Постанова

від 09.05.2024 по справі 160/5348/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/5348/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 (суддя Неклеса О.М.) по справі №160/5348/24 за позовом ОСОБА_1 до управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати розпорядження № 35д від 26.01.2024 року Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області (адреса: вул. Святослава Хороброго, 23, м. Дніпро, 49000 код ЄДРПОУ: 20001496) про скасування допуску ОСОБА_1 до державної таємниці.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі.

14.03.2024 року від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить зупинити дію розпорядження № 35д від 26.01.2024 року Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області (адреса: вул. Святослава Хороброго, 23, м. Дніпро, 49000 код ЄДРПОУ: 20001496) про скасування допуску ОСОБА_1 до державної таємниці, до набрання законної сили судового рішення у справі за його позовом про скасування цього ж розпорядження.

Заява обґрунтована тим, що існують підстави, визначені пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України, для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки оспорюване у цій справі розпорядження про скасування допуску до державної таємниці є документом, на підставі якого суттєво та штучно функціонально обмежуються повноваження позивача та його може бути звільнено із займаної ним посади. Відтак, зупинення дії розпорядження є належним заходом забезпечення позову в даному випадку. Таким чином, позивач вважає, що звільнення його від виконання покладених на нього обов`язків та з адміністративної посади на підставі оскаржуваного розпорядження може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача в разі задоволення адміністративного позову і для суду є наявні підстави для вжиття наступних заходів забезпечення позову, а саме: зупинити дію розпорядження № 35д від 26.01.2024 року Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про скасування допуску ОСОБА_1 до державної таємниці, до набрання законної сили судового рішення по цій справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвала суду фактично мотивована відсутністю правових підстав для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову у вказаний позивачем спосіб. З цього приводу суд вказав на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів забезпечення позову, про який він просить, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених прав та інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду.

Також суд зазначив про те, що з наведених позивачем у заяві обставин не вбачається очевидної протиправності оскаржуваного рішення, що є однією із підстав для вжиття заходів забезпечення позову в силу положень ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім цього, суд першої інстанції звернув увагу на те, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично вирішило б спір по суті, що суперечить меті застосування статті 150 КАС України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постанови нову ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про те, що наведені в заяві про забезпечення позову обставини не свідчать про очевидні ознаки протиправності оскаржуваного рішення. З цього приводу позивач вказує на те, що в листі СБУ, що передував прийняттю розпорядження про скасування допуску до державної таємниці, зазначені недостовірні відомості, що вплинули на прийняття спірного розпорядження і, як наслідок, вказують на протиправність оскаржуваного розпорядження. Не погоджується позивач і з висновками суду першої інстанції про недоведеність реальних мотивів та підстав, які істотно ускладнять чи унеможливлять виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених прав. З цього приводу позивач зазначає, що прийняття спірного розпорядження прямо вплинуло на подальшу роботу позивача в органах прокуратури і призвело до відкриття відносно позивача провадження з метою встановлення підстав для звільнення з адміністративної посади.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 150 Кодексу адміністративного України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

За змістом частин першої та другої статті 151 Кодексу адміністративного України (в редакції на час вирішення судом першої інстанції питання щодо забезпечення позову), позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, за положенням КАС України, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з наведених позивачем у заяві обставин не вбачається очевидної протиправності оскаржуваного рішення, що є однією із підстав для вжиття заходів забезпечення позову в силу положень ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, а встановлення протиправності чи обґрунтованості оскарженого розпорядження можливе шляхом повного, всебічного та об`єктивного дослідження судом всіх зібраних доказів по справі, тобто, за наслідками розгляду справи по суті. При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що наведені позивачем в апеляційній скарзі обставини, з якими він пов`язує очевидну протиправність оскаржуваного розпорядження, і становлять предмет доказування у цій справі з метою надання оцінки правомірності чи неправомірності спірного розпорядження.

Не вбачає суд апеляційної інстанції і підстав для висновку про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Так, посилання позивача на те, що спірне рішення породжує правові наслідки і обов`язки для позивача, і може призвести до звільнення позивача з адміністративної посади, самі по собі не можуть бути підставою для забезпечення позову, оскільки такою підставою для забезпечення позову є встановлення випадків коли захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

У спірному випадку позивачем не було обгрунтовано того, що по-перше: наслідком прийняття відповідачем спірного рішення є звільнення позивача з посади, а по-друге, те що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивач звернувся до суду за захистом прав порушення яких пов`язує з прийняттям відповідачем розпорядження № 35д від 26.01.2024 року про скасування допуску до державної таємниці, а не захистом прав чи інтересів внаслідок звільнення з посади.

Тобто, у разі встановлення у цій справі обставин, які будуть свідчити про порушення прав позивача внаслідок прийняття спірного розпорядження, судове рішення буде стосуватися захисту або поновленню саме цих прав, а не будь-яких інших прав позивача, пов`язаних з проходженням служби.

Ураховуючи викладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, як того вимагає ст..242 КАС України, у зв`язку з чим підстав для її скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 по справі №160/5348/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст..ст.328, 329 КАС України.

Повний текст постанови складено 09.05.2024

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк