Рішення

від 05.09.2024 по справі 160/5348/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 рокуСправа №160/5348/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області (далі відповідач, УСБУ у Дніпропетровській області), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження №35д від 26.01.2024 року Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області (адреса: вул. Святослава Хороброго, 23, м.Дніпро, 49000 код ЄДРПОУ: 20001496) про скасування допуску ОСОБА_1 до державної таємниці.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що, починаючи з 22.04.2002 р. та до теперішнього часу він працював на різних посадах та у різних органах Дніпропетровської обласної прокуратури, у тому числі й тих, які потребували відповідного допуску до державної таємниці. У зв`язку з вищевикладеним 16.05.2011 р. після проведення відповідної перевірки, передбаченої ст. 24 Закону України "Про державну таємницю", відповідно до розпорядження №64д УСБУ у Дніпропетровській області від того ж дня позивачу було надано допуск до державної таємниці за формою 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно", передбачений ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державну таємницю». Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 22 Закону України Про державну таємницю термін дії допуску за формою 2 складає 7 років. З огляду на вищевикладене після спливу зазначеного терміну дії та після проведення відповідної перевірки передбаченої ст. 24 Закону України «Про державну таємницю», відповідно до розпорядження №393д УСБУ у Дніпропетровській області від 03.10.2018 р. ОСОБА_1 було знову надано допуск до державної таємниці за формою 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно", передбачений ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державну таємницю», термін якого мав сплинути у жовтні 2025 року. Наказом №1318 від 27.05.2021 р. позивача було призначено на посаду першого заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області, яку він обіймає і по теперішній час. 06.12.2023 р. до Лівобережної окружної прокуратури м.Дніпра надійшов лист №55/16-10196-вих від 29.11.2023 р. з УСБУ у Дніпропетровській області про необхідність проведення додаткової перевірки та направлення документів на адресу УСБУ у Дніпропетровській області, передбачених п. 56 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 р. №939 стосовно ОСОБА_1 . При цьому, позивач зауважив, що відповідачем не обґрунтовано в чому полягала необхідність проведення додаткової перевірки ще до спливу 7-річного терміну дії допуску за формою 2, передбаченого абз. 7 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державну таємницю». 16.01.2024 р. Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра Дніпропетровської області направлено відповідачу облікові картки форми 6 про надання допуску та доступу ОСОБА_1 до державної таємниці, власноручно заповнений ОСОБА_1 «Перелік питань», визначених додатком 5 до Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 р. №939, копія медичної довідки ОСОБА_1 та інші документи. Як стверджує позивач, у подальшому 29.01.2024 р. до Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра надійшов від УСБУ у Дніпропетровській області лист №55/16-863дск-вих від 26.01.2024 р. від "Про скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці", в якому зазначено, що відповідачем встановлено, що під час заповнення матеріалів, які були запитані відповідачем для здійснення додаткової перевірки секретоносія, у п.26 «Переліку питань» ОСОБА_1 надав недостовірні відомості стосовно себе, не вказавши інформацію про наявність телефонного номеру, який був вказаний під час заповнення матеріалів на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон, та облікового запису у соціальній мережі «Вконтакте», зареєстрованого з використанням вищевказаного телефонного номеру, що підпадає під визначення п. 1 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю», тобто повідомлення громадянином під час оформлення доступу недостовірних відомостей про себе, та є підставою для скасування позивачу допуску до державної таємниці за формою 2. З урахуванням наведеного, розпорядженням УСБУ у Дніпропетровській області від 26.01.2024 р. №35д ОСОБА_1 скасовано допуск до державної таємниці. Із цим листом позивача було ознайомлено Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра Дніпропетровської області 07.02.2024 р. Із вищезазначеними висновками відповідача позивач не погоджується, вважає їх необ`єктивними, необґрунтованими та незаконними, а спірне розпорядження протиправним та таким, що підлягає скасуванню. ОСОБА_1 зазначив, що у 2017 році у нього та у членів його сім`ї, а саме: колишньої дружини - ОСОБА_2 та сина - ОСОБА_3 , виникла необхідність у оформленні паспортів громадян України для виїзду за кордон, у зв`язку з чим 02.09.2017 р. позивач разом з сім`єю прибув до органу ДМС у Дніпропетровській області №1217, де працівникові органу ДМС були надані необхідні документи та дані для їх оформлення. Як стверджує позивач, під час проведення процедури оформлення працівником ДМС було запропоновано позивачу та членам його сім`ї надати контактний номер телефону для повідомлення органом ДМС про факт виготовлення зазначених паспортів та дату, коли їх можливо отримати. ОСОБА_1 наголосив, що працівником органу ДМС не наголошувалось на необхідності надання контактних номерів кожним із заявників окремо, оскільки як свідчило з її показань, їй так буде простіше зконтактувати одноразово відразу з трьома особами та повідомити про можливість прибуття для отримання паспортів. На вказану пропозицію надала свій номер телефону колишня дружина позивача - ОСОБА_2 . Одночасно із цим позивач зауважив, що вищевказаним номером телефону остання володіє та користується, починаючи приблизно з 2005 року, ніколи його не змінювала, не передавала та використовує його і по теперішній час. З огляду на викладене, позивач стверджує, що під час оформлення ним паспорту громадянина України для виїзду за кордон не надавався будь-який особистий контактний номер телефону. Наведене, на думку позивача, свідчить про те, що він ніколи не мав в наявності, не володів та не користувався номером телефону, який наведений у листі відповідача та не повинен був його зазначати у п. 26 «Переліку питань» визначених додатком 5 до Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 р. №939. Для з`ясування вказаного питання колишня дружина позивача - ОСОБА_2 та його син - ОСОБА_3 звернулися до Головного управління ДМС України у Дніпропетровській області з відповідними запитами та у відповідь на них отримали листи з доданими копіями заяв-анкет, в яких номер телефону визначено контактним в усіх вищевказаних трьох осіб. Отже, на думку позивача, в даному випадку є некоректним визначення особистого номеру телефону його колишньої дружини ОСОБА_2 як його особистого номеру телефону. При цьому, ОСОБА_1 зауважив, що його особистий номер телефону працівник ДМС не запитував взагалі. Крім того, позивач зауважив, що обліковий запис у соціальній мережі «Вконтакте», який на думку відповідача зареєстрований з використанням цього ж телефонного номеру не може належати, не належить та будь-яким чином не відноситься до позивача. Позивач зауважив, що про наведені вище обставини відповідачу було відомо ще у 2018 році, однак за їх наявності розпорядженням №393д УСБУ у Дніпропетровській області від 03.10.2018 р. позивачу було надано допуск до державної таємниці за формою 2 - для роботи з секретною і формацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно", передбачений ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державну таємницю». Враховуючи викладене, ОСОБА_1 стверджує, що відповідач у 2024 році неналежним чином виконав свої обов`язки, передбачені статтею 24 Закону України «Про державну таємницю» щодо перевірки громадян у зв`язку з їх допуском до державної таємниці у порядку, встановленому цим Законом і Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність». Також позивач зауважив, що відповідач не запропонував йому та будь-яким іншим особам надати пояснення з приводу встановлених УСБУ у Дніпропетровській області тих чи інших обставин, а відтак провів перевірку формально та поверхово, що призвело до необ`єктивних, необґрунтованих та незаконних висновків про наявність передбачених частиною 2 статті 23 Закону України «Про державну таємницю» підстав та у подальшому прийняття протиправного розпорядження №35д від 26.01.2024 р. про скасування допуску позивача до державної таємниці.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 р. відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою суд задовольнив клопотання позивача про витребування доказів та витребував від УСБУ у Дніпропетровській області належним чином засвідчені копії:

