Ухвала

від 15.04.2024 по справі 201/12981/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

15 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 201/12981/23

провадження № 61-2422ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2024 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центральний» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2024 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику п`ять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначеного у ній недоліку.

Вказаний в ухвалі недолік у встановлений судом строк усунено.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу

(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставою касаційного оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2024 року та додаткової постанови Дніпровського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року заявник визначає порушення норм процесуального права, зазначаючи, що правові підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, якою позов залишено без розгляду, відсутні.

Вказує, що суд апеляційної інстанції не змінював рішення та не ухвалював нове, тому правові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Підставою касаційного оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2024 року та додаткової постанови Дніпровського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року заявник також вказує неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду

від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18),

від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19 (провадження № 12-95гс20), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (провадження № 14-94цс19), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (провадження № 14-61цс19), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (провадження № 14-626цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18), від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-6118цс18), від 10 червня 2021 року у справі № 11-104сап21, від 18 березня 2020 року

у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19), від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19), у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду

від 14 червня 2019 року у справі № 910/6642/18, у постановах Верховного Суду від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17, від 18 листопада 2019 року

у справі № 902/761/18, від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17,

від 21 липня 2022 року у справі № 922/3308/20, від 16 березня 2021 року

у справі № 905/1232/19, від 13 серпня 2020 року у справі № 916/1168/17,

від 16 лютого 2021 року у справі № 913/502/19, від 2 березня 2021 року

у справі № 922/2319/20, від 17 січня 2024 року у справі № 522/17831/20 (провадження № 61-7951св23), від 20 грудня 2023 року у справі № 405/2697/22 (провадження № 61-16047св23), від 24 січня 2023 року у справі № 161/13862/19 (провадження № 61-7868св21), від 23 листопада 2020 року у справі № 908/592/19, від 5 січня 2024 року у справі № 149/184/21 (провадження № 61-1657св23),

від 28 січня 2020 року у справі № 920/178/19, від 7 лютого 2024 року

у справі № 311/2297/21 (провадження № 61-10463св23), від 1 листопада 2023 року у справі № 202/3681/16 (провадження № 61-10719св23), від 23 червня 2022 року у справі № 490/7050/19 (провадження № 61-5389св21), від 22 лютого 2022 року у справі № 203/5561/16 (провадження № 61-14898св21), від 26 жовтня 2022 року у справі № 161/2915/20 (провадження № 61-15516св21), від 26 жовтня 2022 року у справі № 570/2615/17 (провадження № 61-18889св21), від 21 вересня 2022 року у справі № 753/19157/18 (провадження № 61-10802св21), від 28 жовтня 2020 року у справі № 446/1366/18 (провадження № 61-21126св19), від 30 червня 2021 року у справі № 661/1702/17 (провадження № 61-17341св20).

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити посилання на постанови саме Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норми права, із зазначенням, у чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах.

Тому посилання заявника на незастосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» касаційним судом не приймається.

Підставою касаційного оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2024 року та додаткової постанови Дніпровського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року заявник також вказує порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зазначаючи, що суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга подана у визначений законодавством строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

З огляду на викладене, касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.

10 квітня 2024 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення виконання додаткової постанови Дніпровського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Так, додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року заяву ОСББ «Центральний» задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Центральний» 2 684 грн у відшкодування судового збору та 5 000 грн - у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заявник посилається на те, що постановами державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крайняком М. С. від 3 квітня 2024 року відкрито виконавчі провадження з примусового виконання додаткової постанови Дніпровського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 2 684 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн; накладено арешт на майно боржника. Копії вказаних постанов заявник долучила до клопотання.

Відповідно до частини першої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Верховний Суд виходить із того, що клопотання (заява) про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судових рішень, підтверджені доказами.

З урахуванням предмета спору, змісту оскаржуваного судового рішення та наданих заявником доказів суд дійшов висновку про задоволення клопотання заявника і зупинення виконання додаткової постанови Дніпровського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року.

Керуючись статтями 389, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2024 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року.

Витребувати з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська матеріали цивільної справи № 201/12981/23 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центральний» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Роз`яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження.

Клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання додаткової постанови Дніпровського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року задовольнити.

Зупинити виконання додаткової постанови Дніпровського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська