Постанова

від 07.05.2024 по справі 905/1987/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року м. Харків Справа № 905/1987/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О.

секретар судового засідання Семченко Ю.О.,

за участі представників сторін:

позивача (стягувача) - не з`явився

відповідача (боржника) - адвоката Пішковцій О.В. (поза межами приміщення суду)

від органу примусового виконання рішень - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вх.№817Д/3) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 29.02.2024 про відмову у задоволенні скарги на дії ДВС у справі №905/1987/19 (суддя Паляниця Ю.О., повний текст ухвали підписано 05.03.2024)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс-2008», м.Маріуполь

до Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк (якого замінено на Акціонерне товариство «Українська залізниця», м.Київ на підставі ухвали суду від 16.07.2020)

про стягнення 1.455.135,71 грн

за участю: Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м.Кропивницький

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.01.2020 позовні вимоги ТОВ «Імпульс-2008» до ДП «Донецька залізниця» про стягнення 1466135,71 грн задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 403.969,83 грн, інфляційні втрати у розмірі 1.061.923,42 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 21.988,41 грн.

24.02.2020 на виконання вказаного рішення господарським судом видано відповідний наказ.

Додатковим рішенням Господарського суду Донецької області від 11.02.2020 стягнуто з ДП «Донецька залізниця» на користь ТОВ «Імпульс-2008» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24.995,86 грн.

30.03.2020 на виконання додаткового судового рішення господарським судом видано відповідний наказ.

16.07.2020 ухвалою суду замінено сторону у виконавчому провадженні в наказах Господарського суду Донецької області від 24.02.2020 та від 30.03.2020 у справі №905/1987/19, а саме боржника - з ДП «Донецька залізниця» на його правонаступника - АТ «Українська залізниця».

28.01.2021 до суду надійшла скарга б/н від 26.01.2021 АТ «Українська залізниця» на дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), за змістом якої заявник просив суд:

- визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо винесення постанов про накладення арештів на грошові кошти АТ «Укрзалізниця» в рамках зведеного виконавчого провадження ЗВП №62662285 (накази по справах №905/1987/19, №905/2999/17, №905/1532/17 та №905/1774/15);

- визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо виставлення та направлення в банківські установи боржника платіжних вимог про примусове списання грошових коштів в рамках зведеного виконавчого провадження ЗВП №62662285 (накази по справах №905/1987/19, №905/2999/17, №905/1532/17 та №905/1774/15).

Ухвалою суду від 09.02.2021, зокрема, у задоволенні скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» було відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 вказану ухвалу залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.06.2021 попередні судові рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.02.2024 по справі №905/1987/19 у задоволенні скарги АТ «Укрзалізниця» б/н від 26.01.2021 на дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відмовлено.

Скаржник з вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та ухвалити нове рішення, яким скаргу АТ «Укрзалізниця» б/н від 26.01.2021 на дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задовільнити повністю. Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник зазначає, що під час прийняття оскаржуваної ухвали судом першої інстанції порушено норми процесуального права, судом неповно з`ясовано усі обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, що призвело до прийняття неправомірного рішення, а тому останнє підлягає скасуванню. Крім того, враховуючи, що станом на дату подання додаткових пояснень та уточнень у ТОВ «Імпульс-2008» відсутній електронний кабінет (докази надаються), відповідно до ч.7 ст. 42 ГПК України, Відповідач звільняється від обов`язку надсилання документів такому учаснику справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- судом першої інстанції не враховано та не застосовано висновки щодо застосування норм встановленого Мораторію, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/22858/17, в постановах Верховного Суду від 28.02.2024 у справі №910/23042/16, від 20.02.2023 та 25.05.2023 у справі №910/5953/17, від 20.05.2020 у справі №905/1987/19 та правову позицію Великої Палати Верховного Суду в постанові від 16.06.2020 у справі №910/5953/17;

- судом першої інстанції проігноровано висновки викладені в постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 (щодо обов`язковості врахування саме останньої правової позиції суду).

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2024 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Шевель О.В., Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Українська залізниця». Встановлено строк до 19.04.2024 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 ГПК України. Запропоновано учасникам справи до 19.04.2024 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 ГПК України. Призначено справу до розгляду на 22.04.2024. Витребувано матеріали справи №905/1987/19 з Господарського суду Донецької області.

03.04.2024 матеріали справи №922/1717/20 надійшли на адресу Східного апеляційного господарського суду.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 07.05.2024, що відображено у відповідній ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2024.

19.04.2024 від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просив ухвалу Господарського суду Донецької області від 29.02.2024 у справі №905/1897/19 залишити без змін, як законну та обгрунтовану, а апеляційну скаргу без задоволення, в зв`язку з тим, що підприємство боржника АТ «Укрзалізниця» вибрало помилковий спосіб захисту своїх прав та законних інтересів.

