Рішення

від 30.04.2024 по справі 297/1594/24

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/1594/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді ФЕЙІРА О.О., при секретарі судового засідання Іванчовій І.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом адвоката Мензака Юлія Юлійовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета позову на стороні позивача - Батівська селищна рада, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-

встановив:

Адвокат Мензак Юлій Юлійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся в Берегівський районний суд Закарпатської області із позовом до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Батівська селищна рада, про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачка ОСОБА_1 є співвласником та наймачем квартири АДРЕСА_2 . У вказаній квартирі наразі проживають та зареєстровані, крім неї і її діти - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи татож зареєстрованим у вказаній квартирі в ній не проживає впродовж декількох років, де находиться останній позивачці не відомо. Запропонувати відповідачу добровільно знятися з реєстрації місця проживання у вказаній квартирі немає можливості, оскільки його місцезнаходження невідоме. Зрозумілим й очевидним є те, що останній не сплачує комунальні послуги, не несе інших витрат по утриманню квартири та не приймає участі у спільному побуті. Подальша реєстрація відповідача ОСОБА_2 у вказаній квартирі створює перешкоди у здійсненні нею права користування квартирою. Крім того, вона змушена нести додаткові витрати на оплату житлово-комунальних послуг, сплачувати такі за відповідача, який продовжує залишатися зареєстрованим у її квартирі, хоча в такій тривалий час не проживає. Оскільки відповідач участі в утриманні квартири не приймає, реєстрація такого в ній порушує права позивачки на вільне користування квартирою. А тому, просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, однак подали до суду заяви від 30.04.2024, згідно яких просили справу розглянути без їх участі, позовні вимоги підтримують, просили позов задоволити, проти заочного розгляду справи не заперечують (а.с. 16-17).

Відповідач ОСОБА_2 , який про день, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення судового розгляду справи, про розгляд справи без його участі чи відзиву на позов від нього не надходило.

Представник третьої особи - Батівської селищної ради в судове засідання також не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивачка посилалася як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 72 ЖК Української РСР, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Так, позивачка є наймачем квартири АДРЕСА_2 , що стверджується копією договору найму житлового приміщення в будинках місцевих рад №610 та Акту здачі і приймання квартири між ЖКГ при Батьовській селищній раді та ОСОБА_1 від 16.12.2019 року (а.с. 8).

Разом з тим, як встановлено, у вказаній квартирі значаться зареєстрованими позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (співвласник), діти останньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також її брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується довідкою про склад зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданою ЖКГ при Батьовській селищній раді №10 від 29.02.2024 (а.с. 9).

Згідно ч. 4 ст. 9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законодавством.

Статтею 61 ЖК України закріплено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

За приписами статті 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. У частині третій статті 71 ЖК України наведено випадки, у яких жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців. Вичерпного переліку поважності причин непроживання в житловому приміщенні законодавство не встановлює, у зв`язку з чим зазначене питання суд вирішує в кожному конкретному випадку, з урахуванням конкретних обставин справи.

У справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. При вирішенні спору про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно встановити факт відсутності особи у жилому приміщення понад шість місяців та поважність причин такої відсутності. Поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначаються судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та правил ЦПК України щодо оцінки доказів.

Суд має всебічно перевірити доводи сторін щодо поважності причин відсутності у жилому приміщенні понад зазначені у статті 71 ЖК України строки.

Вказані вище висновки зазначені у постанові Верховного Суду від 16.12.2020, справа № 571/1292/17.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи зареєстрованим в квартирі АДРЕСА_3 в такій не проживає впродовж декількох років, що стверджується довідкою ЖКГ при Батьовській селищній раді №09 від 29.02.2024, і таке створює перешкоди у здійсненні позивачкою права користування вказаною квартирою (а.с. 10).

Враховуючи вищенаведене, те, що відповідач ОСОБА_2 , будучи зареєстрованим в квартирі АДРЕСА_3 в такій не проживає впродовж декількох років,

реєстрація останнього у вищевказаній квартирі порушує права позивачки ОСОБА_1 на вільне користування квартирою, суд вважає позовні вимоги останньої про визнання особитакою,що втратилаправо користуванняжилим приміщенням обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 61, 64, 71, 72 ЖК УРСР, ст. ст. 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,-

рішив:

Позов задоволити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_2 .

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Олександр ФЕЙІР