Рішення

від 30.04.2024 по справі 916/5790/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5790/23Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Шпак І.А.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Лех А.О.,

від відповідача: Лизанець Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) до відповідача: Комунального підприємства "КП-СЕРВІС" Знам`янської сільської ради про стягнення 1335152,88 грн шкоди,

зазначає наступне:

Державна екологічна інспекція Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) (далі Інспекція, Позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "КП-СЕРВІС" Знам`янської сільської ради (далі Підприємство, Відповідач) шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків, нанесених Державі України у розмірі 1335152,88 грн на користь Держави Україна на розрахунковий рахунок фонду навколишнього природного середовища Знам`янської сільської територіальної громади, у зв`язку із водокористуванням у період 01.04.2020 р.-13.09.2021 р. та 14.09.2021 р.-15.12.2021 р. за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що зафіксовано в актах перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 13.09.2021 р. № 705 та від 22.12.2021 р. № 1015.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2023 р. позовній заяві Інспекції присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/5790/23 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для її розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.01.2024 р. прийнято позовну заяву Інспекції до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5790/23, ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.02.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.02.2024 р. відкладено підготовче засідання на 22.02.2024 р.

08.02.2024 р. Підприємством реалізовано право на подачу відзиву на позову заяву, в якому просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог. Обґрунтовуючи підстави, які суд має врахувати для ухвалення рішення у справі, посилається на те, що територіальна громада, в межах земельних ділянок якої розташовані артезіанські свердловини, є відповідно власником Підприємства, у зв`язку із чим в останнього наявні правові підстави для видобування підземних вод без спеціального дозволу; представлені Інспекцією розрахунки розміру збитків не є належним доказом завданої шкоди, оскільки передбачають цілодобове використання потужностей насосів, між тим вночі останні не використовуються, а Знам`янською сільською радою як власником артезіанських свердловин повідомлено про відсутність технічної можливості встановлення приладів обліку.

22.02.2024 р. Інспекцією представлено відповідь на відзив, в якій посилається на те, що право здійснення видобування підземних вод без спеціального дозволу має землевласник або землекористувач, у той же час право землекористування як і право власності на земельну ділянку виникає з моменту держаної реєстрації, між тим Підприємство не виступає ані власником, ані землекористувачем відповідної земельної ділянки, в межах якої використовує артезіанські свердловини; те, що розрахунок завданої шкоди виконано у відповідності до Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, адже в процесі перевірки встановлено відсутність не тільки встановлених приладів обліку, а й документації первинного обліку (журналів первинного обліку води на артезіанських свердловин), у зв`язку із чим Інспекцією застосовано мінімальну потужність насосів протягом 24 годин (період часу їх використання).

Призначене на 22.02.2024 р. підготовче засідання не відбулось у зв`язку із оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.02.2024 р. призначено розгляд справи на 05.03.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.03.2024 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 26.03.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.03.2024 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.04.2024 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.04.2024 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 30.04.2024 р.

В процесі розгляду справи представник Інспекції підтримував заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі, натомість представник Підприємства заперечував проти заявлених позовних вимог та наполягав на відмові у задоволені позову.

30.04.2024 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

Рішеннями Знам`янської сільської ради від 26.02.2020 р. № 29/827-VII та 20.08.2020 р. № 38/982-VII передано у господарське відання Підприємства артезіанські свердловини за адресами № 483/(б/н) по вул. Пушкінська, № 485 (б/н) по вул. Маяковського, № 4264/1416 по вул. Нова, № 4267/1005 по вул. П. Осіпенко, № 4268/1006 по вул. Привокзальна, № 4273/2312 по вул. П. Осіпенко, № 4278/1361 по вул. Лісова, № 4288/1449 по вул. Молодіжна, № 4334/2279 по вул. Миру, № 4332/(б/н) по вул. Сонячна; № 1004/(б/н) по вул. Цезарівська, № 116/(б/н) в ж/м ДРП-2, № 871 (б/н) в с. Новоєлизаветівка, № 4131/(б/н) в с. Стара Єлизаветівка, № 1714/(б/н) в с. Новопетрівка ІІ із встановленими на свердловинах насосами SPRUT 100 QJD 518-2.2.

10.03.2020 р. та 25.08.2020 р. між Знам`янською сільською радою та Підприємством складено відповідні акти приймання-передачі артезіанських свердловин із встановленими насосами SPRUT 100 QJD 518-2.2 у господарські відання останнього.

Відповідно до інвентаризаційного опису малоцінних необорних матеріальних активів від 31.12.2020 р. за Підприємством обліковуються артезіанські свердловини за переліком.

13.09.2021 р. Інспекцією винесено акт № 705 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, яким встановлено, що Підприємством порушено вимоги законодавства, зокрема, в частині здійснення спеціального водокористування на артезіанських свердловинах без наявного дозволу на спеціальне водокористування в с. Знам`янка Одеської області: № 483/(б/н) по вул. Пушкінська, № 485 (б/н) по вул. Маяковського, № 4264/1416 по вул. Нова, № 4267/1005 по вул. П. Осіпенко, № 4268/1006 по вул. Привокзальна, № 4273/2312 по вул. П. Осіпенко, № 4278/1361 по вул. Лісова, № 4288/1449 по вул. Молодіжна, № 4334/2279 по вул. Миру, № 4332/(б/н) по вул. Сонячна; № 1004/(б/н) по вул. Цезарівська, № 116/(б/н) в ж/м ДРП-2, № 871 (б/н) в с. Новоєлизаветівка, № 4131/(б/н) в с. Стара Єлизаветівка, № 1714/(б/н) в с. Новопетрівка ІІ; відсутності ведення журналів первинного обліку води на зазначених артезіанських свердловинах.

Акт містить пояснення Підприємства стосовно того, що власником артезіанських свердловин є Знам`янська сільська рада, якою передано у розпорядження Відповідача джерела питного водопостачання без належного стану засобів ЗСО та якою не здійснено дій по усуненню вказаних недоліків; порушення не залежать від Відповідача, оскільки є наслідком бездіяльності власника Знам`янської сільської ради. Зазначено, що облік ведеться, однак визнано відсутність відповідних журналів.

Акт підписано працівниками Інспекції та директором Підприємства.

Із змісту Акту вбачається, що одним із видів діяльності Підприємства з позначкою (основний) є 36.00 Забір, очищення та постачання води, аналогічне відображено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

13.09.2021 р. Інспекцією винесено припис № 399 Підприємству, відповідно до якого зобов`язано в строк до 13.12.2021 р. отримати дозвіл на спеціальне водокористування на артезіанських свердловинах № 483/(б/н) по вул. Пушкінська, № 485 (б/н) по вул. Маяковського, № 4264/1416 по вул. Нова, № 4267/1005 по вул. П. Осіпенко, № 4268/1006 по вул. Привокзальна, № 4273/2312 по вул. П. Осіпенко, № 4278/1361 по вул. Лісова, № 4288/1449 по вул. Молодіжна, № 4334/2279 по вул. Миру, № 4332/(б/н) по вул. Сонячна; № 1004/(б/н) по вул. Цезарівська, № 116/(б/н) в ж/м ДРП-2, № 871 (б/н) в с. Новоєлизаветівка, № 4131/(б/н) в с. Стара Єлизаветівка, № 1714/(б/н) в с. Новопетрівка ІІ; та вести журнали первинного обліку води на вказаних артезіанських свердловинах.

Припис прийнято до виконання директором Підприємства.

16.12.2021 р. Підприємством отримано дозвіл на спеціальне водокористування № 240/ОД/49д-21 із строком дії до 16.12.2024 р.

Наказом Інспекції від 16.12.2021 р. зобов`язано Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів у термін з 20.12.2021 р. по 24.12.2021 р. провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) суб`єкта господарювання Підприємство в частині виконання приписів Інспекції від 13.09.2021 р. № 399.

