Рішення

від 03.05.2024 по справі 914/587/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.2024 Справа № 914/587/24

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., розглянувши по суті матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Евротрансбуд», м. Дніпро,до відповідача:Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод», м. Львів,про: стягнення 237734,30 грн.Вступ.

1.Спір у справі виник у зв`язку з тим, що ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» не здійснило повну та своєчасну оплату товару, поставленого ТзОВ «Евротрансбуд».

2.Відтак, ТзОВ «Евротрансбуд» звернувся до суду з позовом про стягнення з ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» 162269,00 грн - боргу, 16873,84 грн інфляційних втрат, 6995,26 грн трьох відсотків річних та 51596,20 грн пені. Також, у позовній заяві позивач просить суд зазначити в рішенні про нарахування трьох відсотків річних та пені на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду.

3.Основними завданнями суду у даному спорі є з`ясування правомірності заявлених вимог та обґрунтованості розміру заборгованості та інших нарахувань.

Аргументи сторін.

4.Позивач обґрунтовує заявлений позов невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати поставленого позивачем товару за Договором поставки № ВЗК-059/22 від 11.04.2022, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 162269,00 грн. Крім того, позивач скористався своїм правом та нарахував відповідачу 16873,84 грн інфляційних втрат, 6995,26 грн трьох відсотків річних та 51596,20 грн пені.

5.Також, у позовній заяві позивач просить суд зазначити в рішенні про нарахування 0,3 % річних та пені на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду. Нарахування 0,3% річних та пені здійснювати за наступною формулою: Сума 0,3% річних(пені) = С х 3 х Д / 365 /100, де: С сума основного боргу, Д- кількість днів прострочення, а також роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати боржником суми основного боргу, нарахування 0, 3% річних та пені повинно здійснюватися на залишок заборгованості.

6.Відповідач відзив на позов не подав.

Обставини справи.

7.11 квітня 2022 року між ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» (замовник) та ТзОВ «Евротрансбуд» (постачальник) укладено Договір поставки № ВЗК-059/22 (далі-Договір), умовами якого передбачено, що постачальник зобов`язаний поставити (передати) у власність замовника, а замовник прийняти та оплатити товар, найменування, марка й кількість якого вказується в специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною договору, на умовах, що викладені в цьому договорі (п. 1.1.). Найменування (номенклатура, асортимент) товару: шайба кулачкова 8ТН.237.477. Кількість товарів: згідно з специфікацією № 1 (п. 1.2. Договору).

8.Згідно з п. 3.1. Договору загальна сума договору складає: 785883,00 грн без ПДВ.

9.Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару. Сторони можуть узгодити інший термін проведення розрахунків.

10.Поставка товарів здійснюється партіями, не пізніше 10 календарних днів з дня отримання постачальником заявки замовника. При поставці товару оформлення товарно-транспортної накладної є обов`язковим. Місце поставки (передачі) товару: м. Львів, вул. Залізнична, 1-А, склад замовника. Умови поставки СРТ згідно ІНКОТЕРМС-2010 (п. 5.1.-5.3. Договору).

11.Пунктом 7.3. Договору закріплено, що у разі порушення строків оплати, замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

12.Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2022 року (п. 10.1. Договору).

13.Згідно з товарно-транспортною накладною № Р12 від 16.05.2022 та видаткової накладної № 12 від 16.05.2022 позивачем поставлено відповідачу товар на суму 2245,36 грн.

14.26 травня 2022 року відповідачем здійснено оплату вищезазначеної поставки, що підтверджується платіжною інструкцією № 3510 на суму 2245,38 грн.

15.Згідно з товарно-транспортною накладною № Р15 від 30.05.2022 та видаткової накладної № 15 від 30.05.2022 позивачем поставлено відповідачу товар на суму 22453,80 грн.

16.Згідно з товарно-транспортною накладною № Р26 від 27.06.2022 та видаткової накладної № 26 від 27.06.2022 позивачем поставлено відповідачу товар на суму 67361,40 грн.

17.Згідно з товарно-транспортною накладною № Р30 від 01.08.2022 та видаткової накладної № 30 від 01.08.2022 позивачем поставлено відповідачу товар на суму 112269,00 грн.

18.31 серпня 2022 року відповідно до платіжної інструкції № 4911 на суму 22453,80 грн відповідач оплатив поставку за видатковою накладною № 15 від 30.05.2022, а також відповідно до платіжної інструкції № 4912 на суму 17361,40 грн частково оплатив поставку, здійснену за видатковою накладною № 26 від 27.06.2022.

19.20 грудня 2022 року, підписавши Додаткову угоду № 1 до Договору, сторони дійшли згоди достроково розірвати Договір поставки № ВЗК-059/22 від 11.04.2022 з 20.12.2022, у зв`язку з істотною зміною обставин.

20.До позовної заяви позивачем долучено Акт звірки взаєморозрахунків за Договором за період з 01.01.2022 до 13.03.2023, підписаний сторонами та скріплений їх печатками, з якого вбачається, що у відповідача наявна перед позивачем заборгованість у розмірі 162269,00 грн.

