Ухвала

від 07.05.2024 по справі 755/7434/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/7434/24

Провадження №: 2-о/755/328/24

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

"07" травня 2024 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Київський відділ державної реєстрації шлюбів центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту неправильності в актовому записі та внесення змін до актового запису,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа - Київський відділ державної реєстрації шлюбів центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту неправильності в актовому записі та внесення змін до актового запису.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Перевіривши матеріали заяви та долучених до неї документів, судом встановлено такі недоліки.

У поданій заяві ОСОБА_1 просить встановити факт неправильності в актовому записі про шлюб від 19 квітня 2024 року серії НОМЕР_1 , виданого Київським відділом державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому прізвище нареченого (чоловіка) до і після шлюбу вказано « ОСОБА_1 » замість правильного « ОСОБА_1 » та зобов`язати Київський відділ державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про шлюб від 19 квітня 2024 року серії

НОМЕР_1 , а саме: змінити прізвище нареченого (чоловіка) до і після шлюбу на « ОСОБА_1 » замість неправильного « ОСОБА_1 ».

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частина третя статті 294 ЦПК України).

Згідно зі статтею 315 цього Кодексу суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Частиною четвертою статті 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Згідно з абзацом 2 пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня

1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України; органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва.

Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Тобто за змістом вказаних норм закону суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів. І тільки у разі наявності об`єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження.

Як уже зазначалося раніше, заявник просить встановити факт неправильності в актовому записі про шлюб, однак, всупереч вимогам пункту 1 статті 318 ЦПК України, не зазначає мету встановлення такого факту.

За приписами статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

Внесення змін до актових записів цивільного стану передбачене нормою статті 22 цього Закону, якою встановлено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку зазначаються причини відмови та можливість її оскарження в судовому порядку.

Порядок внесення будь-яких змін до актових записів цивільного стану регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793.

Пунктом 1.1 цих Правил передбачено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у випадках, передбачених чинним законодавством.

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Відповідно до пункту 1.5 Правил заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами, шляхом їх формування та реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян при пред`явленні паспорта громадянина України (далі - паспорт), паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства (далі - паспортний документ) заявника. Сформована заява про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання роздруковується посадовою особою та за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній, підписується заявником.

Згідно пункту 1.7 Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.

Пунктом 2.5 Правил передбачено, що заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається особою, щодо якої складено актовий запис.

Пунктом 1.15 Правил відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні або анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

Водночас, згідно із пунктом 2.12 Правил, на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Отже, зверненню до суду з заявою про встановлення факту неправильності у актовому записі, має передувати звернення заявника до органу відповідного територіального РАЦСу із заявою про внесення змін до актового запису, після одержання обгрунтованої відмови органу РАЦСу у внесенні змін до актового запису, заявник має право звернутися до суду з заявою про встановлення факту неправильності у актовому записі.

Заявник не зазначає, чи зверталася вона письмово до відділу державної реєстрації актів цивільного стану з проханням про внесення змін до актового запису та чи отримувала письмову відмову відділу державної реєстрації актів цивільного стану у проведення такої дії.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За змістом частини дев`ятої статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 95, 175, 177, 185, 293, 317 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Київський відділ державної реєстрації шлюбів центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту неправильності в актовому записі та внесення змін до актового запису, - залишити без руху.

Встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 2 дні з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити заявнику, що у разі невиконання вимог ухвали, заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Хромова