16.12.2021 р. Інспекцією складено направлення до Підприємства про проведення позапланового заходу державного нагляду (контрою), яке отримано керівником Підприємства під розписку 23.12.2021 р.

21.12.2021 р. Інспекцією складено до Підприємства претензію, в якій посилаючись на проведений захід державного нагляду (контролю), оформлений актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 13.09.2021 р. № 705; на здійснення спеціального водокористування в період з 01.04.2020 р. по 13.09.2021 р. за відсутності відповідного дозволу, що має наслідком завдання шкоди Державі у вигляді збитків на суму 1199203,19 грн.

Розрахунок шкоди виконано у відповідності до Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів на підставі акту перевірки за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання Підприємством вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природнього середовища від 13.09.2021 р. № 705; інвентаризаційних описів необоротних актів Підприємства на свердловинах № 483/(б/н) по вул. Пушкінська, № 485 (б/н) по вул. Маяковського, № 4264/1416 по вул. Нова, № 4267/1005 по вул. П. Осіпенко, № 4268/1006 по вул. Привокзальна, № 4273/2312 по вул. П. Осіпенко, № 4278/1361 по вул. Лісова, № 4288/1449 по вул. Молодіжна, № 4334/2279 по вул. Миру, № 4332/(б/н) по вул. Сонячна; № 1004/(б/н) по вул. Цезарівська, № 116/(б/н) в ж/м ДРП-2, № 871 (б/н) в с. Новоєлизаветівка, № 4131/(б/н) в с. Стара Єлизаветівка, № 1714/(б/н) в с. Новопетрівка ІІ із встановленими насосами SPRUT 100QJD 518-2.2 з урахуванням відсутності вимірювальних приладів.

22.12.2021 р. Інспекцією винесено акт № 1015 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, яким встановлено, що Підприємством порушено вимоги законодавства та не виконано Підприємством умов пунктів 2 та 6 припису Інспекції від 13.09.2021 р. № 399.

Акт підписано директором Підприємства без зауважень.

22.12.2021 р. Інспекцією складено протокол про адміністративне правопорушення № 003275, відповідно до якого притягнуто директора Підприємства до адміністративної відповідальності у зв`язку із невиконанням вимог припису Інспекції від 13.09.2021 р. № 399, що є порушенням приписів Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

23.12.2021 р. Інспекцією складено постанову про накладання адміністративного стягнення № 003275, відповідно до якої визнано директора Підприємства винним у вчинені адміністративного правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 765,00 грн.

26.12.2021 р. директором Підприємства перераховано 765,00 грн штрафу на розрахунковий рахунок Казначейства України.

24.01.2022 р. Інспекцією складено до Підприємства претензію, в якій посилаючись на проведений захід державного нагляду (контролю) в частині виконання приписи Інспекції від 13.09.2021 р. № 399; отримання дозволу на спеціальне водокористування 16.12.2021 р.; на здійснення спеціального водокористування в період з 14.09.2021 р. по 15.12.2021 р. за відсутності відповідного дозволу, що має наслідком завдання шкоди Державі у вигляді збитків на суму 135949,69 грн.

Розрахунок шкоди виконано у відповідності до Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів на підставі акту перевірки за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання Підприємством вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природнього середовища від 22.12.2021 р. № 1015 з урахуванням відсутності вимірювальних приладів.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до частин 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Стаття 13 Конституції України визначає, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

За змістом статті 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно зі статтею 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; д) збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Статтею 44 Водного кодексу України визначено, що водокористувачі зобов`язані, зокрема, здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

За змістом статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Згідно зі статтею 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов`язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Приписами статті 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

За змістом частини 2 статті 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із частинами 1 та 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Так, відповідно до пункту 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою: З сам = 5 х W х Тар (грн.),

де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, куб. м;

Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 куб. м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб. м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб. м). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника Інші водні об`єкти, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

Пунктом 255.5 статті 255 Податкового кодексу України встановлено, що ставки рентної плати за спеціальне використання підземних вод Одеської області становить 101,8 грн за 100 куб.м.

