Постанова

від 07.05.2024 по справі 688/5202/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 688/5202/23

Провадження № 22-ц/4820/850/24

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Талалай О.І., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні справуза позовом ОСОБА_1 до Управління освіти Шепетівської міської ради Хмельницької області, Шепетівського міського центру Дитячої та юнацької творчості Хмельницької області про визнання протиправним і скасування наказу про припинення збереження середнього заробітку, зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток за апеляційною скаргою Управління освіти Шепетівської міської ради Хмельницької області на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 січня 2024 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління освіти Шепетівської міської ради Хмельницької області (далі Управління освіти), Шепетівського міського центру Дитячої та юнацької творчості Хмельницької області (далі Центр дитячої та юнацької творчості) про визнання протиправним і скасування наказу про припинення збереження середнього заробітку, зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток.

ОСОБА_1 зазначив, що він працює у Центрі дитячої та юнацької творчості на посаді керівника гуртка за сумісництвом. 25 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 він призваний у Збройні Сили України по загальній мобілізації та зарахований до списків військової частини ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаду стрільця.

Наказом №06/к/тр від 24 лютого 2023 року позивача увільнено від роботи з 24лютого 2022 року із збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку. З 25 лютого 2022 виплата йому як мобілізованому працівнику заробітної плати здійснювалася у розмірі середнього заробітку до закінчення строку мобілізації.

Наказом №12/к/тр від 19 липня 2022 року позивачу припинено нарахування та виплату середнього заробітку з 19 липня 2022 року у зв`язку зі змінами, внесеними до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) Законом України від 1 липня 2022 року №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон №2352-ІХ).

Цей наказ є незаконним, оскільки відповідно до частини другої статті 57 Закону України від 5 вересня 2017 року №2145-VІІІ «Про освіту» (далі Закон №2145-VІІІ), який є спеціальним законом, за педагогічними та науково-педагогічними працівниками закладів освіти, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період зберігається попередній середній заробіток, як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Відтак Управління освіти зобов`язане нарахувати та виплатити йому середній заробіток за період з 19 липня 2022 року по 24 грудня 2023 року.

За таких обставин ОСОБА_1 просив суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Центру дитячої та юнацької творчості №12/к/тр від 19 липня 2022 року в частині припинення нарахування та виплати йому середнього заробітку з 19 липня 2022 року по 24 грудня 2023 року;

зобов`язати Управління освіти поновити йому збереження середнього заробітку на період мобілізації на час воєнного стану, провівши нарахування та виплату середнього заробітку з 19 липня 2022 року по 24 грудня 2023 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 25січня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Центру дитячої та юнацької творчості №12/к/тр від 19 липня 2022 року в частині припинення нарахування та виплати середнього заробітку ОСОБА_1 з 19 липня 2022 року.

Зобов`язано Управління освіти поновити ОСОБА_1 збереження середнього заробітку на період мобілізації під час воєнного стану, провівши нарахування та виплату йому середнього заробітку з 19 липня 2022 року.

Стягнуто з Управління освіти в дохід держави судовий збір у розмірі 1073 грн 60 коп.

Суд керувався тим, що ОСОБА_1 займає посаду керівника гуртка Центру дитячої та юнацької творчості, а тому на нього як педагогічного працівника поширюються норми Закону 2145-VІІІ, який є спеціальним законом і підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Центр дитячої та юнацької творчості припинив нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку всупереч вимог частини другої статті 57 Закону 2145-VІІІ, а тому прийнятий ним наказ в цій частині підлягає скасуванню. Відтак Управління освіти, на яке покладена функція з організації фінансового забезпечення позашкільних навчальних закладів, повинне нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

В апеляційній скарзі Управління освіти просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України (в чинній редакції) за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, не зберігається середній заробіток за місцем роботи. Закон №2352-ІХ про внесення змін до названої норми набрав чинності 19липня 2022року. Оскільки норми цього Закону поширюють свою дію на відносини, що виникли після набрання ним чинності, то з указаної дати Центр дитячої та юнацької творчості правомірно зупинив нарахування ОСОБА_1 середнього заробітку. Норми КЗпП України мають перевагу перед нормами Закону №2145-VІІІ із огляду на те, що норми кодексу повно та точно регулюють конкретні правовідносини, містять чіткі та зрозумілі положення, які забезпечують передбачуваність законодавства та відповідають законним очікуванням суб`єктів правовідносин. Оспорюваний наказ не суперечить вимогам закону, внаслідок чого підстави для його скасування, а також для нарахування та виплати позивачу заробітної плати відсутні.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_1 та Центр дитячої та юнацької творчості не подали відзив на апеляційну скаргу.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частиною першою статті 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

ОСОБА_1 працює у Центрі дитячої та юнацької творчості на посаді керівника гуртка за сумісництвом.

