Рішення

від 02.05.2024 по справі 141/823/23

ОРАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 141/823/23

Провадження №2/141/26/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В.

при секретарі судового засідання Поліщук В.О.,

за участю сторін:

представника позивача адвоката Підчасюка В.Ю.,

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Панасюк Н.А.,

відповідач ОСОБА_2 не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 141/823/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,

У С Т А Н О В И В:

08.11.2023 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

Позовні вимогимотивовані тим,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батькопозивача ОСОБА_4 ,який зажиття залишив заповіт, посвідчений 06.05.2011 секретарем Балабанівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, згідно якого все своє майно, в тому числі житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 заповів позивачу ОСОБА_3 .

Заповіт не змінено і не скасовано, однак до осіб, які мають право на обов`язкову долю у спадщині, передбачених ст. 1241 ЦК України, після смерті спадкодавця належить дружина спадкодавця ОСОБА_5 .

Вказаний будинок на підставі свідоцтва про право власності від 26.01.2001 належав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

05.05.2021 позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання рішення виконкому сільської ради, свідоцтва про право власності на житловий будинок недійсними, визнання права власності на 7/8 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

Рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 18.08.2022 позов ОСОБА_3 задоволено частково, визнано недійсним та скасовано рішення виконкому Балабанівської сільської ради Оратівського району Вінницької області від 03.10.2000 року № 79 щодо визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, розташований в АДРЕСА_1 . Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, розташований в АДРЕСА_1 , яке видане виконкомом Балабанівської сільської ради Оратівського району Вінницької області 26.02.2001 року.

При цьому, в задоволенні позовної вимоги про визнання права власності на 7/8 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування судом відмовлено з підстав відсутності постанови про відмову у вчинення нотаріальної дії або свідоцтва про право на спадщину. Вказане рішення суду не оскаржувалось та 29.09.2022 набрало законної сили.

Позивач є спадкоємцем за заповітом на 7/8 (сім восьмих) часток спадкового майна, належного померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , та оформив свої спадкові права на частину спадкового майна, а саме на 7/8 часток земельних ділянок площею 3,5277 га, 0,2500 га, 0,1694 га та площею 0,3226 га відповідно.

Однак,оскільки правовласності наспадкове майно житловийбудинок з господарськимибудівлями таспорудами,що знаходитьсяв АДРЕСА_1 ,ні заким ізспіввласників незареєстровано,а документи,що підтверджуютьправо власностіна вказанийжитловий будиноквідсутні,нотаріально оформитиприйняття спадщинипозивач позбавленийможливості, в підтвердження чого суду надано відповідну обґрунтовану постанову нотаріуса від 28.09.2023 про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Таким чином, ОСОБА_3 просить суд визнати за ним право власності на 7/8 частки житлового будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 17.11.2023 відкрито провадження у справі № 141/823/23 та призначено підготовче судове засідання на 12.12.2023, витребувано у Немирівської державної контори Вінницької області належним чином завірену копію спадкової справи № 193/2019, заведеної після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підготовче судове засідання, призначене на 12.12.2023, не відбулось та було відкладено на 16.01.2024, у зв`язку із задоволенням письмового клопотання представника позивача адвоката Підчасюка В.Ю. від 11.12.2023 про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки він приймає участь в якості представника сторони у розгляді іншої справи.

13.12.2023 на виконання вимог ухвали суду від 17.11.2023 до суду надійшла лист-відповідь Немирівської державної нотаріальної контори Вінницької області № 1313/01-16 від 09.12.2023, відповідно до якої завідуюча Немирівської державної нотаріальної контори Людмила Кнап повідомляє, що надати копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , неможливо, оскільки Немирівською державною нотаріальною конторою дана спадкова справа не відкривалась, а зазначена спадкова справа була заведена Оратівською державною нотаріальною конторою.

Також 14.12.2023 до суду надійшов відзив на позов від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Панасюк Н.А. від 14.12.2023, в якому адвокат Панасюк Н.А вважає, що провадження у справі № 141/823/23 не підлягає відкриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, а також зазначає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В обґрунтування відзиву зазначено, що спірний житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 відносився до розряду колгоспного двору, членами якого були ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

У відповідності до вимог ст. 126 ЦК УРСР, ОСОБА_5 більше трьох років до 15.04.1991 своєю особистою працею брала участь у веденні спільного господарства двору, а тому набула право власності на частину спірного житлового будинку з погосподарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 .