- матеріалів проведеної у січні 2024 року додаткової перевірки Управлінням Служби безпеки України у Дніпропетровській області за направленими документами передбаченими п. 56 «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939 стосовно ОСОБА_1 (позивача);

- розпорядження Управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області від 26.01.2024 №35д, яким ОСОБА_1 (позивачу) скасовано допуск до державної таємниці.

Окрім того, ухвалою суду від 01.03.2024 р. за ініціативою суду витребувано від УСБУ у Дніпропетровській області належним чином засвідчені копії:

- розпорядження Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 03.10.2018 року №393д, яким позивачу було надано допуск до державної таємниці за формою 2;

- листа №55/16-10196-вих від 29.11.2023 року;

- усіх документів, які слугували підставою для направлення листа №55/16-10196-вих від 29.11.2023 року щодо необхідності проведення додаткової перевірки та направлення документів на адресу Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, передбачених п. 56 «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №939 стосовно ОСОБА_1 ;

- усіх документів щодо позивача, які 16.02.2024 року були направлені Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра Дніпропетровської області до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області (облікові картки форми 6 про надання допуску та доступу ОСОБА_1 до державної таємниці, власноручно заповнений ОСОБА_1 «Перелік питань» визначених додатком 5 до «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939, копія медичної довідки ОСОБА_1 та інші);

- листа №55/16-863дск-вих від 26.01.2024 року від Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області «Про скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці»;

- усіх документів, на підставі яких було прийняте оскаржуване розпорядження №35д від 26.01.2024 року.

Зобов`язано надати витребувані судом докази разом із відзивом.

Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

14.03.2024 р. від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просив зупинити дію розпорядження №35д від 26.01.2024 року Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області (адреса: вул. Святослава Хороброго, 23, м. Дніпро, 49000 код ЄДРПОУ: 20001496) про скасування допуску ОСОБА_1 до державної таємниці, до набрання законної сили судового рішення у справі за його позовом про скасування цього ж розпорядження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження,- відмовлено.

21.03.2024 р. до суду надійшла від УСБУ у Дніпропетровській області заява про продовження строку на надання відзиву на позовну заяву у справі №160/5348/24.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 р. заяву Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про продовження строку на надання відзиву на позовну заяву у справі №160/5348/24,- задоволено. Продовжено Управлінню Служби безпеки України у Дніпропетровській області строк на надання відзиву на позов протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

01.04.2024 р. від УСБУ у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених до суду позовних вимог. Так, у позовній заяві ОСОБА_1 наголосив на неналежному виконанні відповідачем своїх обов`язків передбачених статтею 24 Закону України «Про державну таємницю» щодо перевірки громадян у зв`язку з їх допуском до державної таємниці у порядку встановленому законодавством, однак відповідач з вказаними висновками не погоджується, вважає їх безпідставними й необґрунтованими. У відзиві на позовну заяву зазначено, що в листопаді 2023 року ВОДТ Управління СБУ отримало інформацію за вх. №55/15/Д/2-9918дск від 27.11.2023 р. щодо порушень вимог чинного законодавства у сфері охорони державної таємниці з боку першого заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_1 , який має допуск до державної таємниці за формою 2, наданий розпорядженням УСБУ у Дніпропетровській області 03.10.2018 р. №393д. Надалі, як стверджує відповідач, з метою встановлення обставин щодо порушень вимог чинного законодавства у сфері охорони державної таємниці з боку позивача, листом від 29.11.2023 р. №55/16-10196-вих УСБУ у Дніпропетровській області звернулося до Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра про необхідність проведення додаткової перевірки та направлення документів на адресу Управління, передбачених пунктом 56 Порядку №939 стосовно ОСОБА_1 . Надалі після отримання від Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра документальних матеріалів, передбачених пунктом 56 Порядку №939, стосовно позивача, ВОДТ УСБУ у Дніпропетровській області було здійснено заходи щодо проведення додаткової перевірки у порядку, встановленому Законами України «Про державну таємницю» та «Про оперативно-розшукову діяльність» (зокрема, складання та направлення запитів ВОДТ Управління №55/16-756дск від 25.01.2024 р., №55/16-757дск від 25.01.2024 р.) й після надходження відповідей на вказані запити, та встановлення факту повідомлення ОСОБА_1 недостовірних відомостей про себе, Т.в.о. начальника Управління СБУ у Дніпропетровській області затверджено висновок про скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці №55/16-862дск від 26.01.2024 р. із зазначенням, що допуск до державної таємниці за формою 2 скасовано у зв`язку з повідомлення під час оформлення допуску недостовірних відомостей про себе, що підпадає під визначення п. 1 ч. 2 ст. 23 Закону України Про державну таємницю. Таким чином, відповідач стверджує, що позивач при оформленні допуску до державної таємниці надав недостовірні відомості про себе, й виявленні в ході перевірки обставини підпадають під визначення п.1 ч. 2 ст. 23 Закону України Про державну таємницю, а саме повідомлення громадянином під час оформлення допуску недостовірних відомостей про себе, що є підставою для скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці. Розпорядженням УСБУ у Дніпропетровській області №35д від 26.01.2024 р. скасовано ОСОБА_1 допуск до державної таємниці за формою 2, відповідно до вимог статей 23, 26 Закону України «Про державну таємницю». Листом УСБУ у Дніпропетровській області від 26.01.2024 р. №55/16-863дск повідомлено Лівобережну окружну прокуратуру міста Дніпра про скасування позивачу допуску віддо державної таємниці, та відповідно до пункту 81 Порядку №939, направлено на адресу Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра облікову картку ОСОБА_1 з відмітками про скасування допуску до державної таємниці. Враховуючи наведене, УСБУ у Дніпропетровській області стверджує, що Управління, як суб`єкт владних повноважень діяло на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, вчинило дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, з дотриманням встановленої законом процедури, у зв`язку з чим, затверджено висновок про скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці від 26.01.2024 р. № 55/16-862дск, також результатом правомірний дій, здійснених у межах та спосіб встановлених чинним законодавством повноважень, є винесення Розпорядження Управління СБУ у Дніпропетровській області від 26.01.2024 р. №35д про скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці.

