Постанова

від 26.06.2024 по справі 905/1987/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 905/1987/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючої), Жайворонок Т.Є. та Колос І. Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця")

на ухвалу господарського суду Донецької області від 29.02.2024

(суддя Паляниця Ю.О.) та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2024

(головуючий суддя - Істоміна О.А., судді Медуниця О.Є., Радіонова О.О.)

за скаргою АТ "Українська залізниця"

на дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс-20082" (далі - ТОВ "Імпульс-20082")

до державного підприємства "Донецька залізниця" (далі - ДП "Донецька залізниця"; правонаступником якого є АТ "Українська залізниця")

про стягнення 1 455 135, 71 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.01.2020: позовні вимоги ТОВ "Імпульс-2008" до державного підприємства "Донецька залізниця" про стягнення 1 466 135,71 грн. задоволено частково; стягнуто з ДП "Донецька залізниця" на користь ТОВ "Імпульс-2008" 3% річних у розмірі 403 969,83 грн., інфляційні витрати у розмірі 1 061 923,42 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 21 988,41 грн.

На виконання вказаного рішення господарським судом Донецької області 24.02.2020 видано відповідний наказ.

Додатковим рішенням господарського суду Донецької області від 11.02.2020 стягнуто з ДП "Донецька залізниця" на користь ТОВ "Імпульс-2008" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 995,86 грн.

На виконання вказаного додаткового рішення господарським судом 30.03.2020 видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.07.2020 замінено сторону у виконавчому провадженні в наказі господарського суду Донецької області від 24.02.2020 у справі №905/1987/19, а саме боржника - з ДП "Донецька залізниця" на його правонаступника - АТ "Українська залізниця"; замінено сторону у виконавчому провадженні в наказі господарського суду Донецької області від 30.03.2020 у справі №905/1987/19, а саме боржника - з ДП "Донецька залізниця" на його правонаступника - АТ "Українська залізниця".

В Управлінні забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває ЗВП №62662285 від 27.07.2020 стосовно стягнення заборгованості боржника АТ "Українська залізниця". До складу зведеного виконавчого провадження №62662285 від 27.07.2020 входить ВП №62433371 з виконання наказу господарського суду Донецької області №905/1987/19 від 30.03.2020.

АТ "Українська залізниця" подано до суду першої інстанції 26.01.2021 скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), за змістом якої заявник просив суд:

- визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо винесення постанов про накладення арештів на грошові кошти АТ "Укрзалізниця" в рамках зведеного виконавчого провадження ЗВП №62662285 (накази по справах №905/1987/19, №905/2999/17, №905/1532/17 та №905/1774/15);

- визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо виставлення та направлення в банківські установи боржника платіжних вимог про примусове списання грошових коштів в рамках зведеного виконавчого провадження ЗВП №62662285 (накази по справах №905/1987/19, №905/2999/17, №905/1532/17 та №905/1774/15).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.02.2021, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2021, зокрема, у задоволенні скарги АТ "Українська залізниця" відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 29.06.2021: касаційну скаргу АТ "Українська залізниця" задоволено частково; ухвалу господарського суду Донецької області від 09.02.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 скасовано; справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд касаційної інстанції зазначав, що судами попередніх інстанцій не досліджувалося, не оцінювалося та не встановлювалися, які саме заходи примусового виконання рішення були/не були вчинені виконавцем в межах зведеного виконавчого провадження від 27.07.2020 № 62662285 стосовно стягнення заборгованості із боржника АТ "Укрзалізниця", до складу якого входять виконавчі провадження з примусового виконання наказів виданих господарським судом Донецької області у різних справах, зокрема у справі № 905/1987/19, з огляду на що не можна дійти достеменного висновку щодо наявності/відсутності підстав для задоволення скарги АТ "Українська залізниця" та визнання неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо виконання рішення господарського суду Донецької області за наказом господарського суду Донецької області у справі, зокрема, №905/1987/19.

Суд також зауважував, що АТ "Українська залізниця" зверталося до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії ДВС 26.01.2021, в якій просило суд, зокрема, витребувати у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції матеріали зведеного виконавчого провадження № 62662285. Проте, судом залишено без вирішення вказане клопотання, не вказано про наявність/відсутність підстав для витребування матеріалів виконавчого провадження, що є порушенням норм процесуального права.

З огляду на наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи касаційної скарги щодо неповного дослідження усіх обставин справи у їх сукупності, порушення норм процесуального права, а також посилання на обставини, які не підтверджено достовірними та допустимими доказами знайшли своє підтвердження під час здійснення касаційного розгляду.

