Постанова

від 08.05.2024 по справі 400/10115/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/10115/23

Перша інстанція: суддя Гордієнко Т. О.,

повний текст судового рішення

складено 30.11.2023, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Миколаївській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САБ-АВТОМАТИЗАЦІЯ" до Головного управління ДПС в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення від 26.06.2023 року № 6329; зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «САБ-АВТОМАТИЗАЦІЯ» (надалі ТОВ «САБ-АВТОМАТИЗАЦІЯ», позивач) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.06.2023 року № 6329 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку; зобов`язання виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "САБ-АВТОМАТИЗАЦІЯ" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність прийняття відповідачем рішення, яким Товариство позивача визнано таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки фактично оскаржуване рішення прийнято відповідачем лише на припущеннях про участь позивача ТОВ САБ-АВТОМАТИЗАЦІЯ у ймовірних схемах формування та використання ризикового податкового кредиту, з підстав включення контрагентів позивача до переліку ризикових, про що між тим позивачу відомо не було. Перевірка господарських операцій позивача з указаними відповідачем ризиковими контрагентами податковим органом не проводилась, первинні документи не досліджувались, висновки про нереальний характер господарських операцій позивача не приймались. Позивач вважав, що не може бути підставою для віднесення підприємства до категорії ризикових лише те, що хтось із його контрагентів внесений до переліку ризикових. В оскаржуваному рішення лише зазначено отримано податкову інформацію, без підтвердження жодними належними доказами. Сама податкова інформація не є беззаперечним підтвердженням протиправної діяльності суб`єкта господарювання.

Відповідач ГУ ДПС у Миколаївській області проти позову заперечував, вказуючи, що згідно відомостей інформаційно-аналітичних систем ДПС України, суб`єкти господарювання приймають участь у ймовірних схемах формування та використання податкового кредиту. Прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків, оскільки за Порядком №1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року позов ТОВ САБ-АВТОМАТИЗАЦІЯ задоволено повністю.

На вказане судове рішення відповідач - ГУ ДПС у Миколаївській області подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, про відмову у задоволенні позву.

В обґрунтування апеляційної скарги податковий орган вказує, що ним доведено обґрунтованість виникнення у контролюючого органу підстав для віднесення підприємства позивача до категорії ризикових (п.8 Критеріїв) на підставі наявної податкової інформації за проведеним моніторингом з метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ. За твердженнями апелянта, суд першої інстанції не врахував, що підставою для внесення Товариства до переліку платників, які відповідають п.8 Критеріїв ризиковості платника податку став тип господарської операції з ТОВ МОНГО (код ЄДРПОУ 41112681) та ТОВ УКРПРОВІД (код ЄДРПОУ 38220416), період здійснення ризикових господарських операцій, код згідно УКТЗЕД такої операцій та податковий номер платника податку, задіяного в ризикових операціях, які відносяться до ризикових. Згідно відомостей інформаційно-аналітичних систем ДПС України, суб`єкти господарювання приймають участь у ймовірних схемах формування та використання податкового кредиту. Скаржник звертає увагу, що в рішенні про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 26.06.2023 №6329 зазначено було, що з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів, зроблено висновок про відповідність платника податків п.8 Критеріїв ризиковості за кодом 13: Придбано товарів (послуг) у платника податку щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Також, у своїх доводах контролюючий орган стосовно ствердження позивача про надання ним документів по господарським взаємовідносинам з ТОВ МОНГО та ТОВ УКРПРОВІД згідно наданої йому податкової інформації вказує, що в додатках до позову позивач не надав жодних доказів, які б судом могли бути оцінені як достовірні твердження щодо використання ліміту ПДВ та необґрунтованого рішення. Окремо, в своїй апеляційній скарзі податковий орган зазначає, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. Безпосередньо рішення Комісії з віднесення платника податків до переліку таких платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу контролюючого органу, у якому вказуючи про хибність та необґрунтованість доводів скаржника, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін, мотивуючи тим, що апелянтом не наведено доводів які б спростовували висновки суду першої інстанції про задоволення позову, чи підтверджували правомірність прийнятого відповідачем спірного у справ рішення.

За приписами ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає, що справу можливо розглянути без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «САБ-АВТОМАТИЗАЦІЯ» зареєстровано як юридична особа та є платником ПДВ, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ від 08.03.2923р. та витягом з Реєстру платників на додану вартість №2014044500049 від 24.03.2023р.

На підприємстві працюють працівники відповідної кваліфікації, які здійснюють виконання робіт відповідно до зареєстрованих видів діяльності Товариства. Товариство має основні засоби, які дозволяють здійснювати господарську діяльність відповідно до зареєстрованих видів діяльності Товариства, офіс, транспорт, банківські рахунки тощо.

Суд першої інстанції з матеріалів справи встановив, що позивачем укладено довгострокові договори придбання та постачання товарів, виконання електромонтажних та телекомунікаційних робіт. Оплата товарів, що придбається або реалізується відбувається лише у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (постачальника), на умовах попередньої оплати або відстрочення платежу в залежності від домовленості. Умови поставки товару визначаються договорами із контрагентами.

