Ухвала

від 06.05.2024 по справі 240/1407/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

06 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/1407/24

категорія 111030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черняхович І.Е.,

секретар судового засідання Сірик Н.Є.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Коперсака Миколи Сергійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України, яка полягає у відмові усунути виявлену методологічну помилку в Електронному кабінеті платника податку - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" щодо відображення позитивного сальдо по податку на прибуток в розмірі 38831043,56 гривень;

- зобов`язати Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України внести зміни в Електронному кабінеті платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" шляхом відображення у графі 63 (код класифікації доходів бюджету - 11021000, назва коду класифікації доходів бюджету податок на прибуток підприємств) позитивного сальдо в розмірі 38831043,56 гривень.

На обґрунтування заявлених позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" зазначило, що за результатами господарської діяльності в період 2017 року, товариство провело виплату дивідендів компанії "АНТЕУС ЛІМІТЕД", яка є одним із його засновників. У зв`язку із цим, товариство також сплатило авансовий платіж з податку на прибуток в сумі 38831043,56 гривень. При цьому, в поданій за 2017 рік податковій декларації з податку на прибуток підприємств товариство задекларувало факт виплати зазначених дивідендів в сумі 215727909,00 гривень та факт нарахування авансового внеску з податку на прибуток у сумі 38831024,00 гривень. При цьому, в результаті курсових різниць на моменти сплати та на момент нарахування авансового внеску, виникла переплата в розмірі 19,56 гривень. Позивач вказує, що згідно даних його бухгалтерського у товариства по рахунку 6413 рахується позитивне сальдо в розмірі 38831043,56 гривень. Водночас, із отриманого ним з електронного кабінету платника податків витягу від 08.12.2023 щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами (за формою J1400204), вбачається, що станом на 08.12.2023 у рядку 63 "Податок на прибуток підприємств" у товариства обліковується позитивне сальдо лише у розмірі 19,56 гривень. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" зауважує, що відповідно до пункту 57.11.2 статті 57 ПК України авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об`єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов`язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов`язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов`язання підприємством - емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов`язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від`ємного значення об`єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов`язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення. При цьому, сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов`язань з інших податків і зборів. З огляду на вказані правові норми та враховуючи, що інших податкових зобов`язань з податку на прибуток у товариства не було, позивач вважає, що сума авансового внеску з податку на прибуток в розмірі 38831043,56 гривень переноситься "у зменшення податкових зобов`язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від`ємного значення об`єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов`язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення". Відтак, виявивши невідповідність позитивного сальдо між даними бухгалтерського обліку товариства та даними, які містяться Електронному кабінеті платника податку, товариство звернулось до контролюючого органу із заявою, в якій просило усунути допущену методологічну помилку та відобразити в електронному кабінеті Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" позитивне сальдо з податку на прибуток в розмірі 38831043,56 гривень. Однак у відповідь отримало лист від 25.12.2023 вих. №5151/6/34-00-50 з відмовою, обґрунтованою тим, що інформація щодо сплати та нарахування авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів в інтегрованій картці платника податків відображена відповідно до діючого законодавства, методологічна помилка в інформаційно-телекомунікаційній системі Електронний кабінет ТОВ Сігнет-Центр відсутня. Вважаючи протиправною бездіяльність Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України щодо не відображення в його електронному кабінеті платника податку позитивного сальдо по податку на прибуток в розмірі 38831043,56 гривень, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" звернулось з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 29.02.2024 провадження в адміністративній справі №240/1407/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" було відкрито за правилами загального позовного провадження.

21 березня 2024 року Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України подало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувало проти заявлених позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю. Аргументуючи свою позицію відповідач зазначив, що відповідно до п.п. 14.1.56-2 п. 14.1 ст.14 ПК України електронний кабінет - сукупність інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, призначених для взаємодії між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Згідно із п. 42-1.2. ст. 42-1 ПК України електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом: - проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету; - подання повідомлення про технічну та/або методологічну помилку, що виявлена в роботі електронного кабінету. За визначенням, наведеним в п.п 14.1.111 п. 14.1 ст. 14 ПК України методологічною помилкою електронного кабінету є невідповідність методології та/або алгоритмів роботи електронного кабінету положенням податкового законодавства, яка призводить до помилки, в тому числі в розрахунку об`єкта оподаткування, суми податку, суми надмірної сплати податку, суми пені, штрафних санкцій, показників формули обрахунку, які використовуються в електронних системах адміністрування, інших показників, що впливають на права та обов`язки платників податків. При цьому, згідно з п. 42-1.7 ст. 42-1 ПК України у разі виявлення платником податків технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету він має право надіслати через електронний кабінет або в інший спосіб повідомлення про виявлену технічну та/або методологічну помилку. Повідомлення про методологічну помилку надсилається методологу електронного кабінету, а повідомлення про технічну помилку надсилається одночасно методологу електронного кабінету та технічному адміністратору. Відповідач звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.110. п. 14.1 ст. 14 ПК України методологом електронного кабінету є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, тобто Державна податкова служба України. Саме методолог електронного кабінету зобов`язаний провести перевірку наявності методологічної помилки протягом 72 годин після надходження повідомлення від платника податків, про результати якої повідомити платнику податків у цей самий строк. Якщо методолог електронного кабінету визнає наявність методологічної помилки, він зобов`язаний усунути її у строк, що визначається ним з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення. Відтак, Податковий кодекс України, а також Порядком функціонування електронного кабінету, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №637, встановлюють чіткий алгоритм дій при виявленні і виправленні технічної та/або методологічної помилки у Електронному кабінеті платника податку.

