Рішення

від 10.05.2024 по справі 912/495/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 24 46 63/32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2024 рокуСправа № 912/495/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу № 912/495/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалат", вул. Юдіна, 11, м. Дніпро, 49000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Давидос Продакшн", пр. Соборний, 126-Б, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000

про стягнення 207 825,33 грн

Без виклику сторін (судове засідання не проводилось).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегалат" (далі - ТОВ Мегалат", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Давидос Продакшн" (далі - ТОВ "Давидос Продакшн", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 207 825,33 грн, з яких: 102 094,86 грн основного боргу, 20 666,30 грн інфляційних, 5 525,18 грн 3% річних та 79 538,99 грн пені, з покладення на відповідача судових витрат.

В обґрунтування підстав позову зазначено про неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості товару, поставленого за договором поставки № 2019/09/10/05 від 10.09.2019.

Ухвалою суду від 13.03.2024 відкрито провадження у справі № 912/495/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами. Сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи. Окрім того, за клопотанням позивача витребувано докази від Державної податкової служби України.

На виконання ухвали суду ДПС України подано інформацію від 20.03.2024.

Ухвалою суду від 15.04.2024 за клопотанням позивача від ДПС України витребувано інформацію щодо податкового кредиту відповідача, яку отримано судом 30.04.2024.

Відповідач відзив на позов не подав, будь-які заяви, клопотання тощо від відповідача до суду не надходили.

Ухвала суду від 13.03.2024, яка надсилалась відповідачу, повернута органом поштового зв`язку з відміткою: "Адресат відсутній". Однак, в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідач вважається таким, що отримав ухвалу суду про відкриття провадження у дані справі, а тому є належним чином повідомлений про розгляд справи.

У матеріалах справи відсутні відомості щодо іншої адреси відповідача, ніж та, за якою відповідач зареєстрований в ЄДРПОУ та яка зазначена у позові. Окрім того, суд надіслав ухвалу про відкриття провадження у справі на електронну адресу ТОВ "Давидос Продакшн", відомості про яку наявні в ЄДРПОУ, та намагався повідомити відповідача в телефонному режимі, що не вдалось можливим через відсутність зв`язку.

За правилами ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами.

Статтею 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Частиною 1 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

З підстав викладеного та в межах законодавчо визначених строків, а також враховуючи відсутність клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали та дослідивши докази, судом встановлено наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

10.09.2019 між ТОВ "Мегалат" (Постачальник) і ТОВ "Давидос Продакшн" (Покупець) укладено договір постави (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язвся в порядку і терміни, встановлені ним Договором, поставити Покупцеві Товар, кількість і асортимент якого зазначаються в накладній, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити Товар на умовах, визначених в цьому Договорі (том 1 а.с. 4-6).

Згідно Договору погоджено, що:

- поставка Товару Постачальником Покупцю здійснюється окремими партіями на підставі замовлення Покупця (п. 2.1.);

- датою поставки є дата зазначена в видатковій накладній. (п. 2.5.);

- поставка Товару здійснюється на умовах DDP склад Покупця: м. Дніпро, вул.Томська, буд № 288 (п. 2.8.);

- зобов`язання по поставці Товару вважаються виконаними з моменту передачі партії Товару Покупцеві, що підтверджується накладною, підписаною уповноваженими представниками Сторін (п. 2.9.);

- ціни на Товар, що поставляється за цим Договором вказуються в накладних на кожну партію Товару (п. 3.2.);

- загальна сума цього Договору визначається як наростаюча сума по всіх поставках, проведених протягом всього терміну дії цього Договору (п. 3.3.);

- покупець проводить оплату Товару протягом 21 календарного дня з моменту поставки Товару; датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Постачальника (п. 3.4.);

- у випадку порушення Покупцем термінів оплати за поставлений Товар Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого Товару за кожний день прострочення (п. 4.4.);

- Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31 грудня 2020 та автоматично пролонгується на кожен наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не заявить письмово про його розірвання (п.п. 6.1., 6.2.).

Як зазначає позивач та на підтвердження чого до справи надано видаткові накладні, на виконання Договору в період з жовтня 2019 по липень 2022 поставлено відповідачеві товар на загальну суму 2 332 885,46 грн, щодо якого здійснено оплату в загальній сумі 2 230 790,60 грн (том 1 а.с. 7-250, том 2 а.с. 1-174).

