Рішення

від 04.10.2023 по справі 376/1174/22

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1174/22

Провадження № 2/376/165/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2023 р.

Сквирський районний суд Київської області

в складі: Головуючого судді- Коваленка О.М.,

за участі секретаря - Щур Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позову позивач вказав, що 14.05.2004 ОСОБА_4 склала заповіт, який посвідчений Секретарем Домантівської сільської ради Котюк Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 16, в якому заповіла позивачу, своєму синові, ОСОБА_1 , все своє майно, де б воно не було, з чого б воно не складалося, а також будь-які належні їй речові права на чуже майно та права будь-якої належної їй інтелектуальної власності.

ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача, ОСОБА_4 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 від 07.05.2021.

Після її смерті відкрилася спадщина на майно, а саме:

житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором від 19.04.1991;

земельної ділянки площею 0,1873 га, кадастровий номер 3224081801:01:003:0001 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯИ № 455417 від 21.10.2009;

земельної ділянки площею 2,0929 га, кадастровий номер 3224081800:05:027:0007 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області (бувша територія Домантівської сільської ради Сквирського району Київської області), що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯА № 497664 від 11.08.2006.

Спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 є позивач по справі, а також відповідач ОСОБА_2 , яка має обов`язкову частку у спадщині, так як на момент смерті спадкодавця вона була непрацездатною.

Відповідно до частини 1 статті 1241 Цивільного кодексу України, малолітні,неповнолітні,повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змістузаповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разіспадкування за законом(обов`язковачастка).

У шестимісячний строк позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, розпочав оформлення спадщини, проте отримав відмову від нотаріуса у зв`язку з тим, що прізвище спадкодавця у заповіті вказано правильно, а от в Спадковому реєстрі допущена помилка і замість прізвища « ОСОБА_5 » вказано « ОСОБА_6 ». Іншим чином захистити свої права та інтереси, окрім як звернутися до суду з даним позовом позивач не може.

З урахуванням наведеного та поданої 10.05.2023 заяви про зменшення позовних вимог (а.с. 82-83) позивач просить суд:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/6 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/6 частин земельної ділянки площею 0,1873 га, кадастровий номер 3224081801:01:003:0001 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/6 частин земельної ділянки площею 2,0929 га, кадастровий номер 3224081800:05:027:0007 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області (бувша територія Домантівської сільської ради Сквирського району Київської області), в порядку спадкування за заповітом після смерті матері, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його представник - адвокат Сікорська Ольга Миколаївна в судове засідання не з`явилася, 25.04.2023 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити з урахуванням зменшених позовних вимог (а.с. 82-83, 84).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, її представник - адвокат Гривачевська Лариса Миколаївна в судове засідання не з`явилася, правом на подання відзиву не скористалася. Представник відповідача подала до суду заяву, у якій просить справу розглянути у відсутність відповідача та третьої особи. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України при розгляді справи та ухваленні рішення, суд має вирішити, чи мали місце обставини (факти) якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та яким доказами це підтверджується, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Тобто, виходячи із наведеної норми матеріального права, суд має встановити такі факти: смерті спадкодавця, родинних відносин, наявність у спадкодавця майна, наявність заповіту на спадкове майно, звернення спадкоємців до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину та підстави відмови.

Встановивши ці обставини, суд може дійти висновку про наявність у позивача права на спадкове майно і встановити, чи підлягає захисту це право в обраний ним спосіб.

21.10.2021 Державним нотаріусом Сквирської районної державної нотаріальної контори Київської області Старовіт-Сідорянською І.В позивачу видано лист, в якому зазначено, що згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру заповіт складений ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином не зареєстрований, відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, нотаріусом не може бути видано.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

Суд має з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. З урахуванням цих норм права на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або держави та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або ос порені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (ст. 264 ЦПК України).

Відповідач це особа, яка на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Таким чином, неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача належить іншій особі належному відповідачу.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (Висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо неналежного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16 - ц).

Також, заявляючи до ОСОБА_2 вимоги про визнання права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 не вказує, які саме його права та інтереси, як спадкоємця, порушила ОСОБА_2 , що позбавляє можливості нотаріусу видати свідоцтво про право на спадщину.

Обрання позивачем неналежного способу захисту права є самостійною підставою для відмови в позові. Такий висновок неодноразово робила Велика Палата Верховного Суду і його застосовували та продовжують застосовувати суди інших інстанцій, включно з касаційними.

На підставі викладеного, представник відповідача вважає, що позовна заява не підлягає до задоволення через неналежний спосіб захисту та обрання неналежного відповідача (а. с. 88 - 90).

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про день, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення, про причини неявки до суду не повідомила, письмових заяв чи клопотань не надала, її представник ОСОБА_7 надала суду заяву в якій просить справу розглянути у відсутність третьої особи (а.с. 88).

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання на підставі вимог ст. 211, 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно достатті 41 Конституції Україниправо приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно дост.76ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановленихст. 82 ЦПК України.

Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 14.05.2004 ОСОБА_4 склала заповіт, який посвідчений секретарем Домантівської сільської ради Котюк Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 16, в якому заповіла позивачу, своєму синові, ОСОБА_1 , все своє майно, де б воно не було, з чого б воно не складалося, а також будь-які належні їй речові права на чуже майно та права будь-якої належної їй інтелектуальної власності (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача, ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 , актовий запис № 277, видано Сквирським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 07.05.2021 (а. с. 12).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на майно, а саме:

житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором купівлі продажу від 19.04.1991 (а. с. 8);

земельної ділянки площею 0,1873 га, кадастровий номер 3224081801:01:003:0001 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯИ № 455417 від 21.10.2009 (а. с. 11);

земельної ділянки площею 2,0929 га, кадастровий номер 3224081800:05:027:0007 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області (бувша територія Домантівської сільської ради Сквирського району Київської області), що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯА № 497664 від 11.08.2006 (а. с. 10 ).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

У шестимісячний строк позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, розпочав оформлення спадщини, проте отримав відмову від нотаріуса № 972/02-14 від 21.10.2021 у зв`язку з тим, що прізвище спадкодавця у заповіті вказано правильно, а от в Спадковому реєстрі допущена помилка і замість прізвища « ОСОБА_5 » вказано « ОСОБА_6 ». Внаслідок того, що при реєстрації заповіту, складеному спадкодавцем була допущена помилка в прізвищі, свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 не можуть бути видані (а. с. 15). Також нотаріус Сквирської районної державної нотаріальної контори Київської області в листі № 972/02-14 від 21.10.2021 зазначила, що п. 5.9 Глави 11 Порядку встановлено, що право на обов`язкову частку у спадщині не залежить від згоди інших спадкоємців, волі спадкоємця. Спадкоємцем, який має право на обов`язкову частку після смерті ОСОБА_4 є дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Іншим чином захистити свої права та інтереси, окрім як звернутися до суду з даним позовом позивач не має можливості.

Щодо твердження представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Гривачевської Лариси Миколаївни про неналежного відповідача у справі суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборіі застосуваннінорми правадо спірнихправовідносин судвраховує висновкищодо застосуваннявідповідних нормправа,викладені впостановах ВерховногоСуду.

14 листопада 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 450/3887/19, провадження № 61 233 св 22 досліджував питання щодо визначення відповідачів у справі про визнання права власності в порядку спадкування та дійшов висновку, що відповідачами у справі про визнання права власності в порядку спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Аналогічний висновок міститься і у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18, провадження № 61-4523св21, а саме предметом спору у цій справі є визнання права на спадкове майно, а тому відповідачами у справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

З матеріалів Спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 вбачається, що відповідач по справі ОСОБА_2 22 липня 2021 року звернулася до Сквирської районної державної нотаріальної контори Київської області з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 (а. с. 37).

За таких обставин, суд вважає, що позивач вірно визначився з належним відповідачем у справі, що також відповідає висновкам Верховного Суду викладеним вище.

Відповідно до частини 1 статті 1241 Цивільного кодексу України, малолітні,неповнолітні,повнолітні непрацездатнідіти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змістузаповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разіспадкування за законом(обов`язковачастка).

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є відповідач ОСОБА_2 , яка має обов`язкову частку у спадщині, так як на момент смерті спадкодавця вона була непрацездатною, що підтверджується копією спадкової справи № 274/2021 року до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 (а.с. 35-51).

Згідно з частиною1статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як передбачено частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в т.ч. шляхом визнання права.

Відповідно достатті 1216 Цивільного кодексу України,спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістомст.1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 Цивільного кодексу Українивстановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини 1 статті 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

На підставі ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідноз статтею 1233 Цивільного кодексу України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

В силу частини 1 статті 1268, частин 1, 5 статті 1273 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу.

Відповідно достатті 1296 Цивільного кодексу України,спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У відповідності до частини 5 статті 1268 Цивільного кодексу України,незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із пунктом 23Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Суд, на підставі викладеного, дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_4 шляхом подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини, оформити спадщину не може, оскільки при реєстрації заповіту, складеному спадкодавцем була допущена помилка у прізвищі, свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке залишилося після смерті спадкодавця, не можуть бути видані, іншим чином захистити свої права та інтереси, окрім як звернутися до суду з даним позовом позивач не може, тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1223, 1233, 1225, 1268, 1269, 1270, 1273, 1297 ЦК України, п. 23Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", суд

Ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа: ОСОБА_3 ,про визнанняправа власностіна спадковемайно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , право власності на 5/6 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , право власності на 5/6 частин земельної ділянки площею 0,1873 га, кадастровий номер 3224081801:01:003:0001 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , право власності на 5/6 частин земельної ділянки площею 2,0929 га, кадастровий номер 3224081800:05:027:0007 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області (бувша територія Домантівської сільської ради Сквирського району Київської області), в порядку спадкування за заповітом після смерті матері, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене доКиївського апеляційного суду через суд першої інстанціїпротягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя О.М. Коваленко