Постанова

від 01.05.2024 по справі 570/1627/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 570/1627/23 пров. № А/857/1349/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Шевчук С.М.

за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення,

в адміністративній справі №570/1627/23 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора з паркування ОСОБА_2 , Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради про скасування постанови,

розгляд у якій проведено за апеляційною скаргою Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради на додаткове рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 21 грудня 2023 року (суддя Таргоній М.В., час ухвалення 13:29 год., місце ухвалення м. Рівне, дата складання повного тексту не зазначено),

встановив:

У березні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів Інспектора з паркування ОСОБА_2 (далі відповідач-1), Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради (далі відповідач-2), в якому просив: 1) визнати неправомірними дії (рішення) суб`єкта владних повноважень відповідача-1 щодо порядку розгляду справи та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на позивача; 2) скасувати постанову серії RVN №007381 від 21.03.2023, винесену відповідачем-1 про застосування до позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 340 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП; 3) закрити провадження по справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП; 4) здійснити розподіл судових витрат.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 19.07.2023 задоволено позов. Скасовано постанову серії RVN № 007381 від 21.03.2023 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрито.

За наслідками розгляду апеляційної скарги відповідача-2 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2023 рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 19.07.2023 в адміністративній справі №570/1627/23 - залишено без змін.

Додатковим рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 21.12.2023 заяву про ухвалення додаткового рішення у справі - задоволено частково. Стягнуто з Рівненської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Муніципальної варти Рівненської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 5000 гривень. В стягненні інших витрат на користь позивача - відмовлено.

З цим додатковим рішення суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. За результатами апеляційного розгляду апелянт просив скасувати оскаржене додаткове рішення суду від 21.12.2023 та прийняти постанову, якою в задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у цій справі відмовити повністю.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, залишивши без змін оскаржене додаткове рішення суду. Також у відзиві позивач просив здійснити розподіл судових витрат, зазначаючи, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції становить 3000 грн. (витрати на професійну правничу допомогу). Позивач заявив, що ним буде надано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду докази (договір, додатки до договору, акти виконаних робіт, рахунки тощо) щодо розміру витрат, які він сплатив у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 апеляційну скаргу Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради задоволено частково. Додаткове рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 21 грудня 2023 року в адміністративній справі №570/1627/23 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора з паркування ОСОБА_2 , Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради про скасування постанови скасовано частково, а саме, в частині стягнення з Рівненської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту муніципальної варти на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 5000 гривень, і в цій частині прийнято нову постанову. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 2000 гривень. В решта частині додаткове рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 21 грудня 2023 року в адміністративній справі №570/1627/23 залишено без змін.

17 квітня 2024 року судом апеляційної інстанції отримано заяву ОСОБА_1 від 15.04.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення витрат з Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн..

Також судом апеляційної інстанції 18.04.2024 зареєстроване клопотання позивача від 15.04.2024 про приєднання до матеріалів справи доказів понесення судових витрат, до якого додано в копіях: договір про надання правової допомоги №б/н від 02.04.2024; додаток №1 до договору №б/н від 02.04.2024; акт прийому-передач послуг від 15.04.2024; довідку про відкриття рахунку АО «ЗАХИСТ-ПРАВА» від 15.12.2023; квитанцію АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (monobank), №81СО-НКОН-ТХТН-Т7РР від 15.04.2024; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АО «ЗАХИСТ-ПРАВА»; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_3 ..

Відповідачем у справі 01.05.2024 подано до суду апеляційної інстанції клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу в даній справі до розміру 0 (нуль) гривень та відмовити в задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення, з огляду на те, що з відповідною заявою до закінчення судових дебатів позивач до Восьмого апеляційного адміністративного суду не звертався, а також зазначає, що представником заявника не долучено розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої адвокатом. Доданий договір про надання правової допомоги та акт виконаних робіт не містить розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі. Зазначений в акті виконаних робіт відзив на час підготовки даного клопотання не надійшов на адресу Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради та відсутній в електронному кабінеті Електронного суду Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради. Додана квитанція АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» № 81СО-НКОН-ТХТН-Е7РР від 15.04.2024 не містить вказівки за яким договором сплачені кошти.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши підстави заявленого клопотання (заяви) щодо відшкодування витрат на правничу (правову) допомогу та додані матеріали, зазначає наступне.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.2 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Статтею 252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що суду апеляційної інстанції стороною позивача було надано документи на підтвердження витрат на правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку із апеляційним розглядом справи №570/1627/23.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 не вирішувалось питання про відшкодування позивачу ОСОБА_1 судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідну заяву (клопотання) ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із апеляційним розглядом адміністративної справи №570/1627/23 слід вирішити шляхом ухвалення додаткового судового рішення.

Вирішуючи по суті заяву (клопотання) ОСОБА_1 про відшкодування відповідних судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що вказана заява є частково обґрунтованою, з врахуванням наступного.

Відповідно до ч.2 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно ч.3 ст.134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Отже, наведеними вище правовими нормами встановлено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім цього, колегія суддів враховує, що відповідно до п.4 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Тобто, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво, та інші види адвокатської діяльності.

