Ухвала

від 09.05.2024 по справі 380/16756/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 травня 2024 року

м. Київ

справа № 380/16756/23

адміністративне провадження № К/990/17769/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року у справі № 380/16756/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіцентр квітка» до Львівської митниці про визнання дії та бездіяльності протиправними,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіцентр квітка» звернулося до суду з позовом до Львівської митниці, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарі №UA209000/2023/000049/2 від 01 лютого 2023 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарі №UA209000/2023/100111/2 від 06 березня 2023 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарі №UA209000/2023/100144/2 від 23 березня 2023 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарі №UA209000/2023/100274/2 від 31 травня 2023 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарі №UA209000/2023/100340/2 від 19 червня 2023 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарі №UA209000/2023/100392/2 від 06 липня 2023 року;

- визнати протиправною відмову Львівської митниці від 20 червня 2023 року №7.4-2/15/13/15375 у скасуванні та залишенні без змін рішень про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2023/000049/2 від 01 лютого 2023 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У касаційній скарзі скаржник формально зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до зазначеного пункту підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення: норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Водночас у поданій касаційній скарзі скаржником не зазначено, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду.

Подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішенням суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Отже, касаційна скарга не містить належного обґрунтування зазначеної підстави для касаційного оскарження.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року у справі № 380/16756/23 повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Шишов