Ухвала

від 09.05.2024 по справі 914/2039/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/2039/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуй О. О.,

за участю секретаря судового засідання Москалика О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державного реєстратора Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області Кендзьор Соломії Орестівни

на рішення Господарського суду Львівської області

у складі судді Стороженко О.Ф.

від 15.11.2023

та на постанову Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів Бонк Т.Б., Бойко С.М., Якімець Г.Г.,

від 23.01.2024

у справі за позовом Головного управління ДПС у Львівській області

до відповідача Державного реєстратора Кендзьор Соломії Орестівни Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Груп Компані"

про зобов`язання відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи,

за участю представників:

від позивача: не з`явилися,

від відповідача: не з`явилися,

від третьої особи: не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2023 року Головне управління ДПС у Львівській області звернулося з позовом до Державного реєстратора Кендзьор Соломії Орестівни Підберізцівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області з вимогою: відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТзОВ «Захід Груп Компані».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 13.06.2023, згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичну особу ТОВ «Захід Груп Компані» припинено.

Головне управління ДПС у Львівській області не погоджується з записом номер 1004151110011038811 від 22.03.2021 про припинення вказаної юридичної особи, оскільки на підставі акту планової виїзної документальної перевірки від 23.04.2019 №636/14.14/40471713, були прийняті податкові повідомлення - рішення від 17.05.2019 №007311414, №007321414, №007331414, №0005801308 та №0008211414 на загальну суму 38197130,00 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 закрито провадження у справі № 1.380.2019.004664 за позовом ТОВ «Захід Груп Компані» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень (№007311414, №007321414, №0007331414, №0005801308, №0008211414 від 17.05.2019).

Відповідно до вказаної ухвали, суми податкових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями набули статусу узгоджених, тому, згідно з довідкою про податкову заборгованість, у ТОВ «Захід Груп Компані» наявна податкова заборгованість у сумі 45625513,44 грн.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

22.03.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Груп Компані» (яке було створене 10.05.2016) подано Державному реєстратору Підберізцівської сільської ради (Кендзьор Соломії) заяву за формою №2 про державну реєстрацію припинення юридичної особи (шляхом ліквідації) на підставі рішення засновників (учасників) Товариства.

До заяви додано довідку від 16.02.2021 Приватної архівної установи «Трудовий архів» про прийняття від Товариства документів з кадрових питань.

Тобто, Товариством виконано вимоги частини 13 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (у редакції, чинній у той час) стосовно подання документів, необхідних для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

22.03.2021 Державним реєстратором, на підставі поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Груп Компані» документів, прийнято рішення про державну реєстрацію припинення (шляхом ліквідації) вказаного Товариства, враховуючи, що в Інформаційній системі ДФС України відсутні відомості про наявність у Товариства податкового боргу.

Відповідно, 22.03.2021 відповідач вніс у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис №1004151110011038811 про державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Груп Компані».

Проте, на час подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Груп Компані» Державному реєстратору документів про державну реєстрацію припинення юридичної особи (шляхом ліквідації) та, відповідно, на час вчинення відповідної реєстраційної дії (22.03.2021):

- залишались неузгодженими податкові зобов`язання Товариства (на загальну суму 38197130,00 грн), визначені повідомленнями-рішеннями від 17.05.2019 №007311414, №007321414, №0007331414, №0005801308, №0008211414, прийнятими Головним управлінням ДФС у Львівській області на підставі акту від 23.04.2019 планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Груп Компані» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (за період: 10.05.2016 - 31.12.2018), у якому зазначено про виявлення численних фактів порушення Товариством вимог Податкового кодексу України (вказані обставини встановлені в ухвалі Львівського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 у справі №1.380.2019.004664);

- у Львівському окружному адміністративному суді перебувала на розгляді справа №1.380.2019.004664 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Груп Компані» до ГУ ДПС у Львівській області про скасування вказаних повідомлень-рішень від 17.05.2019;

- оскільки тривав судовий розгляд справи стосовно законності податкових повідомлень-рішень і був відсутнім факт ухвалення судового рішення про їх скасування (і, відповідно, про відсутність податкового боргу), у Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Груп Компані» були відсутніми правові підстави для подання державному реєстру документів для реєстрації припинення юридичної особи, так як, згідно з нормою пункту 11 частини 1 статті 28 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», наявність заборгованості зі сплати податків є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації припинення юридичної особи.

