Рішення

від 08.05.2024 по справі 495/8353/21

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/8353/21

№ провадження 2/495/1164/2024

08 травня 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого одноособово судді Мишко В.В.,

при секретарі Красовській А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Болдузєвої Ілони Ігорівни про ухвалення додаткового рішення по цивільнійсправі №495/8353/21за позовом Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Роздобудько Юлії Сергіївни про скасування реєстрації права власності та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом приведення до попереднього стану об`єкта нерухомості та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про зобов`язання присвоїти адреси об`єктам нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

24.04.2024року адвокатБолдузєва ІлонаІгорівна вінтересах відповідача ОСОБА_1 (даліпо тексту заявниця)звернулася доБілгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областісуду іззаявою проухвалення додатковогорішенняпо цивільнійсправі №495/8353/21 за позовом Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Роздобудько Юлії Сергіївни про скасування реєстрації права власності та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом приведення до попереднього стану об`єкта нерухомості та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про зобов`язання присвоїти адреси об`єктам нерухомого майна.

Так, заявниця просить суд:

-ухвалити додатковерішення поцивільній справі№ 495/8353/21 за первісним позовом Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Роздобудько Юлії Сергіївни про скасування реєстрації права власності та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом приведення до попереднього стану об`єкта нерухомості;

- стягнути з Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 21621 ,50, що складається з: 20000 витрати на надання правничої допомоги; 1621,50 витрати, пов`язані з прибуттям її, як представника до суду.

Подану заяву заявниця обґрунтовує тим, що 25.11.2021 року між нею та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої допомоги № 11/21. Повноваження представника було підтверджено копією договору, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю за ордером, які наявні в матеріалах справи. Факт виконання договору підтверджується складанням та підписанням процесуальних документів по даній справі адвокатом Болдузєвою І.І., участю представника у судових засіданнях.

За твердженням заявниці, пунктом 4.1 договору встановлено, що розмір гонорару адвоката визначається додатковою угодою до договору, чим погоджено розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 20000 грн. Також на підтвердження витрат до вказаної заяви додається опис робіт виконаних адвокатом за договором.

Вивчивши заяву про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали цивільної справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд вирішив розглядати подану заяву без виклику учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до п.3 ч.1, ч.2 ст. 270 ЦПК України суд,що ухваливрішення,може зазаявою учасниківсправи чиз власноїініціативи ухвалитидодаткове рішення,якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Встановлено,що рішеннямБілгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областівід 10.04.2024рокуу задоволенні позовної заяви Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Роздобудько Юлії Сергіївни про скасування реєстрації права власності та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом приведення до попереднього стану об`єкта нерухомості відмовлено. У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про зобов`язання присвоїти адреси об`єктам нерухомого майна відмовлено.

Під час ухвалення вказаного вище рішення, судом не було вирішено питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Згідно із ч.1, ч.3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.2-4 ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як зазначено у чч.2-3 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 59Конституції України гарантується право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката та надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно із ч.1 ст.27 Закону договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (ч.3 ст.27 Закону).

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положеннями про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (ч.5 ст.626 ЦК України).

Отже, про надання правової допомоги, як і будь-який договір про надання послуг може бути оплатним або безоплатним.

Згідно із ст.30 Закону, ст.28 Правил адвокатської етики (у редакції 2012 року) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорара, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із правовим висновком викладеним у додатковій постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18: «Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Верховний Суд в постанові від 10.06.2021 року по справі № 820/479/18 зазначив, що як вказано у рішенні Конституційного суду України від 30.09.2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з Іншими суб`єктами права.

31 січня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 185/5421/21, провадження № 61-20615св21 (ЄДРСРУ № 102892312) розглянуто визначення форми гонорару адвоката у твердій (фіксованій) сумі та розподіл витрат у випадку не оплати послуг на момент закінчення справи.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (mutatis mutandis рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Згідно із частиною 4 статті 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Необхідність визнання обов`язковості практики Європейського Суду з прав людини, що законодавчо ґрунтується на нормах пункту першого Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року», згідно якого Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосується тлумачення і застосування Конвенції, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV, у якій зазначено, що суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерій реальності витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна та інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.05.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

У абзаці першому частини восьмої статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога у даній справі надавалась відповідачу ОСОБА_1 адвокатом Болдузєвою Ілоною Ігорівною на підставі договору № 11/21 від 25.11.2021 року про надання правничої допомоги, додаткової угоди № 1 від 10.04.2024 року та додаткової угоди № 11/21 від 25.11.2021 року. Адвокатом Болдузєвою І.І. надано суду опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом за укладеним з ОСОБА_1 договором № 11/21 від 25.11.2021 року про надання правничої допомоги.

Крім цього, в матеріалах справи наявні білети сполученням Одеса-Білгород-Дністровський. які підтверджують прибуття представника до суду.

Аналізуючи зазначені норми процесуального та матеріального права, застосовуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, керуючись критерієм «поза розумним сумнівом», суд вважає, що з урахуванням критерію розумності та співмірністю розміру таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи та обсягу наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів під час розгляду справи, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвокатом в суді першої інстанції становить 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

При цьому суддя вважає, що суд не втручається у правовідносини адвоката та його клієнта, оскільки при визначенні розміру судових витрат на правничу допомогу адвокатом, судом ураховується принцип співмірності та розумності.

Таким чином, оскільки при ухвалені рішення по справі № 495/8353/21, яким у задоволенні позовної заяви Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Роздобудько Юлії Сергіївни про скасування реєстрації права власності та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом приведення до попереднього стану об`єкта нерухомості відмовлено та у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про зобов`язання присвоїти адреси об`єктам нерухомого майна відмовлено, не було вирішено питання про розподіл судових витрат, суд вважає за необхідне задовольнити частково заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст.ст 133, 137, 141, 247, 270, 258, 260, 353 ЦПК України,ст.ст. 901,903 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представникавідповідача ОСОБА_1 адвокатаБолдузєвої ІлониІгорівни проухвалення додатковогорішення поцивільній справі№ 495/8353/21 за позовомШабівської сільськоїради Білгород-Дністровськогорайону до ОСОБА_1 ,Державного реєстратораЗатишанської селищноїради Роздільнянськогорайону Одеськоїобласті РоздобудькоЮлії Сергіївнипро скасуванняреєстрації прававласності тазвільнення самовільнозайнятої земельноїділянки шляхомприведення допопереднього стануоб`єкта нерухомостіта зазустрічною позовноюзаявою ОСОБА_1 до Шабівськоїсільської радиБілгород-Дністровськогорайону Одеськоїобласті прозобов`язання присвоїтиадреси об`єктамнерухомого майна задовольнити частково.

Доповнити рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.04.2024 року по цивільній справі № 495/8353/21.

Стягнути з Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (ЄДРПОУ 04378043) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у розмірі 6 621 (шість тисяч шістсот двадцять одну) гривню 50 (п`ятдесят) копійок, що складається з: 5 000 (п`ять тисяч) витрати на надання правничої допомоги; 1621 (тисяча шістсот двадцять одну) гривень 50 (п`ятдесят) копійок витрати, пов`язані з прибуттям її, як представника до суду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В. Мишко