Враховуючи вищезазначене, Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України зазначило, що в спірних правовідносинах Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" просить усунути методологічну помилку та відобразити в його електронному кабінеті позитивне сальдо з податку на прибуток в розмірі 38831043,56 гривень. Разом з тим, відповідно до п. 42-1.7 ст. 42-1 ПК України підставою для вчинення методологом дій на виправлення методологічних помилок у роботі електронного кабінету є повідомлення його про таку помилку через електронний кабінет або в інший спосіб повідомлення, і згідно з п. 42-1.11 ст. 42-1 ПК України лише у випадку якщо методолог не надсилає відповіді про результати перевірки повідомлення про методологічну помилку у встановлений строк або заперечує наявність цієї помилки у роботі електронного кабінету платник податків має право звернутися до суду про визнання дій чи бездіяльності методолога чи технічного адміністратора протиправними. Водночас, позивачем не надано жодного доказу направлення методологу, тобто Державній податковій службі України, повідомлення про методологічну помилку, як це передбачає абзац вісімнадцятий пункту 42-1.2 статті 42-1 ПК України. Більше того, зі змісту позовної заяви не вбачається, що товариство взагалі зверталось з таким повідомленням до ДПС України, як до методолога Електронного кабінету. Також, Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України також звертає увагу про помилковість твердження позивача про те, що саме Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків має усунути методологічну помилку та внести зміни в інформацію, зазначену в електронному кабінеті товариства, та відобразити в ньому позитивне сальдо з податку на прибуток в розмірі 38831043,56 гривень, оскільки методологом Електронного кабінету є не воно, а Державна податкова служба України. Враховуючи вищезазначені обставини, відповідач просив відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, 26 березня 2024 року Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України подало до суду клопотання (вх.№ 17342/24), в якому просило залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" без розгляду у зв`язку із пропуском ним процесуального строку на звернення з даним позовом до суду. Обґрунтовуючи подане клопотання управління зазначило, що електронний кабінет забезпечує платнику податків можливість здійснювати перегляд інформації про такого платника, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв`язку із адмініструванням податків та здійсненням податкового контролю, а також можливість перегляду даних оперативного обліку податків, зборів та єдиного внеску (у тому числі даних інтегрованих карток платника податків). Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 року №5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП (інтегровані картки платника) за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій. Управління звертає увагу, що відповідно до відомостей інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" (код класифікації доходів бюджету -11021000 назва коду класифікації доходів бюджету податок на прибуток підприємств) ще станом на 31.12.2019 у позивача рахувалось позитивне сальдо в розмірі - 19,56 гривень. Водночас, з даним позовом до суду з приводу усунення наявної, на його переконання, помилки та відображення замість 19,56 гривень позитивного сальдо в розмірі 38831043,56 гривень, товариство звернулось лише 18.01.2024, тобто через 4 роки, у зв`язку із чим відповідач вважає, що позивачем пропущеного встановлені КАС України процесуальні строки на звернення до суду, а тому просить застосувати до його позовної заяви наслідки, визначені статтею 123 КАС України, та залишити цей позов без розгляду.

01 травня 2024 року до суду надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" на клопотання Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України про залишення позовної заяви без розгляду. В поданих запереченнях позивач зазначив, що дізнався про порушення своїх прав не 31.12.2019 року, як про це вказує клопотанні відповідач, а 02.01.2024, коли отримав від відповідача у відповідь на свою заяву листа від 25.12.2023 Вих.№ 5151/6/34-00-50, в якому останній повідомив, що інформація щодо сплати та нарахування авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відображена в інтегрованій картці товариства відповідно до діючого законодавства, методологічна помилка відсутня. Відтак, до 02.01.2024 (до моменту отримання від відповідача відмови усунути методологічну помилку), товариство не вважав, що його права порушені, оскільки мало надію, що відповідач самостійно виявить методологічну помилку в "Електронному кабінеті" ТОВ "Сігнет-Центр" та самостійно внесе до нього зміни шляхом відображення у графі 63 (код класифікації доходів бюджету - 11021000, назва коду класифікації доходів бюджету податок на прибуток підприємств) позитивного сальдо в розмірі 38831043,56 гривень. Враховуючи вищезазначені обставини, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" просило відмовити в задоволенні клопотання Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України про залишення позовної заяви без розгляду.