Відповідно до пункту 255.7 статті 255 Податкового кодексу України житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3.

Так, відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: неправомірність поведінки особи; вина заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У даних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Як встановлено судом, за результатом проведеної Позивачем перевірки дотримання Відповідачем при здійсненні господарської діяльності вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, встановлена обставина порушення Відповідачем вимог статті 44 Водного кодексу України, а саме здійснення спеціального водокористування без отримання відповідного дозволу. Виявлені Позивачем порушення зафіксовані у актах, складених за результатами проведеної перевірки за участю Відповідача.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 25.06.2018 р. у справі № 910/8682/16, факт самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування за законом є самостійною підставою для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Судом встановлено, що Підприємством, як суб`єктом господарювання, що здійснює господарську діяльність у тому числі із водокористування, не забезпечено отримання спеціального дозволу на водокористування в період з 01.04.2020 р. по 15.12.2021 р. та допущено самовільне водокористування/використання водних ресурсів за цей період при відсутності спеціального Дозволу, чим заподіяно матеріальну шкоду державі.

Враховуючи викладене, у даному випадку у діях Відповідача наявні всі елементи правопорушення, що є підставою для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, а саме: протиправна поведінка, яка полягає у самовільному надрокористуванні; вина, що підтверджується актами перевірки Інспекції від 13.09.2021 р. № 705 та від 22.12.2021 р. № 1015, приписом Інспекції від 13.09.2021 р. № 288 та розрахунками розміру відшкодування збитків.

Також наявна сама шкода, яка обрахована у відповідності до приписів Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389, та причинний зв`язок, що виражений у заподіянні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку, що в межах цієї справи Інспекцією доведено наявність усіх елементів складу правопорушення у діях Відповідача, що є підставою для застосування до відповідача визначеної міри відповідальності.

Приписами статті 23 Кодексу України про надра передбачено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Відповідно до частини 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно ж із статтями 125,126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У той же час, Підприємством не представлено до матеріалів справи належних та допустимих доказів того, що воно наділено правом землекористування та/або правом власності на земельні ділянки із розташованими артезіанськими свердловинами, у зв`язку із чим у суду відсутні правові підстави для застосування приписів статті 23 Кодексу України про надра до спірних правідносин.

Приймаючи до уваги вищенаведене, господарський суд доходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з Підприємства 1335152,88 грн шкоди у зв`язку із водокористуванням у період 01.04.2020 р.-13.09.2021 р. та 14.09.2021 р.-15.12.2021 р. за відсутності дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 р. Віктор Назаренко проти України (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають справедливого балансу між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі Беер проти Австрії (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) до відповідача: Комунального підприємства "КП-СЕРВІС" Знам`янської сільської ради про стягнення 1335152,88 грн шкоди задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "КП-СЕРВІС" Знам`янської сільської ради (67211, Одеська обл., Іванівський р-н, с. Знам`янка, вул. Генерала Плієва, буд. 32, Код ЄДРПОУ 43488080) суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків, нанесених державі Україна у розмірі 1335152/одного мільйона триста тридцять п`ять тисяч сто п`ятдесят дві/грн 88 коп. на користь держави Україна на розрахунковий рахунок номер UA548999980313121238000015606 фонду охорони навколишнього природного середовища Знам`янська сільська ТГ, отримувач: ГУК в Од.обл./с.3нам./24063100, код за ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код бюджетної класифікації 24062100, найменування коду класифікації доходів бюджету: грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Стягнути з Комунального підприємства "КП-СЕРВІС" Знам`янської сільської ради (67211, Одеська обл., Іванівський р-н, с. Знам`янка, вул. Генерала Плієва, буд. 32, Код ЄДРПОУ 43488080) на користь Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65114, м. Одеса, вул. Лінія 12, 6 Ст. Люстдорфської Дороги, буд. 22, Код ЄДРПОУ 43879780) 20027/двадцять тисяч двадцять сім/грн 29 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст складено 10 травня 2024 р.

Суддя С.Ф. Гут