентами, що подаються під час здійснення митного контролю й оформлення товарів можуть не мітити підпису та печатки.

Оскільки законодавством України з питань митної справи не встановлено вимог щодо обов`язкової наявності відбитку печатки на рахунку (Invoice), складеному нерезидентом, відсутність відбитку печатки на рахунку (Invoice), складеному нерезидентом та поданому митним органам для здійснення митного контролю й оформлення товарів, не є підставою для відмови в митному оформленні.

Позиція щодо відсутності необхідності обов`язкової наявності підпису та печатки на інвойсах для цілей митного оформлення неодноразово висловлена в листах Державної митної служби України від 27.05.1999 № 11/3-5777, від 01.03.2011 № 11/3-10.10/3339-ЕП, від 29.04.2011 № 11.1/2-12.2/7000-ЕП.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відсутність печатки жодним чином не впливає не підтвердження заявленої митної вартості товару та можливість її перевірки.

Доводи відповідача про те, що відомості щодо складових митної вартості (транспортування та страхування) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки у довідках б/н від 26.09.2022 та від 23.09.2022, які надавалися до митного оформлення, перевізником було вказано, що страхування вантажу не проводилося.

Окрім того, умовами контракту № PL/610188201/21/0571 від 06.09.2022 та відповідно рахунку-проформи № PL/610188201/21/0571 від 07.09.2022, вказані умови поставки - FCA (Інкотермс 2010)м. Плоцк.

Відповідно до вказаних умов поставки, ризики за товар переходять від продавця до покупця після розміщення вантажу в транспорті, що належить перевізнику.

Таким чином, за умовами поставки, витрати на навантаження товару на транспорт ТОВ «ІНБАУ» вже були включені до ціни товару, що не суперечить відомостям, вказаним у документах, наданих до митного оформлення, в тому числі інвойсам та контракту.

Суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про те, що декларантом не надано біржі на сировину товару, документ, що підтверджує складові показники митної вартості товару.

Так, відповідно до п. 12 ч. 3-4 статті 53 Митного кодексу України, додатковими документами, які можуть надаватися для підтвердження митної вартості товару є висновки про якісні або вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як свідчать матеріали справи, позивачем до митного оформлення надавався висновок Державного підприємства «Державний інформаційно - аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» (ДП «Держзовнішінформ») вих. № 122/147 від 23.09.2022, в якому надана інформація стосовно ціни заявленого товару, і підтверджена що вона може складати 620 євро/т.

З огляду на викладене, суд зазначає, що митний орган в оскаржуваних рішеннях обґрунтовано не навів, які конкретно складові митної вартості він вважає непідтвердженими, наданими ТОВ «Інбау» документами.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 27 лютого 2019 року у справі №814/1647/16, постанові від 06 березня 2019 року у справі №809/278/17, постанові від 13 червня 2019 року у справі №820/6315/15, постанові від 21 січня 2020 року у справі №813/2719/15, висновок про те, що митна вартість товару документально не підтверджена, є недостатнім для витребування у декларанта додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, без зазначення, при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, у чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах.

Верховний Суд зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тобто, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Також, Верховний Суд у справі № 826/5558/16 встановив, що лише обґрунтований сумнів в правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, яка дає право органу доходів та зборів витребувати додаткові документи.

У постанові від 15 травня 2018 року у справі No813/2691/16 Верховний Суд вказав на обов`язок суб`єкта владних повноважень доводити, що документи, надані декларантом містять розбіжності, наявні ознаки підробки.

Отже, такі висновки Верховного Суду свідчать про те, що коригування митної вартості можливе лише за передбачених законом підстав, а вихід за межі таких підстав свідчить про неправомірність дій митного органу.

Тож, в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Оскільки в оскаржуваних рішеннях митний орган обґрунтовано не зазначив, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, то враховуючи зазначену практику Верховного Суду, суд вважає, що оскаржувані рішення є необґрунтованими та безпідставними.

Оскільки причини відмови, викладені в Картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2022/001743 від 29.09.2022 року, №UA209140/2022/001747 від 29.09.2020 року є аналогічними причинам, викладеним в рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/210206/1, № UA209000/2022/210207/1, такі картки також мають протиправний характер.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність обґрунтованого сумніву щодо правильності визначення позивачем митної вартості імпортованого товару на підставі поданих ним документів. Отримавши від декларанта документи, які, на думку суду, підтверджують правильність задекларованої митної вартості товару за основним методом, відповідач з порушенням норм права здійснив коригування заявленої митної вартості із застосуванням другорядних методів.

Враховуючи норми частини 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/210206/1, № UA209000/2022/210207/1від 29.09.2022 рокута Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2022/001743, №UA209140/2022/001747 від 29.09.2020 року, прийняті Львівською митницеюнеобґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та підлягають скасуванню.

Отже, викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а його вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до частини 1статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно частини 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 9924,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 23353 від 21.12.2022, № 297 від 21.02.2023.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 9924,00 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Львівської митниці Державної митної служби України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 29.09.2022 №UA209000/2022/210206/1.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.09.2022 №UA209140/2022/001743.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 29.09.2022 №UA209000/2022/210207/1.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.09.2022 №UA209140/2022/001747.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбау» (01033, м. Київ, вул. Руставелі Шота, 20в, офіс 26/2, код ЄДРПОУ 38415761) сплачений судовий збір у розмірі 9924,00 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири грн 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ ВП: 43971343).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.