Постанова

від 29.08.2024 по справі 903/1075/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року Справа № 903/1075/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. , суддя Миханюк М.В.

секретар судового засідання Котюбіна А.О.

за участю представників:

позивача: Дробінова І.В. (адвокат)

відповідача: Шишко Г.С. (адвокат)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Тера" на додаткове рішення Господарського суду Волинської області, ухвалене 07.05.2024 суддею Шумом М.С. у м. Луцьк (повний текст рішення складено 10.05.2024) у справі № 903/1075/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Марин"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Тера"

про стягнення 2151290, 81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 14.12.2023 у справі № 903/1075/23 в позові ТзОВ "Амадеус Марин" до ТзОВ "А-Тера" про стягнення 2151290, 81 грн. відмовлено.

19.12.2023 до суду першої інстанції від відповідача надійшла заява, відповідно до якої товариство просило суд ухвалити додаткове рішення у справі № 903/1075/23, яким стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 81950 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 07.05.2024 у даній справі заяву ТзОВ "А-Тера" задоволено частково; стягнуто з позивача на користь відповідача 30170 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

Частково не погодившись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив останнє скасувати в частині відмови у задоволенні заяви щодо витрат на правову допомогу та постановити нове рішення, яким стягнути з позивача у повному обсязі на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 81950 грн.

Обґрунтовуючи доводи скарги товариство вказало про те, що суд першої інстанції дійшов висновку, що відшкодування витрат на правову допомогу за досудове врегулювання спору не можливе, адже такі витрати не пов`язані зі супроводом справи у суді. Однак, скаржник вважає, що такі висновки суду першої інстанції вказують на порушення пп. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України, адже до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать у тому числі витрати щодо надання правової допомоги з підготовки до розгляду справи. На думку товариства суд першої інстанції не врахував, що така послуга як "аналіз наданих документів (договорів, первинних документів, бухгалтерських документів, залізничних накладних, листування тощо), підготовка позиції сторони, вивчення правових позицій Верховного Суду з метою ефективного захисту клієнта у досудовому та судовому вирішенні спору надавалася як на стадії досудового, так і судового розгляду спору, адже ТзОВ "Амадеус Марин" додавав нові документи як до позову, так і до відповіді на відзив, а також в процесі судового розгляду позивач змінював свою правову позицію, а це обумовлювало додаткові витрати часу на правову допомогу для відповідача. Окрім того, зауважує, що суд першої інстанції, в порушення приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України, не врахував, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ "А-Тера" на додаткове рішенням Господарського суду Волинської області від 07.05.2024 у справі № 903/1075/23; призначено скаргу до розгляду в судовому засіданні.

Позивач правом подання відзиву не скористався.

В судовому засіданні представник скаржника вимоги скарги підтримав, просив останню задоволити.

Представник позивача вимоги апеляційної скарги заперечила та просила останню залишити без задоволення.

Згідно ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи скаржника, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, а також перевіривши додержання судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного додаткового рішення, Північно-західний апеляційний господарський суд зазначає таке.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

В силу ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, частиною 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Згідно ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, також визначені положеннями ч. ч. 6, 7 та 9 ст. 129 цього Кодексу.

Відтак, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Разом з тим, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Як вказано вище, рішенням Господарського суду Волинської області від 14.12.2023, яке залишено без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 у справі № 903/1075/23, в позові відмовлено.

Додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 заяву ТзОВ "А-Тера" про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково, стягнуто з позивача на користь відповідача 27690 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача заявив, що протягом 5 днів після ухвалення рішення суду відповідачем буде подано заяву про стягнення з позивача витрати на професійну правничу допомогу із розрахунку 2000 Євро за надані послуги щодо супроводу справи № 903/1075/23 у суді першої інстанції та визначається у сумі, що є гривневим еквівалентом за комерційним середнім курсом та становить 81950 грн.

19.12.2023 представником відповідача було подано до суду першої інстанції заяву, в якій останній вказав про те, що надання послуг з правової допомоги щодо супроводу досудового врегулювання спору та в суді першої інстанції у справі № 903/1075/23 на загальну суму 81950 грн. підтверджується актом надання послуг від 18.12.2023 та звітом до нього. Відтак, адвокат відповідача просив стягнути із позивача витрати на правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції в розмірі 81950 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу разом із заявою надано: копію акту прийому-передачі наданих послуг від 18.12.2023 до договору № 166/23 від 01.03.2023 та звіт про надані послуги від 18.12.2023 до договору № 166/23 від 01.03.2023.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем та АО "Адвокатське об`єднання "Юридична Група Єукон" укладено договір від 01.03.2023 № 166/23 про надання правової допомоги з додатковою угодою № 1 від 19.10.2023, згідно п. п. 1.1 якого Адвокатське об`єднання надає правову допомогу товариству щодо підготовки відповіді на претензію та подальший супровід спору у господарських судах усіх інстанцій щодо стягнення коштів за договором, укладеним з ТзОВ "Амадеус Марин" № 10/10/22-АТ від 10.10.2022 на загальну суму 2151290, 81 грн. Послуги, визначені п. 1.1. даного розділу, полягають у складанні процесуальних документів і поданні їх до органів, визначених в п. 1.1 даного розділу та участі представника (фахівця у галузі права, адвоката) в судових засіданнях та органах, визначених в п. 1.1 даного розділу. Згідно п. п. 2.1.1 договору, вартість послуг по першому етапу досудове врегулювання спору (відповідь на претензію та інші заходи) та представництво інтересів замовника у суді першої інстанції складає гривневий еквівалент 2000 Євро без ПДВ за комерційнім середнім курсом на дату виставлення рахунку.

На виконання умов даного договору, товариством сплачено Адвокатському об`єднанню за перший етап надання послуг кошти у сумі 41300 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 03.03.2023 № 28887 та в сумі 40650 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 20.10.2023 № 32895. Факт надання послуг з надання правової допомоги щодо супроводу спору в суді першої інстанції на суму 81950 грн. підтверджується актом надання послуг від 18.12.2023 та звітом до нього (додані до заяви про стягнення витрат).

Як вбачається із звіту про надані послуги від 18.12.2023, Адвокатським об`єднанням було надано відповідачу наступні послуги: - аналіз наданих документів (договорів, первинних документів, бухгалтерських документів, залізничних накладних, листування тощо), підготовка позиції сторони, вивчення правових позицій Верховного Суду з метою ефективного захисту клієнта у досудовому та судовому вирішенні спору: 6 годин; - підготовка відповіді на претензію: 8 годин; - підготовка відзиву на позов: 10 годин; - підготовка заперечення на відповідь на відзив: 10 годин; - участь у трьох судових засіданнях: 3 години. Всього - 37 годин.

В силу ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Водночас, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, вказані у акті послуги про аналіз наданих документів (договорів, первинних документів, бухгалтерських документів, залізничних накладних, листування тощо), підготовка позиції сторони, вивчення правових позицій Верховного Суду з метою ефективного захисту клієнта у досудовому та судовому вирішенні спору, які зайняли 6 годин; підготовка відповіді на претензію 8 годин, які зазначені адвокатом окремо та в сукупності зайняло 14 годин є одним і тим же видом послуг та проводились адвокатом в зв`язку із необхідністю надати відповідь на претензію позивача від 22.02.2023.

Місцевим судом відмічено, що послуги з підготовки відповіді на претензію надавалися клієнту в досудовому порядку, тобто до звернення позивача із відповідним позовом до ТзОВ "А-Тера". Перший платіж за адвокатські послуги в розмірі 41300 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 03.03.2023 № 28887, здійснено за пів року до звернення позивача із позовом до господарського суду.

Апелянт в свою чергу стведжує, що послуги з підготовки та оформлення відповіді на претензію також відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи, оскільки за правилами п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи відносяться також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. При цьому часових меж для вчинення таких дій ГПК України не встановлює.

Колегія суддів вважає дане твердження безпідставним, оскільки вказана норма першочергово акцентує увагу на "пов`язаності з вчиненням інших процесуальних дій". Процесуальні дії в свою чергу виконуються в межах встановлених законом процедур і в терміни, передбачені процесуальним законодавством. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не визначає та не вставновлює порядку пред`явлення претензії, вимог до її змісту, термінів для надання відповіді тощо. Тобто не відносить їх до процесуальних дій.

Апеляційний господарський суд також погоджується з висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість та завищення витраченого адвокатом часу на зазначені в звіті такі послуги, як підготовка відзиву на позов 10 годин та підготовка заперечення на відповідь на відзив 10 годин.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідь на претензію від 10.03.2023, підготовлена Адвокатським об`єднанням, відзив на позовну заяву від 31.10.2023 та заперечення на відповідь на відзив є аналогічними, відповідь на претензію від 10.03.2023 та відзив на позовну заяву від 31.10.2023 є майже ідентичними.

Доводи апелянта про те, що протягом розгляду справи позивач змінював свою позицію, а тому відповідь на претензію не є аналогічною відзиву не знайшли свого підтвердження. Як свідчать матеріали справи позиція позивача протягом розгляду справи не змінювалась, а необхідність порівняння паперових доказів їх електронному варіанту не вказує на будь-яку зміну позицій сторін.

Перелік видів правової допомоги хоча і є невичерпним, однак виокремлення різних видів робіт, які поглинають або виключають чи дублюють одну і ту саму роботу і мають як наслідок аналогічні результати і при цьому має місце зазначення адвокатом надміру затраченого часу на такі роботи, суд вважає протиправними та вчиненими на шкоду іншій стороні.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Водночас, колегія суддів зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи".

Зазначена позиція застосовується також і у випадках визначення сторонами фіксованих сум гонорару. При цьому колегією суддів відмічається, що сторони в договорі фактично визначили фіксовану суму гонорару (яка не потребує дослідження кількості витраченого часу), однак у звіті про надані послуги визначили кількість витрачених годин, що надає можливість обрахування витрат часу у відповідності до визначеної суми гонорару.

Зважаючи на усі встановлені обставини, суд апеляційної інстанції вважає законним та обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 30170 грн. за рахунок позивача з розрахунку 2130 грн. за 1 год. та сукупно витраченого часу на вказані послуги 14 години (3 години участь у судових засіданнях, 11 годин підготовка відзиву на позов та підготовка заперечення на відповідь на відзив).

Вказана сума витрат на професійну правничу допомогу є співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді, а судами не встановлено обставин того, що дана сума витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції не відповідає критеріям необхідності, обґрунтованості та розумності або ж вказані витрати завищені.

Враховуючи усе вищевикладене, місцевий господарський суд підставно дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТзОВ "А-Тера" на суму 30170 грн.

Доводи скаржника апеляційний господарський суд вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у оскаржуваному додаткового рішенні.

В силу приписів ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 07.05.2024 у справі № 903/1075/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Тера" залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 07 травня 2024 року у справі № 903/1075/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 903/1075/23 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складено "05" вересня 2024 року.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Миханюк М.В.