Рішення

від 03.05.2024 по справі 198/599/23

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 198/599/23

провадження № 2/0198/46/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2024 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судового засідання Довгопол О.М., представника позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадженняв залісуду смтЮр`ївкаДніпропетровської областіцивільну справуза позовом ОСОБА_2 до Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області, третя особа приватний нотаріус Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області Лінькова Олена Петрівна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

19.12.2023 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Станично-Луганської селищної військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_3 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 69,4 кв.м, житловою площею 47,0кв.м.

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний брат ОСОБА_3 , про що виконавчим комітетом Валуйської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області складно відповідний актовий запис № 2 та видано свідоцтво про смерть. Після смерті останнього він є єдиним спадкоємцем другої черги спадкування. Інші спадкоємці за законом відсутні.

Постановою приватного нотаріуса Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області Лінькової О.П. від 07.11.2019 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки не надано документи, які б підтверджували право власності ОСОБА_3 на спадкове майно.

На підставі викладеного ОСОБА_2 просить визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

21.12.2023 ухвалою судді Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області Жмуд Н.М. відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

02.02.2024 відрядження судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Жмуд Н.М. до Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області достроково закінчено.

Ухвалою від 09.02.2024 справу прийнято до розгляду суддею Гайдар І.О. в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

19.03.2024 за клопотанням представника позивача замінено відповідача у справі зі Станично-Луганської селищної військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області на Станично-Луганську селищну військову адміністрацію Щастинського району Луганської області, задоволено клопотання про витребування від приватного нотаріуса копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою від 11.04.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві та просила його задовольнити.

Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно, заяв з проханням відкласти судовий розгляд або з повідомленням причин неявки не надали, тому суд вважає можливим розглянути справу за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належав на підставі рішення Станично-Луганського районного суду Ворошиловградської області від 19.09.1983 на праві власності ОСОБА_4 . Право власності було зареєстровано 12.03.1991 у Ворошиловградському БТІ в реєстровій книзі № 5 під реєстровим № 1203 (а.с. 34, 35).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла (а.с. 28).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Отже,після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді вказаного житлового будинку, однак відомості про заведені спадкові справи, заповіти, спадкові договори та видані свідоцтва про право на спадщину в матеріалах справи відсутні, тому суд робить висновок, що для оформлення права на спадкове майно спадкоємці за законом або за заповітом не звертались.

На момент смерті разом з ОСОБА_4 був зареєстрований та фактично проживав, але неперебував зостанньою взареєстрованому шлюбі, ОСОБА_3 ,який також помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 27, 31-33).

Позивач у справі, рідний брат померлого ОСОБА_3 , скористався своїм правом на прийняття спадщини та подав відповідну заяву до органів нотаріату, внаслідок чого 03.06.2019 заведена спадкова справа № 34/2019 (а.с. 11, 29, 30).

07 листопада 2019 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Станично-Луганськогорайонного нотаріальногоокругу Луганськоїобласті з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину у вигляді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , адже вважає, що останній фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 як спадкоємець четвертої черги за законом, оскільки проживав зі спадкодавицею однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Однак, нотаріус постановою відмовив йому у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що відсутні документи, які б підтверджували право власності ОСОБА_3 на спадкове майно (а.с. 9-10).

Таким чином, правовій оцінці підлягають обставини набуття ОСОБА_3 права власності на спірний житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , та, як наслідок, можливість переходу такого права до спадкоємців ОСОБА_3 .

Згідно зі ст.ст. 1217, 1258, 1261, 1262, 1264 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. При цьому особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, мають право на спадкування у четверту чергу.

Згідно зп.п.4.1.,4.2.,4.4.п.4глави 10Порядку вчиненнянотаріальних дійнотаріусами України,затвердженого наказомМіністерства юстиціїУкраїни №296/5 від 22.02.2012 року, при видачісвідоцтва проправо наспадщину зазаконом нотаріусперевіряє наявністьпідстав длязакликання доспадкування зазаконом осіб,які подализаяви провидачу свідоцтва. Доказомродинних таінших відносинспадкоємців зіспадкодавцем є,зокрема,свідоцтва органівреєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин. Факт проживання спадкоємців однією сім`єю зі спадкодавцем підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили.

Необхідно відмітити, що позивачем не подано відповідного рішення суду на підтвердження того факту, що ОСОБА_3 проживав з ОСОБА_4 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу смерті останньої.

Як виходить з виданих виконкомом Валуйської сільради Станично-Луганського району Луганської області довідок від 18.05.2019 № 1781, від 14.11.2019 №4417 та акта від 18.09.2017, ОСОБА_3 на момент смерті ОСОБА_4 проживав разом з нею та вів спільне господарство, був зареєстрований з 06.05.1993, а з 1984 року фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 31-33).

Разом з тим, аналізуючи документи, представлені позивачем як доказ факту проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 однією сім`єю, суд зазначає таке.

Відповідно достатті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Конституційний суд України у своємурішенні від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне фактуспільного проживання, єведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участь у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, самих лише довідок органу місцевого самоврядування, виданих в певний час, та акта обстеження місця проживання, складеного зі слів сусідів, щодо яких немає навіть відомостей про тривалість їх проживання поруч з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , недостатньо для встановлення факту спільного проживання останніх однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Статтею 12, 13 та частиною 1статті 81 ЦПКУкраїни передбачено здійснення судочинства на засадах змагальності сторін, в межах заявлених особою вимог і на підставі поданих доказів, а також обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Виходячи зпринципів змагальностіта диспозитивностіцивільного судочинства, позовні вимоги мають бути належним чином сформульовані та доведені саме позивачем, а судом цивільні справи розглядаються в межах заявлених позовних вимог.

Оцінюючи подані позивачем докази у їх сукупності та кожний доказ окремо, суд вважає, що в ході судового розгляду не знайшов підтвердження той факт, що ОСОБА_3 проживав з ОСОБА_4 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу її смерті та як спадкоємець четвертої черги за законом набув право на спадкове майно у вигляді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Оскільки право власності на вказаний вище житловий будинок не входить до складу спадщини, яка відкрилась після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , позовні вимоги спадкоємця ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволені позову ОСОБА_2 до Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області,третя особаприватний нотаріусСтанично-Луганськогорайонного нотаріальногоокругу Луганськоїобласті ЛіньковаОлена Петрівна,про визнанняправа власностів порядкуспадкування зазаконом відмовити.

Відомості про учасників справи:

- ОСОБА_2 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 );

- Станично-Луганська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області (адреса місцезнаходження: 93600, Луганська область, Щастинський район, смт Станиця Луганська, вул. Центральна, буд. 25);

- приватний нотаріус Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області Лінькова Олена Петрівна (адреса місцезнаходження: 93601, Луганська область, Станично-Луганський район, смт Станиця Луганська, вул. Центральна, буд.72).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано 10 травня 2024 року.

Суддя І. О. Гайдар