Ухвала

від 17.06.2024 по справі 320/2298/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/2298/23

УХВАЛА

17 червня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Грибан І.О., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Львівської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інбау" до Львівської митниці про визнання протиправними рішень, -

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 р. позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав до суду апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення у повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2024 року вказану апеляційну скаргу було залишено без руху та запропоновано апелянту усунути вказані в ній недоліки протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом подання суду апеляційної інстанції оригіналу документа про сплату судового збору.

Відповідно до довідки Шостого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «ст. 298 Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху» від 31 травня 2024 року по справі № 320/2298/23 було надіслано одержувачу Львівській митниці, в його електронний кабінет та доставлено вказаний документ до електронного кабінету 31 травня 2024 року о 15:10.

Таким чином, останній день строку на усунення недоліків - 10 червня 2024 року.

На адресу суду на виконання ухвали від 31 травня 2024 року апелянтом подано клопотання про продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що ними вжито належних та необхідних заходів для сплати судового збору у цій справі, але процедура отримання відповідних коштів потребує додаткового часу.

Надаючи оцінку заявленому клопотанню, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. Однак, як вбачається з матеріалів справи, у межах встановленого судом строку недоліки апеляційної скарги, про які зазначено в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, усунуті не були.

Верховний Суд в ухвалі від 05.07.2021 у справі № 320/10912/20 підкреслив, що продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

При цьому жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Апелянтом не надано. Як і не надано останнім будь-яких копій документів, на які посилається останній у поданій заяві в якості підтвердження вчинення ним активних дій, спрямованих на сплату судового збору.

Отже, подана заява про продовження строку для усунення недоліків не містить підтверджених належними і допустимими доказами обґрунтувань необхідності його задоволення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» не внесено.

Судом враховується, що законодавчо закріплений обов`язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.

Колегія суддів звертає увагу, що тривала процедура сплати коштів або їх відсутність не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, адже не є об`єктивною та непереборною причиною пропуску процесуального строку.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.

Таким чином, зважаючи на викладене, станом на час прийняття ухвали про повернення апеляційної скарги недоліки в частині необхідності надання документу про сплату судового збору усунуті не були.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає поверненню, у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Керуючись ст. ст. 121, 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Львівської митниці про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

Апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: І.О. Грибан

Судді: О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович