Постанова

від 07.05.2024 по справі 704/629/17

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/801/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №704/629/17 Категорія: 302000000 Дьяченко Д. О. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року Черкаський апеляційнийсуд в складі колегії:

суддів Новікова О.М., Гончар Н.І., Сіренка Ю.В.,

за участю секретаря Новицької Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу директора товаристваз обмеженоювідповідальністю «Виробничепідприємство «ІмпульсПлюс» ОлександраОсадчука нарішення Тальнівського районногосуду Черкаськоїобласті від27лютого 2024року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс», третя особа: приватний нотаріус Береза Дарія Василівна, про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною, скасування державної реєстрації речового права, -

в с т а н о в и в:

У травні2017року ОСОБА_1 звернулася досуду ізвказаним позовом,в обґрунтуванняякого зазначала,що вона, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 009396, виданого 11.04.2003 року, є власником земельної ділянки за кадастровим номером 7124083200:01:000:0671 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області загальною площею 2,3361 га.

За договором оренди землі № 7 від 17.09.2011 року, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс-Плюс», вищевказану земельну ділянку вона передала орендарю в строкове платне користування на умовах оренди строком на 5 років.

Розмір орендної плати становить 5,5 % від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки.

Цей договір було зареєстровано у відділі Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області від 07.06.2012 року за № 712408324003799.

Також між сторонами складено Акт про передачу та прийом земельної ділянки.

Кадастровий номер земельної ділянки 7124083200:01:000:0671 змінено на 7124083200:01:001:0671 в зв`язку з приведенням до чинного законодавства, відповідно до розробленої технічної документації із землеустрою та внесено в базу даних.

Позивач направила відповідачу лист-повідомлення від 03.03.2017 року про відмову в поновленні договору оренди землі з проханням повернути земельну ділянку власнику з дня припинення дії договору за актом приймання-передачі земельної ділянки.

Однак, будь-яких відповідей з цього приводу від відповідача не отримувала.

Отримавши Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 82853777 від 20.03.2017 року, їй стало відомо, що 30.09.2016 року приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Березою Д.В., було здійснено державну реєстрацію речового права за Договором №7 на підставі Додаткової угоди від 09.04.2015 року, а строк дії Договору змінено з правом пролонгації.

Оскільки ОСОБА_1 не підписувала оспорювану додаткову угоду до Договору і її волевиявлення на укладення не було, відповідно сторони не досягли усіх істотних умов цієї Додаткової угоди, що є підставою для визнання останньої недійсною та скасування державної реєстрації речового права.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд:

- визнати недійсною Додаткову угоду від 9 квітня 2015 року до договору оренди землі №7 від 17 вересня 2011 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство» «Імпульс-Плюс» та ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 2,3361 га. кадастровий номер 7124083200:01:001:0671, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР №009396 від 11.04.2003 року;

- скасувати державну реєстрацію речового права Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство» «Імпульс-Плюс» на земельну ділянку розміром 2,3361 га. кадастровий номер 7124083200:01:001:0671, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер 33828742 від 13.02.2017 р. та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 16705795 від 30.09.2016 року (із змінами від 13.02.2017 року) про право оренди Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство» «Імпульс-Плюс» земельної ділянки розміром 2,3361 га., кадастровий номер 7124083200:01:001:0671 на підставі додаткової угоди №б/н від 09.04.2015 року до договору оренди землі №7 від 17.09.2011 року, строком до 07.06.2026 року з правом пролонгації.

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 27 лютого 2024 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство» «Імпульс-Плюс» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 640,00 грн. та витрати по оплаті судових експертиз на загальну суму 18720,00 грн.

Рішення судупершої інстанціїмотивовано тим,що,хоча почеркознавчоюекспертизою івстановлено,що підписна додатковійугоді додоговору виконанопозивачкою,однак додатковоюекспертизою буловстановлено,що втексті підписаноїпозивачем угодипізніше буловнесено доповнення,якими істотнозбільшили строкдії договоруоренди землібез відомата згодиостанньої.Тому волевиявленняучасника правочинуне було,а безволевиявлення сторонине можливевчинення договору,що узгоджуєтьсяіз свободоюдоговору,встановленою ст. 627 ЦК України і тому позов підлягає задоволенню повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим при неповному з`ясуванні обставин у справі, невідповідності висновків суду встановленим обставинам у справі, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просило його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не враховано, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Крім того, вказують, що всупереч встановленим обставинам, судом необґрунтовано скасовано саме запис про реєстрацію права оренди згідно діючого договору оренди з підстав визнання недійсним Додаткової угоди до нього.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Заслухавши учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення не в повній мірі відповідає вказаним вимогам.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 009396, виданого 11.04.2003 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 7124083200:01:000:0671 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області загальною площею 2,3361 га.