Залишилась несплаченою вартість поставленого товару в загальній сумі 102 094,86 грн, поставленим за такими видатковими накладними:

№ 200/м від 11.02.2022 в сумі поставки 44 958,36 грн, заборгованість по якій 43 548,60 грн;

№ 201/м від 11.02.2022 в сумі поставки 17 391,00 грн, яка не сплачена;

№ 247/м від 18.02.2022 в сумі поставки 7 020,00 грн, яка не сплачена;

№ 446/м від 10.06.2022 в сумі поставки 17 591,10 грн, яка не сплачена;

№ 541/м від 21.07.2022 в сумі поставки 16 544,16 грн, яка не сплачена (том 1 а.с. 7-15).

20.12.2023 ТОВ "Мегалат" звернулось до ТОВ "Давидос Продакшн" з вимогою про сплату заборгованості, яка залишилась без виконання (том 2 а.с. 180-186).

Відсутність розрахунку по вказаним видатковим накладним стало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.

Норми права, застосовані судом, та мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.

1. Щодо суми основного боргу.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України) відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) про договір купівлі-продажу.

В силу приписів ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Покупець, згідно ч. 1 ст. 691, ч.ч. 1, 2 ст. 692, ч. 1 ст. 694 Цивільного Кодексу України, зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

З наведених норм слідує, що за загальним правилом обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

Матеріалами справи підтверджено отримання відповідачем від позивача за Договором товару, зокрема за видатковими накладними № 200/м, № 201/м від 11.02.2022, № 247/м від 18.02.2022 , № 446/м від 10.06.2022, № 541/м від 21.07.2022, щодо яких згідно матеріалів справи відсутній розрахунок.

Вказані видаткові накладні містять підпис особи про отримання товару та печатку ТОВ "Давидос Продакшн".

Оплати, які здійснювались відповідачем, спрямовано на інші поставки, щодо яких також наявні докази на підтвердження отримання товару.

Згідно наданих позивачем видаткових накладних по всім поставкам за Договором наявні підписи про отримання товару та печатки ТОВ "Давидос Продакшн".

По одній видатковій накладній № 101/м від 25.01.2022 на суму поставки 44 140,08 грн відсутня відмітка про отримання товару (том 2 а.с. 167).

Поряд з цим суд враховує, що стосовно вказаної поставки наявні й інші докази, які свідчать про отримання відповідачем товару.

Так, відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Такий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 зі справи № 910/23097/17.

З урахуванням наведеного, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.

Якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірної накладної, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за такою накладною, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною.

У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання товару на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.06.2022 зі справи № 922/2115/19).

Матеріалами справи підтверджено реєстрацію позивачем податкової накладної № 83 від 25.01.2022 на поставку товару в загальній сумі 44 140,08 грн, у тому числі ПДВ 7 356,68 грн (том 2 а.с. 171-173).

Згідно відповіді Державної податкової служби України від 24.04.2024 суду повідомлено про те, що до податкової декларації з ПДВ за січень 2022 року, поданої ТОВ "Давидос Продакшн" задекларовано суму податкового кредиту від постачальника ТОВ "Мегалат", яка включає суму податкового кредиту на підставі податкової накладної № 83 від 25.01.2022, що була зареєстрована вказаним постачальником.

Окрім того, матеріалами справи підтверджено передачу товару перевізнику для доставки відповідачу, про що оформлено товарно-транспортну накладну від 25.01.2022 та здійснено фактичну оплату послуг перевізнику (том 2 а.с. 168-170, 174).

Відповідач під час розгляду справи в суді будь-яких заперечень з приводу фактичного отримання товару не висловив.

З урахуванням наведеного та оцінюючи всі докази в сукупності, суд вважає підтвердженими поставки товару, про які повідомляє позивач.

З підстав викладеного, є підтвердженим зобов`язання відповідача сплатити позивачу повну вартість отриманого за Договором товару, несплачений залишок якої (заборгованість) становить 102 094,86 грн.

2. Щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання є підставою для сплати штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), що передбачено ст. 230 ГК України. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 Господарського кодексу України.

Згідно правил частин 4, 6 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За вимогами ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Окрім того, за ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно умов Договору встановлено строк розрахунку протягом 21 календарного дня з моменту поставки Товару.

Пункт 4.4. Договору передбачає сплату Покупцем пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ у випадку порушення термінів оплати.

Перевіривши розрахунок позивача щодо пені суд встановив, що позивач нараховує пеню поза межами строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України.