Адвокат Панасюк Н.А. зазначає, що рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 18.08.2022 у справі № 141/309/21 встановлено, що частку в майні колгоспного двору мав ОСОБА_3 , який станом на 15.04.1991 перебував на дійсній строковій військовій службі. Також у вказаному рішенні суду встановлено, що усі члени колгоспного двору, які були такими станом на 15.04.1991, мали право спільної сумісної власності на майно колгоспного двору.

На підставі викладеного, адвокат Панасюк Н.А. вважає, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 набули право власності на житловий будинок у АДРЕСА_1 у рівних частках, оскільки були членами цього двору станом на 15.04.1991 з розміром частки по 1/3 кожен.

Окрім того, адвокат Панасюк Н.А. вважає, що ОСОБА_5 набула 1/8 частку від 1/3 частки житлового будинку після смерті ОСОБА_4 , оскільки була особою, яка має право на обов`язкову частку у спадщині після смерті чоловіка.

За вказаних обставин, адвокат Панасюк Н.А. у відзиві вказує, що не заперечує проти визнання за ОСОБА_3 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на 7/8 частки від 1/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 16.01.2024 з ініціативи суду продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів у цивільній справі №141/823/23, оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 22.02.2024, у зв`язку із неявкою сторін, а також витребувано в Державного нотаріального архіву Вінницької області належним чином завірену копію спадкової справи № 193/2019, заведену після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Протокольною ухвалою, постановленою в підготовчому судовому засіданні 22.02.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи № 141/823/23 на 21.03.2024 у зв`язку із невиконанням Державним нотаріальним архівом Вінницької області пункту 5 ухвали суду від 16.01.2024, а саме не надано суду копію спадкової справи №193/2019, заведену після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також у зв`язку із задоволенням клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Панасюк Н.А. від 20.02.2024 про відкладення розгляду справи.

27.02.2023 на виконання вимог ухвали суду від 16.01.2024 Державний нотаріальний архів Вінницької області надав копію спадкової справи №193/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , яка була розпочата 06.09.2019 та закінчена 04.11.2022 Оратівською державною нотаріальною конторою Вінницької області.

Ухвалою суду від 21.03.2024 клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Панасюк Н.А. від 14.12.2023 про відмову у відкритті провадження у справі №141/823/23, яке міститься у відзиві на позовну заяву від 14.12.2023, залишено без задоволення, закрито підготовче провадження у справі № 141/823/23, призначено справу до судового розгляду по суті на 09.04.2024.

Протокольною ухвалою, постановленою в судовому засіданні 09.04.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 02.05.2024, у зв`язку із задоволення усного клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Панасюк Н.А. про оголошення перерви для надання можливості відповідачу ОСОБА_1 виступити у судових дебатах.

Відповідач ОСОБА_2 про розгляд справи повідомлялась завчасно та належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України у відповідності до ч. 10 ст. 187 ЦПК України, однак в судове засідання 02.05.2024 в черговий раз не з`явилася, своїм право на подачу відзиву на позов не скористалась, жодних заяв чи клопотань від неї не надходило.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання 02.05.2023 не з`явилася, причини неявки суду не повідомила.

Згідно ч. 1 ст.223ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, з`ясувавши думку учасників справи, а також з урахуванням конкретних обставин справи №141/823/23, наявності доказів своєчасного та належного повідомлення відповідачів, дійшов висновку про можливість розгляду справи № 141/823/23 за відсутності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

У судовому засіданні 02.05.2024 представник позивачаадвокат ПідчасюкВ.Ю. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених у позові.

Додатково адвокат Підчасюк В.Ю. зазначив,що не погоджується з обґрунтуванням відповідача ОСОБА_1 та її представника адвоката Панасюк Н.А. про те, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 набули право власності на житловий будинок у АДРЕСА_1 у рівних частках, оскільки були членами цього двору станом на 15.04.1991 з розміром частки по 1/3 кожен, та посилання про те, що зазначені факти встановлені в рішенні суду у справі № 141/309/21, оскільки обставини, які досліджувались та були встановлені вказаним рішенням, відносяться до іншого предмету позову.