В судовому засіданні встановлено, що кадастровий номер земельної ділянки 7124083200:01:000:0671 змінено на 7124083200:01:001:0671 у зв`язку з приведенням до чинного законодавства, відповідно до розробленої технічної документації із землеустрою.

Згідно з договором оренди землі №7 від 17.09.2011 року ОСОБА_1 надала в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс-Плюс», належну їй земельну ділянку строком на 5 років. Розмір орендної плати становить 5,5 % від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки. Даний Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області від 07.06.2012 року за № 712408324003799.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 82853777 від 20.03.2017 року 30.09.2016 року приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Березою Д.В., було здійснено державну реєстрацію речового права за Договором №7. Також з Інформаційної довідки вбачається, що цим же приватним нотаріусом (Береза Д.В.) було здійснено державну реєстрацію речового права щодо Додаткової угоди від 09.04.2015 року та змінено строк дії Договору з правом пролонгації.

Відповідно до Додаткової угоди від 09.04.2015 року до Договору оренди землі №7 від 17.09.2011 року ОСОБА_1 та ТОВ «Виробниче підприємство «Імпульс-Плюс» пункт 8 Договору оренди землі №7 від 17.09.2011 року виклали в такій редакції: «Договір укладено на 15 років. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.»

Згідно з висновком експерта за результатами проведення комплексної судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи №68,928-929/18-23 від 17.09.2018 року підпис від імені ОСОБА_1 в графі «ОРЕНДОДАВЕЦЬ» Додаткової угоди від 08.04.2015 до договору оренди землі № 7 від 17.09.2011 виконаний ОСОБА_1 . Питання «Чи містить Додаткова угода від 08.04.2015 року до Договору оренди землі № 7 від 17.09.2011 року (далі - Додаткова угода) ознаки пізнішого внесення змін у її первинний зміст, зокрема після слів «...солома 50 тюків» пункту 1 Додаткової угоди та перед графою «Підписи сторін»?» - виходить за межі компетенції експерта.

Згідно з висновком експерта №10188 від 09.08.2023 року за результатами проведення фізико-хімічної експертизи матеріалів документів в цивільній справі №704/629/17 Додаткова угода від 09.04.2015 до договору оренди землі № 7 від 17.09.2011 містить ознаки пізнішого внесення змін в первісний зміст, зокрема після слів «...солома 50 тюків» пункту 1 Додаткової угоди та перед графою «Підписи сторін» наявний пізніше додрукований фрагмент тексту: «2. Викласти....» та закінчується словами «... печатками Сторін.» Первинний текст Додаткових угод не містив вищевказаний текстовий фрагмент.

За змістомстатті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першоюстатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі їх суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Відповідно до частини третьоїстатті 203 ЦК Україниволевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно зістаттею 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третійстатті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Частиною першоюстатті 205 ЦК Українипередбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК Українивстановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним в силу припису частини першоїстатті 215 ЦК України, а також застосування спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Якщо сторона не виявила свою волю до вчинення правочину й до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Договір є укладеним, якщо сторони в належнійформі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У справі, яка переглядається, встановлено, що ОСОБА_1 підписувала оспорювану додаткову угоду від 09 квітня 2015 року до договору оренди землі від 17 вересня 2011 року № 7. Разом із цим станом на час підписання цієї угоди, остання не містила тексту про строк дії договору оренди землі, який як встановлено судовим експертом, було додрукованого пізніше. ОСОБА_1 заперечує свою згоду на внесення таких змін до договору. Вона вказує, що не погоджувалася на продовження строку дії договору на 15 років.

Таким чином, слід зазначити, що строк дії договору є однією із істотних умов договору, щодо якого згоди між орендодавцем і орендарем не було досягнуто.

