Ухвала

від 24.04.2024 по справі 367/2259/15-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/2259/15-ц

Провадження №2/367/4035/2021

УХВАЛА

Іменем України

24 квітня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Шестопалової Я.В.,

при секретарі Пронченко О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовною заявою Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Ірпінської міської ради Київської області, ТОВ «Будівельна компанія «Монтана»», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення, визнання недійсним державних актів та витребування з незаконного володіння земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває зазначена цивільна справа.

До суду від прокурора Годлевської-Коновалової А.В. надійшла заява про визначення підсудності, згідно якої просила матеріали справи передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в провадженні справи 910/2859/23 про банкрутство ТОВ «Будівельна компанія «Монтана»», до заяви додала ухвалу Господарського суду Київської області від 13.09.2023 року.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Відповідно до змісту ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Ухвалою судді ОСОБА_4 від 28 січня 2019 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

Розпорядженням Ірпінського міського суду Київської області № 18 від 16 лютого 2021 року справу № 367/2259/15-ц було призначено до повторного автоматичного розподілу у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_4 у відставку.

Ухвалою судді ОСОБА_5 від 14 квітня 2021 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

Відповідно до Рішення Вищої Ради правосуддя від 14.09.2021 року № 1989/0/15-21 суддю Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_5 звільнено у відставку.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Шолкової Т.М. від 07.10.2021 року № 67 справу № 367/2259/15-ц передано на повторний автоматичний розподіл.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2021 року справу № 367/1521/20 передано для розгляду судді Шестопаловій Я.В.

Ухвалою судді Шестопалової Я.В. від 19 жовтня 2021року справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

З ухвали Господарського суду Київської області від 13.09.2023року, вбачається, що відкрито провадження у справі №910/2859/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Монтана»», визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Монтана" в розмірі 7 751 404,38 грн. (5 947 377,78 грн. - основна заборгованість, 1 804 026,60 грн. - штраф), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Монтана", оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Монтана", призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Монтана" арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1846 від 01.02.2018), встановлено оплату послуг арбітражного керуючого Карасюка О.В. (розпорядника майна) в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника, заборонено боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України» роз`яснив, що суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, а саме справедливому, неупередженому та своєчасному розгляду і вирішенню цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.3 ст.263 ЦПК України).

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст.1 ЦПК України).

Згідно ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Згідно ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до ч.3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкротство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Отже, порушення провадження у справі про банкрутство боржника обумовлює особливість вирішення таких спорів і полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються по суті саме у межах справи про банкрутство.

Дана позиція висловлена у Постанові Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 19.06.2018 у справі №908/4057/14 та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц (Провадження №14-404цс19), де зокрема зазначено і те, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.

Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.01.2020 також зазначила, що закриття провадження у справі є недоцільним, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч.3 ст.31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

У відповідності до ч.9 ст.10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Враховуючи наведене, суд вважає, що справу №367/2259/15-ц слід передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва, оскільки Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 року відносно відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Монтана»» відкрито провадження у справі №910/2859/23 про банкрутство, а згідно ч.3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 4, 5, 30, 31, 187, 254, 261, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Матеріали цивільної справи №367/2259/15-ц за позовною заявою Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Ірпінської міської ради Київської області, ТОВ «Будівельна компанія «Монтана»», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення, визнання недійсним державних актів та витребування з незаконного володіння земельної ділянки передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва (01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-В).

Копію ухвали направити учасникам справи та арбітражному керуючому Карасюку Олександру Володимировичу (01001, Україна, Київ, Київ, провулок Рильський, 4, поверх 6, E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) для відома.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: Я.В. Шестопалова