12.04.2024 р. від ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що викладені у відзиві на позовну заяву твердження відповідача, не підтверджуються будь-якими доказами, не доводять правомірності та обґрунтованості його дій, й до них, на думку позивача, слід ставитись критично. ОСОБА_1 зауважив, що УСБУ у Дніпропетровській області не зазначено джерела отримання інформації за вх. №55/15/Д/2-9918лск від 27.11.2023 р. та суті порушень вимог чинного законодавства у сфері охорони державної таємниці з боку першого заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_1 , в чому саме полягали такі порушення, коли та за яких обставин їх було вчинено. Окрім того, у відзиві відповідач зазначив про знищення вказаної інформації, однак доказів такого знищення не надано, оскільки долучені відповідачем до матеріалів справи засвідченні копії аркушів Акту №55/16-1864 від 29.02.2024 р. не містять відповідних відомостей. Позивач зазначив, що наведені у відзиві на позовну заяву доводи відповідача не підтверджуються будь-якими доказами, не доводять правомірності та обґрунтованості його дій, й до них слід ставитись критично, оскільки УСБУ у Дніпропетровській області не зазначено в чому полягала суть відповідних запитів та порушених у них питань, до яких органів, підприємств, установ чи організацій їх було направлено, та відповідно які відповіді та з якою інформацією на них отримано, а лише зазначено у відзиві, що такі запити знищено. При цьому, ОСОБА_1 наголосив, що відповідачем вже після отримання ухвали суду від 01.03.2024 р. про відкриття провадження в адміністративній справі та витребування доказів, 16.03.2024 р. було свідомо та умисно знищено докази своєї протиправної діяльності та поведінки. Крім того, відповідачем зазначено лише про знищення самих запитів, а про знищення відповідей на ці запити не зазначається, однак їх свідомо та безпідставно не надано суду. Також позивач зауважив, що у відзиві на позовну заяву не міститься будь-яких відомостей про те, які саме недостовірні відомості про себе ОСОБА_1 надав, в чому полягає їх не достовірність, яким чином це перевірено, та які докази це підтверджують. Натомість, відповідач підтвердив, що прийняв оскаржуване рішення у формі розпорядження від 26.01.2024 р. №35д, яким позивачу скасовано допуск до державної таємниці. Додатково позивач зазначив, що відповідачем не зазначено та не підтверджено будь-якими доказами підстави, мету проведення додаткової перевірки, в який спосіб та якими засобам така перевірка була проведена, яку інформацію та відомості отримано за результатами цієї перевірки, які саме відомості свідчать про вчинення з боку позивача порушення вимог Закону та в чому вони виражаються, та чи були Законні підстави для прийняття оскаржуваного розпорядження. Також ОСОБА_1 висловив думку, що відповідачем усвідомлено, з метою приховування своїх незаконних дій та перешкоджання встановлення судом фактичних обставин справи, а також з метою ухилення від юридичної відповідальності за свої незаконні дії було знищено та не надано суду відповідні документи в якості доказів. Позивач повторно наголосив, що відповідний телефонний номер належить його колишній дружині - ОСОБА_2 , на підтвердження чого додатково надав разом з відповіддю скріншоти її особистих профілей в Електронному кабінеті в «ЄСІТС» та електронній системі банку «Приват24». Підсумовуючи викладене, ОСОБА_1 стверджує, що оскаржуване розпорядження УСБУ у Дніпропетровській області є незаконним та необґрунтованим.

15.04.2024 р. до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому позивач просив витребувати у Управління служби безпеки України у Дніпропетровській області (адреса : вул. Святослава Хороброго, 23, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ: 20001496) відповіді на запит ВОДТ Управління №55/16-756дск від 25.01.2024 р.; відповіді на запит ВОДТ Управління №55/16-757дск від 25.01.2024 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 р. клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, - задоволено.

Витребувано від Управління служби безпеки України у Дніпропетровській області (адреса: вул. Святослава Хороброго, 23, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ: 20001496) відповіді на запит ВОДТ Управління №55/16-756дск від 25.01.2024 р.; відповіді на запит ВОДТ Управління №55/16-757дск від 25.01.2024 р.