21.Оскільки, у добровільному порядку відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, для відновлення порушених прав та законних інтересів позивач звернувся до суду із даним позовом.

22.Ухвалою суду від 04.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

23.Вказана ухвала доставлена до електронних кабінетів позивача та відповідача 08.03.2024, про що сформовані Довідки про доставку електронного листа, які долучено до матеріалів справи.

24.03 травня 2024 року позивачем подано суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 1762/24), у якій повідомлено, що під час перебування справи у суді відповідачем сплачено суму основного боргу, що підтверджується випискою про транзакцію, відтак, є підстави для зменшення розміру позовних вимог на 162269,00 грн та повернення позивачу судового збору, сплаченого за таку вимогу, що і позивач просить у суду.

25.Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

26. Ухвалою суду від 04.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

27.Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

28.Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).

29.Відтак, враховуючи, що провадження у справі відкрито 04.03.2024 останнім днем тридцятиденного строку для подання заяви про зменшення розміру позовних вимог було 03.04.2023. Натомість, заява про зменшення розміру позовних вимог подана позивачем 03.05.2023.

30.З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк на подання заяви про зменшення розміру позовних вимог, а відтак, така заява не підлягає прийняттю до розгляду.

31.Разом з тим, суд зазначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 ГПК України).

32.Визначення розміру позовних вимог - це право, яке належить позивачу. Натомість установлення обґрунтованості позову - це обов`язок суду, який здійснюється під час розгляду справи. Відтак, суд звертає увагу сторін, що його обов`язком є з`ясування дійсних обставин справи, перевірка їх доказами та установлення за результатами такої перевірки обґрунтованості заявлених позовних вимог.

33.Так, розглянувши подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку відмовити у її прийнятті, однак задля належного та повного виконання завдань господарського судочинства, долучити до матеріалів справи Виписку по рахунку позивача в ПАТ «МТБ Банк» за період з 29.03.2024 до 01.04.2024, що подана позивачем разом із заявою про зменшення розміру позовних вимог та, що підтверджує сплату відповідачем 29.03.2024 основної заборгованості.

34.Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

35.Враховуючи належне повідомлення сторін про судовий розгляд справи, неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та достатність доказів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, з урахуванням закінчення строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість її вирішення.

Позиція суду.

36.Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

37.Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

38.Господарські зобов`язання між позивачем та відповідачем виникли на підставі Договору поставки № ВЗК-059/22 від 11.04.2022. Шляхом підписання такого договору сторони засвідчили, що досягли згоди щодо всіх його істотних умов.

39.Відповідно до ч. 1-2 чт. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

40.Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

41.Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару. Сторони можуть узгодити інший термін проведення розрахунків.

42.При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок (ч. 2 та 4 ст. 538 ЦК України).

43.Як встановлено судом у пунктах 13, 15-17 даного рішення позивач свої зобов`язання за Договором виконав, поставивши відповідачу погоджений товар на загальну суму 204329,56 грн.

44.Обов`язок оплати товару відповідач виконав частково, сплативши 42060,58 грн (див п. 14, 18 даного рішення). Решта поставлено товару на суму 162269,00 грн залишились не оплаченими.

45.Наявність заявленої заборгованості станом на момент подання позову до суду також підтверджується тим, що між сторонами підписано Акт звірки взаєморозрахунків за Договором за період з 01.01.2022 до 13.03.2023, з якого вбачається, що у відповідача наявна перед позивачем заборгованість у розмірі 162269,00 грн.

46.Разом з тим, під час розгляду справи по суті позивачем повідомлено суд про сплату відповідачем 29.03.2024 основного боргу у розмірі 162269,00 грн, на підтвердження чого додано Виписку по рахунку позивача в ПАТ «МТБ Банк» за період з 29.03.2024 до 01.04.2024.

47.Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

48.Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

49.Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

50.З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

51.Предметом даного спору є вимога позивача до відповідача про стягнення 162269,00 грн боргу, 16873,84 грн інфляційних втрат, 6995,26 грн трьох відсотків річних та 51596,20 грн пені за Договором поставки № ВЗК-059/22 від 11.04.2022.

52.Разом з тим, як встановлено судом вище, відповідачем сплачено на рахунок позивача в загальному розмірі 162269,00 грн в оплату наявного основного боргу.

53.Відтак, беручи до уваги вищезазначене та застосовуючи наведену судову практику, враховуючи, що сторонами добровільно врегулювано спір, наслідком чого стала часткова сплата заборгованості, стягнення якої є предметом спору у даному випадку, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі в частині стягнення 162269,00 грн основного боргу підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

54.Приписами статей 546, 549 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

55.Пунктом 7.3. Договору закріплено, що у разі порушення строків оплати, замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

56.У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану (ч. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України).

57.Суд констатує, що позивачем не пропущено строк позовної давності встановлений п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для вимог про стягнення пені.

58.Разом з тим, перевіривши надані стороною розрахунки розміру пені суд встановив, що такі здійснено частково правильно. Правильно позивачем для здійснення розрахунку пені обрано періоди 1, 2 та 3.

59.Щодо обраного позивачем періоду з 02.10.2022 до 23.02.2024 для нарахування пені на суму 162269,00 грн, суд зазначає таке.

60.Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

61.Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця (ч. 3 ст. 116 ГПК України).

62.Частиною 7 Перехідних положень Господарського кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

63.Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», прийнятою відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який був неодноразово продовжений. Однак постановою Кабінету Міністрів України №651 від 27.06.2023 карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) відмінено з 30.06.2023.

64.Отже, строки нарахування пені, які встановлені у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є продовженими лише до закінчення дії карантину, тобто до 30.06.2023.

65.Резюмуючи викладене, право позивача на нарахування пені, передбачене Договором, було продовжене на період дії карантину - до 30.06.2023. Відповідно позивачем безпідставно здійснено нарахування пені у період після 30.06.2023.

66.Суд звертає увагу сторін на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07.06.2019 по справі № 910/23911/16, у постанові від 13.09.2019 по справі № 902/669/18, від 12.06.2018 по справі № 910/4164/17, від 22.11.2018 по справі № 903/962/17 про те, що «умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов?язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції».

67.Відповідно, доводи позивача про наявність підстав для нарахування пені поза межами визначеного у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України строку нарахування штрафних санкцій, з огляду на формулювання у п. 7.3. Договору нарахування пені від суми заборгованості «за кожен день прострочення» помилкові.

68.Узагальнюючи, суд зазначає, що на суму 162269,00 грн правильним періодом нарахування пені є 02.10.2022-30.06.2023.

69.Відтак, здійснивши перерахунок заявленого розміру пені, ураховуючи нижезазначені вихідні дані та п. 7.3. Договору, суд встановив, що:

- за період з 30.07.2022 до 31.08.2022 за прострочення оплати боргу на суму 22453,80 грн пеня становить 415,24 грн;

- за період з 28.08.2022 до 30.08.2022 за прострочення оплати боргу на суму 89815,20 грн пеня становить 184,55 грн;

- за період з 01.09.2022 до 30.09.3033 за прострочення оплати боргу на суму 50000,00 грн пеня становить 1027,39 грн;

- за період з 02.10.2022 до 30.06.2023 за прострочення оплати боргу на суму 162269,00 грн пеня становить 30230,93 грн.

70.Загальний розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача дорівнює 31858,11 грн.

71.Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

72.Розглянувши заявлені вимоги позивача про стягнення 16873,84 грн інфляційних втрат та 6995,26 грн трьох відсотків річних, перевіривши надані стороною розрахунки, суд встановив, фактичний розмір таких нарахувань є більшим, однак суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, а відтак до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати та три відсотки річних у заявленому розмірі.

73.Також, у позовній заяві позивач просить суд зазначити в рішенні про нарахування 0,3 % річних та пені на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду. Нарахування 0,3% річних та пені просить здійснювати за наступною формулою: Сума 0,3% річних(пені) = С х 3 х Д / 365 /100, де: С сума основного боргу, Д- кількість днів прострочення, а також роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати боржником суми основного боргу, нарахування 0, 3% річних та пені повинно здійснюватися на залишок заборгованості.

74.Згідно з приписами ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

75.Приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України носять диспозитивний характер та надають право виключно суду вирішувати питання доцільності застосування механізму стягнення відсотків, пені. Вимога позивача про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення за своєю правовою природою є клопотанням заявленим до суду, задоволення якого убезпечує позивача від повторних звернень з вимогами про стягнення нарахування після ухвалення рішення.

76.Подальша реалізація ч. 10 ст. 238 ГПК України після ухвалення рішення та видачі виконавчого документу відображена у ч. 11, 12 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» якими передбачено, що якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.

77.Розглянувши заявлене позивачем клопотання, враховуючи що до моменту прийняття рішення у даній справі сума основного боргу була погашена, суд дійшов висновку, що підстав для визначення формули для нарахування 0,3 % річних та пені на суму основного боргу до моменту виконання рішення - немає, а відтак, у задоволенні поданого клопотання слід відмовити. Також, слід зазначити, що в частині визначення формули для нарахування пені до моменту виконання рішення слід відмовити і з тої підстави, що встановлення такої формули порушує строки визначені законодавцем у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України для нарахування пені.

Судові витрати.

78.Згідно із ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

79.Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

80.Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

81.Відтак, враховуючи те, що дана позовна заява подана в електронній формі, застосовуючи коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, суд роз`яснює позивачу право на повернення з Державного бюджету України частини судового збору (1947,33 грн), сплаченого за частину майнової вимоги щодо якої закрито провадження у даній справі.

82.Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з урахуванням закриття провадження в частині вимог, з відповідача підлягає до стягнення 668,82 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 79, 129, 165, 178, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Провадження у справі № 914/587/24 в частині стягнення 162269,00 грн боргу закрити.

2.Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» (79018, м. Львів, вул. Залізнична, 1А; ідентифікаційний код 00740599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Евротрансбуд» (49000, м. Дніпро, вул. Холодильна, 2; ідентифікаційний код 44572215) 31858,11 грн пені, 16873,84 грн інфляційних втрат, 6995,26 грн трьох відсотків річних та 668,82 грн відшкодування витрат на оплату судового збору

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Трускавецький В.П.