За наведеною нормою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умови укладеного між сторонами Договору НЕ встановлюють іншого строку нарахування пені, а положення Договору щодо розрахунку за кожен день прострочення є порядком розрахунку (за кожен день), а не іншим строком нарахування.

Посилання позивача в розрахунку пені на пункт 4.5. Договору відхиляється судом, оскільки наведений пункт встановлює відповідальність для Постачальника за прострочку поставки, а отже не застосовуються до Покупця.

Суд також враховує, що згідно п. 7 Прикінцевих положень ГК України в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

З підстав викладеного та межах періоду розрахунку позивача є правильним нарахування пені в наступному розмірі:

за видатковою накладною № 200/м від 11.02.2022 на суму боргу 43 548,60 грн - за період з 05.03.2022 по 30.06.2023, що становить 25 592,26 грн пені;

за видатковою накладною № 201/м від 11.02.2022 на суму боргу 17 391,00 грн - за період з 05.03.2022 по 30.06.2023, що становить 10 220,19 грн пені;

за видатковою накладною № 247/м від 18.02.2022 на суму боргу 7 020,00 грн - за період з 12.03.2022 по 30.06.2023, що становить 4 098,53 грн пені;

за видатковою накладною № 446/м від 10.06.2022 на суму боргу 17 591,10 грн - за період з 02.07.2022 по 30.06.2023, що становить 8 771,45 грн пені;

за видатковою накладною № 541/м від 21.07.2022 на суму боргу 16 544,16 грн - за період з 12.08.2022 по 30.06.2023, що становить 7 320,22 грн пені,

а всього - 56 002,65 грн.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими щодо розміру 56 002,65 грн.

Стосовно нарахувань інфляційних втрат і 3% річних суд враховує, що вказані нарахування стягуються за весь період прострочення, а тому їх розрахунок згідно розрахунку позивача є правильним, а саме:

за видатковою накладною № 200/м від 11.02.2022 на суму боргу 43 548,60 грн - за період з 05.03.2022 по 31.01.2024, що становить 2 498,08 грн 3% річних; інфляційні з квітня 2022 по січень 2024 - 10 535,44 грн;

за видатковою накладною № 201/м від 11.02.2022 на суму боргу 17 391,00 грн - за період з 05.03.2022 по 13.02.2024, що становить 1 016,13 грн 3% річних; інфляційні з квітня 2022 по січень 2024 - 4 207,29 грн;

за видатковою накладною № 247/м від 18.02.2022 на суму боргу 7 020,00 грн - за період з 12.03.2022 по 13.02.2024, що становить 406,13 грн 3% річних; інфляційні з квітня 202 по січень 2024 - 1 698,30 грн;

за видатковою накладною № 446/м від 10.06.2022 на суму боргу 17 591,10 грн - за період з 02.07.2022 по 13.02.2024, що становить 855,76 грн 3% річних; інфляційні з серпня 2022 по січень 2024 -2 282,23 грн;

за видатковою накладною № 541/м від 21.07.2022 на суму боргу 16 544,16 грн - за період з 12.08.2022 по 13.02.2024, що становить 749,08 грн 3% річних; інфляційні з вересня 2022 по січень 2024 - 1 943,04 грн,

а всього - 5 525,18 грн 3% річних та 20 666,30 грн інфляційних.

З підстав викладеного, позовні вимог ТОВ "Мегалат" до ТОВ "Давидос Продакшн" підлягають частковому задоволенню в сумі 102 094,86 грн основного боргу, 56 002,65 грн пені, 5 525,18 грн 3% річних та 20 666,30 грн інфляційних. У задоволені позову в іншій частині стягнення пені суд відмовляє за наведених вище підставі.

Судові витрати.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 247-252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Давидос Продакшн" (ідентифікаційний код 33972157, пр. Соборний, 126-Б, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалат" (ідентифікаційний код 39061081, вул. Юдіна, 11, м. Дніпро, 49000) заборгованість в сумі 102 094,86 грн суми основного боргу, 56 002,65 грн пені, 5 525,18 грн 3% річних та 20 666,30 грн інфляційних втрат, а також 2 764,33 грн судового збору.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Мегалат" до електронного кабінету з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; Товариству з обмеженою відповідальністю "Давидос Продакшн" за адресою:пр. Соборний, 126-Б, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000.

Повне рішення складено 10.05.2024.

Суддя В.В.Тимошевська