Між ТОВ «САБ-АВТОМАТИЗАЦІЯ» та ТОВ «МОНГО» було укладено договір поставки товарів №26/11/21-2 від 26.11.2021р. строком до 31.12.2023р., за умовами якого ТОВ «МОНГО» зобов`язувався у встановлений строк передати у власність ТОВ «САБ- АВТОМАТИЗАЦІЯ», а останнє зобов`язувалося прийняти та оплатити товар за ціною, що визначається у рахунку.

На виконання вищевказаного договору поставки товарів позивач придбав у ТОВ «МОНГО»:

-обладнання і комплектуючі на суму 95 000,00 грн., що підтверджується рахунком на оплату №2 від 25.01.2022р., платіжним дорученням №46 від 25.01.2022р., видатковою накладною №8 від 25.01.2022р., товаро-транспортною накладною №Р8 від 25.01.2022р.;

-обладнання і комплектуючі на суму 610000,00 грн., що підтверджується рахунком на оплату №28 від 13.07.2022р., платіжним дорученням №227 від 13.07.2022р., видатковою накладною №34 від 29.07.2022р., товаро-транспортною накладною №Р34 від 29.07.2022р.;

-обладнання і комплектуючі на суму 118700,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №34 від 27.04.2023р., видатковою накладною №35 від 28.04.2023р., товаро- транспортною накладною №Р34 від 27.04.2023р., товаро-транспортною накладною №Р34 від 28.04.2023, рахунком на оплату №33 від 15.05.2023р., платіжною інструкцією №186 від 16.05.2023р., платіжною інструкцією №188 від 17.05.2023р.;

-обладнання і комплектуючі на суму 450 000,00 грн., що підтверджується рахунком на оплату №37 від 26.05.2023р., видатковою накладною №38 від 26.05.2023р., товаро -транспортною накладною №Р38 від 26.05.2023р., платіжною інструкцією №198 від 29.05.2023р.

Також, між ТОВ «САБ-АВТОМАТИЗАЦІЯ» та ТОВ «УКРПРОВІД» було укладено договір купівлі-продажу № 708 від 03.10.2022р. строком до 31.12.2023р., за умовами якого ТОВ «УКРПРОВІД» зобов`язувався передати у власність ТОВ «САБ-АВТОМАТИЗАЦІЯ кабельно- провідникову та/чи іншу електротехнічну продукцію, а останнє зобов`язувалося прийняти продукцію і вчасно сплатити продавцю її вартість.

На виконання вищевказаного договору купівлі-продажу позивач придбав у ТОВ «УКРПРОВІД»:

-кабель ВВГ нг-LS 4x240 на суму 63885,00 грн., що підтверджується рахунком на оплату по замовленню №8334 від 27.09.2022р., платіжним дорученням №313 від 05.10.2022р., видатковою накладною №571 від 19.10.2022р., рахунком-фактурою № НП-088232556 від 20.10.2022р., актом здачі-приймання № НП-088232556 від 20.10.2022р., специфікацією до акту наданих послуг № НП-088232556 від 20.10.2022р.;

-провід МФ 100, Барабан на суму 259768.00 грн., що підтверджується рахунком на оплату по замовленню №8522 від 28.12.2022р., платіжною інструкцією №437 від 28.12.2022р., видатковою накладною №645 від 29.12.2022р., товаро-транспортною накладною №994716773 від 29.12.2022р.;

-кабель КВКбШвнг 10х1.5(660В), кабель КВКбШвнг 4х4(660В), барабан 12 на суму 181208,60 грн., що підтверджується рахунком на оплату по замовленню №8533 від 03.01.2023р., платіжною інструкцією №2 від 05.01.2023р., платіжною інструкцією №41 від 01.02.2023р., видатковою накладною №683 від 06.02.2023р., товаро-транспортною накладною №044000065 від 06.02.2023р.;

-кабель ВВГнг 4x1.5 на суму 6910,00 грн., що підтверджується рахунком на оплату по замовленню №8535 від 05.01.2023р., платіжною інструкцією №5 від 06.01.2023р., видатковою накладною №656 від 09.01.2023р., рахунком-фактурою № НП-008691823 від 20.01.2023р., актом здачі-приймання № НП-008691823 від 20.01.2023р., специфікацією до акту наданих послуг № НП-008691823 від 20.01.2023р.

26.06.2023 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області було прийнято рішення № 6329 про відповідність ТОВ«САБ-АВТОМАТИЗАЦІЯ» критеріям ризиковості за п.8 Критеріїв ризиковості платника податків у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності.

Зі змісту цього рішення вбачається, що код податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку, зазначено:

13 - придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості:

-тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: з 28.12.2022 по 01.02.2023; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 4415; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 38220416 (тобто ТОВ «УКРПРОВІД»),

-тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: з 28.12.2022 по 28.12.2022; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 7408; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 38220416 (тобто ТОВ «УКРПРОВІД»);

-тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: з 05.10.2022 по 01.02.2023; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 8544; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 38220416 (тобто ТОВ «УКРПРОВІД»);

-тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: з 26.05.2023 по 26.05.2023; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 8504; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 41112681 (тобто ТОВ «МОНГО»);

-тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: з 25.01.2022 по 26.05.2023; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 8517; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 41112681 (тобто ТОВ «МОНГО»);

-тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: з 25.01.2022 по 25.01.2022; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 85177; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 41112681 (тобто ТОВ «МОНГО»).

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Суд першої інстанції зауважив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, указане не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України. водночас, відповідач будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, надано не було. Відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Відтак, за висновком суду першої інстанції, спірне рішення є протиправним, у зв`язку із чим суд першої інстанції скасував його.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165 в редакції на час прийнятті спірного рішення).

За визначенням п.2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: п.8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

З викладеного слідує, що внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту восьмого Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Як встановлено з матеріалів справи, у спірному випадку Комісією ГУ ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ САБ-АВТОМАТИЗАЦІЯ критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

При цьому, коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, у спірному випадку було визначено відповідачем:

13 - придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості:

-тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: з 28.12.2022 по 01.02.2023; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 4415; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 38220416 (тобто ТОВ «УКРПРОВІД»),

-тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: з 28.12.2022 по 28.12.2022; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 7408; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 38220416 (тобто ТОВ «УКРПРОВІД»);

-тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: з 05.10.2022 по 01.02.2023; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 8544; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 38220416 (тобто ТОВ «УКРПРОВІД»);

-тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: з 26.05.2023 по 26.05.2023; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 8504; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 41112681 (тобто ТОВ «МОНГО»);

-тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: з 25.01.2022 по 26.05.2023; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 8517; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 41112681 (тобто ТОВ «МОНГО»);

-тип операції: придбання; період здійснення господарської операції: з 25.01.2022 по 25.01.2022; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 85177; податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операцій: 41112681 (тобто ТОВ «МОНГО»).

Оцінюючи правомірність прийняття спірного рішення, з урахуванням доводів скаржника, апеляційний суд звертає увагу, що з огляду на приведені вище приписи Порядку №1165, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Водночас, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість платника податку, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

За наведеного слідує, що питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 по справі № 640/6130/20.

Між тим, з досліджених матеріалів справи не вбачається, що у спірній ситуації, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ розглядалось Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Як під час розгляду даної справи у суді 1-ї інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, ГУ ДПС в Миколаївській області не було конкретизовано під час моніторингу та перевірки яких саме податкових накладних чи розрахунків коригування Комісія дійшла висновку щодо відповідності позивача, як платника ПДВ, критеріям ризиковості.

Також, суд апеляційної інстанції в контексті надання оцінки доводам апеляційної скарги звертає увагу, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Варто зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» №1428 від 23.12.2022 року, яка набрала чинності 11.01.2023 року, пункт 6 Порядку №1165 доповнено абзацом наступного змісту: «У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції».

Також, затверджено нову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (Додаток 4 Порядку №1165), яка передбачає обов`язкове заповнення контролюючим органом вищезазначеної інформації, у разі його прийняття.

Разом з тим, у спірному рішенні відповідачем не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Згідно пункту 40 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Пунктом 44 Порядку № 1165, визначено, що комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

За правовим висновком Верховного суду, наведеним у постанові від 18.02.2020 у справі №360/1776/19, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Однак, у спірному випадку контролюючим органом не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем надано не було.

Відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські стосунки з платником податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, на переконання апеляційного суду не є ґрунтовним.

Поширення на позивача «ризиковості» через стосунки з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

До того окремо варто зауважити, що виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Враховуючи правові висновки Верховного Суду наведені зокрема у постановах від 02.04.2020 р. у справі № 160/93/19, від 04.06.2020 р. у справі № 340/422/19, від 16.04.2021 р. у справі № 813/1301/15 апеляційний суд вважає за доцільне також зауважити, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

Саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Оскаржуване рішення не містить встановлених обставин, які б свідчили про невиконання позивачем чи його контрагентами договірних зобов`язань за господарськими операціями або встановлення обставин, які б свідчили про неправдивість чи ризиковість господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відтак, рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Крім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Підсумовуючи викладене, апеляційний суд вважає, що оскаржувані рішення не містять обґрунтованих підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, про що вірного висновку дійшов суд попередньої інстанції.

Враховуючи усе зазначене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем наявності підстав для віднесення підприємства позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості, а відтак і з висновком про протиправність спірного рішення контролюючого органу №6329 від 26.06.2023р.

Також колегія суддів погоджується із застосованим судом першої інстанції способом захисту права позивача шляхом зобов`язання виключити позивача з Переліку ризикових платників податків, оскільки, з огляду на п. 6 Порядку №1165, зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами у цій частині буде остаточно вирішений.

Задоволення вказаної вимоги на думку судової колегії є дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені, є ефективним та таким, що відповідає вимогам законодавства способом захисту порушеного права товариства.

Судове рішення відповідає зазначеним вимогам ст. 242 КАС України.

Доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради Європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Апелянтом не доведено за встановлених спірних обставин справи правомірність прийняття спірних рішень податковим органом.

Колегія суддів підтверджує, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі №400/10115/23 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач Т.М. ТанасоглоСудді А.В. Крусян О.О. Димерлій