Так, ухвалою господарського суду Донецької області від 29.02.2024, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2024:

- відмовлено у задоволенні клопотання АТ "Українська залізниця" про витребування у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) матеріалів зведеного виконавчого провадження ЗВП №62662285;

- відмовлено у задоволенні клопотання державного виконавця Балдинюка М.Ю. щодо зміни відповідача по справі на належного, а саме на: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;

- відмовлено у задоволенні скарги АТ "Українська залізниця" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Судові рішення мотивовані тим, що визнання спірних дій неправомірними не призведе до відновлення порушеного права скаржника, оскільки виконавчі провадження закінчені та не можуть бути розпочаті знову.

У касаційній скарзі до Верховного Суду АТ "Українська залізниця" просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 29.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 і ухвалити нове рішення, яким скаргу АТ "Українська залізниця" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задовольнити.

Так, за доводами касаційної скарги АТ "Українська залізниця":

- судами попередніх інстанцій не враховано та не застосовано висновки щодо застосування норм встановленого мораторію, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/22858/17, в постановах Верховного Суду від 28.02.2024 у справі № 910/23042/16, від 20.02.2023 та 25.05.2023 у справі № 910/5953/17, від 20.05.2020 у справі № 905/1987/19;

- судами попередніх інстанцій проігноровано висновки викладені в постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 (щодо обов`язковості врахування саме останньої правової позиції суду);

- положення мораторію, зокрема, пункту 11 частини першої статті 34 Закону "Про виконавче провадження" передбачають імперативний обов`язок зупинити вчинення всіх виконавчих дій за наявності відповідних обставин (мораторію) на період дії мораторію, що означає неможливість вчинення будь-яких виконавчих дій у такому провадженні, в тому числі накладення арешту на кошти (майно) АТ "Українська залізниця", виставлення платіжних вимог на списання коштів та їх направлення до банківській установ для подальшого виконання;

- судами попередніх інстанцій порушенні норм процесуального права, неповно з`ясовані всі обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору. Крім того, судами не взято до уваги положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення антитерористичної операції", Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та пункту 11 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції у відзиві на касаційну скаргу не погоджується з доводами АТ "Українська залізниця" та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги АТ "Українська залізниця", а ухвалу господарського суду Донецької області від 29.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 залишити без змін.

У постановленні оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.

У Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало зведене виконавче провадження від 27.07.2020 № 62662285 стосовно стягнення заборгованості з боржника АТ "Укрзалізниця" до складу якого входило:

- ВП 62433371 та 62433486 з примусового виконання наказу № 905/1987/19, виданого господарським судом Донецької області 24.02.2020;

- ВП 56910232 з примусового виконання наказу №905/2999/17, виданого господарським судом Донецької області 25.04.2018;

- ВП 55506004 з примусового виконання наказу №905/1532/17, виданого господарським судом Донецької області 06.10.2017;

- ВП 50767221 з примусового виконання наказу №905/1774/15, виданого господарським судом Донецької області 18.12.2015.

Ухвалою господарського суду Донецького області від 05.11.2020 у даній справі №905/1987/19, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2021: скаргу ТОВ "Імпульс-2008" на бездіяльність органу, що здійснює виконання судового рішення за позовом ТОВ "Імпульс-2008" до ДП "Донецька залізниця" про стягнення 1 455 135,71 грн. задоволено; визнано неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у частині невжиття заходів з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області за наказом господарського суду Донецької області від 30.03.2020 у справі №905/1987/19; зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Управління усунути (поновити порушене право заявника) шляхом забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції невідкладно вжити всі необхідні заходи з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області за наказом господарського суду Донецької області від 30.03.2020 у справі №905/1987/19 передбачених Законом України "Про виконавче провадження".

Також господарським судом Донецького області було винесено подібні ухвали щодо задоволення скарг ТОВ "Імпульс-2008" на бездіяльність органу, що здійснює виконання судового рішення за позовом ТОВ "Імпульс-2008" до ДП "Донецька залізниця" про стягнення та визнання неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в частині невжиття заходів примусового виконання рішення господарського суду Донецької області за наказами господарського суду Донецької області і зобов`язано невідкладно вжити всі необхідні заходи з примусового виконання відповідних рішень, а саме:

- ухвалою господарським судом Донецького області від 23.12.2020 у справі №905/2999/17 щодо виконання наказу від 25.04.2018, яка була залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 по справі №905/2999/17;

- ухвалою господарським судом Донецького області від 23.12.2020 у справі №905/1532/17 щодо виконання наказу від 06.10.2017, яка була залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021.

Постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.09.2021 у справі № 905/2999/17 ухвалу господарського суду Донецької області від 23.12.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 25.10.2021 у справі №905/1532/17 ухвалу господарського суду Донецької області від 23.12.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 залишено без змін.

Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 11.01.2021 у рамках примусового виконання наказів, на виконання яких відкритті виконавчі провадження і які входять до складу зведеного виконавчого провадження ЗВП №62662285, накладено арешт на кошти АТ "Українська залізниця", в межах суми стягнення 21 092 777,08 грн. (накази по справах №905/1987/19 (від 30.03.2020), №905/2999/17, №905/1532/17 та №905/1774/15).

18.01.2021 та 21.01.2021 на депозитний рахунок названого відділу надійшли кошти, які були списані платіжними вимогами з рахунків боржника АТ "Українська залізниця", необхідні для задоволення всіх вимог стягувачів за зведеним виконавчим провадженням (накази по справах №905/1987/19 (від 30.03.2020), №905/2999/17, №905/1532/17 та №905/1774/15), стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Стягнуті кошти були перераховані за призначенням.

04.02.2021 державним виконавцем, на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень №50767221, №62433371, №55506004, №56910232.

Суди попередніх інстанцій, розглядаючи скаргу АТ "Українська залізниця" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у даній справі № 905/1987/19, з такими вимогами, як:

- визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення постанов про накладення арештів на грошові кошти АТ "Укрзалізниця" в рамках зведеного виконавчого провадження ЗВП №62662285 (накази по справах №905/1987/19, №905/2999/17, №905/1532/17 та №905/1774/15);

- визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо виставлення та направлення в банківські установи боржника платіжних вимог про примусове списання грошових коштів в рамках зведеного виконавчого провадження ЗВП №62662285 (накази по справах №905/1987/19, №905/2999/17, №905/1532/17 та №905/1774/15), виходили з такого.

У зв`язку з відсутністю дій щодо виконання боржником рішення суду, 15.12.2020 на виконання ухвали господарського суду Донецької області від 05.11.2020 у даній справі № 905/1987/19, державним виконавцем на адресу банківських установ направлено постанову про арешт коштів боржника №62433486 та платіжні вимоги щодо списання заборгованості на виконання вимог статей 13, 56 Закону України "Про виконавче провадження".

Державним виконавцем постанова про зупинення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" не виносилися, оскільки мораторій застосовується на звернення стягнення на активи боржника за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Станом на момент розгляду даної скарги судом апеляційної інстанції виконавчі провадження у справах №905/1774/15, №905/2999/17, №905/1532/17 та №905/1987/19 є виконаними, завершеними на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" та закриті.

У контексті висновків постанов Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/22858/17 дії органу примусового виконання рішень з накладення арештів та виставлення платіжних вимог слід розглядати як неправомірні. Проте, до зведеного виконавчого провадження №62662285, яке є предметом скарги боржника, входили між іншим накази по справах №905/2999/17 та №905/1532/17, у зв`язку з виконанням яких виконавця було зобов`язано судом вжити всі необхідні заходи для фактичного повного виконання рішення.

У органу примусового виконання рішень відсутня можливість відновити виконавче провадження (розпочати його знов). Крім того, у суду першої інстанції, у державної виконавчої служби відсутні важелі впливу по відношенню до стягувача в межах виконавчого провадження, які б могли забезпечити повернення коштів АТ "Українська залізниця" з рахунків ТОВ "Імпульс-2008". Визнання дій Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з накладання арештів та виставлення платіжних вимог неправомірними не призведе до відновлення прав боржника.

Таким чином, АТ "Укрзалізниця" вибрало помилковий спосіб захисту своїх прав та законних інтересів, у зв`язку з чим, скарга не може бути задоволена у тому вигляді, у якому вона подана.

Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, якими відмовлено у задоволенні скарги АТ "Українська залізниця" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у межах ЗВП від 27.07.2020 №62662285 стосовно стягнення заборгованості боржника АТ "Українська залізниця".

Розглянувши касаційну скаргу та матеріали справи, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до статті 1291 Конституції України, положень частини першої статті 18, частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту Рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 у справі №1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №2-р(ІІ)/2019 від 15.05.2019 у справі №3-368/2018(5259/18) Конституційний Суд України, беручи до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом.

Також у зазначеному рішенні Конституційний Суд України наголошує, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

Отже, судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим до виконання. Забезпечення виконання остаточного судового рішення у визначеному законом порядку є позитивним обов`язком держави.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців є Закон України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 названого Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються також Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частина сьома статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника, у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (стаття 56 Закону України "Про виконавче провадження").

20.10.2019 набрав чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", відповідно до пункту 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень якого заборонено вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліку, затвердженого Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Згідно з додатком №2 "Перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані" до Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" станом на 20.10.2019 до вказаного переліку включено АТ "Українська залізниця". Винятком із зазначеної заборони є стягнення грошових коштів, а також товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Тобто, вказаною нормою Закону з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також може бути нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки тощо), передбачено можливість звернення стягнення лише щодо конкретного виду майна цього підприємства, а саме грошові кошти, що відповідає меті та суті Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

До проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акту щодо цього майна Товариству як правонаступнику прав і обов`язків зазначених підприємств встановлено мораторій на звернення стягнення на активи Товариства за зобов`язаннями таких підприємств (пункти 51 та 52 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування").

Зазначений мораторій на звернення стягнення на активи АТ "Українська залізниця" втрачає чинність після проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акту щодо цього майна товариству, але не пізніше ніж через шість місяців з дня припинення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та відновлення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

У постанові Великої Палата Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/22858/17 зазначено, що оскільки майно ДП "Донецька залізниця" знаходиться на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, то відповідно до норм Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та Закону України "Про виконавче провадження" на період дії мораторію підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо звернення стягнення на активи АТ "Укрзалізниця" за зобов`язаннями ДП "Донецька залізниця", а також зупиняється вчинення відповідних виконавчих дій.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що дії органу примусового виконання рішень з накладення арештів та виставлення платіжних вимог слід розглядати як неправомірні. Однак до зведеного виконавчого провадження №62662285, яке є предметом скарги боржника, входили між іншим накази по справах №905/2999/17 та №905/1532/17, у зв`язку з виконанням яких виконавця було зобов`язано судом вжити всі необхідні заходи для фактичного повного виконання рішення, у тому числі і постановами Верховного Суду.

Крім того, ухвалою господарського суду Донецького області від 05.11.2020 у даній справі №905/1987/19, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 скаргу ТОВ "Імпульс-2008" на бездіяльність органу, що здійснює виконання судового рішення за наказом господарського суду Донецької області від 30.03.2020 у справі №905/1987/19 задоволено та зобов`язано орган, що здійснює виконання судового рішення вжити всі необхідні заходи з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області за наказом господарського суду Донецької області від 30.03.2020 у справі №905/1987/19 передбачених Законом України "Про виконавче провадження". АТ "Українська залізниця" не скористалося своїм правом оскарження таких рішень до Верховного Суду, зокрема і з вказаних скаржником підстав не застосування мораторію на звернення стягнення на активи АТ "Українська залізниця". Ухвала господарського суду Донецького області від 05.11.2020 набрала законної сили та є обов`язковою до виконання всіма органами державної влади на всій території України.

Саме на виконання рішень суду, які набрали законної сили, держаним виконавцем здійснювалися оспорювані виконавчі дії.

Вищевказане враховує Суд при розгляді цієї справи.

04.02.2021 державним виконавцем, на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень, зокрема, №62433371 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 30.03.2020 № 905/1987/19.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною першої статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Разом із цим, Суд зауважує, що не є предметом розгляду даної скарги АТ "Укрзалізниця" питання щодо скасування або визнання незаконною постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження №62433371 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 30.03.2020 № 905/1987/19.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відмову у задоволенні скарги АТ "Укрзалізниця" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), оскільки АТ "Укрзалізниця" вибрано помилковий спосіб захисту своїх прав та законних інтересів.

Аргументи касаційної скарги не доводять порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм права у зазначеній частині, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування законного судового рішення.

Інших доводів та доказів, які б слугували безумовною підставою для скасування оскаржених судових рішень, скаржником не наведено.

З урахуванням наведеного Судом приймаються доводи, наведені у відзиві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на касаційну скаргу, у частині, яка узгоджується з даною постановою.

За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував висновків судів попередніх інстанцій та не довів порушення ними норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу АТ "Укрзалізниця" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Донецької області від 29.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 у цій справі - без змін.

Понесені АТ "Укрзалізниця" у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на АТ "Укрзалізниця", оскільки касаційна скарга залишаються без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Донецької області від 29.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 у справі № 905/1987/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Жайворонок

Суддя І. Колос