24.04.2024 р. до суду надійшли від УСБУ у Дніпропетровській області заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач не погодився з викладеними у відповіді на відзив доводами позивача, вважає, що висновки ОСОБА_1 у відповіді на відзив є безпідставними та необґрунтованими. Так, відповідач зазначив, що в листопаді 2023 року Управління СБУ у Дніпропетровській області отримало інформацію щодо порушень вимог чинного законодавства у сфері охорони державної таємниці з боку першого заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_1 , який має допуск до державної таємниці за формою 2, наданий розпорядженням УСБУ у Дніпропетровській області 03.10.2018 р. №393д, вказана інформація за №55/15/Д/2-9918дск від 27.11.2023 р. направлена до ВОДТ Управління СБУ та зареєстрована за вх. №55/16-6493 від 29.11.2023 р. При цьому, відповідач зауважив, що інформація отримана ВОДТ Управління СБУ за №55/15/Д/2-9918дск від 27.11.2023 р. та зареєстрована за вх. №55/16-6493дск від 29.11.2023 р., знищена (порядковий номер 146 акту №55/16-1864 від 29.02.2024 р.), у зв`язку з чим зазначити про джерела отримання інформації та її зміст відповідачем не вбачається за можливе. З метою становлення обставин щодо порушень вимог чинного законодавства у сфері охорони державної таємниці з боку позивача, УСБУ у Дніпропетровській області листом від 29.11.2023 р. №55/16-10196-вих звернулося до Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра про необхідність проведення додаткової перевірки та направлення документів на адресу Управління, передбачених пунктом 56 Порядку №939 стосовно ОСОБА_1 . Відповідач зауважив, що лист від 29.11.2023 р. №55/16-10196-вих виготовлено в одному примірнику, направлено до Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра, у зв`язку з чим надати до суду як доказ неможливо. Після отримання від Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра документальних матеріалів передбачених пунктом 56 Порядку №939 стосовно позивача (перелік питань визначений додатком 5 до Порядку №939 заповнений ОСОБА_1 знищено (порядковий номер 238 акту №55/16-1864 від 29.02.2024), ВОДТ Управління СБУ у Дніпропетровській області здійснено заходи щодо проведення додаткової перевірки у порядку встановленому Законами України «Про державну таємницю» та «Про оперативно-розшукову діяльність» (запит ВОДТ Управління №55/16-75бдск від 25.01.2024 р. знищено (акт на знищення МНІ №55/15/Д-2110 від 16.03.2024 р.), запит ВОДТ Управління №55/16-757дск від 25.01.2024 р. знищено (акт на знищення МНІ №55/35-233 від 30.01.2024 р.). 26.01.2024 р. ВОДТ Управління СБУ отримано відповідь на запит (службова записка від 26.01.2024 р. №55/35-237 щодо надання інформації за результатами перевірки ОСОБА_1 , яка зареєстрована за вх. №55/16-599 від 26.01.2024 р., знищена (порядковий номер 86 акту №55 16-1864 від 29.02.2024 р.), у зв 'язку з чим відповідач повідомив про відсутність можливості надати інформацію, яку було отримано за результатами перевірки ОСОБА_1 , та в чому полягає факт повідомлення останнім недостовірних відомостей про себе. Надалі за результатами здійснення заходів щодо перевірки позивача та встановлення факту повідомлення ОСОБА_1 недостовірних відомостей про себе, т.в.о. начальника Управління СБУ затверджено висновок про скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці №55/16-862дск від 26.01.2024 р. (висновок про скасування допуску до державної таємниці №55/16-862дск від 26.01.2024 р. знищений (порядковий номер 86 акту №55/16-1864 від 29.02.2024 р.) із зазначенням, що допуск до державної таємниці за формою 2 скасовано у зв`язку з повідомлення під час оформлення допуску недостовірних відомостей про себе, що підпадає під визначення п. 1 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю». З огляду на викладене, 26.01.2024 р. розпорядженням УСБУ у Дніпропетровській області від 26.01.2024 р. №35д ОСОБА_1 скасовано допуск до державної таємниці за формою 2, відповідно до вимог статей 23, 26 Закону України «Про державну таємницю». В запереченнях на відповідь на відзив УСБУ у Дніпропетровській області посилається на положення Порядку обліку, використання і зберігання нормативно-правових актів та актів організаційно-розпорядчого характеру в СБУ, який регламентовано Інструкцією, затвердженою наказам ЦУ СБУ №333/дск від 01.06.2017 р. (далі - Інструкція №333/дск), та зазначає, що розпорядження Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 26.01.2024 р. №35д є документом, що не підлягає копіюванню, й зауважило, що відповідач не заперечує факт скасування за цим розпорядженням допуску позивача до державної таємниці. Листом УСБУ у Дніпропетровській області від 26.01.2024 р. №55/16-863дск було повідомлено Лівобережну окружну прокуратуру міста Дніпра про скасування позивачу допуску до державної таємниці, та відповідно до пункту 81 Порядку № 939, направлено на адресу Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра облікову картку ОСОБА_1 з відмітками про скасування допуску до державної таємниці. При цьому, відповідач зауважив, що перший примірник вказаного листа Управління направлено до Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра, а другий примірник цього листа знищено (порядковий номер 87 акту №55/16-1864 від 29.02.2024 р.). Враховуючи наведене, відповідач наполягає, що УСБУ у Дніпропетровській області, як суб`єкт владних повноважень діяло на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, вчинило дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, з дотриманням встановленої законом процедури, у зв`язку з чим, затверджено висновок про скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці від 26.01.2024 р. №55/16-862дск. Також результатом правомірний дій, здійснених у межах та спосіб встановлених чинним законодавством повноважень, на думку відповідач, є винесення УСБУ у Дніпропетровській області розпорядження від 26.01.2024 р. №35д про скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці. Стосовно знищення матеріальних носіїв інформації відповідач зауважив, що з метою урегулювання окремих питань поводження з матеріальними носіями секретної, службової інформації, ведення діловодства в системі Служби безпеки України у районах (зонах) ведення воєнних (бойових) дій або спеціальних операцій, Наказом ЦУ СБУ від 18.06.2022 р. №585/ДСК затверджено Тимчасовий порядок поводження з матеріальними носіями секретної та службової інформації, ведення діловодства у районах (зонах) ведення воєнних (бойових) дій або спеціальних операцій, що додається (далі - Порядок 585/ДСК), й, посилаючись на положення пунктів 5, 6 цього Порядку, зазначив, що наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. №309 зі змінами «Про затвердження Переліку територій, на яких ведеться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2033 р. за №1668/39004), погодженого з Міністерством оборони України, затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії (далі - Наказ №309), відповідно до пункту І Наказу № 309 території Криворізького, Нікопольського, Синельниківського районів Дніпропетровської області, віднесено до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, тому з огляду на безпосередню близькість територій Дніпропетровської області, на яких ведуться (велися) активні бойові дій до місць виконання співробітниками-військовослужбовцями УСБУ у Дніпропетровській області, своїх службових обов`язків, місць постійної дислокації (м.Дніпро), а також у зв`язку з відсутністю подальшої потреби у використанні документальних матеріалів і стало підставою для знищення матеріальних носіїв інформації в установленому порядку. З огляду на викладене, відповідач вважає, що діяв на виконання закону, умов та обставин, визначених ним, вчинив дії, не виходячи його межі з дотриманням встановленої законом процедури, у зв`язку з чим повідомив суд про те, що матеріальні носії інформації (МНІ) були знищені у встановленому порядку, що підтверджується актами про знищення МНІ.

