Ухвала

від 30.05.2024 по справі 755/7434/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/7434/24

Провадження №: 2-о/755/328/24

УХВАЛА

про повернення заяви

"30" травня 2024 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Київський відділ державної реєстрації шлюбів центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту неправильності в актовому записі та внесення змін до актового запису,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа - Київський відділ державної реєстрації шлюбів центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту неправильності в актовому записі та внесення змін до актового запису.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 травня 2024 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано заявникові строк для усунення недоліків - два дні з дня отримання копії ухвали.

Підставами для залишення позовної заяви без руху слугувало те, що заявником не зазначено мету встановлення юридичного факту, не вказано про факт звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану з проханням про внесення змін до актового запису та отримання письмової відмови відділу державної реєстрації актів цивільного стану у проведення такої дії.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, що міститься в матеріалах справи, ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 07 травня 2024 року про залишення заяви без руху доставлено на електронну адресу ОСОБА_1 13 травня 2024 року.

14 травня 2024 року ОСОБА_1 особисто отримала копію ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 07 травня 2024 року про залишення заяви без руху, про що свідчить розписка про отримання ухвали суду, що міститься в матеріалах справи.

15 травня 2024 року на виконання вимог ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 07 травня 2024 року про залишення заяви без руху, заявником подано заяву про усунення недоліків заяви. Заяву подано з дотриманням встановленого судом процесуального строку.

Перевіривши матеріали заяви та долучених до неї документів, судом встановлено таке.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

На виконання вимог ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 07 травня 2024 року про залишення заяви без руху заявником вказано, що встановлення юридичного факту неправильності актового запису необхідно їй для приведення у відповідність правовстановлюючих документів.

При цьому, ухвалою від 07 травня 2024 року про залишення заяви без руху судом було зазначено, що зверненню до суду з заявою про встановлення факту неправильності у актовому записі, має передувати звернення заявника до органу відповідного територіального РАЦСу із заявою про внесення змін до актового запису, після одержання обгрунтованої відмови органу РАЦСу у внесенні змін до актового запису, заявник має право звернутися до суду з заявою про встановлення факту неправильності у актовому записі. Подана ОСОБА_1 заява про встановлення юридичного факту не містила відомостей про звернення до відповідного територіального органу РАЦСу із заявою про внесення змін до актового запису та отримання письмової відмови у вчиненні такої дії.

Однак, всупереч вимогам ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 07 травня

2024 року про залишення заяви без руху, заявник не зазначила чи звертлася вона письмово до відділу державної реєстрації актів цивільного стану з проханням про внесення змін до актового запису та не додала письмової відмови відділу державної реєстрації актів цивільного стану у проведення такої дії.

Відповідно до частини дев`ятої статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Тобто, виходячи зі змісту вищенаведених положень ЦПК України, дотримання вимог процесуального законодавства України при пред`явленні заяви до суду є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Із цього приводу прецедентними є рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Таким чином, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із позовною заявою (заявою) повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються.

Відповідно до вимог частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

В зв`язку з тим, що заявником недоліки, зазначені в ухвалі суду від 07 травня 2024 року не усунуто, а саме: не надано доказів звернення до відповідного територіального органу реєстрації актів цивільного стану та не надано письмового документа органу реєстрації актів цивільного стану про відмову у внесенні змін до актового запису, суд приходить до висновку, що заявник недоліки не усунув, заяву слід вважати неподаною та повернути заявнику.

Водночас, суд роз`яснює заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Пунктом другим частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених частиною першою цієї статті, судовий збір повертається повністю.

На підставі викладеного та керуючись статтями 14, 185, 258-260, 261, 317, 318, 353 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Київський відділ державної реєстрації шлюбів центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту неправильності в актовому записі та внесення змін до актового запису, - вважати неподаною та повернути суб`єкту звернення.

Роз`яснити суб`єкту звернення, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, з урахуванням викладеного в даній ухвалі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.

Суддя О.О. Хромова