Щодо посилання у рішенні суду у справі № 141/309/21 на окремі довідки, у яких було зазначено, що майно було віднесено до складу колгоспного двору, зауважив, що дані довідки не перевірялись судом на предмет неузгодженості з іншими доказами, оскільки предметом розгляду були інші обставини.

За вказаних обставин, адвокат Підчасюк В.Ю. вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивач ОСОБА_3 звернувся до нотаріуса, який належним чином визначив частку у спадковому майні, а саме 7/8, та нотаріусом було постановлено постанову у відмову у вчиненні нотаріальної дії, а тому інших способів для відновлення порушеного права ОСОБА_3 немає.

Також адвокат Підчасюк В.Ю.зазначив,що рікпобудови спірногобудинку 1966,а друга дружина батька позивача ОСОБА_5 почала проживати у спірному житловому будинку у 1984 році, та у 1986 році зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , а тому лише з 1986 року по 1991 рік ОСОБА_5 проживала у вказаному будинку.

Враховуючи, що у той час, коли ОСОБА_5 фактично почала проживати у будинку, вказаний спірний будинок був фактично побудований і сформований, адвокат Підчасюк В.Ю. вважає, що не можна стверджувати однозначно, що ОСОБА_5 набула повноцінно частку на вказаний будинок як член колгоспного двору своєю працею з часу свого перебування у даному будинку.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Панасюк Н.А. позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 14.12.2023.

Додатково адвокат Панасюк Н.А. зазначила, що довідками Балабанівської сільської ради встановлено факт про те, спірний житловий будинок відносився до розряду колгоспного двору, та, відповідно, усі члени колгоспного двору набули право власності на дане майно, оскільки проживали у ньому, та спільною працею брали участь у його розбудові, а тому, відповідно, застосовується норма про майно колгоспного двору.

Стосовно посилання позивача та його представника про те, що нотаріус встановив частку у розмірі 7/8 адвокат Панасюк Н.А. вважає, що дане твердження є помилковим, оскільки нотаріусом встановлено частку позивача ОСОБА_3 у спадковому майні, належного померлому ОСОБА_4 , з урахуванням обов`язкової частки дружини спадкодавця ОСОБА_5 розміром 1/8.

Також адвокат Панасюк Н.А. зазначила, що розмір частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 у розмірі 7/8 було визначено спадкоємцем (позивачем), а не нотаріусом.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи №141/823/23, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з свідоцтва про народження (повторного) серії НОМЕР_1 від 17.06.1985 року, позивач ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , в графі «Батько» зазначено ОСОБА_4 , в графі «Мати» зазначено ОСОБА_6 .

Згідно заповіту від 06.05.2011 року ОСОБА_4 все своє майно, що буде належати йому на день його смерті, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, а також все те, на що він за законом матиме право, в тому числі житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за АДРЕСА_1 , з присадибною земельною ділянкою, а також належну йому земельну ділянку 3,5277 га та майновий пай заповів ОСОБА_3 . Заповіт посвідчено 06.05.2011 секретарем Балабанівської сільської ради Оратівського району Вінницької області ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі за № 104.

Як вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстрі (заповіти/спадкові договори) № 57458704 від 06.09.2019, заповіт ОСОБА_4 , посвідчений 06.05.2001 року Балабанівською сільською радою Оратівського району Вінницької області, чинний; номер у спадковому реєстрі 51130501, номер в реєстрі нотаріальних дій 104.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Іллінці Іллінецького району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , та про що 23.07.2019 року виконавчим комітетом Балабанівської сільської ради Оратівського району Вінницької області складено відповідний актовий запис № 10.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, у складі якої наявне нерухоме майно.

Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду, розташованого по АДРЕСА_1 , власниками будинку станом на 26.02.2001 року (дату складання технічного паспорту) є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Також відповіднодо технічногопаспорту набудинок садибноготипу згосподарськими будівлямита спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 , виготовленого станом на 10.11.2022, а також згідно повідомлення КП «Гайсинське МБТІ» № 174 від 27.07.2023, загально площа вказаного будинку з господарськими будівлями та спорудами складає 81,3 кв.м., у тому числі житлова площа складає 42,4 кв.м.

