Рішення

від 02.04.2024 по справі 160/2202/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року Справа № 160/2202/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С.

за участі секретаря судового засідання Камінської С.В.

за участі:

представників позивача Янковського О.К., Громової Г.С.

представника відповідача Бурхович Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФІ ТРЕЙД» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

24.01.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФІ ТРЕЙД» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.01.2024 року №18/32-00-07-08-20.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що Головне управління ДПС у Київській області за результатами проведеної фактичної перевірки магазину «СОМFY», що належить ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» дійшов помилкових висновків про порушення у частині виконання п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки, нібито продавцем товар пропонується до продажу за ціною зазначеною в ціннику, але в ході фіскалізації його продажу ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» розрахункову операцію через РРО проводить на не повну суму вартості товару, оскільки вартість товару зменшують на суму вартості послуги доступу до комплектів електронних примірників книг в електронному вигляді, озвучених українською мовою. Позивач з вказаними твердженнями не погоджується та, в свою чергу, звертає увагу на те, що під час проведення фактичної перевірки, ГУ ДПС у Київській області було перевірено касові апарати, розрахункові документи, залишки коштів за результатами роботи кожного робочого дня в який здійснювалась торгівля, взяті відповідні звіти, але не виявлено приховування належного обліку здійсненої розрахункової операції на повну суму з використання РРО, адже суми розрахункових документів повністю відповідають обліку розрахункових операцій, а жодних надлишків/ нестачі (розбіжностей) між сумами грошових коштів визначених у розрахункових документах та залишками готівкових коштів у касі магазину за весь період, що було перевірено не виявлено, що у свою чергу свідчить про належне здійснення розрахунків на повну суму господарських операцій. Також позивачем наголошується, що фактично норми Податкового кодексу України надають повну свободу суб`єкту господарювання на визначення ціни реалізації товару навіть нижчої за ціни придбання, обмежуючи лише обов`язком доплати податку, якщо ціна є нижчою від ціни придбання, при цьому матеріали фактичної перевірки підтверджують, що продажів підприємством позивача нижче ціни придбання не було. Крім того, ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» за період з 2018 по теперішній час за обмеження або відмову у реалізації прав споживачів, установлених ч.2 ст. 17 ЗУ «Про захист прав споживачів» не притягався до відповідальності, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про захист прав споживачів», що також спростовує твердження щодо включення до фіскальних чеків товарів попередньо не узгоджених зі споживачем. ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД наголошується, що ними ніколи не здійснювався продаж, вказаних представниками ГУ ДПС у Київській області у Акті, послуг, бо фактично споживачі придбавали примірники електронних книг, які вони завантажували на власні електронні пристрої після придбання, та могли розпоряджатися ними у будь-який спосіб. Крім того, позивач посилається на проведення перевірки з порушенням процедури її проведення, оскільки наказ про проведення фактичної перевірки №2371-п не містить жодних посилань на отримання податковим органом будь-якої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, або інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а приймаючи вказаний наказ, контролюючий орган обмежився лише посиланням на норми чинного законодавства, та жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки позивача. Враховуючи вищевикладене, висновки акта перевірки, що стали підставою для винесення контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, на думку позивача, є безпідставними, а, відповідно, податкове повідомлення-рішення від 09.01.2024 року №18/32-00-07-08-20 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року, прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/2202/24, призначено цю справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 20 лютого 2024 року о 10:30 год., а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

09 лютого 2024 року до суду надійшов відзив Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що працівниками ГУ ДПС у Київській області з 30.11.2023 по 08.12.2023 відповідно до наказу ГУ ДПС у Київській області від 30.11.2023 №2371-п «Про проведення фактичних перевірок» на підставі направлень від 30.11.2023 №9286/10-36-07-08, №9287/10-36-07-08 проведено фактичну перевірку магазину «COMFY», що належить ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД»» (код ЄДРПОУ 36962487) за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Соборна, буд. 42. В даному випадку фактична перевірка проводилась на підставі зазначеного наказу, виданого на підставі п.п.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 та на підставі п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, ст. 81, п. 82.3 ст. 82 та п. 96.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, який також було винесено на підставі наявної інформації, в якій було відомо про можливі порушення законодавства, контроль за якими покладено на контролюючі органи, зокрема, реалізація товару на не повну суму вартості. У

Доповідній записці від 30.11.2023 року №7046/10-36-07-08-13, вказано, шо в ГУ ДПС у Київській області міститься наявна інформація, яка свідчить про можливі порушення платниками податків законодавства, установленого порядку проведення розрахункових операцій, також управлінням правового аудиту ГУ ДПС у Київській області, було здійснено збір та аналіз податкової інформації, що наявна в СОД РРО ДПС. Здійсненню аналізу СОД РРО передувала значна кількість повідомлень у ЗМІ, де покупці скаржилися, на те «що за товар заплатили скільки, скільки вказано на ціннику, але є один нюанс- в чеку ціна на товар була менше, але там була ще одна одиниця : «Комплект книг в еле.вигляді «Книгозбірня від COMFY (дит,клас,суч,рец) #15)» 11 гу/»». В мережі інтернет у вільному доступі міситься велика кількість статей, де відображено факт, що ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД», у свої чеках реалізує товар на не повну суму вартості, а на остаток суми пробиває «Комплект книг в еле.вигляді». Крім того, позивачем було допущено перевіряючих до проведення даної фактичної перевірки без будь-яких зауважень. Перед початком проведення фактичної перевірки перевіряючими здійснені контрольну розрахункову операцію із придбання товару (Холодильник Daewoo та Соті) доставка) на загальну суму 19556,00 гривень. За результатом проведеної операції, яка була фіскалізована через РРО ФН 3000443252 продавцем видано фіскальний чек на повну суму вартості товару. В той же час, згідно наявної податкової інформації з 01.10.2023 по 28.11.2023, а саме: відповідно до наявних копій фіскальних чеків РРО з ФН 3000443252, 3000443254, 3000443256 та інші встановлено аналогічні факти продажу товарів на не повну суму їх вартості. Перелік проданих товарів з порушеннями додається до акту перевірки на загальну сума вартості проданих з порушеннями товарів 8 355 541,00 грн. При цьому, вперше така операція з порушенням проведена ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» у магазині за адресою. Київська область, м. Фастів, вул. Соборна, буд. 42, 01.10.2023 о 09год. 18хв. на суму 77,0 грн., наступні порушення допущені в період з 01.10.2023 по 28.11.2023 року на загальну суму 8 341 764,00 грн., що є порушенням п.1 та 2 ст. 3 Закону № 265. За результатами фактичної перевірки 08.12.20023 було складено акт фактичної перевірки (бланк №004631), зареєстрований ГУ ДПС у Київській області в журналі реєстрації актів перевірок від 08.12.2023 за номером №26692/10/36/07/36962487. Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків до ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 36962487), враховуючи висновок ГУ ДПС у Київській області від 05.01.2024 №12/10-36-07-08 про результати розгляду заперечень винесено податкове повідомлення-рішення від 09.01.2024 №18/32-00-07-08-20 на загальну суму 12526423,00 грн, яке листом з трек-номером 4903102380198 направлено до податкову адресу платника податків 10.01.2024 та отримано останнім 16.01.2024. З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити у задоволені позовної заяви у повному обсязі.

У підготовчому судовому засіданні 20.02.2024 року, з метою надання часу для ознайомлення представника відповідача з відповіддю на відзив, було оголошено перерву до 27.02.2024 року о 13:10 год.

20 лютого 2024 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останнім викладена позиція аналогічна заявленій ним у власній позовній заяві та додатково зауважено, що на момент проведення фактичної перевірки у відповідача не було жодного належним чином оформленого звернення, а тим більше скарги від фізичних осіб. Відповідачем не було додано до відзиву у якості додатку жодного звернення, скарги фізичних осіб, які б надсилались на адресу відповідача. З чого позивач робить висновок, що відповідач провів безпідставну фактичну перевірку господарської діяльності позивача, зробив висновки без наявності фактичних обставин, не врахував здійснену представником відповідача контрольно-розрахункову операцію, яка здійснена на повну суму покупки, у чому зміг повністю переконатись відповідач.

22 лютого 2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останнім викладено позицію тотожну тій, що заявлена ним у власному відзиві на позовну заяву з зазначенням аналогічних доводів та тверджень.

У підготовчому судовому засіданні 27.02.2024 року усною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання було вирішено закрити підготовче провадження по справі №160/2202/24 та перейти до розгляду справи по суті у судовому засіданні 07.03.2024 року о 13.10 год

У судовому засіданні 07.03.2024 року було відкладено розгляд справи до 26.03.2024 року о 13:10 год.

26 березня 2024 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про залучення доказів.

У судовому засіданні 26.03.2024 року усною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання було зобов`язано представника позивача надати повний текст постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26.03.2024р. у справі №382/1670/24, а також з метою надання останньому часу для подання до суду зазначених документів, розгляд справи відкладено до 02.04.2024 року о 10:00 год.

02 квітня 2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» та до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення доказів.

В судовому засіданні 02.04.2024 року представник позивача підтримав пред`явлений позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому та у відповіді на відзив доводи, просив повністю задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.04.2024 року пред`явлений позов не визнав та, посилаючись на викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив доводи, просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМФІ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 36962487) зареєстровано 18.02.2010, про що внесено запис в Єдиному державному реєстрі №1 224 102 0000 048892, перебуває на податковому обліку у Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків. Основним видом економічної діяльності ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» є 47.43 Роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення.

Наказом заступника начальника Головного управління ДПС у Київській області від 30.11.2023р. №2371-п на підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.2, пункту 80.2 статті 80, статті 81, пункту 82.3 статті 82, підпункту 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні Положення» Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року 2755-VI (із змінами та доповненнями) призначено проведення фактичної перевірки ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 36962487) за адресою: вул. Соборна, б. 42, м. Фастів, Фастівський район, Київська область з 30.11.2023 року тривалістю не більше 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 01.10.2023 по останній день перевірки, з метою перевірки дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі про виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), контролю щодо встановлених фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торгівельної надбавки (націнки).

На підставі вищевказаного наказу Головного управління ДПС Київській області від 30.11.2023р. №2371-п та направлень на перевірку від 30.11.2023р. №9286/10-36-07-08 та №9287/10-36-07-08, посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області 30.11.2023 року о 16 год. 35 хвил. розпочато проведення фактичної перевірки господарської одиниці ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 36962487) за адресою: вул. Соборна, б. 42, м. Фастів, Фастівський район, Київська область

З направлень на перевірку від 30.11.2023р. №9286/10-36-07-08 та №9287/10-36-07-08, копії яких містяться в матеріалах справи, слідує, що ці направлення на проведення фактичної перевірки пред`явлені заступнику керуючого магазину з торгових процесів ОСОБА_1 разом із врученням останньому копії наказу від 30.11.2023р. №2371-п про проведення фактичної перевірки 30.11.2023 року о 16 год. 35 хвил., що підтверджується його підписом у цих направленнях.

За результатами проведеної фактичної перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області складено акт фактичної перевірки, який у відповідності до пункту 86.5 статті 86 ПК України, зареєстровано в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб`єкта господарювання 08.12.2023 реєстраційний номер №26692/10/36/07/08/36962487, згідно з яким проведеною фактичною перевіркою встановлено порушення ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 36962487) пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Вказані висновки акта фактичної перевірки обґрунтовані тим, що в ході проведення фактичної перевірки встановлені систематичні факти продажу товарів ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 36962487) у магазині м. Фастів, вул. Соборна, б. 42, не на повну суму вартості товарів. Зазначене порушення полягає у наступному: продавцем товар пропонується до продажу за ціною зазначеному у ціннику. Однак, в ході фіскалізації його продажу ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» (код 36962487) розрахункову операцію через РРО проведено неповну суму вартості товару, а саме: товариством вартість товару зменшено на суму вартості послуги доступу до комплектів електронних примірників книг в електронному вигляді, озвучених українською мовою. Загальна ж сума покупки в фіскальному чеку відповідає ціні товару, зазначеній на ціннику. Покупець послугу доступу до книг в електронному вигляді, озвучених українською мовою не замовляв, вона була включена до фіскального чеку без попереднього погодження з покупцем, що підтверджується наданою інформацією покупцями товарів в соціальних мережах, мережі Інтернет.

Акт фактичної перевірки підписано 08.12.2023 року заступником керуючого магазину з торгових процесів ОСОБА_1 з зауваженнями та запереченнями та останнім отримано один примірник акту перевірки, про що свідчать його підписи у вказаному акті.

21.12.2023 року ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» були надані до ГУ ДПС у Київській області та до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (копія) заперечення до акту (довідки) фактичної перевірки від 08.12.2023 №26692/10/36/07/36962487 (вих.№21/12-2023-1), проте листом ГУ ДПС у Київській області «Про результати розгляду заперечень» №48/12-00/24 від 11.01.2024 було повідомлено, що надані заперечення прийнято до уваги, але вони не спростовують порушення, виявлені під час перевірки.

На підставі вищевказаного акта фактичної перевірки, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення-рішення форми «С» від 09.01.2024 року №18/32-00-07-08-20, яким до ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» (код 36962487) за встановлені факти проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів проведення суб`єктом господарювання розрахункових операцій без створення та видачі у паперовій та/або електронній формі відповідних Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій`розрахункових документів, що призвело до невидачі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій за період з 01.10.2023 по 28.11.2023, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені у розмірі 12526423,00 гривень.

Незгода позивача з податковим повідомленням-рішенням Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми «С» від 09.01.2024 року №18/32-00-07-08-20 стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно дост. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Абзацом 1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки наведений у статті 80 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

В даному випадку, в наказі заступника начальника Головного управління ДПС у Київській області від 30.11.2023р. №2371-п призначено проведення фактичної перевірки ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 36962487) за адресою: вул. Соборна, б. 42, м. Фастів, Фастівський район, Київська область з 30.11.2023 року тривалістю не більше 10 діб, з питань перевірки дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі про виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), контролю щодо встановлених фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торгівельної надбавки (націнки) та підставами проведення перевірки вказано підпункту 80.2.2, пункту 80.2 статті 80 Податкового Кодексу України та підпункту 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні Положення» Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року 2755-VI (із змінами та доповненнями).

Позивач наполягав на відсутності визначених у ПК України підстав для проведення фактичної перевірки та звертав увагу на відсутність зазначення в наказі на проведення фактичної перевірки чітких підстав (мети) її проведення, як-от: в наказі відсутня інформація про наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючи органи.

Підпунктом пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; (підпункт 80.2.2)

Окремою підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки, згідно положень підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Тобто саме за вказаною підставою контролюючий орган, у наказі має зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.04.2023 року по справі №360/2657/20.

В якості обґрунтування призначення перевірки, відповідачем у власному відзиві на позовну заяву зазначено, що наказ заступника начальника Головного управління ДПС у Київській області від 30.11.2023р. №2371-п призначено проведення фактичної перевірки ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 36962487) було винесено на підставі наявної інформації, в якій було відомо про можливі порушення законодавства, контроль за якм покладено на контролюючі органи, зокрема, реалізації товару на не повну суму вартості. У доповідній записці від 30.11.2023 року №7046/10-36-07-08-13, вказано, шо в ГУ ДПС у Київській області міститься наявна інформація, яка свідчить про можливі порушення платниками податків законодавства, установленого порядку проведення розрахункових

операцій, також управлінням правового аудиту ГУ ДПС у Київській області, було здійснено збір та аналіз податкової інформації, що наявна в СОД РРО ДПС. Здійсненню аналізу СОД РРО передувала значна кількість повідомлень у ЗМІ, де покупці скаржилися, на те що «що за товар заплатили скільки, скільки вказано на ціннику, але є один нюанс- в чеку ціна на товар була менше, але там була ще одна одиниця : «Комплект книг в еле.вигляді «Книгозбірня від COMFY (дит,клас,суч,рец) #15)» 11 гу/»». В мережі інтернет у вільному доступі міситься велика кількість статей, де відображено факт, що ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД», у свої чеках реалізує товар на не повну суму вартості, а на остаток суми пробиває «Комплект книг в еле.вигляді».

Однак, доводи представника відповідача щодо наявності доповідної записки, яка є додатком до наказу про призначення фактичної перевірки та вчинена контролюючим органом на виконання обов`язку щодо повідомлення платника податків про порушення законодавства, суд вважає не обгрунтованими, оскільки ця доповідна записка, копія якої наявна в матеріалах справи, не містить жодної інформації, яка свідчить про можливі порушення ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» законодавства, а її зміст зводиться виключно до перерахування норм податкового законодавства щодо необхідності призначення перевірки.

Також в судовому засіданні відповідач зазначив, що вказана вище податкова інформація підтверджується відомостями з соціальних мереж та з Інтернету, що покупці скаржились на те, що послугу доступу до книг в електронному вигляді, озвучених українською мовою не замовляли, вона була включена до фіскального чеку без попереднього погодження з покупцем, проте, на вимогу суду надати відповідачем докази наявності такої інформації, якою він користувався, як підставою для перевірки, останній не надав.

Відтак, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД», контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі нормиПК України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, що свідчить про суто формальний підхід контролюючого органу до оформлення наказу.

Оскільки в наказі заступника начальника Головного управління ДПС у Київській області від 30.11.2023р. №2371-п не зазначена конкретна інформація щодо порушення позивачем вимог законодавства на підставі п.п.80.2.2 ПК України, тому саме з цих підстав відповідач не міг проводити перевірку.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на положення пункту 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якими передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно доЗакону України "Про ціни і ціноутворення"з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок. Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення; отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Водночас відповідачем не надано жодних пояснень та доказів щодо наявності підстав для проведення перевірки відповідно вищевказаної норми.

Відповідно до вимог пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу, яка визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Системно проаналізувавши вищенаведені положення Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що вимоги до змісту наказу про призначення фактичної перевірки сформульовані лише в абзаці третьому пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, де вказано, що в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

За сталою та послідовною практикою Верховного Суду (зокрема, постанови від 11 липня 2022 року у справі №120/5728/20-а, від 21 грудня 2022 року у справі №500/1331/21) формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки, кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 26.07.2023 року у справі №280/4696/22.

Окрім цього, зміст правозастосування Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.07.2023 року у справі №460/2663/22 вказує на те, що протиправність наказу про призначення перевірки є підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень навіть без визнання протиправним та скасування самого наказу про призначення перевірки.

Судом відхиляється відповідна судова практика, наведена відповідачем, оскільки найбільш актуальною та релевантною є судова практика, вказана в цьому рішенні.

Отже, суд визнає обґрунтованими доводи позивача щодо відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для проведення фактичної перевірки та відсутність зазначення в наказі заступника начальника Головного управління ДПС у Київській області від 30.11.2023р. №2371-п на проведення фактичної перевірки чітких підстав (мети) її проведення, в зв`язку з чим рішення, яке є безпосереднім наслідком проведеної на підставі вказаного наказу перевірки, підлягає скасуванню.

Так, порушенням контролюючого органу вимог законодавства щодо проведення перевірки як підставам позову суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Вказаний правовий висновок сформульовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2020 року по справі №826/17123/18, постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 22.09.2022 року по справі 826/17123/18.

Оскільки суд прийшов до висновку про протиправність рішень відповідача, що є предметом оскарження, з підстав порушення ним вимог законодавства щодо проведення перевірки, то це є достатньою підставою для задоволення позовних вимог.

Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 01.03.2022 року по справі №640/22563/19.

Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Отже, з урахуванням того, що при оскарженні податкового повідомлення-рішення платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність такого рішення, і при цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, суд вважає, що встановлені обставини щодо протиправності процедури призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято податкове повідомлення - рішення, що є предметом оскарження, є достатніми для висновку про протиправність такого податкового повідомлення-рішення, а тому відсутня необхідність перевірки порушення позивачем вимог законодавства.

Аналогічний за змістом правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 22.09.2020 року по справі №520/8836/18. Також вказаний правовий висновок змістовно використано у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 27.12.2022 року по справі №804/7551/15.

Зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що установивши таке порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд не може переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 04.05.2022 року по справі №1.380.2019.002258.

У будь - якому випадку, першочерговим критерієм, за яким оцінюються акти контролюючого органу, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав. Тобто, обставини щодо дотримання контролюючим органом процедури призначення та проведення перевірки підлягають першочерговому дослідженню та встановленню.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 13.04.2023 року по справі №540/3549/20.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/17123/18 від 02.02.2020 відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 (справа № 804/1113/16), від 24.05.2019 (справа № 826/16221/15), від 03.10.2019 (справа № 820/850/16), від 16.10.2019 (справа № 820/11291/15), від 22.11.2019 (справа № 815/4392/15) тощо.

Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

З огляду на вищезазначений правовий висновок Верховного Суду, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень платник податків може посилатись на порушення порядку проведення такої перевірки (наказу), яким судами, поряд із встановленими в ході перевірки порушеннями податкового та/або іншого законодавства, має бути надана правова оцінка в першу чергу.

Крім того, відповідач вказав, що в ході фактичної перевірки податковий орган зробив витяг з баз данних, що є додатком до акту фактичної перевірки, зареєстровано в органі ДПС 08.12.2023 реєстраційний номер №26692/10/36/07/08/36962487, а також використані дані СОД РРО за період 01.10.2023 по 28.11.2023.

ГУ ДПС у Київській області в Акті фактичної перевірки зареєстровано в органі ДПС 08.12.2023 реєстраційний номер №26692/10/36/07/08/36962487 було вказано, що правопорушення вперше було по операції РРО 3000443254, фіскальний чек № 173024 від 01.10.2023 р.: продавцем ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» (код 36962487) товар (пральна машина Daewoo WMS612T3WB7UA) вартістю 13776,0 грн., згідно виданого фіскального чеку РРО продано не на повну суму його вартості, а саме: продавцем вартість товару зменшено на суму 1700,00 грн. та становить 12076,0 грн. за рахунок продажу вдаваних послуг доступу до комплекту книг в електронному вигляді, озвучених українською мовою на суму 1700,0 грн., загальна сума чеку складає 13777,0 грн., з урахуванням доставки вартістю 1,0 грн.).

Останнє порушення за Актом (довідкою) фактичної перевірки № 26692/10/36/07/36962487 від 08.12.2023 року згідно РРО 3000443256 фіскальний чек № 4167 від 26.11.23 р.: продавцем ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» (код 36962487) товар (варильна поверхня електрична SAMSUNG NZ654T3516QK/WT) вартістю 11499,0 грн. згідно виданого фіскального чеку РРО продано не за повну суму його вартості, а саме: продавцем вартість товару зменшується на суму 1700,0 грн. та становить 9799,0 грн. за рахунок продажу доданих послуг доступу до комплекту книг в електронному вигляді, озвучених українською мовою на суму 1700,0 грн.

В той же час, згідно наявної податкової інформації за період з 01.10.2023 р. по 28.11.2023 р., а саме: відповідно до наявних копій фіскальних чеків РРО з ФН 3000443252, 3000443254 та 3000443256 встановлені аналогічні факти продажу товарів на не повну суму їх вартості.

Суд зазначає, що дані баз данних СОД РРО за період, що передував періоду фактичної перевірки, визначеному у наказі заступника начальника Головного управління ДПС у Київській області від 30.11.2023р. №2371-п, не можуть бути підставами для висновку про наявність порушень в діях позивача у вказаний період і, відповідно не є належним та допустимим доказом в розумінні статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України відносно порушень, що мають бути встановлені в ході проведення фактичної перевірки.

Аналізуючи положення статей 75, 80 ПК України суд приходить до висновку, що змістом (особливістю) фактичної перевірки є перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), це корелюється із правом податкового органу прийти на перевірку без попередження у будь-яку годину доби, згідно робочого графіка суб`єкта господарювання.

Проведення ж перевірки документів позивача, отриманих контролюючим органом з електронної бази в приміщенні ГУ ДПС за минулий час, відносно фактичної перевірки, що використовується відповідачем в якості підстави для висновку про наявність порушень законодавства з боку позивача фактично носить характер документальної перевірки. Тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій.

Таким чином, суд встановив, що відповідач при винесенні оспорюваного рішення використовував відомості, які не були їм отримані в ході проведення фактичної перевірки ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД».

Суд наголошує на положенні п.81.3 ст.81 Податкового кодексу України, за яким під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Норми Податкового кодексу України не містять положень щодо можливості використання контролюючим органом в ході проведення фактичної перевірки даних реєстрів щодо платника податків за минулі періоди.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що недотримання контролюючим органом вимог підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80, пункту 81.1 статті 81, пункту 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо призначення фактичної перевірки без визначення правових підстав призвело до звуження прав позивача як платника податків, що свідчить про протиправність здійсненого заходу податкового контролю та прийняття за його наслідками актів індивідуальної дії, оскільки описані вище порушення виключають допустимість як доказів відомостей, отриманих в ході такої перевірки, та, відповідно, нівелюють її результати, та, як наслідок, вимагає скасування прийнятих за її результатами податкових повідомлень-рішень.

Отже, оскільки перевірка призначена з порушенням процедури, що судом визнано, висновки такої перевірки дослідженню не підлягають, а ухвалене за результатами такої перевіки податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Отже, з урахуванням того, що при оскарженні податкового повідомлення-рішення платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність такого рішення, і при цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, суд вважає, що встановлені обставини щодо протиправності процедури призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято податкове повідомлення - рішення, що є предметом оскарження, є достатніми для висновку про протиправність такого податкового повідомлення-рішення, а тому відсутня необхідність перевірки порушення позивачем вимог законодавства.

Аналогічний за змістом правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 22.09.2020 року по справі №520/8836/18. Також вказаний правовий висновок змістовно використано у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 27.12.2022 року по справі №804/7551/15.

Зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що установивши таке порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд не може переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 04.05.2022 року по справі №1.380.2019.002258.

У будь - якому випадку, першочерговим критерієм, за яким оцінюються акти контролюючого органу, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав. Тобто, обставини щодо дотримання контролюючим органом процедури призначення та проведення перевірки підлягають першочерговому дослідженню та встановленню.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 13.04.2023 року по справі №540/3549/20.

Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 160/20112/21.

Отже, оскільки перевірка призначена з порушенням процедури, що судом визнано, висновки такої перевірки дослідженню не підлягають, а ухвалене Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків за результатами такої перевірки податкове повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Подібні правові висновки містяться і в постановах Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2023 року у справі №160/4991/23, від 14.09.2023 року у справі №160/669/23, від 16.08.2023 року у справі №280/847/22, від 02.08.2023 року у справі №160/651/23, від 12.01.2023 року у справі №160/9989/22, від 22.11.2022 року у справі №160/7891/22.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також, у рішенні ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами. Разом із цим, обов`язок суду обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 29 рішення ЄСПЛ від 9 грудня 2009 року у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).

Суд, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення прийняте Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків форми «С» від 09.01.2024 року №18/32-00-07-08-20 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги, відповідно, - задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на положення вказаної статті та зважаючи на задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФІ ТРЕЙД» у повному обсязі, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 30280,00 грн підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цих коштів на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФІ ТРЕЙД» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.01.2024 року №18/32-00-07-08-20.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. Олександра Поля, буд. 57, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43968079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФІ ТРЕЙД» (бул. Слави, буд. 6-Б, кімн. 413, м. Дніпро, 49100, код ЄДРПОУ 36962487) судові витрати з оплати судового збору у сумі 30280 грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 12.04.2024 року.

Суддя О.С. Луніна