Наказом Центру дитячої та юнацької творчості від 24 лютого 2023 року №06/к/тр ОСОБА_1 увільнено від роботи з 24 лютого 2022 року у зв`язку з призовом на військову службу по мобілізації із збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку з 25 лютого 2022 року до закінчення строку мобілізації.

Наказом Центру дитячої та юнацької творчості від 19 липня 2022 року №12/к/тр у зв`язку з набранням чинності Законом №2352-ІХ, яким внесено зміни до частини третьої статті 119 КЗпП України, ОСОБА_1 зупинено нарахування середнього заробітку з 19 липня 2022 року на період проходження ним військової служби.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України (в редакції, яка діяла до 19 липня 2022 року) за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

19 липня 2022 року набрав чинності Закон №2352-ІХ, яким внесено зміни до КЗпП України, зокрема у частині третій статті 119 слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада».

За змістом частини першої статті 2 Закону 2145-VІІІ законодавство України про освіту ґрунтується на Конституції України та складається із цього Закону, спеціальних законів, інших актів законодавства у сфері освіти і науки та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

В силу частини другої статті 57 Закону 2145-VІІІ (в редакції на час вступу ОСОБА_1 на військову службу) у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов`язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток. У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України від 22 листопада 2023року №3494-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», яким внесено зміни у частину другу статті 57 Закону 2145-VІІІ. Зокрема, із цієї норми виключені слова «чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період».

Із Переліку посад педагогічних та науково-педагогічний працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року №963, слідує, що керівник гуртка належить до педагогічних працівників.

Згідно з частиною другою статті 39 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 53 і частиною другою статті 57 Закону України «Про освіту», частиною другою статті 44, частиною першою статті 54 і частиною третьою статті 63 Закону України «Про фахову передвищу освіту», частиною другою статті 46 Закону України «Про вищу освіту».

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16 жовтня 2023 року (справа №718/209/23) зауважив, що:

на рівні КЗпП України не передбачено правила про пріоритетність його норм над нормами інших законів. Правила в статті 4 ЦК України, про пріоритетність його норм над приватноправовими нормами інших законів, до вирішення колізій між КЗпП України та іншими законами не застосовується;

у частині другій статті 39 «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачені гарантії для громадян України призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, зокрема, шляхом відсилання як до частини третьої статті 119 КЗпП України, так і до норм інших законів (зокрема, частина друга статті 57 Закону України «Про освіту»);

Законом №2352-ІХ не внесено зміни до інших законів, які передбачають гарантії для громадян України призваних на військову службу за призовом під час мобілізації і встановлені нормами інших законів (зокрема, для педагогічних чи науково-педагогічних працівників). Тобто, для окремих категорій суб`єктів (зокрема, для педагогічних чи науково-педагогічних працівників) призваних на військову службу за призовом під час мобілізації збережено таку гарантію як попередній середній заробіток;

в частині другій статті 57 Закону України «Про освіту» міститься спеціальна норма щодо положень частини третьої статті 119 КЗпП України, оскільки поширюється на педагогічних чи науково-педагогічних працівників;

спеціальна норма (частина друга статті 57 Закону України «Про освіту») має перевагу над загальною (частина третя статті 119 КЗпП України) нормою (lex specialis derogat generali). Прийнята пізніше в часі загальна норма (частина третя статті 119 КЗпП України) не скасовує спеціальної норми (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Тому за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками призваними на військову службу за призовом під час мобілізації зберігається попередній середній заробіток.

Зібрані докази вказують на те, що ОСОБА_1 є педагогічним працівником.

З 19 липня 2022 року Законом №2352-ІХ змінено регулювання трудових відносин осіб, які призвані на військову службу. Зокрема, за такими особами до дня фактичного звільнення з військової служби зберігається місце роботи і посада, у той час, як до внесення цих змін за особами, призваними на військову службу, зберігався ще і середній заробіток.

Водночас Законом №2352-ІХ не внесено змін до Закону №2145-VІІІ, який є спеціальним законом і визначає гарантії для педагогічних працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, у тому числі на збереження заробітної плати на час проходження військової служби (частини друга статті 57, яка діяла до 24 грудня 2023 року).

Вказані положення закону не були враховані Центром дитячої та юнацької творчості при винесенні наказу про зупинення нарахування ОСОБА_1 середнього заробітку з 19 липня 2022 року.

Отже, суд першої інстанції правомірно керувався тим, що цей наказ є незаконним і підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 має бути нарахована та виплачена заробітна плата.

Наведене Управлінням освіти в апеляційній скарзі правове обґрунтування не спростовує зазначені висновку суду.

Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про недотримання судом норм матеріального права, є безпідставними.

Висновки суду першої інстанції не суперечать наведеним Управлінням освіти в апеляційній скарзі правовим позиціям Верховного Суду щодо пріоритетності нормативно-правових актів.

3. Висновки суду апеляційної інстанції

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу Управління освіти Шепетівської міської ради Хмельницької області залишити без задоволення, а рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 9 травня 2024 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

О.І. Талалай

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції Березюк Н.П.

Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 53