До суду надійшла від УСБУ у Дніпропетровській області заява на виконання вимог ухвали суду від 17.04.2024 р.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про витребування доказів в якому позивач просив витребувати у Дніпропетровській обласній прокуратурі (адреса: проспект Дмитра Яворницького, 38, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ: 02909938) лист УСБУ від 26.01.2024 року №55/16-863дск адресований Лівобережній окружній прокуратурі міста Дніпра Дніпропетровської обласної прокуратури.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 р. клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів за позовною заявою ОСОБА_1 до управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, - задоволено. Витребувано від Дніпропетровської обласної прокуратури (адреса: проспект Дмитра Яворницького, 38, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ: 02909938) лист УСБУ від 26.01.2024 року №55/16-863дск адресований Лівобережній окружній прокуратурі міста Дніпра Дніпропетровської обласної прокуратури.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 р. суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначив на23.05.2024 р. о 11:00 год. за адресою 49089, м.Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань №11.

Згідно довідки секретаря судового засідання №645 від 23.05.2024 р. підготовче засідання по справі, призначене на 23.05.2024 р. о 11:00 год. не відбулося у зв`язку з відсутністю інтернет зв`язку в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду з 09 год. 35 хв. По 11 год. 52 хв., що підтверджується наявним у матеріалах справи Актом від 23.05.2024 р.

Наступне підготовче засідання по справі призначено на 06.06.2024 р. об 10:30 год.

У підготовчому засіданні від 06.06.2024 р. судом оголошено перерву до 20.06.2024 р. на 11:00 год.

Згідно довідки секретаря судового засідання №783 від 20.06.2024 р. у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги, підготовче засідання по справі, призначене на 20.06.2024 р. о 11:00 год. було знято з розгляду.

Наступне підготовче засідання по справі призначено на 27.06.2024 р. о 10:30 год.

Згідно довідки секретаря судового засідання №812 від 27.06.2024 р. у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги, підготовче засідання по справі, призначене на 27.06.2024 р. о 10:30 год. знято з розгляду.

Наступне судове засідання по справі призначено на 25.07.2024 р. об 13:30 год.

15.07.2024 року до суду від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшов лист, в якому зазначено, що лист від 26.01.2024 №55/16-863дск буде надано для ознайомлення суду після отримання письмового дозволу розробника вказаного документа.

22.07.2024 року до суду від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшли докази у справі під грифом «дск», а саме лист від 26.01.2024 №55/16-863дск.

25.07.2024 року підготовче засідання у справі було відкладено до 31.07.2024 року на 13 год. 30 хв.

У підготовчому засіданні від 31.07.2024 р. судом зобов`язано позивача забезпечити явку свідка, зобов`язано представника відповідача надати до суду розпорядження №35Д від 26.01.2024 року про скасування доступу ОСОБА_1 до державної таємниці, оголошено перерву до 02.08.2024 р. на 10:30 год., викликано свідка ОСОБА_2 на 02 серпня 2024 року.

02.08.2024 року від представника відповідача надійшла заява, в якій зазначено, що 31.07.2024 у судовому засіданні ухвалою суду занесеною у протокол судового засідання, суд зобов`язав Управління СБУ надати до суду у встановленому порядку для огляду у судовому засіданні Розпорядження Управління СБУ у Дніпропетровській області від 26.01.2024 № 35д про скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці. На виконання ухвали суду, керуючись вимогами статей 77, 79 КАС України, Управління СБУ виготовило примірник 2 (два) Розпорядження Управління СБУ у Дніпропетровській області від 26.01.2024 № 35д та направило супровідним листом від 01.08.2024 № 55/30-3330дск-вих вищезазначений примірник розпорядження на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду, для всебічного та об`єктивного розгляду адміністративної справи, підтвердженими відповідними доказами щодо обставин справи.

В ході судового розгляду справи головуючий суддя Неклеса О.М. повідомила учасників справи, що склад суду не має спеціального допуску та доступу до інформації, що становить державну таємницю.

Також в ході судового розгляду справи головуючий суддя Неклеса О.М. повідомила учасників справи, що ОСОБА_2 є працівником Дніпропетровського окружного адміністративного суду, однак вказана особа не перебуває у судді ОСОБА_4 у безпосередньому підпорядкуванні та не є близькою особою щодо судді ОСОБА_4 в розумінні Закону України «Про запобігання корупції». З урахуванням розкриття цієї інформації, учасниками справи відводів заявлено не було, підстав для самовідводу судді не має.

Усною ухвалою, відображеною в протоколі судового засідання від 02.08.2024 р., та за згодою сторін, суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до розгляду по суті на 02.08.2024 року.

У судовому засіданні від 02.08.2024 р. допитано в якості свідка ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), яка усно зазначила, що вона є колишньою дружиною позивача та підтвердила, що вона володіє та користується відповідним номером телефону більше 10 років, ніколи його не змінювала, не передавала та використовує його і по теперішній час. Позивач цим номером телефону не користувався та не володів.

На питання позивача чи може свідок пояснити яким чином при отриманні закордонного паспорту ким вказувався зазначений номер телефону як контактний та як це відбувалося в 2017 році, пояснила, що позивач, свідок та неповнолітня дитина подавали дані на отримання закордонних паспортів, працівник міграційної служби повідомив про можливість надання контактного номеру, працівником установи записано номер свідка як контактний для повідомлення про готовність закордонних паспортів.

Усною ухвалою, відображеною в протоколі судового засідання від 02.08.2024 р., суд ухвалив подальший розгляд справи продовжити в порядку письмового провадження.

08.08.2024 року до суду від Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області надійшли докази у справі під грифом «дск», а саме оскаржуване розпорядження від 26.01.2024 року №35д.

При цьому під час судового розгляду справи 02.08.2024 року сторонами повідомлено, що зміст розпорядження від 26.01.2024 року №35д їм відомий і вони не заперечують щодо дослідження судом цього доказу під час письмового провадження.

У зв`язку з перебуванням судді Неклеси О.М. у відпустці, зазначені вище документи були отримані для ознайомлення, вивчення та дослідження 02.09.2024 року.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, в тому числі докази з грифом «ДСК», заслухавши представників сторін (позивача, представника відповідача), допитавши в якості свідка ОСОБА_2 , а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 у період з 22.04.2002 р. та до дати розгляду справи по суті працював на різних посадах та у різних органах Дніпропетровської обласної прокуратури, у тому числі й тих, які потребували відповідного допуску до державної таємниці.