В зв`язку з відставкою судді Шевель О.В. протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 06.05.2024 з розгляду цієї апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Радіонової О.О., суддя Медуниця О.Є.

В судовому засіданні 07.05.2024 приймає участь представник відповідача (боржника), яка підтримала доводи апеляційної скарги.

Позивач (стягувач) та орган примусового виконання рішень своїх представників для участі в судовому засіданні не направили.

Учасники справи (повноважні представники) про час та місце судового засідання повідомлялись шляхом направлення на їх поштові та електронні адреси, що наявні у матеріалах справи (повідомлені учасниками справи шляхом зазначення у документах, які надавались до суду).

Згідно із Законом України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення (включаючи ухвали суду господарського суду про відкриття провадження у справі) є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання (ст. 2). Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень; суд вносить до Реєстру всі судові рішення, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту (ст. 3). Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ст. 4).

Ухвали суду у даній справі розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що підтверджується даними вказаного Реєстру, який є відкритим. Тобто, ухвала суду від 03.04.2023 оприлюднена на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 06.04.2023 і з цього моменту стала загальнодоступною для ознайомлення.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання. Суд визнавав явку представників сторін необов`язковою та повідомляв, що їх нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників), а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, явка їх представників у судове засідання не визнавалась обов`язковою, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд заяви за відсутності представників позивачів та органу примусового виконання рішень у даному судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача (боржника), розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

У Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало зведене виконавче провадження №62662285 від 27.07.2020 стосовно стягнення заборгованості з боржника АТ «Укрзалізниця» (код ЄДРПОУ 40075815).

До складу означеного ЗВП №62662285 від 27.07.2020 входило:

- ВП 62433371 та 62433486 з примусового виконання наказу №905/1987/19, виданого Господарським судом Донецької області 24.02.2020;

- ВП 56910232 з примусового виконання наказу №905/2999/17, виданого Господарським судом Донецької області 25.04.2018;

- ВП 55506004 з примусового виконання наказу №905/1532/17, виданого Господарським судом Донецької області 06.10.2017;

- ВП 50767221 з примусового виконання наказу №905/1774/15, виданого Господарським судом Донецької області 18.12.2015.

На підставі ухвали Господарського суду Донецької області від 16.07.2020 у справі №905/1987/19 органом що здійснює примусове виконання судового рішення здійснено заміну за наказом Господарського суду Донецької області від 24.02.2020 у справі №905/1987/19 вибулого боржника Державного підприємства «Донецька залізниця», ідентифікаційний код юридичної особи 01074957, адреса: 83000, Донецька обл., місто Донецьк, вул. Артема, 68 на нового боржника (правонаступника) Акціонерне товариство «Українська залізниця», ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815, адреса: 03150, м. Київ, Печерський район, вулиця Єжи Ґедройця, буд. 5.

Ухвалою Господарського суду Донецького області від 05.11.2020 у справі №905/1987/19, скаргу ТОВ «Імпульс-2008» на бездіяльність органу, що здійснює виконання судового рішення за позовом ТОВ «Імпульс-2008» до ДП «Донецька залізниця» про стягнення 1.455.135,71 грн задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) в частині невжиття заходів примусового виконання рішення Господарського суду Донецької області за наказом Господарського суду Донецької області від 24.02.2020 у справі №905/1987/19 та зобов`язано відділ примусового виконання рішень Управління усунути (поновити порушене право заявника) шляхом забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) невідкладно вжити всі необхідні заходи з примусового виконання рішення Господарського суду Донецької області за наказом Господарського суду Донецької області від 24.02.2020 у справі №905/1987/19, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 вказану ухвалу від 05.11.2020 по справі №905/1987/19 залишено без змін.

Також Господарським судом Донецького області було винесено подібні ухвали щодо задоволення скарг ТОВ «Імпульс-2008» на бездіяльність органу, що здійснює виконання судового рішення за позовом ТОВ «Імпульс-2008» до ДП «Донецька залізниця» про стягнення та визнання неправомірною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) в частині невжиття заходів примусового виконання рішення Господарського суду Донецької області за наказами Господарського суду Донецької області і та зобов`язано невідкладно вжити всі необхідні заходи з примусового виконання відповідних рішень, а саме:

- ухвалою від 23.12.2020 у справі №905/2999/17 щодо виконання наказу від 25.04.2018, яка була залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 по справі №905/2999/17;

- ухвалою від 23.12.2020 у справі №905/1532/17 щодо виконання наказу від 06.10.2017, яка була залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 по справі №905/1532/17.