Водночас, колегія суддів враховує положення статті 217 ЦК України, яка регламентує правові наслідки недійсності окремих частин правочину. Зокрема, згідно з ч.1 ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Так як додаткова угода, яка належним чином підписана орендодавцем, містить і іншу істотну умову (зокрема, про ціну договору оренди) і в цій частині відсутні докази про недійсність цієї умови, тому колегія суддів вважає, що визнання додаткової угоди недійсною повністю не відповідатиме інтересам сторін.

Так як судовою експертизою підтверджено факт пізнішого часткового додрукування додаткової угоди, то доцільним є визнання цієї угоди недійсною саме в частині, які додруковані пізніше, тобто після дати укладення додаткової угоди і під якою підписалась орендодавець.

За таких обставин колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про повне визнання додаткової угоди недійсною та вважає за доцільне визнати додаткову угоду лише в тій частині, що визначена судовим експертом як додрукована пізніше, після її укладення.

Отже, підлягає визнанню недійсним пункт другий додаткової угоди від 09 квітня 2015 року, в редакції: «Викласти пункт 8 Договору оренди землі №____ від

---

в наступній редакції: «Договір укладено на 15 (п`ятнадцять) років. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. Ця угода складена на 1 сторінці у 3 примірниках, кожний з яких має однакову юридичну силу. Ця угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та її скріплення печатками Сторін», укладену між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс»та ОСОБА_1 - до договору оренди землі № 7 від 17 вересня 2011 року, на земельну ділянку розміром 2,3361 га, кадастровий номер 7124083200:01:001:0671.

Позивачем також заявлена вимога про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, прийнятої на підставі додаткової угоди до договору оренди від 09 квітня 2015 року.

Відповідно до статті 17Закону Українивід 06жовтня 1998року №161-XIV«Про орендуземлі» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Установлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30 вересня 2016 року за № 16705795 зареєстроване за ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» право оренди на земельну ділянку площею 2,3361 га, кадастровий номер 7124083200:01:001:0671, що в адміністративних межах Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, на підставі додаткової угоди від 09 квітня 2015 року до договору оренди землі від 17 вересня 2011 року № 7, строком дії 07.06.2026, з правом пролонгації. Реєстрація вказаного права здійснена приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Левицькою Е.А.

Реєстрація права оренди ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» на земельну ділянку відбулася на підставі угоди, яка, як вище встановлено, є частково недійсною.

Частиною першою статті 317ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи викладене, слід дійти висновку, що реєстрація частково недійсного договору оренди (а саме в частині істотної умови договору - строку дії договору оренди), порушує права та законні інтереси позивачки ОСОБА_1 на користування та розпорядження своєю власністю (земельною ділянкою), що суперечить вимогам статті 317 ЦК України. Тому, як правильно вирішив районний суд, таке право підлягає відновленню шляхом скасування державної реєстрації речового права.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст. 376 ЦПК України, у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визнання недійсною додаткової угоди у повному обсязі.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

ОСОБА_1 при зверненні до суду із вказаним позовом сплатила судовий збір у розмірі 640 грн.

За проведення комплексної судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи від 17.09.2018 року позивач сплатила 5720 грн. та за проведення фізико-хімічної експертизи матеріалів документів в цивільній справі №704/629/17 нею сплачено 13000,00 грн.

ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» сплатило 1920,00 грн. за подання апеляційної скарги на рішення місцевого суду.

За наслідками апеляційного розгляду оскаржуване рішення скасовується лише в частині однієї із вимог немайнового характеру, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 19 200 грн. (640 грн. + 320 грн. + 18720 грн. 480 грн.).

При цьому, як вбачається із позовної заяви, ОСОБА_1 заявила дві вимоги немайнового характеру, однак фактично сплатила лише за одну, а тому з позивача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу директора товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» Олександра Осадчука задовольнити частково.

Рішення Тальнівського районногосуду Черкаськоїобласті від27лютого 2024рокузмінити в частині задоволення позову ОСОБА_1 щодо визнання недійсною додаткової угоди від 09 квітня 2015 року, скасувавши його в цій частині.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задовольнити частково.

Визнати недійсним пункт другий додаткової угоди від 07 квітня 2015 року, укладеної між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс»та ОСОБА_1 , включаючи речення: «Ця угода складена на 1 сторінці у 3 примірниках, кожний з яких має однакову юридичну силу. Ця угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та її скріплення печатками Сторін».

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс»на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 19200,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 травня 2024 року.

Судді: