Ухвала

від 10.05.2024 по справі 733/1010/24

ІЧНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2-о/733/45/24

Єдиний унікальний №733/1010/24

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в справі

"10" травня 2024 р. м. Ічня

Суддя Ічнянського районного суду Чернігівської області Овчарик В.М., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Ічнянської міської ради, перший відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту перебування дитини на утриманні,

установив:

07.05.2024 року заявник звернувся до суду із вказаною заявою, в якій просить суд встановити факт перебування на його утриманні неповнолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є сином його дружини ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти (окрім тих, що визначені ч.1 ст. 315 ЦПК України), від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Як убачається із заяви заявник звернувся до суду з вимогою про встановлення факту перебування на його утриманні неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом з тим, питання утримання малолітніх, неповнолітніх дітей, врегульовані положеннями Сімейного кодексу України. Так, відповідно до ст. 180 СК України, саме батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов`язку по утриманню дітей врегульовано ст. 181 СК України, де зокрема закріплено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, а за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Положеннями ст.ст. 265, 267 СК України, закріплено обов`язок баби, діда та повнолітніх братів, сестер утримувати малолітніх, неповнолітніх відповідно онуків чи братів і сестер.

Положення ст. 268 СК України визначають, у вітчима (мачухи), обов`язок по утриманню малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, виникає лише у разі, коли в останніх немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Отже, питання утримання дітей до 18 років, унормовано саме положеннями СК України, відповідно до положень якого саме батьки (мати та батько) зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, при цьому ці питання батьки вирішують за домовленістю між собою, а у разі відсутності такої домовленостіу судовому порядку, шляхом звернення до суду з позовом, або заявою про видачу судового наказу.

У заявника, як вітчима неповнолітнього ОСОБА_4 , обов`язок по утриманню виникає лише за умов визначених ст. 268 СК України, тобто за умови відсутності у дитини батьків, дідів, бабів, а неможливості цих осіб, саме з поважних причин, надавати дитині належне утримання.

Отже, що факт, про встановлення якого просить заявник, не породжує для нього жодних особистих немайнових чи майнових прав, не підтверджує наявності чи відсутності неоспорюваних прав, що є завданнями окремого провадження.

Заявник просить встановити факт не з метою підтвердження особистих немайнових чи майнових прав, а з метою звільнення з військової служби в умовах воєнного стану.

Враховуючи вищевикладене, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, оскільки із заяви про встановлення факту перебування дитини на утриманні вбачається спір про право, а саме спір щодо звільнення з військової служби, враховуючи, що заявнику було відмовлено у звільненні від військової служби листом командира в/ч НОМЕР_1 .

Керуючись ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя

постановив:

Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Ічнянської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту перебування дитини на утриманні.

Роз`яснити заявнику право на подачу заявлених ним вимог у порядку позовного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 ЦПК України.

Ухвала складена та підписана 10 травня 2024 року.

Суддя В.М. Овчарик