Постановою Верховного суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.09.2021 по справі № 905/2999/17 ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.12.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 по справі №905/2999/17 залишено без змін.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.10.2021 по справі №905/1532/17 ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.12.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 у справі за №905/1532/17 залишено без змін.

11.01.2021 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) в рамках примусового виконання наказів, на виконання яких відкритті виконавчі провадження і які входять до складу зведеного виконавчого провадження ЗВП №62662285, накладено арешт на кошти АТ «Українська залізниця», в межах суми стягнення 21.092.777,08 грн (накази по справах №905/1987/19 (від 30.03.2020), №905/2999/17, №905/1532/17 та №905/1774/15).

18.01.2021 та 21.01.2021 на депозитний рахунок відділу надійшли кошти, які були списані платіжними вимогами з рахунків боржника АТ «Українська залізниця», необхідні для задоволення всіх вимог стягувачів за зведеним виконавчим провадженням (накази по справах №905/1987/19 (від 30.03.2020), №905/2999/17, №905/1532/17 та №905/1774/15), стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Стягнуті кошти були перераховані за призначенням.

04.02.2021 державним виконавцем, на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень №50767221, №62433371, №55506004, №56910232.

28.01.2021 до суду надійшла скарга б/н від 26.01.2021 АТ «Українська залізниця» на дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), за змістом якої заявник просив суд:

- визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо винесення постанов про накладення арештів на грошові кошти АТ «Укрзалізниця» в рамках зведеного виконавчого провадження ЗВП №62662285 (накази по справах №905/1987/19, №905/2999/17, №905/1532/17 та №905/1774/15);

- визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо виставлення та направлення в банківські установи боржника платіжних вимог про примусове списання грошових коштів в рамках зведеного виконавчого провадження ЗВП №62662285 (накази по справах №905/1987/19, №905/2999/17, №905/1532/17 та №905/1774/15).

Ухвалою суду від 09.02.2021, яка була залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2021, зокрема, у задоволенні скарги АТ «Українська залізниця» було відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.06.2021 попередні судові рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Виносячи ухвалу від 24.02.2021, якою відмовлено в задоволенні скарги АТ Українська залізниця (б/н від 26.01.2021) під час нового розгляду, господарський суд зазначив, що на момент вчинення спірних виконавчих дій у судовій практиці превалювало інше тлумачення норм законів про Мораторій, ніж викладене у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/22858/17. Крім того, на момент вчинення спірних виконавчих дій до складу ЗВП №62662285 входили, в тому числі, накази по справам №905/2999/17 та №905/1532/17, у зв`язку із виконанням яких виконавця було зобов`язано судом вжити всі необхідні заходи для їх фактичного виконання. Визнання спірних дій неправомірними не призведе до відновлення порушеного права скаржника, оскільки виконавчі провадження закінчені та не можуть бути розпочаті знову.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, положень частини першої статті 18, частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №2-р(ІІ)/2019 від 15.05.2019 у справі №3-368/2018(5259/18) Конституційний Суд України, беручи до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом.

Також у зазначеному рішенні Конституційний Суд України наголошує, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

Отже, судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим до виконання. Забезпечення виконання остаточного судового рішення у визначеному законом порядку є позитивним обов`язком держави.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців є Закон України Про виконавче провадження.

Зокрема, статтею 1 вказаного Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються також Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст.13 Закону встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 1 частини ч.2 статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частина 7 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника, у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (стаття 56 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до частини 4 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

Звертаючись до суду першої інстанції зі скаргою на дії органу примусового виконання рішень, АТ Українська залізниця посилається на те, що 17.02.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення антитерористичної операції", за змістом якого до проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції та затвердження передавального акту цього майна АТ "Українська залізниця" як правонаступнику прав і обов`язків зазначених підприємств, встановлено мораторій на звернення стягнення на активи АТ "Українська залізниця" за зобов`язаннями таких підприємств, в тому числі і за зобов`язаннями ДП "Донецька залізниця", у зв`язку з чим дії ВПВР Управління суперечать вимогам пункту 11 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

20.10.2019 набрав чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", відповідно до пункту 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень якого заборонено вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження» щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліку, затвердженого Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Згідно з додатком №2 "Перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані» до Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" станом на 20.10.2019 до вказаного переліку включено АТ "Українська залізниця". Винятком із зазначеної заборони є стягнення грошових коштів, а також товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Тобто, вказаною нормою Закону з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також може бути нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки тощо), передбачено можливість звернення стягнення лише щодо конкретного виду майна цього підприємства, а саме грошові кошти, що відповідає меті та суті Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації",

До проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акту щодо цього майна Товариству як правонаступнику прав і обов`язків зазначених підприємств встановлено мораторій на звернення стягнення на активи Товариства за зобов`язаннями таких підприємств (п.п. 51 та 52 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування").