Згідно п.9 ст.1 цього Закону, представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності є, зокрема: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; - представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до ст.17 Закону України №3477- IV від 23.02.2006р. «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п.30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Матеріалами справи підтверджується, що 15 квітня 2024 року стороною позивача в порядку ч.7 ст.139 КАС України подано заяву про ухвалення додаткового рішення з вирішення питання про відшкодування судових витрат на правову допомогу, тобто в межах п`яти днів після ухвалення рішення суду апеляційної інстанції. У відзиві на апеляційну скаргу відповідача позивач просив здійснити розподіл судових витрат, зазначаючи, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції становить 3000 грн. (витрати на професійну правничу допомогу), докази чого ним буде надано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Подано 15.04.2024 до суду апеляційної інстанції клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів понесення судових витрат, до якого додано в копіях: договір про надання правової допомоги №б/н від 02.04.2024; додаток №1 до договору №б/н від 02.04.2024; акт прийому-передач послуг від 15.04.2024; довідку про відкриття рахунку АО «ЗАХИСТ-ПРАВА» від 15.12.2023; квитанцію АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (monobank), №81СО-НКОН-ТХТН-Т7РР від 15.04.2024; виписку з ЄДРЮОФОтаГФ АО «ЗАХИСТ-ПРАВА»; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім`я ОСОБА_3 (а.с. 43-50).

Так, між позивачем та адвокатом укладений договір про надання правової допомоги від 02.04.2024 із додатком №1 від 02.04.2024, згідно із якими сторони погодили розмір гонорару адвоката у фіксованому розмірі 3000 грн. за надання правової допомоги при супроводі справи №570/1627/23 у суді апеляційної інстанції з розгляду апеляційної скарги Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради на додаткове рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 21.12.2023 у справі №570/1627/23. Також сторони вказаного договору 15.04.2024 склали акт №1 виконаних робіт (наданих послуг) за цим договором із зазначенням переліку (видів) наданих послуг при наданні правової допомоги у даній справі шляхом: надання консультацій, роз`яснень по справі тривалістю 30 хв., вартістю 1600,00 грн.; підготовка процесуальних документів (відзив, клопотання тривалістю 1 год. вартістю 3200,00 грн.; підготовка до судового засідання тривалістю 15 хв., вартістю 800,00 грн; участь у судовому засіданні тривалістю 21 хв., вартістю 1120,00 грн. Загальний розмір виконаних робіт становить 6720,00 грн. Робота виконана в повному обсязі. Розмір гонорару згідно Додатку№1 до Договору про надання правової допомоги від 02.04.2024 згідно фіксованої суми становить 3000,00 грн. Клієнт прийняв ці послуги та зобов`язується оплатити у строк визначений договором шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок адвокатського об`єднання. Вказану у договорі та акті суму 3000 грн. позивач сплатив 15.04.2024, перерахувавши кошти зі свого рахунку на рахунок адвокатського об`єднання, вказавши відповідне призначення платежу (за надання правової допомоги ( ОСОБА_1 )), за яким Адвокатське об`єднання «Захист-Права» отримало плату.

Надаючи оцінку наданим доказам щодо понесених позивачем ОСОБА_1 витрат на надану правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 3000,00 грн, колегія суддів зауважує, що такий розмір не є у вказаному обсязі співмірним та обґрунтованим зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а являється завищеною, оскільки предмет спору в даній справі не є складним та не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних.

Водночас, взявши до уваги принцип співмірності, заяву відповідача, у якій викладено заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу, напрацьовану правову позицію щодо аналогічних правовідносин, а також виходячи із критеріїв, визначених частинами 3, 5 статті 134, частиною 9 статті 139 КАС України, колегія суддів вважає, що обсяг наданої стороні позивача професійної правничої допомоги у вказаній справі складає 1000 грн, із затраченим часом не більше однієї години по 1000 грн. за годину (послуги: написання відзиву на апеляційну скаргу та інших процесуальних документів тривалістю 30 хв. вартістю 500,00 грн.; участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції 10.04.2024 з 14:00-14:30 год. тривалістю 30 хв. вартістю 500,00 грн.). Загальний розмір виконаних робіт (наданих послуг в суді апеляційної інстанції) становить 1000,00 грн., і такий розмір відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), співмірності із складністю справи та обсягу виконаних адвокатом робіт.

Суд апеляційної інстанції вважає, що матеріалами справи в безспірному порядку підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат по оплаті професійної правничої допомоги при вирішенні судом першої інстанції цієї справи і такі витрати в сумі 1000 грн. не спростовані відповідачем.

Отже, з врахуванням встановленого та наведених правових норм колегія суддів вважає, що фактична вартість витрат адвоката складає підтверджену суму 1000 грн. в суді апеляційної інстанції і така сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 134, 139, 143, 243, 252, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №570/1627/23 задоволити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради (ЄДРПОУ 44350009) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 1000 (однієї тисячі) гривень.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин С. М. Шевчук

Повний текст додаткової постанови суду складено 09.05.2024 року