У відповідності до наказу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури за №1318к від 27.05.2021 р. ОСОБА_1 було призначено на посаду першого заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області.

На момент виникнення спірних правовідносин у відповідності до розпорядження №393д УСБУ у Дніпропетровській області від 03.10.2018 р. у позивача був допуск до державної таємниці за формою 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно", передбачений ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державну таємницю», термін такого допуску мав сплинути у жовтні 2025 року.

Як стверджує відповідач, в листопаді 2023 року ВОДТ Управління СБУ отримало інформацію за вх. №55/15/Д/2-9918дск від 27.11.2023 р. щодо порушень вимог чинного законодавства у сфері охорони державної таємниці з боку першого заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_1 , який має допуск до державної таємниці за формою 2, наданий розпорядженням УСБУ у Дніпропетровській області 03.10.2018 р. №393д.

06.12.2023 р. до Лівобережної окружної прокуратури м.Дніпра надійшов лист №55/16-10196-вих від 29.11.2023 р., в якому відповідач повідомив про необхідність проведення додаткової перевірки та звернувся із запитом щодо направлення на адресу УСБУ у Дніпропетровській області документів, передбачених п. 56 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 р. №939 стосовно ОСОБА_1

16.01.2024 р. Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра Дніпропетровської області направлено відповідачу облікові картки форми 6 про надання допуску та доступу ОСОБА_1 до державної таємниці, власноручно заповнений ОСОБА_1 «Перелік питань», визначених додатком 5 до Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 р. №939, копія медичної довідки ОСОБА_1 та інші документи.

Надалі, як стверджує відповідач, після отримання від Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра документальних матеріалів, передбачених пунктом 56 Порядку №939, стосовно позивача, ВОДТ УСБУ у Дніпропетровській області було здійснено заходи щодо проведення додаткової перевірки у порядку, встановленому Законами України «Про державну таємницю» та «Про оперативно-розшукову діяльність». Зокрема, ВОДТ УСБУ у Дніпропетровській області складено та направлено запити №55/16-756дск від 25.01.2024 р. та №55/16-757дск від 25.01.2024 р. 26.01.2024 р. ВОДТ УСБУ у Дніпропетровській області отримано відповідь на запит.

Після надходження відповідей на вказані запити, та встановлення факту повідомлення ОСОБА_1 недостовірних відомостей про себе, Т.в.о. начальника Управління СБУ у Дніпропетровській області затверджено висновок про скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці №55/16-862дск від 26.01.2024 р. із зазначенням, що допуск до державної таємниці за формою 2 скасовано у зв`язку з повідомлення під час оформлення допуску недостовірних відомостей про себе, що підпадає під визначення п. 1 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю».

Розпорядженням УСБУ у Дніпропетровській області №35д від 26.01.2024 р. ОСОБА_1 скасовано допуск до державної таємниці за формою 2, відповідно до вимог статей 23, 26 Закону України «Про державну таємницю».

Відповідач направив до Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра лист від 26.01.2024 р. №55/16-863дск, в якому повідомив про скасування позивачу допуску до державної таємниці, а також направив на адресу Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра облікову картку ОСОБА_1 з відмітками про скасування допуску до державної таємниці.

Як стверджує у позовній заяві ОСОБА_1 , 29.01.2024 р. до Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра надійшов від УСБУ у Дніпропетровській області лист №55/16-863дск-вих від 26.01.2024 р. від "Про скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці", в якому зазначено, що відповідачем встановлено, що під час заповнення матеріалів, які були запитані відповідачем для здійснення додаткової перевірки секретоносія, у п.26 «Переліку питань» ОСОБА_1 надав недостовірні відомості стосовно себе, не вказавши інформацію про наявність відповідного телефонного номеру, який був вказаний під час заповнення матеріалів на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон, та облікового запису у соціальній мережі «Вконтакте», зареєстрованого з використанням вищевказаного телефонного номеру, що підпадає під визначення п. 1 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю», тобто повідомлення громадянином під час оформлення доступу недостовірних відомостей про себе, та є підставою для скасування позивачу допуску до державної таємниці за формою 2.

Не погодившись із відповідним розпорядженням УСБУ у Дніпропетровській області, з метою захисту власних прав та інтересів ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, діяти лише в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією України та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкти владних повноважень, до яких відноситься Служба Безпеки України (далі - СБУ), зобов`язані діяти лише на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуючись встановленої законом процедури, обирати встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Основними нормативно-правовими актами, якими визначено порядок охорони державної таємниці, порядок організації та забезпечення режиму секретності в установах і організаціях, а також порядок надання, переоформлення та скасування допуску громадян до державної таємниці є Закон України «Про державну таємницю» №3855-ХІІ від 21.01.1994 р. (далі - Закон №3855-ХІІ) та Порядок організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затверджений постановою Кабінету Міністрів України №939 від 18.12.2013 р. (далі - Порядок № 939).

У відповідності до положень статті 1 Закону №3855-ХІІ, державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.

Допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації.

Доступ до державної таємниці - надання повноважною посадовою особою дозволу громадянину на ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, або ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, цією посадовою особою відповідно до її службових повноважень.

За приписами цієї ж статті під режимом секретності слід розуміти встановлений згідно з вимогами цього Закону та інших виданих відповідно до нього нормативно-правових актів єдиний порядок забезпечення охорони державної таємниці.

Частиною 5 статті 37 Закону №3855-ХІІ визначено, що Служба безпеки України має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, а також у зв`язку з виконанням цих повноважень одержувати безоплатно від них інформацію з питань забезпечення охорони державної таємниці. Висновки Служби безпеки України, викладені в актах офіційних перевірок за результатами контролю стану охорони державної таємниці, є обов`язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності.

Частиною 1 статті 24 Закону №3855-ХІІ встановлено, що перевірка громадян у зв`язку з їх допуском до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у строк до одного місяця у порядку, встановленому цим Законом і Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №3855-ХІІ, у ході перевірки органами Служби безпеки України з`ясовуються наявність чи відсутність обставин, передбачених пунктами 2 і 4 частини першої та частиною другою статті 23 цього Закону. За результатами перевірки органи Служби безпеки України надсилають протягом п`яти робочих днів з дня її закінчення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, що звернулися з приводу надання громадянам допуску до державної таємниці, повідомлення про надання або відмову в наданні такого допуску.

Згідно із частиною 6 статті 26 Закону №3855-XIІ, порядок надання, переоформлення та скасування громадянам допуску до державної таємниці встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 56 Порядку №939 визначено зокрема, що за вимогою органу СБУ підприємство, установа, організація додатково надає відповідні документи або їх засвідчені копії, необхідні для проведення перевірки громадянина у зв`язку з допуском до державної таємниці.

Пунктом 73 Порядку №939 визначено зокрема, що переоформлення допуску до державної таємниці здійснюється у разі необхідності проведення додаткової перевірки, пов`язаної з можливим виникненням обставин, передбачених підпунктами 2 і 4 частини першої, частиною другою статті 23 Закону України «Про державну таємницю».

Пунктом 1 частини 3 статті 23 Закону №3855-ХІІ визначено, у наданні допуску до державної таємниці може бути відмовлено також у разі повідомлення громадянином під час оформлення допуску недостовірних відомостей про себе.

Відповідно до вимог пункту 80 Порядку № 939, орган СБУ може прийняти рішення про скасування раніше наданого допуску до державної таємниці, зокрема, у разі виявлення обставин передбачених вимогами статті 23 Закону України «Про державну таємницю».

Згідно із приписами частини 2, 4-5 статті 26 Закону №3855-ХІІ, скасування раніше наданого допуску до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або після припинення громадянином діяльності, у зв`язку з якою йому було надано допуск, втрати ним громадянства або визнання його недієздатним на підставі інформації, здобутої органами Служби безпеки України або отриманої від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.

Повідомлення про скасування громадянину допуску до державної таємниці з посиланням на відповідні положення статті 23 цього Закону орган Служби безпеки України надсилає до державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, де такий громадянин провадить діяльність, пов`язану з державною таємницею. Громадянин має право оскаржити скасування йому допуску до державної таємниці в порядку, встановленому законом.

Громадянина, якому скасовано допуск до державної таємниці, якщо виконання трудових чи службових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці, а переміщення на інше робоче місце чи іншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на іншу роботу або службу, не пов`язану з державною таємницею, чи звільнено.

За приписами статті 28 Закону №3855-ХІІ, громадянин, якому надано допуск до державної таємниці, зобов`язаний, зокрема, повідомляти посадових осіб, які надали йому доступ до державної таємниці, та відповідні режимно-секретні органи про виникнення обставин, передбаченихстаттею 23цього Закону, або інших обставин, що перешкоджають збереженню довіреної йому державної таємниці, а також повідомляти у письмовій формі про свій виїзд з України.

Частиною 1 статті 37 Закону №3855-ХІІ визначено, що керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій зобов`язані здійснювати постійний контроль за забезпеченням охорони державної таємниці.

Аналогічна норма відображена в пункті 3 Порядку №939, яким серед іншого встановленообов`язок керівника підприємства, установи, організації бути обізнаним із вимогами законодавства у сфері охорони державної таємниці із станом справ у структурних підрозділах підприємства, установи, організації, своєчасно вживати заходів для забезпечення режиму секретності, здійснювати постійний контроль за охороною державної таємниці на підприємстві, в установі, організації.

За положенням пункту 63 Порядку №939, для розгляду питання про скасування наданого громадянину допуску до державної таємниці керівник підприємства, установи, організації надсилає органу СБУ письмове повідомлення із зазначенням причин ненадання громадянину доступу до державної таємниці та підстав для такого скасування разом з обліковою карткою результатів перевірки громадянина у зв`язку з допуском до державної таємниці.

Тобто, законодавчо встановлено імперативну норму щодо обов`язку керівника органу державної влади постійно здійснювати контроль за дотриманням охорони державної таємниці.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що органами Служби безпеки України здійснюється скасування раніше наданого допуску до державної таємниці у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, зокрема, повідомлення громадянином під час оформлення допуску недостовірних відомостей про себе.

Тобто, у будь-який час після виявлення обставин, передбачених статтею 23 Закону органи Служби безпеки України мають право прийняти відповідне рішення про скасування допуску до державної таємниці. При цьому, вказана стаття не містить строку але визначає обов`язковість наявності обставин визначених статтею 23 Закону.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Частиною 1 статті 79 КАС України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (ч. 4 ст. 79 КАС України).

Так, відповідач, посилаючись на положення Порядку №585/ДСК, повідомив суд про те, що матеріали, які стали підставою для скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці, а саме: службова записка від 27.11.2023 р. №55/15/Д/2-9918дск щодо проведення додаткової перевірки ОСОБА_1 ; перелік питань, на які пропонується надати відповідь для оформлення допуску до державної таємниці; примірник №2 листа про скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці №55/16-863дск-вих від 26.01.2024 р.; висновок про скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці №55/16-862дск від 26.01.2024 р.; службова записка від 26.01.2024 р. №55/35-237 щодо надання інформації за результатами перевірки ОСОБА_1 , Управлінням СБУ були знищені згідно з актом №55/16-1864 від 29.02.2024 р., копія якого міститься в матеріалах справи.

При цьому, відповідач додатково повідомив суд, що: лист щодо здійснення додаткової перевірки ОСОБА_1 №55/16-10196-вих від 29.11.2023 р. було виготовлено в одному примірнику та направлено до Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра; запит №55/16-756дск від 25.01.2024 р. щодо здійснення перевірки ОСОБА_1 , знищено (акт на знищення МНІ №55/15/Д-2110 від 16.03.2024 р.); запит № 55/16- 757дск від 25.01.2024 щодо здійснення перевірки ОСОБА_1 , знищено (акт на знищення МНІ №55/35-233 від 30.01.2024 р.).

З огляду на неможливість дослідження доказів, які УСБУ у Дніпропетровській області було знищено, суд розглядає справу з урахуванням обставин, що зазначені учасниками справи (сторонами) у заявах по суті спору, доказів, які містяться в матеріалах справи, з дослідженням доказів, які надійшли до суду під грифом «ДСК», з урахуванням пояснень учасників справи у судових засідання та пояснень допитаного свідка.