Оскільки 22.03.2021 до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Груп Компані», Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 14.04.2021 закрив провадження у вказаній справі у зв`язку з припиненням позивача, що зумовило:

- набуття податковими зобов`язаннями Товариства, визначеними повідомленнями-рішеннями від 17.05.2019, статусу узгоджених (так як повідомлення-рішення чинні у зв`язку з відсутністю факту їх скасування);

- наявність у Товариства податкового боргу у значній сумі (за даними, зазначеними у довідці позивача, загальна сума боргу (разом із штрафними санкціями) складає 45625513,44 грн);

-неотримання Державою належних до сплати Товариством коштів (податків) у значній сумі.

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

Господарський суд Львівської області рішенням від 15.11.2023 у справі № 914/2039/23, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2024, позов задовольнив повністю. Відмінив державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Груп Компані» - запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.03.2021 №1004151110011038811.

Рішення мотивовані тим, що підставою для відмови у державній реєстрації припинення юридичної особи (шляхом ліквідації), згідно з нормою пункту 11 частини 1 статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» є факт подання юридичною особою Державному реєстру документів у випадку, коли стосовно неї наявні відомості про заборгованість зі сплати податків. Тому подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Груп Компані» 22.03.2021 відповідачеві документів для реєстрації припинення юридичної особи (шляхом ліквідації) здійснено усупереч вимогам чинного законодавства (оскільки спір стосовно наявності податкового боргу ще не був вирішений у судовому порядку).

Отже, на момент вчинення відповідачем спірної реєстраційної дії існували обставини, коли Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Груп Компані» фактично діяло недобросовісно, що проявилося в приховуванні інформації про наявність неузгоджених податкових зобов`язань, щодо яких розглядався спір в адміністративному суді. А також відсутності у державного реєстратора можливості отримати достовірну інформацію через недосконалу роботу Інформаційної системи ДФС України, яка не містила всіх даних щодо податкових зобов`язань Товариства.

У зв`язку з цим суди дійшли висновку про існування юридичних підстав для відмови у державній реєстрації припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Груп Компані» на час вчинення реєстраційної дії, що створює підстави для відміни вже проведеної державної реєстрації, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Груп Компані» діяло усупереч Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та інтересам держави.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

Державний реєстратор Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області Кендзьор Соломія Орестівна звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 у справі № 914/2039/23, у якій просила їх скасувати. Ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові в повному обсязі.

Касаційна скарга подана на підставі пунктів 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування касаційної скарги з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем зазначено про те, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу, що у цьому спорі Головне управління ДПС у Львівській області діє не як кредитор, а як контролюючий орган в порядку пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України, а тому такі спори повинні розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах щодо права контролюючих органів в установленому законом порядку звертатися до суду про скасування державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців, якщо порушено право податкових органів як кредиторів, відсутній.

Відсутність висновку створює передумови для неправильного тлумачення та застосування судами норм пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України, за яких податкові органи, будучи кредиторами третьої черги (пункт 3 частини 1 статті 112 ЦК України) використовують свої владні повноваження контролюючих органів для захисту свої прав, позаяк питання задоволення вимог кредиторів у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи регулюється норми цивільного права, а не податкового.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, відповідачка зазначила частину першу та третю статті 310 цього Кодексу.

А саме, що всупереч пункту 8 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України позивач визначив відповідачем Державного реєстратора Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області Кендзьор Соломію Орестівну, натомість юридичну особу - Підберізцівську сільську раду Львівського району Львівської області, яка є суб`єктом реєстраційної дії і до якої має бути звернута вимога позивача, суди попередніх інстанцій до участі у справі не залучили.

Також суди залучили як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Груп Компані», тобто припинену юридичну особу, у той час як рішення у цій справі може вплинути на права та обов`язки голови комісії з припинення, ліквідатора юридичної особи.

Доводів про наявність підстав, для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд, з підстав передбачених частиною третю статті 310 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не містить.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, судові рішення - без змін.

Третя особа відзиву на касаційну скаргу не надала, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 04.04.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Державного реєстратора Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області Кендзьор Соломії Орестівни на рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 у справі № 914/2039/23 та призначив її до розгляду у судовому засіданні на 09 травня 2024 року о 10:00 год у приміщенні Касаційного господарського суду.

Під час розгляду касаційної скарги судом встановлено, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18, вирішуючи питання про належну юрисдикцію спорів з приводу відміни державної реєстрації припинення юридичної особи вказала на те, що статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» установлено спростовану презумпцію відомостей, унесених до ЄДР. Такий висновок зроблено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 11-576апп18), від 6 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18), від 19 червня 2019 року у справі № 826/5806/17 (провадження № 11-290апп19).

Тому запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує.

Якщо процедуру ліквідації юридичної особи не було здійснено належним чином, зокрема якщо її було здійснено на підставі рішення про ліквідацію, прийнятого особами, які не мали повноважень його ухвалювати, на підставі сфальшованих документів, якщо у процедурі ліквідації не було відчужено все майно юридичної особи тощо, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не є актом, з яким пов`язується її припинення та припинення права власності на її майно, а є лише записом, який не тягне за собою наслідків.

Отже, спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки) та не захищає права позивача в конкретних правовідносинах.

Спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи не є спором з державним реєстратором про спонукання останнього внести відповідний запис до ЄДР. Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, у тому числі якщо він виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору.

Велика Палата Верховного Суду, заповнюючи цю прогалину закону, у постановах від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 11-576апп18), від 6 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18) зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України), а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

Такий спір має вирішуватися за правилами Господарського процесуального кодексу України незалежно від суб`єктного складу за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 Господарського процесуального кодексу України).

Незважаючи на наведені висновки Великої Палати Верховного Суду про те, що спір з приводу відміни державної реєстрації припинення юридичної особи має вирішуватися за правилами Господарського процесуального кодексу України незалежно від суб`єктного складу, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду здійснює касаційний перегляд таких справ за позовом державної податкової служби в порядку адміністративного судочинства.

Свої рішення Касаційний адміністративний суд Верховного Суду мотивує тим, що предметом судового розгляду в таких справах є правомірність дій державного реєстратора під час внесення реєстраційного запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи та, відповідно, наявність підстав до скасування такого реєстраційного запису.

Отже, предметом доказування у таких справах на думку Касаційного адміністративного суду Верховного Суду є обставини, що підтверджують законність чи незаконність прийнятого відповідачем рішення, яке за своєю юридичною природою є рішенням суб`єкта владних повноважень та має прийматися в порядку, на підставі та у спосіб, визначені законом.

Таким чином, дослідженню в цій справі підлягає саме владне, управлінське рішення відповідача щодо державної реєстрації припинення юридичної особи, прийняте/вчинене відповідачем як суб`єктом владних повноважень.

Право податкового органу на звернення до суду з позовом про винесення судового рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців обумовлено спеціальним законодавством.

Так, відповідно до підпункту 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб`єктів господарювання.

Аналогічні положення також закріплені пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України.

В свою чергу, процесуальним законом чітко і недвозначно закріплено юрисдикцію таких спорів за адміністративними судами, про що свідчать положення пункту четвертого частини шостої статті 12 та пункту третього частини першої статті 263 КАС України у сукупністю зі статтею 1 цього Кодексу.

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду вважає, що висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 17 червня 2020 року у справі №826/10249/18, не є релевантними, через те, що з позовом до адміністративного суду звертається державна податкова служба саме як суб`єкт владних повноважень, обґрунтовуючи таке звернення обставинами, що безпосередньо пов`язані із виконанням ним владних управлінських функцій, якими наділений податковий орган в силу закону (постанови Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 25.06.2021 у справі № 640/22197/19, від 03.08.2021 у справі № 640/12193/19, від 20.10.2021 у справі № 640/16541/19).

Такої ж позиції, а саме: - що рішення державного реєстратора (відповідача) щодо державної реєстрації припинення юридичної особи є рішенням суб`єкта владних повноважень та має прийматися в порядку, на підставі та у спосіб, визначені законом; -право податкового органу на звернення до суду з позовом про винесення судового рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців обумовлено спеціальним законодавством; - положення пункту 4 частини шостої статті 12 та пункту 3 частини першої статті 263 КАС України у сукупністю зі статтею 1 цього Кодексу свідчать, що процесуальним законом чітко і недвозначно закріплено юрисдикцію таких спорів за адміністративними судами, - притримується Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у постановах від 23.09.2022 у справі № 826/9299/18, від 19.07.2023 у справі № 640/15430/19.

Верховний суд у складі Касаційного господарського суду не погоджується з вказаними висновками Касаційного адміністративного суду з огляду на таке.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала у своїх постановах з юрисдикційних питань, що при віднесенні спору до предметної юрисдикції адміністративних судів за статтею 19 КАС України слід враховувати, що участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта, у яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Подібні за змістом правові висновки є усталеними та актуальними, викладалися Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 815/6956/15, від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17, від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 02 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а та від 17 червня 2020 у справі № 826/10249/18, від 01 березня 2023 року у справі № 925/556/21, від 30 березня 2023 року у справі № 990/1/23, від 31 серпня 2023 року у справі № 640/26320/20.

Очевидно, що ці висновки Великої Палати Верховного Суду є універсальними, тому можуть і мають враховуватися судами для вирішення питання предметної юрисдикції спору за участю суб`єкта владних повноважень, незалежно від конкретного складу сторін.

Отже, публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 805/4505/16-а). Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 804/14471/15).

Тобто, зміст публічних правовідносин передбачає наявність відносин влади і підпорядкування, що відрізняє його від приватних правовідносин, у яких відносини ґрунтуються на юридичній рівності сторін, вільному волевиявленні, майновій самостійності та вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу їх учасника.

У справі, що розглядається, податковий орган звернувся з позовом до державного реєстратора про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ТОВ «Захід Груп Компані» з підстав порушення відповідачем статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

У цих правовідносинах між учасниками спору відсутні відносини влади і підпорядкування, що визначають зміст публічних правовідносин, а тому суб`єктний склад учасників спору не означає безумовну його належність до публічно-правових спорів.

Також, заявлений податковим органом позов про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи не є спором з державним реєстратором про спонукання останнього внести відповідний запис до ЄДР, а є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції юридичної особи (можливості мати господарські права та обов`язки), а тому не належить до визначених частиною першою статті 5 та частиною другою статті 245 КАС України загальних способів звернення до адміністративного суду та захисту права у публічно-правових відносинах.

Право контролюючих органів в установленому законом порядку звертатися до суду про винесення судового рішення, зокрема, щодо скасування державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців, передбачене пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України, пов`язане зі зняття з обліку у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб, а не з контролем діяльності державного реєстратора.

Частиною 3 статті 302 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

Оскільки суд вважає за необхідне відступити від вищезазначених висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що викладені у постановах від 25.06.2021 у справі № 640/22197/19, від 03.08.2021 у справі № 640/12193/19, від 20.10.2021 у справі № 640/16541/19, від 23.09.2022 у справі № 826/9299/18, від 19.07.2023 у справі № 640/15430/19, щодо визначення предметної юрисдикції спорів за позовами державної податкової служби про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, справа № 914/2039/23 підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Справу № 914/2039/23 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Державного реєстратора Кендзьор Соломії Орестівни Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Груп Компані" про зобов`язання відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи разом із касаційною скаргою Державного реєстратора Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області Кендзьор Соломія Орестівна на рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кролевець

О. Мамалуй