Розглянувши під час судового засідання подане клопотання про залишення позовної заяви у справі №240/1407/24 без розгляду, вислухавши доводи відповідача на його обґрунтування та заперечення позивача з приводу нього, перевіривши дотримання позивачем процесуальних строків на звернення з даним позовом до суду, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії" Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Таким чином, дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України, за загальним правилом, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Зі змісту позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" вбачається, що предметом спірних правовідносин є допущена, на переконання позивача, помилка щодо відображення контролюючим органом в електронному кабінеті товариства інформації щодо стану розрахунків платника з податку на прибуток та зазначення в ньому позитивного сальдо в розмірі 19,56 гривень, замість правильного сальдо в розмірі 38831043,56 гривень. При цьому, матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що підставою для відображення спірного позитивного сальдо в інтегрованій картці Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" з податку на прибуток була виплата товариством, за результатами господарської діяльності в 2017 році, дивідендів компанії-засновнику "АНТЕУС ЛІМІТЕД" в розмірі 215727909,00 гривень, та сплата позивачем у зв`язку із цим авансового платежу з податку на прибуток в сумі 38831043,56 гривень.

Суд звертає увагу, що інформація щодо виплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" дивідендів компанії-засновнику та щодо сплати у зв`язку із цим авансового платежу з податку на прибуток, а відтак і інформація про позитивне сальдо в розмірі 19,56 гривень, що виникло внаслідок курсових різниць на момент сплати та на момент нарахування вищезазначеного авансового платежу, була відображена в інтегрованій картці товариства з податку на прибуток у 2018 році - після прийняття від нього податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік.

Таким чином, у 2018 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" мало реальну та об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо ознайомлення з інформацією в своєму електронному кабінеті щодо стану своїх розрахунків з податку на прибуток, та як наслідок дізналось (мало можливість дізнатись) про порушення своїх прав, які, на його переконання, полягають у зазначенні в інтегрованій картці з податку на прибуток позитивного сальдо в розмірі 19,56 гривень, замість сальдо в розмірі 38831043,56 гривень, яке відповідає сумі сплаченого авансового внеску.

Крім того, з долученої відповідачем до поданого клопотання інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" (код класифікації доходів бюджету -11021000 назва коду класифікації доходів бюджету податок на прибуток підприємств) вбачається, що станом на 31.12.2019 у позивача рахувалось позитивне сальдо в розмірі - 19,56 гривень.

Відтак, матеріалами справи підтверджується, що станом на 31.12.2019 Товариству з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" була відома інформація про розмір позитивного сальдо з податку на прибуток, зазначеного в його інтегрованій картці.

Таким чином, щонайпізніше з 31.12.2019 позивач дізнався про порушення відповідачем його прав, а тому з цього моменту для нього розпочався відлік шестимісячного процесуального строку на звернення до суду. Однак, даний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" подало до суду 18.01.2024, що свідчить про пропуск ним шестимісячного процесуального строку на звернення до суду.

Надаючи оцінку доводам позивача про те, що моментом, коли товариство дізналось про порушення своїх прав є 02.01.2024 - дата отримання від відповідача листа від 25.12.2023 Вих.№ 5151/6/34-00-50 з повідомленням про те, що інформація щодо сплати та нарахування авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відображена в інтегрованій картці товариства відповідно до діючого законодавства, суд зазначає наступне.

Отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" вказаного листа від 25.12.2023 Вих.№ 5151/6/34-00-50 не змінює моменту, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав на правильне відображення в електронному кабінеті інформації щодо стану розрахунків платника з податку на прибуток, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на усунення наявної, на переконання, помилки в частині розміру відображеного позитивного сальдо, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Суд зазначає, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема від 08.08.2019 у справі №127/13736/16-а зазначив, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" пропустило визначенні в статті 122 КАС України процесуальні строки на звернення з даним позовом до суду, а нереалізація ним права на звернення до суду в межах такого строку, зумовлена виключно його власною пасивною поведінкою.

Суд зазначає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Крім того, суд зауважує, що пропущений процесуальний строк може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Ключовою є фраза «з поважних причин», а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При цьому, у рішенні Верховного Суду України від 13.09.2006 у справі №6-26370кс04 зазначено таке: "Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим".

За правилами частини 1 статті 77 КАС України тягар доведення наявності поважних причин пропуску процесуального строку на звернення до суду з наданням відповідних доказів покладається саме на позивача.

Як вказує практика Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" не повідомило суду жодних доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, та не заявляло клопотання про поновлення йому вказаних строків, оскільки вважає, що такі строки не пропустило, про що вказало в своїх запереченнях.

Оскільки, позивачем не надано належних доказів наявності обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду, то суд приходить до висновку, що причини пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом є неповажними.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 123 КАС України передбачено, що у разі, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії підлягає залишенню без розгляду, як така, що подана з пропуском визначеного в статті 122 КАС України процесуального строку на строку на звернення до суду.

Відповідно до частини 3 статті 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст ухвали складено 10 травня 2024 року.

Суддя І.Е.Черняхович