Так, ОСОБА_1 у позовній заяві, зокрема, зазначив, що 29.01.2024 р. до Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра надійшов від УСБУ у Дніпропетровській області лист №55/16-863дск-вих від 26.01.2024 р. від "Про скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці", в якому зазначено, що відповідачем встановлено, що під час заповнення матеріалів, які були запитані відповідачем для здійснення додаткової перевірки секретоносія, у п.26 «Переліку питань» ОСОБА_1 надав недостовірні відомості стосовно себе, не вказавши інформацію про наявність телефонного номеру, який був вказаний під час заповнення матеріалів на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон, та облікового запису у соціальній мережі «Вконтакте», зареєстрованого з використанням вищевказаного телефонного номеру, що підпадає під визначення п. 1 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю», тобто повідомлення громадянином під час оформлення доступу недостовірних відомостей про себе, та є підставою для скасування позивачу допуску до державної таємниці за формою 2.

Щодо вищенаведених обставин відповідач не заперечував.

Згідно із ч. 1 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Позивач стверджує, що у 2017 році у нього та у членів його сім`ї, а саме: колишньої дружини - ОСОБА_2 та сина - ОСОБА_3 , виникла необхідність у оформленні паспортів громадян України для виїзду за кордон, у зв`язку з чим 02.09.2017 р. позивач разом з сім`єю прибув до органу ДМС у Дніпропетровській області №1217, де працівникові органу ДМС були надані необхідні документи та дані для їх оформлення. На пропозицію працівника ДМС колишня дружина позивача - ОСОБА_2 надала свій номер телефону.

При цьому, доводи позивача про те, що відповідач був обізнаний щодо відповідних обставин не підтверджуються жодними доказами.

У судовому засіданні від 02.08.2024 р. допитано в якості свідка ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), яка усно зазначила, що вона є колишньою дружиною позивача та підтвердила, що вона володіє та користується відповідним номером телефону більше 10 років, ніколи його не змінювала, не передавала та використовує його і по теперішній час. Позивач цим номером телефону не користувався та не володів.

На питання позивача чи може свідок пояснити яким чином при отриманні закордонного паспорту ким вказувався зазначений номер телефону як контактний та як це відбувалося в 2017 році, пояснила, що позивач, свідок та неповнолітня дитина подавали дані на отримання закордонних паспортів, працівник міграційної служби повідомив про можливість надання контактного номеру, працівником установи записано номер свідка як контактний для повідомлення про готовність закордонних паспортів.

Одночасно із цим судом досліджено зміст наданих ГУ ДМС у Дніпропетровській області паперових копій електронних документів, а саме: заяв-анкет №6802308 від 02.09.2017 р., №№6802548 від 02.09.2017 р., №6801806 від 02.09.2017 р., які були подані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх сином ОСОБА_3 для оформлення у 2017 році паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

У вищезазначених заявах-анкетах в графі «Контактний телефон» зазначено відповідний номер телефону, в т.ч. й у заяві-анкеті №6802308 від 02.09.2017 р., яка містить зразок особистого підпису позивача та інші персональні дані ОСОБА_1 .

Пунктом 54 Порядку №939 передбачено, що перелік питань, на які пропонується надати відповідь для оформлення допуску до державної таємниці за формою згідно з додатком 5, РСО підприємства, установи, організації надає громадянину після доведення йому правил надання відповідей на визначені у цьому переліку питання, можливих наслідків повідомлення недостовірних відомостей про себе, а також отримання письмової згоди на проведення перевірки та обробку його персональних даних у зв`язку з допуском до державної таємниці за формою згідно з додатком 7. Під час оформлення документів у зв`язку з наданням допуску о державної таємниці громадянин, зокрема, письмово дає відповіді на питання, визначені у переліку, та підписує кожний його аркуш; бере на себе письмове зобов`язання громадянина у зв`язку з допуском до державної таємниці, що складається за формою згідно з додатком 9, і передбачає його письмову згоду на визначенні законом обмеження прав у зв`язку з допуском до державної таємниці та підтвердження того, що він ознайомлений стосовно відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці.

У додатку 5 до Порядку №939 визначено Перелік питань, на які пропонується надати відповідь для оформлення допуску до державної таємниці.

Системний аналіз наведених норм права в контексті конкретних обставин справи дає підстави для такого висновку, що особа повинна надавати достовірні відомості при надані відповідей наперелік питань, на які пропонується надати відповідь для оформлення допуску до державної таємниці за формою згідно з додатком 5.

Так, у поданій до ГУ ДМС у Дніпропетровській області заяві-анкеті №6802308 від 02.09.2017 р. ОСОБА_1 в графі «Контактний телефон» зазначено відповідний номер телефону.

Вищенаведене спростовує доводи позивача про те, що останній не повинен був зазначати відповідний номер телефону у п. 26 «Переліку питань» визначених додатком 5 до Порядку №939.

Наведені свідчить про те, що при оформленні допуску до державної таємниці ОСОБА_1 надав недостовірні відомості про себе, виявленні в ході перевірки обставини підпадають під визначення п.1 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю», а саме: повідомлення громадянином під час оформлення допуску недостовірних відомостей про себе, що є підставою для скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача повідомив, що підставою для скасування допуску до державної таємниці позивачу слугували не лише ті, обставини, на які позивач посилається у позовній заяві та у своїх поясненнях, а й зібрана інформація, отримана під час оперативно-розшукової діяльності, в т.ч. перевіркою соціальної мережі «Вконтакте».

З огляду на викладене, УСБУ у Дніпропетровській області правомірно затвердило висновок про скасування позивачу допуску до державної таємниці від 26.01.2024 р. №55/16-862дск, на підставі якого відповідачем було прийнято оскаржуване розпорядження від 26.01.2024 р. №35д, яким ОСОБА_1 скасовано допуск до державної таємниці за формою 2, відповідно до вимог статей 23, 26 Закону України «Про державну таємницю».

Також судом враховано, що у відповідності до положень Закону №3855-ХІІ, Служба безпеки України єспеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці та має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо перевірок громадян у зв`язку з їх допуском до державної таємниці є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією Служби безпеки України.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналіз нормКодексу адміністративного судочинства Українисвідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Згідно з ч. 1ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимогстатті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1статті 6 КАС Українивизначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом ст.ст.9,90 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС Українивизначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до п. 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Також суд враховує Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому зазначений Висновок акцентує увагу на тому, що згідно з практикою ЄСПЛ очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а, крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Крім того, суд бере до уваги позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, - відмовити.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7статті 18 Кодексу адміністративного судочинства Україниособам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогст. 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 05.09.2024 року.

Суддя О.М. Неклеса