Ухвала

від 14.06.2024 по справі 704/629/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 червня 2024 року

м. Київ

справа № 704/629/17

провадження № 61-8446ск24

Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс»</a> на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 27 лютого 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Береза Дарія Василівна, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Левицька Елеонора Антонівна, про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною, скасування державної реєстрації речового права,

В С Т А Н О В И В :

06 червня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс»</a> засобами поштового зв`язку направило до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 27 лютого 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 травня 2024 року.

Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частини перша, третя статті 58 ЦПК України).

Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи (пункт 1 частини першої статті 62 ЦПК України).

Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 740/2873/22 (провадження № 61-8685св23)).

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2024 року у справі № 686/14725/21).

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 25), Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 24 січня 2024 року у справі № 686/14725/21).

Касаційну скаргу підписано Осадчуком О. - директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс»</a>. Підтвердження того, що згідно із частиною третьою статті 392 та частиною третьою статті 58 ЦПК України він має повноваження діяти від імені товариства в порядку самопредставництва, зокрема, як директор відповідно до закону, статуту, положення чи трудового договору (контракту), Верховному Суду не надано.

Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено (пункт 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України).

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду із касаційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 260, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс»</a> на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 27 лютого 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Береза Дарія Василівна, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Левицька Елеонора Антонівна, про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною, скасування державної реєстрації речового права, повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Ігнатенко