Згідно довідки № 497 від 25.11.2020 року, виданої виконкомом Балабанівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, згідно записів погосподарської книги № 1 за 1991-1995 роки, станом на 15.04.1991 року житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , відносився до розряду колгоспного двору, членами якого були голова двору ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Рік побудови будинку 1966.

Як убачається з довідки № 498 від 25.11.2020 року, виданої виконкомом Балабанівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, згідно записів погосподарської книги № 1 за 1986-1990 роки, станом на 15.04.1988 року житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , відносився до розряду колгоспного двору, членами якого були голова двору ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_8 . Рік побудови будинку 1966.

Рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 18.08.2022 у справі № 141/309/21 позов Б ОСОБА_9 про визнання рішення виконкому сільської ради, свідоцтва про право власності на житловий будинок недійсними, визнання права власності на 7/8 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано рішення виконкому Балабанівської сільської ради Оратівського району Вінницької області від 03.10.2000 року № 79 щодо визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, розташований в АДРЕСА_1 . Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, розташований в АДРЕСА_1 , яке видане виконкомом Балабанівської сільської ради Оратівського району Вінницької області 26.02.2001 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 29.09.2022.

Згідно інформаційної довідки про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 75070862 від 09.12.2023, спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 заведена 06.09.2019 Оратівською державною нотаріальною конторою, стан чинний, номер у нотаріуса 193/2019.

З матеріалів спадкової справи № 193/2019, заведеної після смерті ОСОБА_4 убачається, що справу розпочато 06.09.2019 за заявою ОСОБА_5 .

26.11.2019 до нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_3 від 30.08.2019 про прийняття спадщини за заповітом. Також у заяві від 30.08.2019 зазначено, що спадкоємцем згідно зі ст. 1241 ЦК України на обов`язкову частку у спадщині є дружина померлого ОСОБА_5 .

Як убачається з довідки № 129/02-14, виданої 04.11.2022 державним нотаріусом Немирівської державної нотаріальної контори, в.о. нотаріуса Оратівської державної нотаріальної контори Кнап Л.П., ОСОБА_3 є спадкоємцем за заповітом на 7/8 (сім восьмих) часток спадкового майна, належного померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 04.11.2022 державним нотаріусом Немирівської державної нотаріальної контори, в.о. нотаріуса Оратівської державної нотаріальної контори Кнап Л.П., реєстровий № 144, спадкоємцем зазначеного у заповіті майна гр. ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його син гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на 7/8 (сім восьмих часток). Спадщина, на яку в указаній частці видано це свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 0,1694 га в межах згідно з планом, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №475871. Кадастровий номер земельної ділянки 0523180400:01:001:0183. Свідоцтво про право на спадщину на 7/8 (сім восьмих) часток земельної ділянки видане ОСОБА_3 . Свідоцтво про право на обов`язкову частку у спадщині на підставі ст. 1241 Цивільного кодексу України на 1/8 (одну восьму) частку ще не видане.

Як убачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 314220013 від 04.11.2022, на підставі свідоцтва про право на спадщину № 144, виданого 04.11.2022 державним нотаріусом Немирівської державної нотаріальної контори, в.о. нотаріуса Оратівської державної нотаріальної контори Кнап Л.П., внесено запис про право власності № 48335259, тип права власності: право власності, форма власності: приватна, вид спільної власності: спільна часткова. Власником земельної ділянки з кадастровим номером 0523180400:01:001:0183 площею 0,1694 га з розміром частки у спільній власності 7/8 є ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 04.11.2022 державним нотаріусом Немирівської державної нотаріальної контори, в.о. нотаріуса Оратівської державної нотаріальної контори Кнап Л.П., реєстровий № 143, спадкоємцем зазначеного у заповіті майна гр. ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його син гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на 7/8 (сім восьмих часток). Спадщина, на яку в указаній частці видано це свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 0,2500 га в межах згідно з планом, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №475870. Кадастровий номер земельної ділянки 0523180400:01:001:0182. Свідоцтво про право на спадщину на 7/8 (сім восьмих) часток земельної ділянки видане ОСОБА_3 . Свідоцтво про право на обов`язкову частку у спадщині на підставі ст. 1241 Цивільного кодексу України на 1/8 (одну восьму) частку ще не видане.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7100499802022 від 28.07.2022, земельна ділянка з кадастровим номером 0523180400:01:001:0182 площею 0,25000 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташована по АДРЕСА_1 , форма власності приватна. Власником земельної ділянки є ОСОБА_4 .

Як убачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 314216906 від 04.11.2022, на підставі свідоцтва про право на спадщину № 143, виданого 04.11.2022 державним нотаріусом Немирівської державної нотаріальної контори, в.о. нотаріуса Оратівської державної нотаріальної контори Кнап Л.П., внесено запис про право власності № 48334952, тип права власності: право власності, форма власності: приватна, вид спільної власності: спільна часткова. Власником земельної ділянки з кадастровим номером 0523180400:01:001:0182 площею 0,25 га з розміром частки у спільній власності 7/8 є ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 04.11.2022 державним нотаріусом Немирівської державної нотаріальної контори, в.о. нотаріуса Оратівської державної нотаріальної контори Кнап Л.П., реєстровий № 142, спадкоємцем зазначеного у заповіті майна гр. ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його син гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на 7/8 (сім восьмих часток). Спадщина, на яку в указаній частці видано це свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 3,5277 га в межах згідно з планом, що розташована на території Балабанівської сільської ради Вінницького (колишнього Оратівського) району Вінницької області та належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №148049. Кадастровий номер земельної ділянки 0523180400:05:001:0131. Свідоцтво про право на спадщину на 7/8 (сім восьмих) часток земельної ділянки видане ОСОБА_3 . Свідоцтво про право на обов`язкову частку у спадщині на підставі ст. 1241 Цивільного кодексу України на 1/8 (одну восьму) частку ще не видане.

Також відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 04.11.2022 державним нотаріусом Немирівської державної нотаріальної контори, в.о. нотаріуса Оратівської державної нотаріальної контори Кнап Л.П., реєстровий № 145, спадкоємцем зазначеного у заповіті майна гр. ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його син гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на 7/8 (сім восьмих часток). Спадщина, на яку в указаній частці видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 0,3226 га в межах згідно з планом, що розташована за адресою: с. Балабанівка Вінницького (колишнього Оратівського) району Вінницької області та належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №475872. Кадастровий номер земельної ділянки 0523180400:01:002:0043. Свідоцтво про право на спадщину на 7/8 (сім восьмих) часток земельної ділянки видане ОСОБА_3 . Свідоцтво про право на обов`язкову частку у спадщині на підставі ст. 1241 Цивільного кодексу України на 1/8 (одну восьму) частку ще не видане.

Постановою державного нотаріуса Немирівської державної нотаріальної контори, в.о. нотаріуса Оратівської ДНК Кнап Л.П. № 97/02-31 від 28.09.2023 ОСОБА_3 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 7/8 (сім восьмих) часток від належної ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до частки житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку із відсутністю у спадкоємця документів, які підтверджують право власності на вказаний житловий будинок.

Відтак, оскільки позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права на частину спадкового майна, а саме на частку житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно, ОСОБА_3 звернувся до суду із даним позовом та просить суд визнати за ним право власності на 7/8 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також у рішенні Оратівського районного суду Вінницької області від 18.08.2022 у справі № 141/309/21 судом були встановлені наступні обставини: « Згідно довідки № 497 від 11.12.2019 року, виданої виконкомом Балабанівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , згідно відомостей погосподарської книги № 1, особовий рахунок № НОМЕР_3 за 1967-1969 року, проживали однією сім`єю в житловому будинку в АДРЕСА_1 до дня смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Як вбачається з довідки № 496 від 11.12.2019 року, виданої виконкомом Балабанівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, згідно записів погосподарської книги № 6 за 1983-1986 роки, станом на 01.01.1984 року в житловому будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , були зареєстровані: голова двору - ОСОБА_4 , дружина - ОСОБА_6 , дочка - ОСОБА_10 , дочка - ОСОБА_11 , син - ОСОБА_3 .

При цьому, згідно інформації з погосподарської книги № 1 Балабанівської сільської ради за 1983-1985 роки у житловому будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , о/р № НОМЕР_4 , були зареєстровані: ОСОБА_4 , голова сім`ї; ОСОБА_6 , дружина (померла, актовий запис № 7 від 22.01.1984 року); ОСОБА_10 , дочка; ОСОБА_11 , дочка; ОСОБА_3 , син; ОСОБА_12 , дружина (прибула ІНФОРМАЦІЯ_10 з с. Сабарівка), ОСОБА_13 , дочка (прибула 16.11.1984 року з с. Сабарівка).

Як вбачається з інформації з погосподарської книги № 1 Балабанівської сільської ради за 1986-1990 роки у житловому будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , о/р № НОМЕР_5 , були зареєстровані: ОСОБА_4 , голова сім`ї; ОСОБА_12 , дружина; ОСОБА_13 , дочка (вибула ІНФОРМАЦІЯ_11 в с. Підвисоке); ОСОБА_14 , дочка (прибула 15.10.1987 року з м. Гайсин); ОСОБА_3 , син (прибув 3.07.1989 з м. Чернігів, вибув 28.11.1989 року в м. Київ).

Відповідно інформації з погосподарської книги № 1 Балабанівської сільської ради за 1991-1995 роки у житловому будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , о/р № НОМЕР_6 , були зареєстровані: ОСОБА_4 , голова сім`ї; ОСОБА_5 , дружина.

Як вбачається з довідки № 498 від 25.11.2020 року, виданої виконкомом Балабанівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, згідно записів погосподарської книги № 1 за 1986-1990 роки, станом на 15.04.1988 року житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , відносився до розряду колгоспного двору, членами якого були голова двору ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8 . Рік побудови будинку 1966.

Згідно довідки № 497 від 25.11.2020 року, виданої виконкомом Балабанівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, згідно записів погосподарської книги № 1 за 1991-1995 роки, станом на 15.04.1991 року житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , відносився до розряду колгоспного двору, членами якого були голова двору ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Рік побудови будинку 1966.»

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зазначені обставини, які були установлені судом у рішенні Оратівського районного суду Вінницької області від 18.08.2022 у справі № 141/309/21, сторонами під час розгляду справи № 141/823/23 не заперечувались та ніким жодним чином не спростовано.

Визначаючись щодо встановлених обставин та спірних правовідносин, суд керується наступним.

Відповідно до ст.41Конституції України та ст.321Цивільного кодексуУкраїни кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 41КонституціїУкраїни закріплено також, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

У відповідності з ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 вказаної Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Стаття 1 Протоколу №1 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує право на вільне володіння своїм майном: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

Згідно ст.328ЦКУкраїни правовласності набуваєтьсяна підставах,що незаборонені законом.Право власностіє набутимправомірно,якщо іншепрямо невипливає іззакону абонезаконність набуттяправа власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 цього Кодексу).

Згідно вимог ст. 1223ЦКУкраїни право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1,3,5 ст.1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем під час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частина 1статті 1270ЦКУкраїни передбачає,що дляприйняття спадщинивстановлюється строку шістьмісяців,який починається з часу відкриття спадщини.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

У разі, коли спір виникає у зв`язку з неможливістю документального оформлення права на спадщину, за відсутності спору про безпосереднє право на неї, спадкоємець може оскаржити відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій у судовому порядку.

Крім того, як роз`яснено у п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину у порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Так, за наявності умов, передбачених ст. 49 Закону України «Про нотаріат», на нотаріуса покладається завдання, по-перше, відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо вона суперечить вимогам чинного законодавства; по-друге, обґрунтувати своє рішення на підставі норм чинного законодавства.

Згідно з п. 3 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ч. 4ст.49Закону України«Про нотаріат» відмова у вчиненні нотаріальної дії за загальним правилом здійснюється в усній формі, а у випадку наявності вимоги особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, - виноситься відповідна постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Враховуючи норми ст.50Закону України«Про нотаріат» та норми Прикінцевих та перехідних положень ЦПК, справи щодо оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні повинні розглядатися в порядку позовного провадження як спір про право.

Також влисті Вищогоспеціалізованого судуУкраїни зрозгляду цивільнихкримінальних справ№ 24-753/0/4-13від 16.05.2013року «Просудову практикурозгляду цивільнихсправ проспадкування» маємісце роз`ясненнящодо розглядуцивільних спорів,зокрема,у випадкунеможливості спадкоємцями,які прийнялиспадщину оформитисвоє правона спадщинув нотаріальнійконторі зпричин відсутностіправовстановлюючих документівна спадковемайно наім`яспадкодавця та/абовідсутності державноїреєстрації нерухомогомайна спадкодавцем.За змістомцих роз`ясненьвбачається,що неміститься прямоїзаборони щодовизнання судомправа власностіза спадкоємцемна нерухомемайно вразі,коли спадкодавецьна законнихпідставах володівта користувавсяцим майном,але всилу об`єктивнихпричин не встиг за життя здійснити реєстрацію нерухомого майна.

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Отже, як установлено судом та підтверджується наявними у матеріалах справи №141/823/23 доказами, на підставі відомостей заведеної нотаріусом спадкової справи № 193/2019 позивач ОСОБА_4 є спадкоємцем майна спадкодавця за заповітом, при цьому, дружина спадкодавця ОСОБА_5 є спадкоємцем на обов`язкову частку у спадщині згідно ст. 1241 ЦК України після смерті ОСОБА_4 , батька позивача, на спадкове майно, яке складається із земельної ділянки площею 3,5277 га, кадастровий номер земельної ділянки 0523180400:05:001:0131, яка розташована на території Балабанівської сільської ради Вінницького (колишнього Оратівського) району Вінницької області, із земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер земельної ділянки 0523180400:01:001:0182, яка розташована по АДРЕСА_1 , із земельної ділянки площею 0,1694 га, кадастровий номер земельної ділянки 0523180400:01:001:0183, яка розташована по АДРЕСА_1 , із земельної ділянки площею 0,3226 га, кадастровий номер земельної ділянки 0523180400:01:002:0043, яка розташована в с. Балабанівка Вінницького (колишнього Оратівського) району Вінницької області, із житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_3 та дружина спадкодавця ОСОБА_5 прийняли спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України шляхом подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини у встановлений законодавством строк.

Оскільки ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Балабанівка Оратівського району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 , та про що 19.10.2020 року виконавчим комітетом Балабанівської сільської ради Оратівського району Вінницької області складено відповідний актовий запис № 7, спадкоємцями майна після її смерті є відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Нотаріусом було визначено частки спадкового майна, належного померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_4 , зокрема, визначено позивачу ОСОБА_3 частку спадкового майна у розмірі 7/8 частки, та, відповідно, ОСОБА_5 визначено обов`язкову частку спадкового майна у розмірі 1/8 частки.

При цьому, частину спадкового майна, а саме земельну ділянку площею 3,5277 га, кадастровий номер земельної ділянки 0523180400:05:001:0131, яка розташована на території Балабанівської сільської ради Вінницького (колишнього Оратівського) району Вінницької області, земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер земельної ділянки 0523180400:01:001:0182, яка розташована по АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,1694 га, кадастровий номер земельної ділянки 0523180400:01:001:0183, яка розташована по АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,3226 га, кадастровий номер земельної ділянки 0523180400:01:002:0043, яка розташована в с. Балабанівка Вінницького (колишнього Оратівського) району Вінницької області, позивач ОСОБА_3 оформив нотаріальним шляхом, про що державним нотаріусомНемирівської державноїнотаріальної контори, в.о.нотаріуса Оратівськоїдержавної нотаріальноїконтори КнапЛ.П. було видано відповідні свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 7/8 частки зазначеного спадкового майна.

Однак, оскільки рішенням Оратівського районногосуду Вінницькоїобласті від18.08.2022у справі№ 141/309/21 документ, що посвідчував право власності спадкодавця на частину спадкового нерухомого майна, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 визнано недійсним та скасовано, та у зв`язку із відсутністю інших документів, що посвідчують право власності спадкодавця на зазначене спірне спадкове нерухоме майно, позивач не може реалізувати свого законного права на нотаріальне оформлення прийняття спадщини, в підтвердження чого суду надано відповідну обґрунтовану постанову нотаріуса № 97/02-31 від 28.09.2023 про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Також суд враховує, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно із частинами першою та третьою статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до частини четвертої Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ЦК УРСР 1963 року в редакції, чинній станом на 15.04.1991 року.

Частиною 1 статті 112 ЦК УРСР передбачено, що майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам.

