Рішення

від 07.05.2024 по справі 903/1075/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

07 травня 2024 року Справа № 903/1075/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Марин"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Тера"

про стягнення 2 151 290, 81 грн

Суддя Шум М. С.

Секретар с/з Сосновська Ю. П.

Учасники справи:

від позивач: Дробінова І. В., адвокат

від відповідача: Кремінь В. В., адвокат

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю «Амадеус Марин» (далі - позивач, ТОВ «Амадеус Марин») звернулося до Господарського суду Волинської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Тера» (далі - відповідач, ТОВ «А-Тера») 1 692 000 грн основного боргу, 353 465, 75 грн пені, 63 131, 06 грн інфляційних втрат та 42 694 грн 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 14.12.2023, яке залишено без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 у справі №903/1075/23, в позові відмовлено.

19.12.2023 на адресу суду від представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ТЕРА» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить ухвалити додаткове рішення у справі №903/1075/23, яким стягнути з ТОВ «Амадеус Марин» на користь ТОВ «А-ТЕРА» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 81 950,00 грн

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2023 справу №903/1075/23 розподілено судді Шуму М.С.

Ухвалою суду від 25.12.2023 заяву про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду. Судове засідання призначено на 09.01.2024.

Ухвалою суду від 09.01.2024 розгляд справи відкладено на 30.01.2024

Листом від 16.01.2024 Північно-західним апеляційним господарським судом витребовуються належним чином оформлені матеріали справи №903/1075/23 до суду апеляційної інстанції у зв`язку з надходженням апеляційної скарги ТзОВ «Амадеус Марин» на рішення Господарського суду Волинської області від 14.12.2023 у справі №903/1075/23.

Ухвалою суду від 19.01.2024 провадження у справі №903/1075/23 зупинено до розгляду Північно-західним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус Марин» на рішення Господарського суду Волинської області від 14.12.2023 у справі №903/1075/23 та повернення матеріалів справи до Господарського суду Волинської області.

08.04.2024 з Північно - західного апеляційного господарського суду повернуто матеріали справи за №903/1075/23 до господарського суду Волинської області.

Ухвалою суду від 17.04.2024 провадження у справі №903/1075/23 поновлено, розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ТЕРА» про прийняття додаткового рішення у справі №903/1075/23 призначено до розгляду на 07.05.2024.

ТОВ «Амадеус Марин» надіслало до суду клопотання від 24.04.2024 про заперечення на заяву про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката.

Представник позивач вважає визначений обсяг і вартість витрат на правову допомогу адвоката Відповідача необґрунтованими.

В заяві про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката від 18.12.2023 представник Відповідача посилається на наданий детальний опис робіт (послуг), виконаних адвокатом Відповідача, зазначений у відзиві від 31.10.2023

У відзиві від 31.10.2023 року наводиться наступний перелік робіт (послуг) адвоката:

1. Досудове врегулювання спору, вартість якого становить 1000 євро, а саме: 41 300 грн.

2. Представництво інтересів Відповідача у суді першої інстанції, вартість якого становить 1000 євро, а саме: 40 650 грн.

Відповідно разом: 81 950 грн.

Також, Відповідачем до Заяви про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката від 18.12.2023 року був наданий Звіт про надані послуги від 18.12.2023 року до Договору №166/23 від 01.03.2023 року.

Позивач не погоджується із зазначеною сумою витрат на професійну правничу допомогу і вважає, що відповідна сума є завищеною.

Відповідач включає до суми судових витрат на професійну правничу допомогу надання послуг щодо досудового врегулювання спору, що не відноситься до судових витрат по справі № 903/1075/23.

Позивач вважає, що витрати на правову допомогу у формі досудового врегулювання спору не входить до судових витрат, передбачених ч. 3 ст. 123 ГПК України.

Підготовка відповіді на претензію не було підготовкою до розгляду справи, враховуючи відсутність позову на момент підготовки відповіді на претензію. Більше того, у Звіті від 18.12.2023 зазначається, що на таке досудове врегулювання спору представник Відповідача витратив в сумі 14 годин, що є завищеною кількістю часу для ознайомлення з документами і підготовки відповіді на претензію, що становила 7 аркушів, і була єдиним документом, підготовленим представником Відповідача під час такого досудового врегулювання.

Таким чином, представник Відповідача необґрунтовано просить суд стягнути 41 300 грн. за участь в досудовому врегулюванні спору, що по суті була виражена тільки у написанні одного документу відповіді на претензію на 7 аркушів, що чомусь було оцінено у таку значну суму і є більш вартісною, ніж представництво у суді першій інстанції під час якого були підготовлені 2 (два) процесуальні документи та участь представника у судових засіданнях.

Такі витрати не є судовими витратами і є завищеними щодо обсягів (кількості годин з урахуванням підготовки лише відповіді на претензію) і вартості послуг правової допомоги з урахуванням наявних ринкових цін.

Відповідач зазначає у Звіті про надані послуги від 18.12.2023 кількість годин, витрачених на підготовку відзиву 10 годин і заперечення 10 годин.

Позивач вважає зазначену кількість годин завищеної щодо підготовки відзиву і заперечень, з урахуванням дублювання аргументів Відповідача у зазначених процесуальних документах. Також, із зазначеного переліку неможливо встановити вартісні критерії оцінки зазначених послуг через відсутність вартості складових таких послуг.

Також, Відповідач посилається на нібито погодинні ставки для юридичних фірм з статті газети Юридична практика випуски № 4(11530) від 28.01.2020 року, проте не надає докази змісту такої статті, а зазначені ставки як - Старший юрист 100-450 дол США/ за годину наданих послуг є значно завищеними ринкових.

Відповідач зазначає, що нібито Позивач ігнорував досудове вирішення спору і нібито через це "сам створив цей спір", що не відповідає дійсності і спростовується матеріалами справи. Так як Позивач і став ініціатором досудового врегулювання спору шляхом направлення Претензії № 22/02/23-1 від 22.02.2023 року, повторного направлення первинної документації, листування сторін, а проведення декількох переговорів між сторонами під час яких, Сторони остаточно з`ясували, що по-різному тлумачать положення Протоколу № 1 до Договору № 10/10/22-АТ транспортно-експедиційного обслуговування від 10.10.2022 і Відповідач відмовився від визнання понаднормового використання вагонів. Після всіх цих дій Позивач був вимушений звернутися за судовим захистом своїх прав та інтересів.

Відповідач приводить різну міжнародну практику формування гонорару адвоката, що не відноситься до предмету розгляду справи через необхідність застосування українського законодавства і дотримання вимог ст. 126, 129 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене, безпідставного включення досудового врегулювання спору, що було виражено у підготовці одного документу - відповіді на претензію, і неспівмірне оцінення вартості такого врегулювання у 41 300 грн., як судових витрат; неспівмірність заявленого розміру судових витрат на правничу допомогу Відповідачем затраченому часу на надання послуг і завищення представником Відповідача розміру витраченого часу для надання послуг; неспівмірність заявленого розміру судових витрат на правничу допомогу Відповідачем зазначеної ринкової вартості послуг правничої допомоги з урахуванням посилання на значно завищені ставки, що не є ринковими цінами адвокатських послуг, представник ТОВ «Амадеус Марин» заперечує щодо заявленого розміру судових витрат ТОВ «А-ТЕРА» у розмірі 81 950,00 грн. на правову допомогу адвоката у Заяві про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката (шляхом ухвалення додаткового рішення) від 19.12.2023 та просить суд відмовити у задоволенні Заяви про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката (шляхом ухвалення додаткового рішення від 19.12.2023 року, поданої ТОВ «А-ТЕРА» по справі № 903/1075/23 і зменшити розмір витрат ТОВ «А-ТЕРА» на професійну правничу допомогу адвоката.

В судовому засіданні 07.05.2024 представник відповідача підтримав доводи заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, просить задоволити її вимоги.

Позивач в свою чергу зазначила доводи, що викладені в запереченні та просила зменшити витрати на правничу допомогу адвоката.

Оцінюючи подану відповідачем заяву про ухвалення додаткового рішення за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, заслухавши позицію та доводи сторін, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків:

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Водночас п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, також визначені положеннями ч. ч. 6, 7 та 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає гонорар як форму винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Частинами 1, 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Волинської області від 14.12.2023, яке залишено без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 у справі №903/1075/23, в позові відмовлено.

Крім того, додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Тера" про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Марин" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Тера" 27 690 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Судом також встановлено, що у відзиві на позовну заяву представник відповідача заявив, що протягом 5 днів після ухвалення рішення суду відповідачем буде пдано заяву про стягнення з позивача витрати на професійну правничу допомогу із розрахунку 2 000 Євро за надані послуги щодо супроводу справи №903/1075/23 у суді першої інстанції та визначається у сумі, що є гривневим еквівалентом за комерційним середнім курсом та становить 81 950 грн. 00 коп.

Представник ТОВ "А-Тера" 19.12.2023 звернувся до суду першої інстанції із заявою, в якій зазначає, що надання послуг з надання правової допомоги щодо супроводу досудового врегулювання спору та в суді першої інстанції у справі №903/1075/23 на загальну суму 81 950 грн. підтверджується актом надання послуг від 18.12.2023 та звітом до нього. Відтак, адвокат відповідача просить стягнути із ТОВ "Амадеус Марин" витрати на правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції в розмірі 81 950 грн. 00 коп.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу разом із заявою надано: копію акту прийому-передачі наданих послуг від 18.12.2023 до договору № 166/23 від 01.03.2023 та звіт про надані послуги від 18.12.2023 до договору № 166/23 від 01.03.2023.

Із урахуванням викладеного, суд вказує, що заява про ухвалення додаткового рішення із відповідними доказами подана представником ТОВ "А-Тера" у строк, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Як встановлено судом, між ТОВ "А-Тера" та АО "Адвокатське об`єднання "Юридична Група Єукон" укладено договір від 01.03.2023 № 166/23 про надання правової допомоги з додатковою угодою № 1 від 19.10.2023.

Згідно з п.п. 1.1 договору Адвокатське об`єднання надає правову допомогу ТОВ "А-Тера" щодо підготовки відповіді на претензію та подальший супровід спору у господарських судах усіх інстанцій щодо стягнення коштів за договором, укладеним з ТОВ "Амадеус Марин" № 10/10/22-АТ від 10.10.2022 на загальну суму 2 151 290, 81 грн.

Послуги, визначені п. 1.1. даного розділу, полягають у складанні процесуальних документів і поданні їх до органів, визначених в п. 1.1 даного розділу та участі представника (фахівця у галузі права, адвоката) в судових засіданнях та органах, визначених в п. 1.1 даного розділу.

У п. п. 2.1.1 договору зафіксовано, що вартість послуг по першому етапу досудове врегулювання спору (відповідь на претензію та інші заходи) та представництво інтересів замовника у суді першої інстанції складає гривневий еквівалент 2 000 Євро без ПДВ за комерційнім середнім курсом на дату виставлення рахунку.

На виконання умов даного договору, ТОВ "А-Тера" сплатило Адвокатському об`єднанню за перший етап надання послуг кошти у сумі 41 300 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 03.03.2023 №28887 та в сумі 40 650 грн. 00 коп. що підтверджується платіжною інструкцією від 20.10.2023 № 32895.

Факт надання послуг з надання правової допомоги щодо супроводу спору в суді першої інстанції на суму 81 950 грн. 00 коп. підтверджується актом надання послуг від 18.12.2023 та звітом до нього (додані до заяви про стягнення витрат).

Відповідно до звіту про надані послуги від 18.12.2023, АО "Адвокатське об`єднання "Юридична Група Єукон" були надані ТОВ "А-Тера" наступні послуги:

- аналіз наданих документів (договорів, первинних документів, бухгалтерських документів, залізничних накладних, листування тощо), підготовка позиції сторони, вивчення правових позицій Верховного Суду з метою ефективного захисту Клієнта у досудовому та судовому вирішенні спору: 6 годин;

- підготовка відповіді на претензію: 8 годин;

- підготовка відзиву на позов: 10 годин;

- підготовка заперечення на відповідь на відзив: 10 годин;

- участь у трьох судових засіданнях: 3 години.

А всього 37 годин.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

На переконання суду вказані в Акті послуги про аналіз наданих документів (договорів, первинних документів, бухгалтерських документів, залізничних накладних, листування тощо), підготовка позиції сторони, вивчення правових позицій Верховного Суду з метою ефективного захисту Клієнта у досудовому та судовому вирішенні спору, які зайняли 6 годин; підготовка відповіді на претензію 8 годин, які зазначені адвокатом окремо та в сукупності зайняло 14 годин є одним і тим же видом послуг та проводились адвокатом в зв`язку із необхідністю надати відповідь на претензію ТОВ «Амадеус Марин» від 22.02.2023 (Т. 1, а. с. 90-92). В свою чергу, в матеріалах справи міститься Відповідь на претензію від 10.03.2023, підготовлена АО «Юридична Група Єукон» (Т. 1, а. с. 170-176). Одночасно, судом встановлено, що договір про надання правової допомоги №166/23 укладено між ТОВ «А-Тера» та АО «Адвокатське об`єднання «Юридична Група Єукон» 01.03.2023.

Крім того, суд бере до уваги, що зазначені послуги надавалися клієнту в досудовому порядку, тобто до звернення позивача із позовом ТОВ «Амадеус Марин» до ТОВ «А-Тера» з відповідним позовом. Перший платіж за адвокатські послуги в розмірі 41 300 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 03.03.2023 №28887 здійснено за пів року до звернення позивача із позовом до суду.

Також суд вважає необґрунтованим та завищеним витрачений адвокатом час на зазначені в Звіті підготовка відзиву на позов 10 годин та підготовка заперечення на відповідь на відзив 10 годин. Як досліджено судом, відповідь на претензію від 10.03.2023, підготовлена АО «Юридична Група Єукон», відзив на позовну заяву від 31.10.2023 та заперечення на відповідь на відзив є аналогічними, відповідь на претензію від 10.03.2023 та відзив на позовну заяву від 31.10.2023 майже ідентичними.

Перелік видів правової допомоги хоча і є невичерпним, однак виокремлення різних видів робіт, які поглинають або виключають чи дублюють одну і ту саму роботу і мають як наслідок аналогічні результати і при цьому має місце зазначення адвокатом надміру затраченого часу на такі роботи, суд вважає протиправними та вчиненими на шкоду іншій стороні.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір».

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18 вказала, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи».

Беручи до уваги викладене, заперечення позивача щодо заявленої до стягнення суми на правничу допомогу адвоката, а також п. п. 2.1.1 договору від 01.03.2023 № 166/23, оцінюючи витрати відповідача із урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат, враховуючи обґрунтованість та пропорційність розміру судових витрат, а також те, що адвокат прийняв участь в трьох судовому засіданні в суді першої інстанції, підготував та подав до суду відзив на позовну заяву від 31.10.2023 та заперечення на відповідь на відзив є аналогічними, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 30 170 грн. 00 коп. грн за рахунок позивача з розрахунку 2130 грн. за 1 год. та сукупно витраченого часу на вказані послуги 14 години (3 години участь у судових засіданнях, 11 годин підготовка відзиву на позов та підготовка заперечення на відповідь на відзив).

Зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу є співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді. Судом не встановлено обставин того, що дана сума витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції не відповідає критеріям необхідності, обґрунтованості та розумності або ж вказані витрати завищені.

Суд враховує, що кожна справа має свою специфіку, а тому враховуючи всі аспекти даної справи, суд вважає, що для належного представлення інтересів відповідача у цій справі заявлені витрати в частині послуг, наданих на стадії розгляду справи в суді першої інстанції, відповідають критеріям реальності та розумності, та не спростовані позивачем.

Також суд вказує, що втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 5 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу "pacta sunt servanda" та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в ст. 43 Конституції України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 922/1372/21).

Суд при постановленні відповідного рішення взяв до уваги розрахунки Північно-західного апеляційного господарського суду в додатковій постанові по цій справі від 27.03.2024.

З огляду на викладене, дослідивши подану заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї докази, суд, виходячи із вищенаведених критеріїв та обставин даної справи, керуючись статтями 126, 129 ГПК України, дійшов висновку про її часткове задоволення.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 281-284 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Тера» про ухвалення додаткового рішення у справі задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Марин" (65014, м. Одеса, Лідерський бульвар, 9а, код ЄДРПОУ 36554196) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Тера" (45636, Волинська область, Луцький район, с. Гаразджа, вул. Київська, 107, код ЄДРПОУ 38181454) 30 170 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З врахуванням положень ст.ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня проголошення останнього. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Повний текст додаткового

рішення складений 10.05.2024

СуддяШум М.С.