Рішення

від 02.05.2024 по справі 405/1069/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/1069/24

Номер провадження 2/404/608/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року м. Кропивницький

Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючої судді Варакіної Н.Б.

при секретарі Щербини А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) до Кропивницької міської ради (ЄДРПОУ 26241020, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький) про визнання протиправними дії і рішення Кропивницької міської ради про неможливість встановлення сервітуту -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда із позовом до Кропивницької міської ради про визнання протиправними дії і рішення Кропивницької міської ради про неможливість встановлення сервітуту.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.12.2023 позивачем через ЦНАП до Кропивницької міської ради скеровано письмові заяви (клопотання) про надання дозволу на формування земельної ділянки комунальної власності з метою встановлення земельного сервітуту і укладення договору земельного сервітуту земельної ділянки, загальною площею до 0,03 га, для проведення заходів передбачених пунктами «А», «Б», «Ж», «З» статтею 99 Земельного кодексу України (проходу та проїзду на велосипеді, проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд, інші земельні сервітути пов`язані з встановленням об`єктів благоустрою за переліком які визначено в статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»), за адресою: АДРЕСА_2 , яка прилегла до сформованої земельної ділянки приватної власності позивача за кадастровим 3510100000:14:102:0023 (цільове призначення 03.07 будівництво та обслуговування будівель торгівлі) та нерухомого майна розташованого та такій земельній ділянці; - надання дозволу на формування земельної ділянки комунальної власності з метою встановлення земельного сервітуту і укладення договору земельного сервітуту земельної ділянки, загальною площею до 0,03 га, для проведення заходів передбачених пунктами «А», «Б», «Ж», «З» статтею 99 Земельного кодексу України (проходу та проїзду на велосипеді, проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд, інші земельні сервітути пов`язані з встановленням об`єктів благоустрою за переліком які визначено в статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»), за адресою: АДРЕСА_3 , яка прилегла до сформованої земельної ділянки приватної власності позивача за кадастровим 3510100000:32:216:0008 (цільове призначення 03.07 будівництво та обслуговування будівель торгівлі) та нерухомого майна розташованого та такій земельній ділянці.

Разом з наведеними заявами була долучена розроблена сертифікованим фахівцем топографічна зйомка М1:500 вищезазначених земельних ділянок з відповідними погодженнями комунальних служб.

Вказує, що 07.02.2024 року від Кропивницької міської ради отримано письмові листи зміст яких свідчив про «не вбачання можливим укласти договір сервітуту» за обставинами «не нанесено місце розташування та площу». Вважає таке рішення Кропивницької міської ради безпідставним та надуманим, оскільки разом з наведеними заявами було долучено розроблену сертифікованим фахівцем топографічну зйомку М1:500 вищезазначених земельних ділянок з відповідними погодженнями комунальних служб, а тому таке мотивування як «не вбачання можливим укласти договір сервітуту» та «не нанесено місце розташування та площу» є протиправним та таким що не відповідає чинному законодавству.

Просить, визнати протиправними дії і рішення Кропивницької міської ради в частині «не вбачання можливим укласти договір сервітуту» з підстави «не нанесено місце розташування та площу» за адресою: АДРЕСА_2 та встановити земельний сервітут за адресою: АДРЕСА_2 , яка прилегла до сформованої земельної ділянки приватної власності ОСОБА_1 за кадастровим 3510100000:14:102:0023 (цільове призначення 03.07 будівництво та обслуговування будівель торгівлі) та нерухомого майна розташованого та такій земельній ділянці.

Визнати протиправними дії і рішення Кропивницької міської ради в частині «не вбачання можливим укласти договір сервітуту» з підстави «не нанесено місце розташування та площу» за адресою: АДРЕСА_3 ) та встановити земельний сервітут за адресою: АДРЕСА_3 , яка прилегла до сформованої земельної ділянки приватної власності позивача за кадастровим 3510100000:32:216:0008 (цільове призначення 03.07 будівництво та обслуговування будівель торгівлі) та нерухомого майна розташованого та такій земельній ділянці.

22.02.2024 року ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кропивницької міської ради про визнання протиправними дії і рішення Кропивницької міської ради про неможливість встановлення сервітуту - передано на розгляд за підсудністю до Кіровського районного суду м. Кіровограда.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20.03.2024 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду.

04.04.2024 року представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує щодо позовних вимог позивача. Вказує, що відповідно до листів Кропивницької міської ради позивача було повідомлено, що з доданих до заяв топографічних зйомок М1:500, не нанесено місце розташування земельної ділянки та її площа. У зв`язку з чим неможливо ідентифікувати місце розташування земельних ділянок по АДРЕСА_4 ), тому підготувати проект рішення про надання дозволу на її формування з метою встановлення земельного сервітуту і укладання договору земельного сервітуту, не вбачається можливим. Зазначає, що в обґрунтування своїх позовних вимог, ОСОБА_1 вказує, що необхідністю встановлення сервітуту є те, що прилеглі території які позначені на топографічних зйомках М1:500 і прилегла до його земельних ділянок - знаходяться у занедбаному стані, неогороджені та немає кадастрового номеру та право управління на яку покладено на Кропивницьку міську раду. Однак позивачем не доведено належними доказами своєї позиції, щодо неналежного стану прилеглих територій, що унеможливлює користування в повній мірі своїми земельними ділянками.

Позивач у судове засідання не з`явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позовних вимог, із наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до Кропивницької міської ради з заявами щодо: - надання дозволу на формування земельної ділянки комунальної власності з метою встановлення земельного сервітуту і укладення договору земельного сервітуту земельної ділянки, загальною площею до 0,03 га, для проведення заходів передбачених пунктами «А», «Б», «Ж», «З» статтею 99 Земельного кодексу України (проходу та проїзду на велосипеді, проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд, інші земельні сервітути пов`язані з встановленням об`єктів благоустрою за переліком які визначено в статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»), за адресою: АДРЕСА_2 , яка прилегла до сформованої земельної ділянки приватної власності позивача за кадастровим 3510100000:14:102:0023 (цільове призначення 03.07 будівництво та обслуговування будівель торгівлі) та нерухомого майна розташованого та такій земельній ділянці; - надання дозволу на формування земельної ділянки комунальної власності з метою встановлення земельного сервітуту і укладення договору земельного сервітуту земельної ділянки, загальною площею до 0,03 га, для проведення заходів передбачених пунктами «А», «Б», «Ж», «З» статтею 99 Земельного кодексу України (проходу та проїзду на велосипеді, проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд, інші земельні сервітути пов`язані з встановленням об`єктів благоустрою за переліком які визначено в статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»), за адресою: АДРЕСА_3 , яка прилегла до сформованої земельної ділянки приватної власності позивача за кадастровим 3510100000:32:216:0008 (цільове призначення 03.07 будівництво та обслуговування будівель торгівлі) та нерухомого майна розташованого та такій земельній ділянці.

Відповідно до листів Кропивницької міської ради № Т-10578 від 26.12.2023 року та № Т-10584 від 26.12.2023 року позивача було повідомлено, що на доданих до заяв графічних матеріалах, не нанесено місце розташування земельної ділянки та її площа. У зв`язку з чим неможливо ідентифікувати місце розташування земельних ділянок по АДРЕСА_4 ), тому підготувати проект рішення про надання дозволу на її формування з метою встановлення земельного сервітуту і укладання договору земельного сервітуту, не вбачається можливим.

За змістом статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (стаття 81 ЦПК України).

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 22-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені статтею 99 ЗК України і цей перелік не є вичерпним. Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Отже, закон вимагає від позивача надання суду доказів на підтвердження того, що нормальне використання своєї власності неможливе без обмеження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому слід довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити яким-небудь іншим способом.

Такі ж вимоги висуваються до особи, яка просить надати дозвіл на формування земельної ділянки та встановлення сервітуту.

Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 920/1204/17, від 25.06.2019 у справі № 911/2701/17, від 09.12.2019 у справі №607/20779/14-ц, від 17.09.2018 у справі № 686/3104/16-ц, від 21.03.2018 у справі №379/794/16-ц.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В обґрунтування своїх позовних вимог, ОСОБА_1 зазначає, про протиправність рішення Кіровоградської міської ради щодо не можливості укладення договору сервітуту.

Статтею 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування у Україні» визначені акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

З відповідей, наданих на звернення позивача заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради О. Мосіна, вбачається, що рішення Кропивницька міська рада щодо розгляду питання про надання дозволу на формування земельної ділянки комунальної власності з метою встановлення земельного сервітуту і укладення договору земельного сервітуту не приймала.

Позивачу роз`яснено, що доданих до його звернення матеріалів недостатньо, для підготовки проєкту відповідного рішення.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За положеннями ст. 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, через які також згідно зі статтями 83, 84 ЗК України набувається та реалізується право комунальної власності на землю та право державної власності на землю. Комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Статтею 80 ЗК України передбачено, що суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності, а також держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності».

Відповідно до ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Право користування чужим майном передбачено у статтях 401 - 406 Цивільного кодексу України,

Так, відповідно до ч. 1 ст. 401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати, власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

У статті 402 ЦК України передбачено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 404 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Порядок та особливості встановлення земельних сервітутів конкретизовано в Земельному кодексі України відповідно до статті 100 якого сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

При цьому, у статті 98 ЗК України передбачено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Відповідно до статті 99 ЗК України власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення земельних сервітутів, зокрема, у вигляді права проїзду на транспортному засобі по наявному шляху. При цьому за змістом цієї статті перелік земельних сервітутів, що визначені в ній, не є вичерпним.

З викладеного вбачається, що метою встановлення земельного сервітуту на певний строк чи без зазначення строку є задоволення потреб у ефективному використанні свого майна. При цьому однією з основних ознак сервітуту, який підлягає встановленню за рішенням суду, є неможливість задоволення такої потреби у будь-який інший спосіб у ситуації, коли власник і потенційний сервітуарій не можуть досягнути згоди щодо встановлення сервітуту або способу його здійснення, плати тощо.

Порядок встановлення земельного сервітуту на землях комунальної власності врегульовано ст. 124-1 ЗК України, згідно якої заінтересована у встановленні земельного сервітуту на землях комунальної власності, звертається з клопотанням у разі, якщо земельна ділянка не передана у користування або у разі необхідності встановлення земельного сервітуту на землях, не сформованих у земельні ділянки, - до органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою державної, комунальної власності. У клопотанні має бути зазначена мета встановлення земельного сервітуту.

До клопотання додаються: копії документів, що підтверджують право власності заявника на будівлі, споруди, що розташовані на земельній ділянці (за наявності); письмове погодження землекористувача (у разі встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки, яка перебуває у користуванні, за договором з органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою державної, комунальної власності), справжність підпису на якому засвідчується нотаріально; проект договору про встановлення земельного сервітуту (у разі встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки); графічні матеріали із зазначенням орієнтовного місця розташування та площі земельної ділянки, яку передбачається сформувати з метою встановлення земельного сервітуту (у разі необхідності формування земельної ділянки державної, комунальної власності з метою встановлення земельного сервітуту); технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, що розробляється без одержання дозволу на її розроблення (у разі встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки).

У разі необхідності формування земельної ділянки державної, комунальної власності з метою встановлення земельного сервітуту орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування протягом одного місяця з дня отримання клопотання приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку про можливість встановлення земельного сервітуту шляхом надання права проїзду та проходу через належну іншій особі земельну ділянку у разі, якщо задовольнити таку потребу у будь-який інший спосіб неможливо.

При цьому виходячи із сутності сервітуту обсяг користування чужим майном повинен бути чітко окреслений, оскільки обмеження права власності особи на майно, щодо якого встановлено сервітут, не позбавляє власника продовжувати використовувати свою земельну ділянку за цільовим призначенням, тобто можливості здійснення правомочностей володіння, користування, розпорядження майном у межах, не обтяжених сервітутом (ч. 3 ст. 98 ЗК України, ч. 5 ст. 403 ЦК України).

Крім того, право на встановлення сервітуту належить власникам або користувачам суміжних земельних ділянок, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 100 ЗК України встановлення сервітуту здійснюється для обслуговування належної їм земельної ділянки за рахунок обслуговуючої, тобто сервітутної земельної ділянки.

Виходячи з поняття сервітут, у випадку встановлення земельного сервітуту, пов`язаного з просторовим використанням чужої земельної ділянки (зокрема при праві проходу, проїзду тощо), суду необхідно з`ясувати, яка саме частина земельної ділянки відповідача підлягає використанню за сервітутом, а яка її частина не обтяжена сервітутом і може використовуватися власником.

Як вбачається із матеріалів справи, до заяв від 08.12.2023 року позивачем було подано Топографічні зйомки М1:500 земельних ділянок в АДРЕСА_5 з к.н. 3510100000:14:102:0023 та АДРЕСА_3 з к.н. 351010000:32:216:0008.

Однак, на вказаних топографічних зйомках відсутні будь-які позначки, щодо місця розташування та площі земельної ділянки, яку передбачається сформувати з метою встановлення земельного сервітуту.

Відповідачем, після опрацювання заяв, ОСОБА_1 була надана в місячний строк відповідь, яка не є відмовою в розумінні Земельного кодексу України, адже не є рішенням Кропивницької міської ради.

Так, відповідно до п. 4 ч. З ст. 124-1 ЗК України, у рішенні органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має зазначатися вичерпний перелік підстав для такої відмови з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Тому, суд погоджується із позицією сторони відповідача, що листи Кропивницької міської ради «Про розгляд листа» № Т-10584, Т-10578 від 26.12.2023 року не є рішенням органу місцевого самоврядування, а є повідомленням заявника про невідповідність поданих заяв вимогам Земельного кодексу України.

Відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до Законів України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача щодо визнання протиправними дії і рішення Кропивницької міської ради про неможливість встановлення сервітуту є безпідставними, необґрунтованими, тому у їх задоволені слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, при відмові у задоволенні позовних вимог, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) до Кропивницької міської ради (ЄДРПОУ 26241020, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький) про визнання протиправними дії і рішення Кропивницької міської ради про неможливість встановлення сервітуту - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області.

Рішення суду складено 09.05.2024.

Суддя Кіровського Н. Б. Варакіна

районного суду

м.Кіровограда