За змістом статті 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Частку працездатного члена двору в майні двору може бути зменшено або у її виділенні зовсім відмовлено у зв`язку з недовгочасним його перебуванням у складі двору або незначною участю своєю працею чи коштами в господарстві двору.

Згідно ст. 126 ЦК УРСР працездатний член колгоспного двору втрачає право на частку в майні, якщо він не менше трьох років підряд не брав участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору. Це правило не застосовується, якщо член двроу не брав участі у веденні господарства у зв`язку з призовом на строкову службу, навчанням в учбовому закладі або хворобою.

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності від 22.12.1995 року №20 з послідуючими змінами, які містяться в п. 6 зазначено: «Роз`яснити судам, що положення ст.ст.17, 18 ЗУ «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюється на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин що виникли раніше, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.»

Статтею 121 ЦК УРСР було передбачено, що володіння, користування та розпорядження майном колгоспного двору відбувається за згодою всіх членів колгоспного двору. Право на частку в майні колгоспного двору зберігається за його членом на протязі трьох років, при виході із колгоспного двору, член колгоспного двору має право на виділення належної йому частки в майні колгоспного двору, при чому частки всіх членів колгоспного двору (в тому числі і неповнолітніх членів) є рівними.

Отже, всі члени колгоспного двору, які були такими станом на 15 квітня 1991 року, мали право спільної сумісної власності на майно колгоспного двору.

Наведені положення Закону кореспондуються з позицією Верховного Суду викладеною в Постанові Верховного суду від 22.01.2019 року у справі 713/1310/17-ц, та у Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року у справі 183/6031/16.

Таким чином, станом на 15.04.1991 ОСОБА_5 (покійна дружина спадкодавця ОСОБА_4 ) входила до складу членів колгоспного двору, головою якого був покійний ОСОБА_4 , оскільки була його другою дружиною (після смерті першої дружини ОСОБА_6 ), а тому вони мали право спільної сумісної власності на майно колгоспного двору.

При цьому, суд зауважує, що ОСОБА_5 за період проживання із спадкодавцем (починаючи з 1984 року по 15.04.1991 року) як друга дружина покійного ОСОБА_4 не набула право на частку в майні колгоспного двору, оскільки вона прибула 16.11.1984 року з с. Сабарівка в уже сформований колгоспний двір (спірний житловий будинок), який до неї було побудовано у 1966 році подружжям ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (померла, актовий запис № 7 від 22.01.1984 року). Відтак, станом на 15.04.1991 ОСОБА_5 недовгочасно перебувала у складі колгоспного двору.

Поряд з цим, відповідачем ОСОБА_1 та її представником адвокатом Панасюк Н.А. не надано суду жодних належних доказів в підтвердження факту того, що за період проживання у спірному житловому будинку по АДРЕСА_1 з 1984 року по 15.04.1991 року ОСОБА_5 активно приймала участь своєю працею та/або коштами в господарстві колгоспного двору.

Також суд зауважує, що покійна дружина померлого ОСОБА_5 згідно поданої 06.09.2019 року нотаріусу заяви від 04.09.2019 року вказала та виявила бажання не отримувати свідоцтво про право власності на 1/2 частку спільного сумісного майна подружжя, тобто відмовилась від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

За вказаних фактичних обставин, враховуючи норми чинного цивільного законодавства України на час виникнення спірних правовідносин, з огляду на той факт, що у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу на спірне нерухоме майно позивач позбавлений в нотаріальному порядку оформити прийняття частини спадкового нерухомого майна, а також приймаючи до уваги, що задоволення позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню з метою захисту спадкового майнового права позивача.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи, заперечення та усні пояснення представника відповідача ОСОБА_1 адвоката ПанасюкН.А. не спростовують встановлених судом обставин та висновків суду і не можуть впливати на законність судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Згідно частин 1, 2 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору підлягають солідарному стягненню із відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 76- 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити

2. Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , право власності на 7/8 частки житлового будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрованаза адресою: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_9 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_10 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) витрати по відшкодуванню судового збору в сумі 1273,00 грн (одна тисяча двісті сімдесят три гривні 00 копійок).

4. Копію рішення направити відповідачу ОСОБА_2 згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Повний текст рішення суду виготовлено згідно ч. 6 ст. 259 ЦПК України 10.05.2024.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ).

Відповідачі:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ).

Суддя С.В. Климчук