Зазначений мораторій на звернення стягнення на активи Товариства втрачає чинність після проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акту щодо цього майна Товариству, але не пізніше ніж через шість місяців з дня припинення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та відновлення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Як вже було зазначено, у зв`язку з відсутністю дій щодо виконання боржником рішення суду, 15.12.2020 на виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 05.11.2020 у справі №905/1987/19, державним виконавцем на адресу банківських установ направлено постанову про арешт коштів боржника №62433486 та платіжні вимоги щодо списання заборгованості на виконання вимог ст. 13, 56 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи ухвали Господарського суду Донецької області по справі №905/1987/19 від 16.07.2020, по справі №905/2999/17 від 16.07.2020, по справі №905/1532/17 від 16.07.2020, по справі №905/1774/15 від 15.10.2020, станом на момент накладання арешту та списання коштів боржником за ЗВП №62662285 було саме Акціонерне товариство «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815), а не з Державного підприємства «Донецька залізниця» (код ЄДРПОУ 01074957).

Державним виконавцем постанова про зупинення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» не виносились, оскільки мораторій застосовується на звернення стягнення на активи боржника за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Станом на момент розгляду даної апеляційної скарги вищезазначені виконавчі провадження у справах №905/1774/15, №905/2999/17, №905/1532/17 та №905/1987/19 є виконаними, завершеними на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» та закриті.

Поряд з цим, у постанові від 07.09.2022 по справі №910/22858/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що оскільки майно Державного підприємства «Донецька залізниця» знаходиться на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, то відповідно до норм Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та Закону України Про виконавче провадження на період дії мораторію підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо звернення стягнення на активи Акціонерного товариства «Укрзалізниця» за зобов`язаннями Державного підприємства «Донецька залізниця», а також зупиняється вчинення відповідних виконавчих дій.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, в контексті висновків цієї постанови дії органу примусового виконання рішень з накладення арештів та виставлення платіжних вимог дійсно слід розглядати як неправомірні. Проте, до зведеного виконавчого провадження №62662285, яке є предметом скарги боржника, входили між іншим накази по справах №905/2999/17 та №905/1532/17, у зв`язку з виконанням яких виконавця було зобов`язано судом вжити всі необхідні заходи для фактичного повного виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ч.1 ст.41 вищезазначеного Закону, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Лише у наведених випадках виконавче провадження розпочинається знову.

За таких фактичних обставин, у органу примусового виконання рішень відсутня можливість відновити виконавче провадження (розпочати його знов). Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, у державної виконавчої служби відсутні важелі впливу по відношенню до стягувача в межах виконавчого провадження, які б могли забезпечити повернення коштів АТ «Українська залізниця» з рахунків ТОВ «Імпульс-2008». При цьому, визнання дій Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з накладання арештів та виставлення платіжних вимог неправомірними не призведе до відновлення прав боржника. Повноваження, щодо вчинення виконавчих дій у межах закінченого виконавчого провадження (зокрема, винесення постанов про зупинення вчинення виконавчих дій), згідно діючого Законодавства, у державного виконавця відсутні.

Таким чином, в даному випадку АТ «Укрзалізниця» вибрало помилковий спосіб захисту своїх прав та законних інтересів, у зв`язку з чим, скарга не може бути задоволена у тому вигляді, у якому вона подана.

Стосовно посилання апелянта на висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного суду від 16.06.2020 по справі №910/5953/17, колегія суддів зазначає, що в даному випадку не може прийняти їх до уваги з огляду на таке.

Дійсно в постанові Великої Палати Верховного суду від 16.06.2020 по справі №910/5953/17, зокрема, в пункті 62, мається посилання на існування вказаного скаржником мораторію. Факт існування вказаного нормативно правового акту сторонами не спростовується. Проте предметом розгляду вказаної апелянтом справи було питання правонаступництва АТ «Укрзалізниця» стосовно ДП «Донецька залізниця». Посилання суду на існування вказаного мораторію розглядалося лише в якості доказу що свідчить про перехід майна (прав та обов`язків) підприємств залізничного транспорту, розміщених на території проведення антитерористичної операції, до АТ «Укрзалізниця».

В той же час питання підстав застосування чи не застосування вимог мораторію на звернення стягнення на активи АТ «Укрзалізниця» судом не розглядалися.

Таким чином, висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного суду від 16.06.2020 по справі №910/5953/17, зокрема, в пункті 62 не можуть застосовуватись при розгляді даної скарги, оскільки мається інший предмет розгляду.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу АТ Укрзалізниця слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Донецької області від 29.02.2024 у справі №905/1987/19 - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 255-256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу боржника Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 29.02.2024 у справі №905/1987/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 10.05.2024

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.О. Радіонова